Індивідуальні особливості пам’яті

Рис.1 Переважаючий тип запам’ятовування.

Більшість досліджуваних студентів мають середній рівень запам’ятовування, де переважає логічний тип запам’ятовування. Це таке запам'ятовування, що ґрунтується на розумінні матеріалу, що подається. Таке запам'ятовування безпосередньо пов'язане з процесами мислення, воно спирається на розумінні змісту матеріалу, на усвідомлення тих логічних зв'язків, які існують між його частинами. Етапи логічного запам'ятовування можна представити у вигляді схеми: усвідомлення мети запам'ятовування - розуміння його смислу - аналіз матеріалу - виявлення найважливіших думок – узагальнення запам'ятовування. Змістовне (логічне) запам'ятовування вимагає меншої кількості повторень, його результати рідко забуваються і краще зберігаються в пам'яті.

2)Наступна використана методика дослідження - «Оперативна пам’ять», застосовується для визначення індексу короткочасної пам'яті. За шкалою інтерпретації отриманих результатів дослідження [Додаток 2.1] виявилося, що 4 студенти мають високий рівень короткочасної пам’яті; 4 – середній та 2 – низький.

Інтерпретація проводилася наступним образом:

75 – 100% - високий рівень;

50 – 75% - середній рівень;

30 – 50% - низький рівень;

Нижче 30% - дуже низький рівень.

Табл. 2. Результати дослідження «Оперативна пам’ять».

Ім’я досліджуваного	Результат дослідження	Інтерпретація даних	Висновок
Віталій	26	65%	середній рівень короткочасної пам’яті
Галина	19	47,5%	низький рівень короткочасної пам’яті
Ганна	32	80%	високий рівень короткочасної пам’яті
Денис	36	90%	високий рівень короткочасної пам’яті
Наталія	30	75%	високий рівень короткочасної пам’яті
Катерина	22	55%	середній рівень короткочасної пам’яті
Сергій	26	65%	середній рівень короткочасної пам’яті
Ілона	30	75%	високий рівень короткочасної пам’яті
Ірина	18	45%	низький рівень короткочасної пам’яті
Олена	24	60%	середній рівень короткочасної пам’яті

На основі таблиці з результатами дослідження ми склали графік 2 «Індекс короткочасної пам’яті».

 

Рис.2 Індекс короткочасної пам’яті.

Ми знаємо, що без гарної короткочасної пам'яті неможливе нормальне функціонування довготривалої пам'яті, оскільки короткочасна пам'ять виступає своєрідним фільтром, який пропускає лише необхідну інформацію в довготривалу пам'ять. При цьому перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять пов'язаний з певними особливостями. Зокрема в короткочасну пам'ять потрапляють переважно останні п'ять — шість одиниць інформації, одержаної через органи чуття. Перехід з короткочасної в довготривалу пам'ять здійснюється завдяки вольовим зусиллям. Причому результати досліджень свідчать про те, що в довготривалу пам'ять можна перевести інформації більше, ніж дозволяє індивідуальний обсяг короткочасної пам'яті. У результаті відбувається нарощування загального обсягу матеріалу, що запам'ятовується.

3) Третя проведена методика -  «Оцінка опосередкованої слухової пам’яті». Мета цього дослідження – визначити рівень опосередкованої слухової пам’яті, що матиме  для дослідження важливе значення, адже дані показник допоможуть з’ясувати кращий із процес запам’ятовування із наведених у дослідженні.

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високо розвинена  опосередкована слухова пам'ять. 

8-9 балів - високо розвинена опосередкована слухова пам'ять. 

4-7 балів - середньо розвинена  опосередкована слухова пам'ять. 

2-3 бали - низько розвинена  опосередкована слухова пам'ять. 

0-1 бал - слабо розвинена  опосередкована слухова пам'ять.

 Табл. 3. Результат дослідження Оцінка опосередкованої слухової пам’яті».

Ім’я досліджуваного	Результат дослідження	Висновок
Віталій	9	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Галина	10	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Ганна	9,5	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Денис	9,5	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Наталія	9,5	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Катерина	9	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Сергій	9	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Ілона	10	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Ірина	7	середньо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Олена	9,5	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.

На основі таблиці з результатами третього дослідження створено графік 3 «Опосередкована слухова пам’ять».

Рис.3 Опосередкована слухова пам’ять.

Результати даного дослідження показують перевагу слухової опосередкованої пам’яті над попередніми досліджуваними видами запам’ятовування. Даний вид запам’ятовуванння показав найвищі результати серед досліджень.

Переглянувши і опрацювавши результати трьох досліджень можна оформити таблицю 4 з зведеними даними:

Табл. 4. Зведені дані результатів трьох досліджень.

Ім’я досліджуваного	Тип запам’ятовування	Індекс короткочасної пам’яті	Опосередкована слухова пам’ять
Віталій	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	середній рівень короткочасної пам’яті	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Галина	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	низький рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Ганна	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	високий рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Денис	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	високий рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Наталія	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	високий рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Катерина	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	середній рівень короткочасної пам’яті	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Сергій	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	середній рівень короткочасної пам’яті	високо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Ілона	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	високий рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.
Ірина	Переважаючий тип запам’ятовування логічний	низький рівень короткочасної пам’яті	середньо розвинена опосередкована слухова пам'ять
Олена	Переважаючий тип запам’ятовування механічний	середній рівень короткочасної пам’яті	дуже високо розвинена опосередкована слухова пам'ять.

 

В загальній таблиці занесені результати трьох проведених досліджень для визначення переважаючого типу запам’ятовування.

 В ході дослідження і опрацюванні даних ми не раз задавалися питанням щодо досить посереднього рівня пам’яті у студентів. Це навело нас на думку, що при великому потоці інформації в наш час, досліджувані не могли довго зосередитися на проведенні експерименту і мали проблеми у запам’ятовуванні. Їхня пам’ять постійно перебуває у стані напруження, психічні процеси працюють постійно в режимі стресу і хаосу потоку інформації, яку необхідно сприйняти і переробити. Як для досліджуваних, так і для себе особисто, ми пропонуємо наступні рекомендації, які допоможуть поліпшити пам’ять [Додаток 4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до другого розділу

В експериментальній частині дослідження нашою метою було дослідити пам’ять особистості як пізнавальний процес.

Для проведення дослідження було обрано студентів СумДПУ ім. А.С. Макаренка (вікова група рання юність). Для збору данних було застосовано методики психодіагностики: методика дослідження логічної та механічної пам’яті «Запам’ятай пару»; методика визначення короткочасної пам'яті, розроблена Л.С. Мучником і В.М. Смирновим; оцінка оперативної слухової пам’яті.

Результати дослідження були досить важливими для визначення оптимального і продуктивного виду запам’ятовування. Після складання порівняльної таблиці зі зведеними данними трьох досліджень можна зробити висновок, що найкращий спосіб запам’ятовування це метод опосередкованого слухового запам’ятовування. Між вибором зручнішого типу запам’ятовування кращий результат належить логічному типу. При дослідженні короткочасної пам’яті я з’ясувала, що студенти мають високий та середній рівні короткочасної пам’яті.

Гіпотеза була перевірена і підтверджена. Провівши дослідження ми визначила переважаючий тип запам’ятовування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проведені вище дослідження підтверджують той факт, що пам’ять і способи запам’ятовування у людей різняться. Обробка даних показує, що в досліджуваних переважно домінує слухова пам'ять. Є й такі, які мають добре розвинену короткочасну пам’ять, яка надає змогу прогнозувати також гарно розвинену довготривалу пам’ять. У цілому аналіз даних показав, що пам'ять випробовуваних за всіма показниками досить хороша. Аналіз обробки даних опосередкованої пам'яті показує, що випробовувані з легкістю використовують посередники-імпульси (зображення намальовані ними), які полегшують їх запам'ятовування, одні малюють умовні малюнки, інші передають образ малюнка, умовні ж малюнки, як правило, використовуються в тих випадках, де немає можливості намалювати предмет в цілому.

Поставлена на початку роботи мета була досягнута, виконані ключові завдання, опрацьована наукова література з даного питання, проведено експериментальні дослідження для визначення переважаючих типів запам’ятовування і опрацьовані дані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Блонський П. П. Пам'ять і мислення. / / Вибрані психологічні твори. - М., 1964.
2. Выготский Л. С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч. Т. 2. -М., 1982.
3. Виготський Л.С. Історія розвитку вищих психічних функцій. / / Собр. соч. у 6-ти т. - Т. 3, М., 1984.
4. Грановська Р. М. Сприйняття і моделі пам'яті. - Л., 1974.
5. Джеймс У. Психологія. - М., 1991.
6. Дьченко М.І., Кандибовіч Л.А. Психологія /Словник-довідник // - Мн.: Хелсон. 1998.
7. Дудецкий А. Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. - См., 1974.
8. Дьяченко О. М. Воображение дошкольника. - 1986. - №5. - Серия "Педагогический факультет".
9. Зінченко П. І. Мимовільне запам'ятовування. - М., 1981.
10. Ільїна М.К. Психологія пам'яті. - Новосибірськ, 2000.
11. Клацки Р. Пам'ять людини: структура і процеси. - М., 1978.
12. Котляр Б. Физиология центральной нервной системы: [Учеб. пособие для вузов по направлению "Биология"]/ Борис Котляр, Валерий Шульговский,. - М.: Изд-во МГУ, 1979.
13. Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. - М., 1965.
14. Немов Р.С.. /Психологія//. М: 1998
15. Лурія А.Р. Маленька книжка про велику пам'яті. - М.: Видавництво московського університету, 1968.
16. Ляудіс В.Я. Пам'ять у процесі розвитку. - М.: Видавництво московського університету, 1976.
17. Загальна психологія. Навч. посібник для пед. ін-тів. Під ред. проф.

 

18. Петровського А.В. - М.: «Просвещение», 1970 .
19. Загальна психологія / Під ред. Максименка С. Д. - К., 2000.
20. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М., 1986. - Гл. 13.
21. Практикум з загальної, експериментальне і прикладної психології / За ред. А.А. Крилова, С.А. Манічева. - СПб.: Пітер, 2000. - 560 с.
22. Столяренко Л.Д./ Основи психології // - Ростов - на - Дону. 1997
23. Психологія пам'яті / Под ред. Ю.Б. Гіппенрейтер і В.Я. Романова. - М.: "ЧеРо", 2002.
24. Психологія. / За редакцією А.А. Крилова. - М.: «Проспект», 2000.
25. Рєпкін В.В., Ячина А. С. Довільне запам'ятовування, як необхідна умова самостійного засвоєння навчального матеріалу. - Харків, 1985.
26. Рубінштейн С.Л. /Основи загальної психології //- СПб: Видавництво «Пітер», 2000 : Іл. - (Серія «Майстри психології»)
27. Хрестоматія з психології / За ред. А.В. Петровського. - М.: Просвещение, 1987.