Основні вимоги до методів психології

Основні вимоги до методів психології

       Психологія  як наука має певні предмет  і методи вивчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку особистості — шлях до глибшого пізнання психологічних особливостей особистості й використання цих знань у практичній діяльності. Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ певні вимоги:

       — психічні явища потрібно вивчати  в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності;

       — метод психологічного дослідження має бути адекватним предметові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, другорядні особливості досліджуваного психологічного процесу, стану чи властивості.

       Основним  принципом психологічного дослідження  є його об’єктивність. Методами, які забезпечують об’єктивність розкриття досліджуваного психічного явища, є спостереження, експериментальне дослідження, аналіз продуктів діяльності (навчальної, трудової, спортивної), бесіда, інтерв’ю та ін. Метод самоспостереження, особливо інтроспективна його форма, не може бути єдиним і вірогідним способом вивчення особливостей психічних процесів, станів і властивостей особистості. Самоспостереження легко піддається суб’єктивному тлумаченню психічних явищ, особливо тоді, коли досліджувана особа малорозвинена і не здатна до самоспостереження. Перевірити ж описи психічних переживань, що досліджуються самоспостереженням, здебільшого неможливо. Втім, при дослідженні об’єктивними методами самоспостереження може використовуватись у формі словесного звіту піддослідного про те, що і як він переживає під час самоспостереження психічного процесу чи стану. При самоспостереженні особистість одночасно постає як суб’єкт та як об’єкт дослідження, що унеможливлює успішність дослідження. Кращою формою самоспостереження є ретроспективне спостереження, засадовим стосовно якого є згадування про перебіг досліджуваного психічного явища після того, як воно відбулося. Людина може в такий спосіб описати, що вона відчувала у стані радості, суму, страху, як вона запам’ятовувала чи міркувала, розв’язуючи завдання.

       Провідним принципом об’єктивних методів  у психологічному дослідженні є єдність свідомості та діяльності, опосередкованість пізнання внутрішніх, психічних явищ зовнішнім їх виявленням у вчинках, поведінці, мовленні, мімічних рухах, жестах та інших реакціях.

       Наприклад, закономірності спостереження виявляються  у ступені адекватності та швидкості розпізнавання предмета, виокремлення його серед інших об’єктів, знаходження спільного та відмінного в них.2.2

Основні методи психології.

Спостереження, експеримент

Спостереження як метод об’єктивного дослідження  широко за-

стосовується  у психології, педагогічній практиці, соціологічних до-

слідженнях.

Об’єктом спостереження  є поведінка особистості в  найрізно-

манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та

неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення.

За особливостями  мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою,

виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо —  можна

виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту

висловлювання, емоції та вольові якості, особливості  темпераменту

і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини

та дорослого  дає можливість з високою вірогідністю робити висновки

про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інстру-

ментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за

допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне

спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається,

а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне  наукове спостереження потрібно відрізняти від побу-

тового. Наукове  спостереження не обмежується описом зовнішньо

виявленого, а  проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи

інших актів  поведінки й цим розкриває  їх психологічну природу. Щоб

навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого

розкривати психологічні механізми, спиратися на них у  навчально-

виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці

та діяльності особистості недостатньо для  того, щоб робити висновки

про її психічний  склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темпера-

мент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути ви-

падкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших

морально-психологічних  особливостей у різних умовах і на різно-

манітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням

успіхів не можна  судити, скажімо, про здібності особистості, силу її

пам’яті чи мислення.

Щоб спостереження  набрало наукового характеру, воно має від-

повідати певним вимогам:

— бути цілеспрямованим, а не випадковим;

— здійснюватися  планомірно й систематично;

— бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережува-

не явище (якомога більшою кількістю фактів);

— точно фіксувати  результати спостереження.

Наукове спостереження  висуває певні вимоги й до особистих  якос-

тей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

· бути об’єктивним  при фіксації, словесному описі та класифікації

спостережень;

· володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні

якості не повинні  впливати на спостереження та позначатися  на ньому

та висновках;

· не бути тенденційно  упередженим в організації спостереження

та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

· не піддаватися  першим враженням про піддослідного;

· не бути поблажливим  щодо піддослідного;

· не приписувати  піддослідному власних якостей  і не пояснювати

його поведінку  з власної позиції.

Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бу-

ти визначальним чинником для висновків.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для

цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

Бланк для фіксації результатів спостереження

За яких умов

Що виявлено

Пояснення

Що

Дата

здійснювалось

у процесі

даних

спостерігалося

спостереження

спостереження

спостереження

спостереження

Спостереження використовується при застосуванні всіх інших

методів вивчення психічних процесів та властивостей особистості.

Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду  є експери-

ментальне дослідження, коли досліджуване явище вивчається в різних

умовах та обставинах. За таким методом можна глибоко  і з високою

точністю вивчати  досліджувану психологічну закономірність.

Експеримент є  одним з основних методів психології. Особливість

його полягає  в тому, що дослідник сам створює  умови, за яких

досліджуване  явище виникає неодмінно й  закономірно. При цьому

дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в

момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити при-

чини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити  дослід з ме-

тою нагромадження  додаткових відомостей для обгрунтування  одер-

жаних результатів.

Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший

проводиться у  спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою

відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного  умовах

діяльності (у  класі, під час роботи). Природний  експеримент, як і лабо-

раторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не

знав, що його досліджують, і розв’язував свої завдання спокійно, у

звичному для  нього темпі, з притаманними йому характерологічни-

ми особливостями  і ставленням до навчальних, трудових, спортивних

та інших доручень.

Різновидом природного експерименту є перетворювальний (нав-

чальний та виховний).

Отже, експериментальний  підхід у вивченні особистості можна

забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв’ю,

анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься різни-

ми способами  і в різних умовах, як того потребує експеримент.

2.3

Додаткові методи: тест, опитування, бесіда,

аналіз продуктів  діяльності, узагальнення

незалежних характеристик, самооцінка

Як додатковий метод у психологічному дослідженні використо-

вують тести.

Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної  діагности-

ки рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини. Психо-

логічні тести  становлять собою певну систему  завдань, надійність

24

яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних гру-

пах і оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального ма-

тематичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу.

Розрізняють тести  для вивчення інтелектуальних здібностей, рівня

розумового розвитку особистості й тести успішності. За їх допомо-

гою можна з’ясувати  рівень розвитку окремих психічних  процесів,

рівні засвоєння  знань, загального розумового розвитку особистості.

Тести як стандартизовані  методи дають можливість порівнювати

рівні розвитку та успішності піддослідних з вимогами шкільних про-

грам і професіограм різних спеціальностей.

З метою уникнення  помилок при використанні тестів як методу

психологічного  дослідження їх зміст повинен  відповідати досліджу-

ваному явищу (розумовій діяльності, увазі, пам’яті, уяві тощо) і не

потребувати для  виконання спеціальних знань. Зміст  тесту та інструк-

ція до його виконання  мають бути максимально чіткими  та зрозуміли-

ми. Результати тестового дослідження не можна  оцінювати як абсо-

лютні показники  розумових можливостей особистості. Вони є лише

показниками рівня  розвитку певних якостей на момент дослідження

за конкретних умов життя, навчання та виховання особистості.