Отчет по практике на примере «АНКОР»

Оскільки саморегуляція  здійснюється в сьогоденні, в “даний момент”, то й психологічна робота проводиться в ситуації “ зараз”. Важливо те, що відбувається “тут-і-тепер”- як у справжньому житті клієнта, так і в ситуації всередині  консультативного кабінеті. У процесі  гештальт-терапії клієнт отримує  найбільш повну інформацію про себе в даний момент розвиває здатність  до переживання своїх справжніх  почуттів та емоцій.

Гештальт-терапія активно  використовується в індивідуальній роботі з клієнтами, в психотерапії подружніх пар, при груповій формі  роботи, при консультуванні в роботі з організаціями.

Основні показання для  проведення гештальт-терапії:неврози (тривожності, расстройств, фобії, страхи, нав'язливості) психотерапія депресій різного характеру; особистісні  розлади; порушення харчової поведінки (нервова булімія і анорексія); залежності; різні психологічні труднощі; труднощі у взаєминах; проблеми особистісного  зростання; інші цілі і завдання.

Гештальт-терапія відноситься  до середньострокових методів психотерапії (від 10-40 зустрічей), якщо її метою клієнт ставить вирішення проблеми,а  не завдання особистісного росту (особистісне  зростання, тобто те що людина може рости постійно). Клієнт приходить  до свого страждання не за один день, і тому неможливо допомогти йому відчути радість власного життя  всього за один сеанс психотерапії. Гештальт-терапія дає відмінний  стійкий терапевтичний ефект, та для його настання потрібно курс психотерапії-мінімум 10 сесій з роботою 1р на тиждень. На це не просто зважитись,але результат  того вартий. У ряді ситуаціій 10 очних  сесій з психотерапевтом буває  недостатньо потрібно більшої тривалості курс.

 

Вправи, що застосовуються в  практиці гештальт-терапевтами:

Методика “Осонавание”.У  даній методиці усвідомленням власного внутрішнього світу виражається  словами: “Зараз я усвідомлюю ...”, і  перераховуються випробовувані  відчуття в різних частинах тіла. Спочатку іде поверхневе само-заглиблення  в свій світ відчуттів, у міру повторення спектр відчуттів значно розширюється і деталізується.

Методика “двох стільців”. Терапевт ставить у центр кімнати  два стільці один напроти іншого, пропоную клієнту сісти на один стілець  і висловити свою позицію “захищає”, потім,коли потік слів вичерпується,просить  пересісти на других стілець і  відповісти з позиції “нападаючого”. Всі слова опрацьовуються терапевтом , який просить клієнта наприкінці даної вправи зробити свої висновки.

Методика “Самобичування”  допомагає об'єднати і привести до консенсусу протилежні думки, які часом  спалахують у житті людини.

Методика “Робота з  мрією” полягає в ототожнені мрії з реальністю і прийняти відчужених фрагментів особистості.

Методика “Чистка цибулини”, полягає в тому,що людина детально, як би знімаючи шкурка за шкуркою , аналізує всі свої невротичні рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Охорона праці та безпека життєдіяльності практичного психолога

Загальні положення

Інструкція з охорони  праці встановлює вимоги щодо охорони  праці та безпеки життєдіяльності  психолога.

До роботи психологом навчального  закладу (далі психологом) допускаються особи, які мають спеціальну педагогічну  освіту, підтверджену документом установленої форми (дипломом).

Під час влаштування на роботу психолог проходить попередній медичний огляд, у подальшій роботі медогляди проходять періодично один раз на рік.

Психолог проходить інструктажі  з охорони праці: вступний (при  влаштуванні на роботу), первинний-на робочому місці, повторний (не більше одного разу на 6 місяців).

У приміщенні для занять заборонене використання будь-яких предметів

і рослин (отруйних, колючих), які можуть негативно позначитись  на роботі клієнтів: психофізіологічна  напруга; висока концентрація уваги; електронебезпека; пожежонебезпека; порушення мікрокліматичних умов у навчальному приміщенні; тривалі  статичні навантаження.

Один раз на три роки психолог проходить навчання з питань охорони праці безпеки життєдіяльності  з наступною перевіркою знань.

Вимоги безпеки праці  перед початком роботи:

Оглянути своє робоче місце  з метою усунення виявлених небезпечних  для життя та здоров'я факторів;

У разі виявлення порушень або несправностей, вжити відповідних  методів щодо їх усунення та фіксування.

Вимоги безпеки під  час роботи:

Психолог в процесі  роботи зобов'язаний:

Виконувати роботу згідно зі своїм посадовими обов'язками;

Не залишати без нагляду  своє робоче місце, коли обладнання підключене до електромережі (комп'ютер, електроприлади тощо);

Запобігати порушенням правил внутрішнього розпорядку, охорони праці  пожежної безпеки, техніки безпеки  та безпеки життєдіяльності;

Вимоги безпеки після  закінчення роботи:

Провести огляд приміщення;

Забезпечити проведення санітарного  прибирання та провітрювання приміщення при відсутності підключених  приладів, горючих матеріалів тощо;

Перевірити наявність  контрольного екземпляру ключів від  приміщення;

Закрити відчинені вікна  в приміщенні;

Відключити загальну подачу електричної напруги до приміщення;

Включити автоматичну  систему оповіщення про пожежу в  приміщенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Під час проходження виробничої практики нами були отриманні оцінки організаційних складових професійної  діяльності практичного психолога, а саме: планування конкретного дослідження.

Практика пройшла успішно. Під час практики вдалося:

опрацювати спеціальну літературу щодо напрямків психокорекційної роботи;

провести групову та індивідуальну  роботу з гештальт-терапії;

навчитися виявляти “запит”  у клієнта;

дізнатися про роботу практичного  психолога в центрі практичної психології “АНКОР”.

Особливу увагу під  час самостійної роботи я надавала ознайомленню новим психокорекційним методам в гештальт-терапії. Для  цього я читала спеціальну літературу. Організацією практики та виконання  поставлених цілей задоволена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Перлз Фредерик. Практика гештальттерапии. Институт общегуманитарных исследований, 2001.
2. Клаудио Наранхо. Гештальттерапия.-Модек, 1995.
3. Келл Рудестам. Групповая психотерапия.-Универс, 1995.
4. Сакович Н. А. Технология игры в песок. Игры на мосту.-СПб.: Речь, 2006.-176с.
5. Юнг К.Г. Практика психотерапии. Минск: Харвест, 1998.-383с.
6. Киселева М. В., Кулганов В.А. Арт-терапия в психологическом консультировании.-СПб.: Речь, 2012.
7. Лёйнер Х. Кататимное переживание образов/Пер. с нем. Я.Л. Обухова. М., «Эйдос» 1996.
8. Обухов Я. Л. Символдрама и современный психоанализ. Сборник статей.-Харьков:Регион-информ, 1999.
9. Родина Е.Н. Гармония души и тела. Использование символдрамы и Имагинативной телесно-ориентированной психотерапии для лечения психосоматических заболеваний// Символдрама.-2011, № 2-4 (7).-С. 12-19