Поняття про невербальне спілкування

Жителі Мальти замість слова «ні» злегка стосуються кінчиками пальців підборіддя, повернувши кисть вперед. У Франції і Італії цей жест означає, що у людини щось болить.

У Греції і Туреччині офіціантові ні в якому разі не можна показувати два пальці (наприклад, маючи на увазі дві чашечки кави) – це вважається дуже образливим жестом.

Досить часто один і той самий жест має не тільки різне, але і прямо протилежне значення.

Утворивши колечко з великого і вказівного пальців, американці і багато інших народів повідомляють, що справи «о'кей». Але цей же жест використовують в Японії, кажучи про гроші, у Франції він означає нуль, в Греції і на о. Сардинія служить знаком відмашки, а на Мальті їм характеризують людину з збоченими статевими інстинктами.

Звичайний ствердно кивнув головою на півдні Югославії і в Болгарії служить знаком заперечення.

Німці часто піднімають брови у знак захоплення чиєїсь ідей, в Англії так висловлюють скептицизм.

Іноді навіть незначна зміна жесту може зовсім змінити його значення. В Англії так сталося з жестом з двох пальців, вказівного і середнього, розлучених і піднятих вгору. Якщо при цьому долоня повернена до співрозмовника, це – образа. Якщо долоня повернута до себе, то це вираз радості (перша буква англійського слова «victory» – перемога).

У спілкуванні ми не надаємо особливого значення лівої чи правої руці. Але на Близькому Сході, наприклад, не слід протягувати гроші або подарунок лівою рукою. У тих, хто сповідує іслам, вона вважається нечистою, і ви можете завдати образи співрозмовника.

У будь-якій культурі жести нещирості пов'язані з лівою рукою. Вона видає таємні емоції свого власника. Тому, якщо в розмові співрозмовник жестикулює лівою рукою, є велика ймовірність, що він говорить не те, що думає, або просто негативно ставиться до подій. Слід змінити тему розмови або взагалі перервати його.

Для американця відмова розмовляти з людиною, що знаходиться з ним в одному приміщенні, означає крайній ступінь негативного до нього відношення. В Англії це загальноприйняте правило.

У народів різних культур є відмінності і в сприйнятті простору. Так, американці працюють або у великих приміщеннях, або – якщо приміщень кілька – при відкритих дверях. Відкритий кабінет означає, що його хазяїн на місці і йому нема чого приховувати. Багато хмарочоси в Нью-Йорку цілком зроблені зі скла і проглядаються наскрізь. Тут все, від директора до посильного, постійно на виду. Це створює у службовців певний стереотип поведінки, викликаючи в них відчуття, що всі спільно роблять спільну справу. Німецькі ж традиційні форми організації робочого простору принципово інші. Кожне приміщення в них має бути забезпечено надійними дверима. Розкрита навстіж двері символізує крайній ступінь безладу.

Таким чином, не знаючи відмінностей невербального спілкування різних народів, можна потрапити в незручну ситуацію, образивши або образивши співрозмовника. Щоб уникнути цього кожен менеджер, особливо якщо він має справу із закордонними партнерами, повинен бути обізнаний про відмінності у трактуванні жестів, міміки і рухів представниками ділового світу в різних країнах.

Проксемічні особливості спілкування є культурно обумовленими і мають велике значення у міжкультурній комунікації.

Наприклад: для американців, китайців, австралійців комфортною вважаються відстань між співрозмовниками 1,5 м, а для англійців і японців ще більша; для представників арабського світу та європейців відстань спілкування є коротшою, ніж для перелічених вище представників.

Ставлення до тілесних доторків під час спілкування залежить від національності комунікантів. Наприклад, французи і італійці постійно торкаються один одного впродовж розмови. Англійцям така манера спілкування не до вподоби. Винятком є лише футбольні матчі, коли футболісти демонстративно обіймаються на очах численних болійників.

Країни, в яких практикуються доторки між співрозмовниками: Індія, Туреччина, Франція, Італія, Греція, близькосхідні країни.

Держави, у яких не можна торкатися співбесідника: Німеччина, Японія, Англія, США, Канада, Естонія, Португалія.

Далі розглянемо національні відмінності у тлумаченні сигналів, які передаються за допомогою пальців рук.

1. Великий і  вказівний пальці у вигляді  кільця, середній, безіменний і мізинець  – випрямлені.

Європа, Північна Америка: усе гаразд; Середземномор’я, Росія, Бразилія, Туреччина: отвір; сексуальна образа; гомосексуаліст; Туніс, Франція, Бельгія: нуль; нікчемність; Японія: гроші; монети; хабар.

2. Випрямлений  вказівний палець.

Країни Заходу: одиниця; вибачте мені; Бог бачить; ні! (звертаючись до дитини).

3. Вказівний і  середній пальці випрямлені (англ. літера V).

Британія, Австралія, Нова Зеландія, Мальта: іди геть!; США: два; Німеччина: перемога; Франція: мир.

4. Великий і  вказівний пальці випрямлені.

Європа: два; Британія, Австралія, Нова Зеландія: один; США: офіціант; Японія: образа.

Чотири пальці, крім великого, випрямлені.

5. Країни Заходу: чотири; Японія: образа.

6. П’ять пальців  випрямлені.

Країни Заходу: п’ять; Греція, Туреччина: Іди геть!; Міжнародне розуміння: стоп, зупинись!

7. Випрямлений  мізинець.

Середземномор’я: натяк на чоловічий орган; Острів Балі: погано; Японія: жінка; Південна Америка: тонкий; Франція: ви мене не обдурите.

8. Великий палець випрямлений.

Європа: один; Австралія, Греція: іди геть!; Японія: чоловік, п’ять; Міжнародне розуміння: автостоп, добре, усе гаразд; [8, с. 130 - 132].

 

 

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що невербальне спілкування виступає одним із засобів репрезентації особистістю свого «Я», міжособистісного впливу та регулювання відносин, створює образ партнера по спілкуванню, виступає в ролі уточнення, випередження вербального повідомлення. Для нього характерна відсутність членороздільної звукової мови – це головне, що підкреслюється в більшості досліджень з проблеми цього спілкування. У багатьох наукових роботах існує деяка плутанина в поняттях «невербальне спілкування», «невербальна комунікація», «невербальна поведінка» найчастіше використовуються як синоніми.

Отже, невербальні сигнали мають велике значення у процесах організації та перебігу комунікації, особливо міжкультурної, впливаючи на її результат. Оскільки невербальні засоби несуть значну частину інформації, вони можуть сприяти, перешкоджати або навіть унеможливлювати міжособистісне спілкування. Саме тому для ефективної міжкультурної комунікації правників дуже важливим є вміння адекватно тлумачити значення компонентів невербальних засобів спілкування.

Для підтримання позитивного враження управлінцю вкрай необхідно розглядати себе як члена команди. Командна ж гра потребує дотримання відповідних правил. Ця гра вимагає також і відповідної форми (невербальних засобів), оскільки вона є частиною цієї гри.

На сьогодні невербальні засоби спілкування займають поряд із вербальними досить вагоме значення в формуванні ділового іміджу керівника. Саме тому перед нами стоїть важливе завдання, для того щоб в майбутньому ми мали можливість займати керівні посади, досягти успіху в управлінні, насамперед ми повині засвоїти основні аспекти невербального спілкування. Адже як вже зрозуміло з усього вище сказаного невербальні засоби спілкування займають вищі ступені при формуванні спеціаліста високої кваліфікації. 

 

 

Список використаної літератури

1. Тарасенко С. М. Процес формування невербальної комунікації  майбутнього офіцера у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу / С. М. Тарасенко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://eprints.zu.edu.ua/4457/1/vip_52_29.pdf
2. Притула Т. Невербальні засоби спілкування як одна із причин лінгвокультурного бар’єру / Т.  Притула / Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:  http://wiki.kspu.kr.ua/index.php
3. Психологія: піручник / [Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.] / за ред. Ю. Л. Трофімова. – [2-ге вид.]. – К.: Либідь , 2000. – 558 с.
4. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич – К.: Видавничий центр "Академія", 2004. – 344 с.
5. Філоненко М. Психологія спілкування: навчальний посібник / М. Філоненко  /  К. : Центр учбової літератури, 2008.- 224 c. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:  http://ualib.com.ua/b_163.html
6. Мирошниченко Н. Сутність та значення невербального спілкування / Н. Мирошниченко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:http://www.rusnauka.com/16_NPRT_2013/Psihologia/14_140533.doc.htm
7. Етика ділового спілкування: конспект лекцій / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://subject.com.ua/psychology/ethics/1.html
8. Пиз А. Язык телодвижений. Розширенная версия / Аллан Пиз, Барбара Пиз; [По пер. с англ. Т. Новаковой]. – М.: Эксмо, 2009. – 464 с.: ил.