Поняття про відчуття

Таким чином, фізіологічною  основою сприймання є умовно рефлекторна  діяльність внутрішньоаналізаторного та міжаналізаторного комплексу  нервових зв'язків, що забезпечує цілісність та предметність об'єкта сприймання.

 

 

 

Властивості сприймання

Предметність сприймання виявляється в тому, що будь-який предмет або явище відображається не як механічна сума якостей і властивостей, а як об'єкт, який має свій зміст, природу, призначення. Сприймаючи предмети, людина, в першу, чергу, орієнтується в них за їхніми функціями. Предметність сприймання розвивається в процесі життєдіяльності людини.

Цілісність сприймання полягає в тому, що образи відображених предметів та явищ постають у свідомості в єдності багатьох якостей і властивостей. Навіть якщо предмет не поданий для сприймання повністю, його перцептивний образ "добудовується" до завершеної форми на основі сприйнятих елементів. Наприклад, в слові сприймання.

Константність - це відносна постійність величини, форми, кольору предметів та явищ, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості.

Вибірковість сприймання полягає у виділенні одних об'єктів як основних порівняно з іншими. Те, що знаходить в центрі уваги людини при сприйманні називають об'єктом сприймання, а решту - тлом. Інакше кажучи, у сприйманні людини в даний момент завжди щось є основним, а щось - другорядним.

З вибірковістю сприймання тісно пов'язана ще одна властивість: апперцепція.

Аперцепція - це залежність змісту і спрямованості сприймання від досвіду людини, її інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань. Так, сприймання різних людей є відмінним. Також досить часто людина сприймає не те, що є наспраді, а те, що є бажаним для неї.

Осмисленість сприймання полягає в тому, що відображені предмети та явища людина відразу ж називає, використовуючи другу сигнальну систему. Отже, вже в самому акті сприймання відбувається співвіднесення предмета сприймання з його значенням. Наприклад, вказівка на те, що на малюнку зображено собаку, відразу ж формує певний образ сприймання.

Завдяки осмисленню сутності та призначення предметів стає можливим їх цілеспрямоване використання, практична  діяльність з ними.

Узагальненість сприймання - це відображення

Аперцепція може бути стійкою (під впливом професії, життєвого досвіду) і тимчасовою (в результаті змінених умов і установок) одиничного випадку як особливого виду загального. Ступінь узагальнення залежить від рівня і обсягу наявних у людини знань.

Осмисленість та узагальненість добре виявляються при сприйнятті незакінчених малюнків. Ці малюнки  доповнюються нашими досвідом і знаннями.

 

5. Класифікація та види відчуттів і сприймань.

 1) Зорові відчуття відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу. Апаратом зору є око - орган чуття зі складною анатомічною будовою. Світлові хвилі, які відображають предмет, заломлюючись, проходять через кришталик ока і фіксуються на сітківці у вигляді зображення. Найважливішою складовою ока є сітківка, яка за допомогою зорового нерва з'єднується з великими півкулями головного мозку.

2) Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають їй правильно орієнтуватися у навколишньому середовищі й регулювати власні дії.

Чутливі закінчення слухового  нерва розташовані у внутрішньому вусі. Зовнішнє вухо (вушна раковина) вловлює звукові коливання, а  механізм середнього вуха передає їх завитку.

3) Нюхові відчуття. Подразником, що їх викликають, є мікроскопічні частини речовини, які потрапляють до носової порожнини разом з повітрям, розчиняються в носовій порожнині та діють на рецептор. Сигналізують про стан придатності продуктів харчування, про чисте або забруднене повітря.

4) Смакові відчуття пов'язані з нюховими. Їх поєднує спільна роль у процесі харчування. Органом смаку є язик. На ньому та на піднебінні розміщені спеціальні чутливі до хімічних подразників рецептори, які реагують на чотири смакові подразники: кисле, солодке, гірке, солоне.

На сітківці ока  розміщені рецептори (колбочки) - являють собою апарат денного зору та палички, які відповідають за присмерковий зір. Перші створюють хроматичні відчуття (барвисті), другі - ахроматичні (безбарвні, чорні, білі, сірі)____/

Слухові відчуття бувають мовними, музичними і шумами

Особливістю динаміки смакових відчуттів є їх тісний зв'язок з  потребою організму в харчуванні. При голодуванні смакова чутливість підвищується, при ситості - знижується.

5) Тактильні відчуття дають знання про міру рівності та рельєфності поверхні предметів, яку можна відчути під час обмацування.

6) Больові відчуття сигналізують про порушення цілісності тканини, що, звичайно, викликає в людини захисну реакцію.

7) Температурне відчуття - це відчуття холоду, тепла, що його спричинює контакт з предметами, які мають температуру, вищу або нижчу за температуру тіла.

8) Статичні відчуття відображають положення нашого тіла в просторі - лежання, стояння, сидіння, рівновагу, падіння.

9) Кінестетичні відчуття відображають рухи та стани окремих частин тіла - рук, ніг, голови, корпусу.

10) Органічні відчуття сигналізують про такі стани організму, як голод, спрага, самопочуття, втома, біль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ненавмисне сприймання викликається особливостями навколишніх предметів: їх яскравістю, розташуванням, незвичністю, інтересом до них людини. Йдучи вулицею, ми чуємо шум машин, розмови людей, бачимо яскраві вітрини, сприймаємо різноманітні запахи тощо.

Таким сприйманням  є, наприклад, слухання доповіді або  перегляд тематичної виставки книг

Навмисне сприймання має іншу характеристику. При його здійсненні людина ставить перед собою мету, докладає певних вольових зусиль, щоб краще реалізувати свій намір, довільно обирає об'єкти сприймання.

За формою існування матерії  існує сприймання простору, руху і часу.

Сприймання простору - відображення в психіці людини розташування, величини, форми, об'ємності, віддаленості один від одного предметів та явищ на землі та на небі

Сприймання руху - відображення зміни положення об'єктів у просторі, що дає змогу орієнтуватися у відносних змінах, у взаємному розташуванні та взаємовідношенні предметів навколишньої дійсності

Сприймання часу - відображення об'єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності, завдяки чому відображаються зміни, які відбуваються в навколишньому світі

Іноді сприймання предметів  буває неправильним, викривленим, помилковим.