Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту

 

 

 

 

Діаграма 3.1

За  даними дослідження було виявлено переважання  холеричного типу темпераменту у  дітей старшої групи  ДНЗ №74 «Якорьок».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 СПОСОБИ РОБОТИ УЧИТЕЛЯ З  ДІТЬМИ РІЗНИХ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ

Роль темпераменту в формуванні загально-навчальних умінь та навичок полягає в тому,що від нього залежить ступінь та характер впливу на діяльність як зовнішніх умов,так і внутрішніх - тобто індивідуально-психологічних властивостей людини.

Один з шляхів пристосування темпераменту до вимог діяльності є індивідуальний підхід до навчальної діяльності дитини.

В залежності від стилю діяльності,від типологічних особливостей вихованця, передусім властивостей темпераменту, дозволяє схарактеризувати навчальну стратегію сангвініків, холериків, флегматиків та меланхоліків на початковому етапі навчання та дати загальні рекомендації вихователям і батькам.

Отже, в результаті спостереження  ми з'ясували, що особливо яскравий відбиток на стиль навчальної діяльності дітей дошкільного віку накладає їх темперамент. Так,типові меланхоліки мають індивідуальний стиль,притаманний слабкому типу нервової системи. Його риси такі:

1.Довготривала попередня орієнтовна  діяльність.

2.Потреба в наочності так  як у дітей дошкільного віку  переважає наочно-образне мислення,дитині  легше зрозуміти даний матеріал.

3.Довготривала індивідуальна робота з допомогою вихователя.

4.Контрольні дії чітко простежуються,дошкільник нібито боїться помилитися, зробити щось невірно.

5. Неодноразова перевірка.

6. Труднощі переходу від одного виду діяльності до іншого.

Флегматичність або інертність нервово-психічних процесів надає  виконанню завдань флегматиків деяку своєрідність, а саме:

1.Тривалість попередньої орієнтовної діяльності в сильного типу завжди невелика, але в інертних флегматиків вона збільшується.

2.Наявність наочності є,але не  через потребу,а через надмірну обережність та помилкову звичку діяти повільно.

3.Контроль злитий з виконавчими діями;

4.Легкість переходу від одного виду діяльності до іншого.

Вихованці, які є типовими представниками сангвінічного типу темпераменту, мають індивідуальний стиль сильного типу нервової системи, який характеризується:

1.Малою тривалістю попередньої орієнтовної діяльності.

2.Майже відсутністю потреби в наочності.

3.Контролем, який злитий з виконавчими діями.

4.Швидкістю аналізу вимог завдань.

5.Легкістю переходу від одного виду діяльності до іншого (робиться це дуже рішуче).

Діти дошкільного віку-типові представники холеричного типу темпераменту, мають індивідуальний стиль сильного типу нервової системи, на який холеричність накладає свій відбиток:

1.Тривалість попередньої орієнтовної діяльності невелика.

2.Відсутність потреби у наочності.

3.Виконавчі дії супроводжуються контрольними, в яких вихованці різко та поривчасто виправляють помилки в ході роботи.

4.Швидкість аналізу вимог завдань супроводжується короткочасним зовнішнім виявом емоцій.

5.Легкість швидкого переходу від одного виду діяльності до іншого.

Вихователь зобов'язаний спрямовувати діяльність дітей,щоб сприяти формуванню позитивних рис і запобігати появі негативних.У сангвініка слід формувати стійкі уподобання та інтереси,не допускати поверхового, недбалого виконання ним завдання, вимагати від нього доводити почату справу до кінця,стимулювати позитивне ставлення до достоїнств інших,уміння зважати на їхню думку,вчити бути уважним до товаришів,надійним у стосунках з ними,дбати,щоб нові знайомства не витісняли старих.Рекомендації: включати у громадську діяльність, ставити перед ним усе нові завдання, звертаючи при цьому особливу увагу на контроль за якістю роботи.

У виховно-педагогічному процесі дітей-флегматиків головне -формувати трудові навички,стежити,щоб вони завжди були зайняті,залучати до діяльності в колективі, вчити за допомогою ігор і занять пришвидшувати темп дій,заохочувати найменші прояви рухливості,спритності.Завдяки цьому їхня млявість не перетвориться на лінощі, урівноваженість почуттів-на слабкість.Рекомендації: головне-керувати їхньою діяльністю, не підганяти.

Енергію холерика слід спрямовувати на корисні справи,ставити перед ним складні завдання,допомагаючи осмислювати їх.Важливо обережно застосовувати все, що збуджує нервову систему, розвивати і зміцнювати процес гальмування шляхом організації розміреної діяльності,домагатися стриманої поведінки, створювати можливості для реалізації потреби в руховому навантаженні.Особливо необхідно систематично контролювати їхню поведінку і діяльність, дотримання правил, якість і повноту виконання завдань,вимог дорослих,вчити зважати на інших,не ображаючи самолюбства.Рекомендації: головне-не втомлювати одноманітною діяльністю.

У вихованні меланхоліків слід враховувати  їхню вразливу нервову систему, швидку втомлюваність, слабкість нервових процесів, допомагати подолати сором'язливість, нерішучість, невпевненість у своїх  силах, оскільки це може стати причиною слабкого характеру.Виявляючи до них чуйність і доброзичливість, потрібно розвивати    активність, уміння переборювати несміливість,труднощі, підтримувати позитивні емоції. Рекомендації: у хорошому колективі здатні виявляти наполегливість і завзятість, уважність до людей і тактовність.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже,чітко  вираженого типу темпераменту не існує.Він  відображається на характері, волі, мисленні, пізнавальній діяльності дитини.Темперамент не є сталою властивістю особистості,він змінюється залежно від умов її життя і виховання. Кожний тип темпераменту має свої переваги та недоліки. Для правильної організації виховання, боротьби з недоліками і поліпшення спілкування дитини з людьми необхідно знати, до якого типу темпераменту вона належить.Кожному темпераменту відповідає певний тип нервової системи. Уміння його визначати необхідне для правильного спрямування розвитку особистості молодшого школяра, розуміння особливостей його поведінки, запобігання небажаним реакціям дитини тощо.

Виокремлюють  чотири основні типи вищої нервової діяльності, які відповідають певному типу темпераменту:

1.Сильний,  урівноважений, рухливий (сангвінік).

2.Сильний,  урівноважений, інертний (флегматик).

3.Сильний,  неврівноважений (холерик).

4.Слабкий  (меланхолік).

Тип темпераменту-одна з найважливіших умов походження індивідуально-своєрідних рис характеру.Від  властивостей темпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсивність) особливості характеру.Властивості темпераменту можуть сприяти або протидіяти розвитку повних якостей особистості (холерику легше стати хоробрим, ніж меланхоліку).Тип темпераменту певним чином зумовлює недоліки характеру при послабленні виховання.У такому випадку сангвінік недостатньо зосереджений,похапливий,поверховий,легковажний. Холерик-нестриманий, конфліктний,агресивний,невитриманий.Флегматик-млявий,байдужий,консервативний. Меланхолік відзначається хворобливою вразливістю,замкнутістю,відчуженістю, безволлям.Вроджені динамічні можливості дітей це ті вхідні умови,в яких повинен діяти педагог,реалізуючи свої професійні цілі.

Темперамент дитини-один із найважливіших орієнтирів у здійсненні індивідуального підходу в її вихованні.

Сутністю  індивідуального підходу у виховному  та педагогічному процесах виступає варіативне використання педагогом  цілісної системи виховної роботи з  урахуванням індивідуальності дитини.

Успішне здійснення індивідуального підходу  у процесі навчання та виховання передбачає багатокомпонентну та водночас єдину систему розробки та реалізації індивідуальних програм.

Для дітей  кожного типу темпераменту актуальними  є певні виховні завдання.

Тактики врахування типів темпераменту дітей  полягають як у створенні сприятливих зовнішніх умов,так і в озброєнні дітей уміннями саморегуляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і  педагог, спеціальностей. - 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури». - 2007. - 968 с.

2.Васецька П. Темперамент в  індивідуальному стилі діяльності  молодших школярів//Початкова школа. - 1999. - №6. - С. 7-8.

3.Власова О.І. Педагогічна психологія:Навч. посібник - К.: Либідь, 2005.-400 с.

4.Вікова та педагогічна психологія:Навч. посіб / О.В. Скрипченко та ін. 2-ге вид.- К.: Каравела, 2007. - 400 с.

5.Гейдебранд К. Различные  темпераменты и обращения с  ними //О душевной сущности ребенка. -М.: Подифакт, 1991.-59 с.

6.Загальна психологія / За ред.. С.Д. Максименка. Підручник. - 3-тє вид., переробл. і доп. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 688 с.

7.Задачи и упражнения по детской  психологи:«Педагогика и психология»/  Б.С.Волков,Н.В.Волкова.-М.:Просвещение,1991.-143с.

8.Коробко СЛ., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. - К.: Літера ЛТД, 2006. -416 с.

9.Костенко Г.А., Яременко О.Б.  Особистісно орієнтований підхід  у навчанні учнів з різними  типами темпераменту // Початкова  школа.-2001. -№33.

10.Костюк Г.С. Навчально-виховний  процес і психічний розвиток  особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 420 с.

11.Кочерга О., Васильєв О. Дитячі  страхи, неврози, темперамент. -Психолог. - 2002. - № 12. - С. 2-5.

12.Кузьменко  В. У. Індивідуальний підхід: десять  кроків // Дошкільне

виховання.-2006.- № 7. -С 10-12.

13. Марінушкіна  О.Є. Порадник практичного психолога. - X.: Вид.

група «Основа», 2007. - 240 с.

14. Павелків  Р.В. Дитяча психологія: Навч. посіб. - К.: Академвидав,

2008. - 432 с.

15. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов та  ін. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

16. Развитие личности ребенка: Пер. с англ. / Под ред. А. Фонарева.-М.: Прогресс, 1987.-С. 190-211.

17.Савчин М.В. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.:

Академвидав, 2005. - 360 с.

18.Сисоєва  С.О. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів

вищих навчальних закладів непедагогічного  профілю традиційної

та  дистанційної форм навчання. - К.: Міленіум, 2005. - 520 с.

19.Скрипченко  О.В., Подалко О.С, Скрипченко Л.О.  Психолого-

педагогічні основи навчання. - К.: УЦДК, 2005.- 712 с. 18.Столина. - М.: Педагогика, 1989. - С. 85-202.

20.Степанов О.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 504 с.

21.Терлецька  Л. Шкільна психодіагностика - К.: Редакції загально-педагогічних  газет, 2003. - 120 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  А

1.Як веде себе дитина в ситуації,коли необхідно швидко діяти?

 а) Легко включається в роботу.

 б)Активно діє.

 в) Діє спокійно,без зайвих слів.

 г) Діє  невпевнено.

2. Як реагує дитина на зауваження вихователя?

 а) Говорить,що більше так робити не буде,але через деякий час робить теж саме.

 б) Не слухає і діє по-своєму,бурхливо реагує на зауваження.

 в) Вислуховує мовчки.

 г)Мовчить,ображений.переживає.

3. Як спілкується дитина з іншими дітьми у значущих для нього ситуаціях?

 а)Швидко,але прислуховується до зауважень інших.

 б) Швидко,із пристрастю,інших не слухає.

 в)Повільно,спокійно,але впевненно..

 г) З великою невпевненістю.

4. Як веде себе у незвичній обстановці(у кабінеті лікаря, завідуючої і ін.)?

 а) Легко орієнтується,проявляє активність.

 б) Активний,проявляє підвищену збудливість.

 в) Спокійно роздивляється навколишнє.

 г) Боязкий, розгублений.

Ключ.

 Якщо переважають відповіді"а"- у дитини переважає сангвінічний тип темпераменту;

 якщо"б" - холеричний тип;

якщо"в" – флегматичний тип;

 якщо"г" - меланхолічний тип темпераменту.