Стрес в житті людини: шляхи вникнення та методи подолання

 

 

 

         Ця робота присвячена аналізу  стресу і причинам його виникненя, впливу на організм людини, а також вивченню способів боротьби зі                                стресом та методам профілактики. Сьогодні поняття стресу набуло особливої актуальності, а уміння справлятися з ним перетворюється на нагальну потребу. Та чи всі ми добре володіємо цим умінням? А якщо зазирнути глибше, то чи всі ми правильно розуміємо стрес, його природу, прояви, види, його значення у житті? Стрес присутній в житті всіх людей, тому що існування стресових імпульсів безумовно присутне  в усіх сферах людського життя і діяльності . Стресові ситуації виникають як вдома так і на роботі.

З точки зору управління найбільшим інтересом для нас є організаційні фактори, які викликають стрес на робочому місці. Тому стрес є причиною багатьох захворювань і таким чином викликає значної шкоди для здоров'я людини, хоча здоров'я є головною умовою для успіху будь-якого бізнесу

Слово стрес вже давно стало настільки поширеним, що у багатьох склалося враження, що вони добре розуміються на цьому. Багато кому може здаватися, що коли слово знайоме, то це означає, що вони знають зміст його поняття. Саме про це писав відомий канадський вчений Г. Сельє, засновник теорії стресу, в книзі "Стрес без дистресу": "Кожна людина відчувала його, всі говорять про нього, але майже ніхто не бере на себе клопіт з'ясувати, що ж таке стрес" [6]. А тому його треба позбавитись, поки він не встиг вмішатися у ваше життя, кар'єру чи здоров'я.

       Що трапляється з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? Наприклад, ви запізнюєтесь до школи, на роботу та ще, як па зло, застрягли в «пробці». Від звуків клаксонів ви аж закипаєте. У цей момент надниркові залози викидають в організм гормони адреналіну та норадреналіну — у вас стискаються кулаки, дихання стає переривчастим, тобто наявні всі симптоми стресу.

        Зміни, які виникають в організмі при стресі, задумані природою як захисна реакція від небезпечних ситуацій. Колись це рятувало життя первісним людям: побачив ведмедя, отримав порцію адреналіну та втік зі швидкістю кур'єрського потягу.

Стрес дійсно спроможний пробудити сховані резерви людини,  в десять разів збільшити її сили та розумові здібності. Головне при цьому — спрямувати їх у потрібне русло та розібратися зі своїм «ведмедем».

       Якщо цього не зробити, стресові гормони накопичуються та                                 «запускають» в організмі іншу хімічну реакцію — людина починає злитися, кидатися зі сторони в сторону, метушитися. Але через деякий час все минає, та стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій — опускаються руки, починає розвиватися депресія. Але і це ще не діагноз — «негатив» можна скинути за допомогою психотехнік.

Найнебезпечніша стадія стресу — це коли він переходить у захворювання, з яким розібратися вже під силу тільки кваліфікованому психотерапевтові. На цьому етапі надниркові залози, окрім адреналіну, починають виробляти небезпечний гормон кортизол, який може спровокувати:

•   погіршення пам'яті  — при довгостроковому стресі пошкоджуються ділянки головного мозку, які відповідають за пам'ять;

•  серцево-судинні  захворювання — адреналін змушує стискатися судини, тиск підвищується, та через деякий час розвивається гіпертонія, вегето-судинна дистонія;

•   захворювання шлунково-кишкового тракту — під час стресу в шлунково-кишковому тракті виробляється велика кількість соляної кислоти. У результаті — опік, може розвинутись виразка;

•  послаблення імунітету  — кортизол порушує роботу лейкоцитів — наших головних захисників від інфекцій. Наприклад, може розвинутися «хвороба трудоголіка».

Коли людина працює в  напруженому режимі, вона не хворіє. Але тільки вона розслабиться, імунна система відновлює свою діяльність та може відреагувати високою температурою навіть на нежить. Через послаблення імунітету можливе виникнення алергії та навіть астми;

•   раннє старіння — стресові гормони зношують внутрішні  органи та виснажують енергетичні запаси організму. Дія — зсередини, результат  — зовні. Випадіння волосся, підвищена  ламкість нігтів, ранні зморшки — все це «завдяки» йому, стресу;

•   проблеми зі шкірою — у клітинах шкіри міститься  велика кількість нервових закінчень, які реагують на стресовий стан злущенням, свербінням та навіть висипами.

 Багато слів стають  модними, коли наукове дослідження призводить до виникнення нового поняття, що впливає на повсякденну поведінку чи на характер наших думок з корінних життєвих питань.

Таким чином, в роботі розглядаються особистісні фактори, які і визивають стрес. На додаток до причини стресу у першому розділі аналізуютьс стресові стани організму – стресова напруга , її основні причини і характеристики.

Другий розділ фокусується  на способах подолання стресу, активного впливу на проблему, зміну поглядів. Третій розділ описує методи управління стрессом.  Отже, спочатку познайомимося з теоретичними уявленями про стес, а потім розглянемо практичні способи боротьби зі стресами.

Об’єкт  дослідження: стреси в житті людини

Предмет: причини виникнення і шляхи подолання стресу

Для досягнення поставленої мети передбачено постановку та вирішення таких завдань:

• Здійснити теоретичний аналіз проявів стресу
• Виявити фази і компоненти стресу, дати характеристику стресам
• Розкрити способи впливу та подолання стресу

 

 РОЗДІЛ  І. ТЕОРІЯ СТРЕСУ

 

1. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СТРЕСУ

Стрес в перекладі з англійської — це напруга. Під стресом Г. Сельє (1979) розумів систему реакцій організму у відповідь на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів.

1972 р. Всесвітня організація охорони здоров'я прийняла таке визначення: стрес — це неспецифічна (тобто одна і та сама на різні подразники) реакція організму на будь-яку висунуту до нього вимогу.

 Стрес — це відповідь на загрозу, реальну чи уявну.

Отже, виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об'єктивних, скільки від суб'єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором, за термінологією Г. Сельє. При цьому не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об'єктивної загрози. Важливим є саме суб'єктивне ставлення до неї. Тому певна ситуація (скажімо, отримання "двійки") одними може сприйматися як стресова, а у інших вона не викличе жодного стресу. Матимуть значення внутрішні психологічні особливості людини. Зверніть увагу на цю важливу особливість стресу, вона має значення для боротьби з ним. Отже, спочатку познайомимося з теоретичними уявленнями про стрес, а потім розглянемо практичні способи боротьби зі стресами.

 

 

 

 

 

 

 

2. ФАЗИ І КОМПОНЕНТИ СТРЕСУ

Коли людина попадає  у стресову ситуацію і намагається адаптуватися до впливу стресу, цей процес, згідно з Г. Сельє, проходить три фази:

1.  Фаза тривоги. Організм мобілізується для зустрічі із загрозою. Відбуваються біологічні реакції, які обумовлюють боротьбу або втечу. З погляду фізіології це певні зрушення: згущення крові, підвищення тиску, збільшення печінки тощо.

2.  Фаза опору. Організм намагається опиратися загрозі або справлятися з нею, якщо загроза продовжує діяти і її не можна уникнути. Фізіологічні реакції перевищують норму, і це робить тіло вразливішим для інших стресорів. Наприклад, коли ви захворіли, то гостріше реагуєте на неприємності. Врешті-решт тіло адаптується до стресу і повертається до нормального стану.

3. Якщо дія стресу  продовжується і людина неспроможна адаптуватися, це може виснажити ресурси тіла. Фаза виснаження, вразливість до втоми,

фізичні проблеми призводять до хвороб і навіть до загибелі організму. Ті самі реакції, які дозволяють опиратися короткочасним стресорам, - підсилення  енергії   напруження   м'язів,   недопускання ознак болю, припинення травлення, підйом тиску крові -- за тривалої дії шкідливі. Ось яки схема цього процесу:

 

Стресор

Стрес

Здорове пристосування  чи хвороба

 

 

 

 

 

 

Пізнішими   дослідженнями   було   встановлено, що не лише біологічні умови можуть спричинити хворобу. По-перше, між стресором і стресом міститься індивідуальна оцінка події — дехто може сприйняти цю подію як неприємну, дехто як приємну або як нейтральну. По-друге, між стресом і його наслідками важливою ланкою є те, як індивід справляється зі стресом. Не кожен у стані стресу поводить себе однаково: не всі захворюють; для декого стрес буде навіть приємним викликом. Тому першу схему необхідно доповнити                    

 

Стресор		Стрес		Здорове пристосування чи хвороба
	Інтерпретація стресу		Подолання стресу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРЕСОРІВ

Якими ж за характером бувають стресори, що ведуть до хвороби? Вчені вивчали насамперед значні події, які втручаються у перебіг життя і вражає емоційну сферу. В 1967 р. Т, Холмс і Р. Рейх надрукували шкалу стресорів, перевіривши тисячі людей.

Перелік подій був  заснований на відповідях піддослідних, що страждали від помірного до сильного стресу. На першому місці  як найсильніший стресор (100 очок) — смерть близької дорогої людини (дружини чи чоловіка); розлучення складає 73 очки, ув'язнення — 63, смерть близького члена родини — 63. Не всі події неприємні. Є приємні події, які викликають стан стресу. Так, одруження складає 50 очок, вагітність — 40, перехід у нову школу — 20. Серед людей, які внаслідок стресу захворіли, переважна більшість мали 300 очок за один рік [9].

Деякі психологи зазначають, що більшість великих проблем ми переживаємо досить добре, увагу слід звертати на менш драматичні стресори. Денна марнота, буденність, дріб'язкові життєві неприємності дошкуляють значно більше: неуважний сусід, погана погода, неритмічний рух транспорту, загублені ключі, підвищення цін на хліб, випадання зубної пломби тощо. В одному дослідженні встановлено зв'язок між частотою неприємностей і подальших проблем із здоров'ям: грип, застуда, головний біль тощо. Великі кризи або інші значні події часто є настільки вагомими, що не можуть вплинути на нас прямо. Відчуття стресу спричиняють способи, шляхи, якими ці значні події викликають зміни в житті, тобто дріб'язкові неприємності є більш значущими.

 

 

 

 

 

 

Наприклад, вихід на пенсію (велика подія) може означати менші  можливості для дружньої бесіди під час обідньої перерви (буденна неприємність). Вихід дружини на роботу може зробити життя дещо важчим, тому що чоловікові вперше доведеться подбати про обід.

Коли люди вважають подію  неприємністю, вона, безумовно, викликає у них негативні почуття. Сама ж подія може бути нейтральною. Молода мама, яка вважає, що п'ятиразове готування їжі для немовляти є неприємністю, показує своє ставлення до цього.

Багато дослідників  стресу вважають, що люди наділені добрими  здібностями протистояти різкому  і короткочасному стресу. Справжня проблема постає тоді, коли стрес переростає у нескінченний: життя з батьками-тиранами,  нелюбима  робота,   расова дискримінація, переслідування через національну приналежність, релігійні переконання, стать, вік, від чуття пастки ситуації, якої неможливо уникнути.

Американський   вчений   Вейтц   описав   вісім стресогенних ситуацій: 1) необхідність прискореної переробки інформації;    

2) шкідливе оточення;

3) усвідомлена загроза; 

4) порушення фізіологічних  функцій (можливо, як результат безсоння, хвороби);

5) ізоляція; 

6) ув'язнення;                     

7) остракізм (вигнання і переслідування);

8) груповий тиск.

 

 

 

 

 

 

Шведська дослідниця Франкенхойзер додала до цього списку відсутність контролю над подіями, безсилля, неможливість змінити ситуацію. Сюди ще можна було б додати необхідність прийняття особливо відповідальних рішень та швидкої зміни стратегії поведінки.

Що ж шкідливого у тривалому стресі? Людини може роками терпіти труднощі, якщо відчуває здатність впливати на ситуацію або принаймні передбачити її. І зовсім інша річ, коли людина відчував себе безпорадною і  безсилою.  Наприклад,  ви  не можете контролювати стресову ситуацію екзамену, але завжди можете її передбачити і  заздалегідь підготуватися. Якщо люди знають, що їх чекають труднощі, вони можуть вжити заходів, щоб послабити стрес.

Інший підхід до шкідливості стресу полягає у розумінні стресорів як  очевидних   загроз  нашим ресурсам. Ресурси — це такі речі, особистісні ха- рактеристики, умови, джерела енергії, які ми цінуємо, бережемо, яких дотримуємося. Коли якась подія (стресор) загрожує нашому статусу, економічній стабільності, близьким людям, власності, тобто якимось ресурсам, то як наслідок виникає стрес. Стрес може бути результатом нашої неспроможності набути нових ресурсів або збільшити наявні.