Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2014 в 14:17, курсовая работа
В роботі розглядаються особистісні фактори, які і визивають стрес. На додаток до причини стресу у першому розділі аналізуютьс стресові стани організму – стресова напруга , її основні причини і характеристики.
Другий розділ фокусується на способах подолання стресу, активного впливу на проблему, зміну поглядів. Третій розділ описує методи управління стрессом. Отже, спочатку познайомимося з теоретичними уявленями про стес, а потім розглянемо практичні способи боротьби зі стресами.
Чому зацікавленість в інших цілюща? Здатність виглядати назовні із свого "панцира", дбати про інших — риси, що стосуються усіх успішних механізмів подолання стресу, які досі обговорювалися. Саме це веде до розв'язання проблеми, допомагає переоцінити конфлікт, побачити його очима інших, дозволяє розглянути проблему в перспективі замість перебільшення її значущості. Через такі складові, як терпимість (толерантність), прощення, відчуття зв'язку з людьми приходить допомога й полегшення.
Різновидом психологічної допомоги є консультативна допомога або психотерапія, яку людині (клієнту) в стані стресу надає професіонал (консультант чи психотерапевт).
Клієнт і терапевт
спілкуються у формі розмови,
яка ґрунтується на співчутті,
довір'ї, прийманні
2. Могутній психотерапевтичний
ефект має віра в Бога. Вона пропонує звільнення від стресу
шляхом змінення уявлення людини про саму
ситуацію, про вимоги до себе, про можливість
і важливість справлятися з цими вимогами.
Той, хто вірить, що Бог його любить, сприймає
неприємності набагато спокійніше, тому
що приймає їх або як заслужений наслідок
своїх дій, або як випробування. О. Степуніна
(1999) у дипломному дослідженні над 40 віруючими
і 40 невіруючими встановила наявність
суттєвих статистичних відмінностей між
двома групами. Для віруючих властива
більша емоційна стабільність, більша
стійкість щодо ставлення до стресу, вищий
рівень симпатії (співчуття), наявність
наскрізного сенсу життя, тобто вони прагнуть
до більш довготривалих та опосередкованих
цінностей порівняно з невіруючими. Величезний
цілющий потенціал має молитва, яка здатна
приносити втіху та внутрішню гармонізацію
за найнестерпніших обставин. У дослідженні
Т. Пашукової (1994) було виявлено, що навіть
нетривалий (протягом двох тижнів) досвід
молитви привів до подолання небажаних
психічних станів у школярів[4]. У них навіть
змінилися характерологічні тенденції
— зменшилася домінантність-владність,
самовпевненість-
3. Зміна способу життя, наближаючи його до здорового і врівноваженого. Те, що з нами трапляється — це наслідок того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося. Варто змінити причину, щоб змінився наслідок.
Ми можемо відмовитися від шкідливих продуктів та напоїв, поганих звичок, розвинути в собі самоконтроль, використовувати силу волі, розвивати правильні мотиви, впевненість в собі, займатися самовдосконаленням. Треба вчитися раціонально використовувати свій час, розподіливши його так, щоб не витрачати лише на підтримання життя. В. Фостер (1998) писав: "Нам необхідний час для відпочинку, для насолоди товариством друзів і красою світу, в якому ми живемо. Повноцінне життя вимагає часу на те, щоб послухати жайворонка, який заливається радісною піснею або разом з дитиною відчути радість, збираючи в лісі проліски. Просто необхідний час, щоб збагачувати наше життя симфонією мистецтва, обертонами і гармонією музики. Життя передбачає, щоб ми відводили час для молитви. А коли згущуються нічні тіні, воно пропонує нам подивитися на зірки і подумати про Того, Хто створив все це. Через тисячу років земні проблеми, котрі займають світ сьогодні, не будуть мати жодного значення" [13].
Намагайтеся уникати стресових для вас ситуацій. Спробуйте перенести увагу, візьміть собі за правило не приймати серйозних рішень, коли ви надто схвильовані. Не перебільшуйте небезпеку. Намагайтеся не «накручувати» себе домислюваннями, дофантазовуваннями.
РОЗДІЛ IV. ВИСНОВОК
Отже, не такий страшний стрес, як його дехто уявляє. Від нього можна ефективно боронитися. Він може бути навіть корисним. Якщо б у житті все завжди йшло за нашими планами, якби ми ніколи не зустрічалися із загрозою, не ставили б перед собою складні цілі, то що б нас змушувало замислюватися над життям, виробляти у собі терпіння, стриманість, мужність, волю? Ми б втратили багато можливостей для удосконалення.
Вчіться розмежовувати справді небезпечну для вас ситуацію і ситуацію, яка є просто нелегкою. Якщо ви помилились, повелися необачно, не картайте себе за це. Краще проаналізуйте ситуацію, що склалася, і подумайте, що ви хочете змінити, як і коли. Будьте доброзичливими до оточення. Будьте терплячими. Вмійте вибачати, не допускайте, щоб роздратування переросло у важку образу, а образа — в ненависть, яка здатна знищити вас самих. Намагайтеся завжди бути зайнятими, якщо нецікавою, то принаймні необхідною справою для вас. Якщо у вас багато проблем, які створюють тривожний настрій — не впадайте у розпач. Беріть ваші стреси в свої сильні руки та використовуйте їх, мобілізуючи здатність для досягнення успіху.
ЛІТЕРАТУРА
науково-практичної конф. Київ-Луцьк, 1994 – ч. І
8. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія – К.- Наукова думка, 2000
9. Holmes T., Rahe R. The Social Readjustment Rating Scale // J/ Psychosomatic Restarch. - 1967
10. Wage C., Tavris C. Psychology.- N. Y.: Harper and Row – 1990
11. Feldman R. Essentials of and Understanding Psychology. Mc-Grow-Hill Inc
N. Y. – 1994
12. Мозгов И. Е. Фармакология. – М. Колос, 1979
13. Фостер В. Новый старт. Заокский: Источник жизни, 1998
ВСТУП 3- 5
І. ТЕОРІЯ СТРЕСУ 6-11
ІІ. ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ 13-28
ІV. ВИСНОВОК
Информация о работе Стрес в житті людини: шляхи вникнення та методи подолання