Стрес в житті людини: шляхи вникнення та методи подолання

Чому зацікавленість в інших цілюща? Здатність виглядати назовні із свого "панцира", дбати про інших — риси, що стосуються усіх успішних механізмів подолання стресу, які досі обговорювалися. Саме це веде до розв'язання проблеми, допомагає переоцінити конфлікт, побачити його очима інших, дозволяє розглянути проблему в перспективі замість перебільшення її значущості. Через такі складові, як терпимість (толерантність), прощення, відчуття зв'язку з людьми приходить допомога й полегшення.

Різновидом психологічної  допомоги є консультативна допомога або психотерапія, яку людині (клієнту) в стані стресу надає професіонал (консультант чи психотерапевт).

 Клієнт і терапевт  спілкуються у формі розмови,  яка ґрунтується на співчутті,  довір'ї, прийманні особистості  клієнта, розумінні. Знання, досвід, кваліфікація психолога, характер відносин з клієнтом мають значення і при визначенні проблеми, і при пошуку продуктивного погляду на неї, і в зниженні фізичного ефекту від стресу.

 

 

 

 

 

2. Могутній психотерапевтичний ефект має віра в Бога. Вона пропонує звільнення від стресу шляхом змінення уявлення людини про саму ситуацію, про вимоги до себе, про можливість і важливість справлятися з цими вимогами. Той, хто вірить, що Бог його любить, сприймає неприємності набагато спокійніше, тому що приймає їх або як заслужений наслідок своїх дій, або як випробування. О. Степуніна (1999) у дипломному дослідженні над 40 віруючими і 40 невіруючими встановила наявність суттєвих статистичних відмінностей між двома групами. Для віруючих властива більша емоційна стабільність, більша стійкість щодо ставлення до стресу, вищий рівень симпатії (співчуття), наявність наскрізного сенсу життя, тобто вони прагнуть до більш довготривалих та опосередкованих цінностей порівняно з невіруючими. Величезний цілющий потенціал має молитва, яка здатна приносити втіху та внутрішню гармонізацію за найнестерпніших обставин. У дослідженні Т. Пашукової (1994) було виявлено, що навіть нетривалий (протягом двох тижнів) досвід молитви привів до подолання небажаних психічних станів у школярів[4]. У них навіть змінилися характерологічні тенденції — зменшилася домінантність-владність, самовпевненість-самозакоханість, несамостійність-конформізм. Замисліться, яка глибина у такій давній східній молитві: "Господи, дай мені сили, щоб справитися з тим, що я можу зробити (це є активний вплив на проблему), дай мені мужність, щоб змиритися з тим, чого я не можу зробити (тобто інша інтерпретація і прийняття проблеми), і дай мені мудрість, щоб відрізнити одне від одного (йдеться про комплексні способи подолання стресу)".

3. Зміна способу життя, наближаючи його до здорового і врівноваженого.    Те, що з нами трапляється — це наслідок того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося. Варто змінити причину, щоб змінився наслідок.

 

 

 

 Ми можемо відмовитися від шкідливих продуктів та напоїв, поганих звичок, розвинути в собі самоконтроль, використовувати силу волі, розвивати правильні мотиви, впевненість в собі, займатися самовдосконаленням. Треба вчитися раціонально використовувати свій час, розподіливши його так, щоб не витрачати лише на підтримання життя. В. Фостер (1998) писав: "Нам необхідний час для відпочинку, для насолоди товариством друзів і красою світу, в якому ми живемо. Повноцінне життя вимагає часу на те, щоб послухати жайворонка, який заливається радісною піснею або разом з дитиною відчути радість, збираючи в лісі проліски. Просто необхідний час, щоб збагачувати наше життя симфонією мистецтва, обертонами і гармонією музики. Життя передбачає, щоб ми відводили час для молитви. А коли згущуються нічні тіні, воно пропонує нам подивитися на зірки і подумати про Того, Хто створив все це. Через тисячу років земні проблеми, котрі займають світ сьогодні, не будуть мати жодного значення" [13].

Намагайтеся уникати  стресових для вас ситуацій. Спробуйте  перенести увагу, візьміть собі за правило не приймати серйозних рішень, коли ви надто схвильовані. Не перебільшуйте небезпеку. Намагайтеся не «накручувати» себе домислюваннями, дофантазовуваннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IV. ВИСНОВОК

 

Отже, не такий страшний стрес, як його дехто уявляє. Від нього можна ефективно боронитися. Він може бути навіть корисним. Якщо б у житті все завжди йшло за нашими планами, якби ми ніколи не зустрічалися із загрозою, не ставили б перед собою складні цілі, то що б нас змушувало замислюватися над життям, виробляти у собі терпіння, стриманість, мужність, волю? Ми б втратили багато можливостей для удосконалення.

 Вчіться розмежовувати  справді небезпечну для вас ситуацію і ситуацію, яка є просто нелегкою. Якщо ви помилились, повелися необачно, не картайте себе за це. Краще проаналізуйте ситуацію, що склалася, і подумайте, що ви хочете змінити, як і коли. Будьте доброзичливими до оточення. Будьте терплячими. Вмійте вибачати, не допускайте, щоб роздратування переросло у важку образу, а образа — в ненависть, яка здатна знищити вас самих. Намагайтеся завжди бути зайнятими, якщо нецікавою, то принаймні необхідною справою для вас. Якщо у вас багато проблем, які створюють тривожний настрій — не впадайте у розпач. Беріть ваші стреси в свої сильні руки та використовуйте їх, мобілізуючи здатність для досягнення успіху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Дейл К., Томас Ч. Гидротерапия. – Заокский; Источник жизни, 1997.

 

2. Опарин А. А. Древний мир и библейская хронология.- Харьков, Факт, 1998.

 

3. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. – М., 1976.

 

4. Пашукова Т. І. Молитва і характер. Духовність. Матеріал між нар.

 

     науково-практичної конф. Київ-Луцьк, 1994 – ч. І

 

5. Рудник П. А. Психология. – М.: Физкультура и спорт, 1976.

 

6. Селье Г. Стресс без дистресса. – М.: Прогресс, 1979.

 

 

7. Тигранян Р. А. Стресс и его значение для организма. – М.: Наука, 1988.

 

8.    Цигульська  Т. Ф. Загальна та прикладна психологія – К.-                                Наукова думка, 2000

 

9. Holmes T., Rahe R. The Social Readjustment Rating Scale // J/ Psychosomatic Restarch. - 1967

 

10. Wage C., Tavris C. Psychology.- N. Y.: Harper and Row – 1990

 

 

11. Feldman R. Essentials of and Understanding Psychology. Mc-Grow-Hill Inc

 N. Y. – 1994

 

12. Мозгов И. Е.  Фармакология. – М. Колос, 1979

 

13. Фостер В. Новый  старт. Заокский: Источник жизни, 1998

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП                        3-  5   

І. ТЕОРІЯ СТРЕСУ             6-11                              

1.1. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СТРЕСУ          6

1.2. ФАЗИ І КОМПОНЕНТИ СТРЕСУ                           7-  8

1.3. ХАРАКТЕРИСТИКИ СТРЕСОРІВ                          9-11

1.4. СТУПЕНІ СТРЕСУ                                                    12

ІІ. ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ                                              13-28

2.1. НЕЕФЕКТИВНІ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ              14

2.2. УСПІШНІ СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ    15

2.3. АКТИВНИЙ ВПЛИВ НА ПРОБЛЕМУ                   16-17

2.4. ЗМІНА ПОГЛЯДУ НА ПРОБЛЕМУ                       18-22

• 2.5. ПРИЙМАННЯ ПРОБЛЕМИ І ЗМЕНШЕННЯ

•       ФІЗИЧНОГО ЕФЕКТУ СТРЕСУ                             23-28

ІІІ. КОМПЛЕКСНІ ПОДОЛАНЯ СТРЕСУ                    29-31

     ІV. ВИСНОВОК                                                                32