Виробнича практика з проведення залікових уроків

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА З ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКОВИХ УРОКІВ (IV КУРС)

У VIII семестрі студенти проходять практику в школі впродовж 5 тижнів.

Перший тиждень педпрактики передбачає:

- спостереження за роботою вчителя і учнів у своєму класі;

- аналіз уроків та виховних заходів, що проводяться учителем;

- ознайомлення з шкільною документацією;

- складання індивідуального плану роботи;

- підготовка до проведення уроків та виховних заходів.

Протягом наступних чотирьох тижнів кожен студент повинен:

1. Розробити і провести 10 залікових уроків з навчальних

предметів рідної мови - 2, читання - 1 (або навпаки); математики

-2, природознавства, трудового навчання - 1, фізичної культури

- 1, образотворчого мистецтва - 1, музики - 1.

2. Розробити і провести залікові виховні заходи: бесіда,

конкурс, ранок тощо.

3. Відвідати за графіком практики в різних класах у своїх товаришів залікові уроки та виховні заходи.

4. Відвідувати щоденно у своєму класі всі уроки та заняття вчителя, старанно записувати їх і аналізувати.

5. Продовжувати вести спостереження за дітьми і записувати їх у щоденник психолого-педагогічних спостережень.

6. Вести систематичне спостереження за одним учнем з метою складання психолого-педагогічної характеристики.

7. Організувати загально шкільний виховний захід та взяти в ньому участь зі своїм класом.

8. Проводити індивідуальну роботу з батьками учнів, взяти участь у підготовці та проведенні батьківських зборів.

Підсумковий етап практики передбачає: 1.   Подання   студентами   звітної   документації   груповому керівникові:

- індивідуальний план роботи студента-практиканта {Додаток 12);

- щоденник студента-практиканта (Додаток ІЗ);

- плани-конспекти     залікових    уроків,     оформлених     на стандартному папері {Додаток 17);

- психолого-педагогічна характеристика учня (Додаток 10);

- журнал з оцінками за кожен вид роботи;

- звіт про педпрактику (за індивідуальним планом);

- 2 екземпляри наочності;

- досвід роботи вчителя, оформлений як замітка чи папка (Додаток 9);

- характеристика про роботу студента (підписана вчителем-класоводом, директором школи, завірена печаткою школи).

В підсумковій оцінці з  практики враховується:

- якість проведення уроків, підготовка до них;

- якість проведення виховної роботи, виділення при цьому самостійності і творчості;

- уміння спостерігати і аналізувати уроки, виховні заходи (учителя, студента, свої);

- уміння теоретично осмислювати спостереження практики, які студент виявляє при аналізі і звіті;

- організованість  і  своєчасна подача звітних матеріалів з практики, якість оформлення документації.

 

 

 

 

 

Додаток 5

Схема психолого-педагогічного  аналізу уроку

1. Пізнавальна  сфера особистості.

Мислення. Які умови сприяли  мислительній діяльності учнів? Чи створювались проблемні ситуації; чи використовувались завдання, які спонукали учнів до пошуку і відкриття нового? Як розв'язували учні завдання (виділяли відомі й невідомі елементи, головні, суттєві ознаки). Які способи активізації пізнавальної діяльності школярів використовував учитель, як сприяв вибору учнями системи дій, як контролював виконання цих дій.

Охарактеризуйте уміння школярів аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, систематизувати навчальний матеріал.

Які методи і прийоми вчителя  сприяли розвитку самостійності  мислення учнів? Який рівень абстрактного мислення, в чому проявлялись критичність  та глибина мислення? Виділяли учні головне, суттєве, чи їх судження носили поверхневий характер? Як проявлялись  швидкість і гнучкість мислення учнів?

Пам 'ять. Особливості відтворення матеріалу учнями (повнота, точність, самостійність, випадки відсутності відтворення) і керівництво цим процесом пам'яті. Чи вимагав учитель осмисленого і самостійного відтворення матеріалу з обов'язковим виділенням суттєвого, наскільки ефективно застосовувався засвоєний навчальний матеріал на практиці? Чи варіював вчитель запитання, чи аналізував причини успішного та неуспішного відтворення навчального матеріалу учнями? Наведіть приклади забування на уроці, поясніть його причини (недостатнє закріплення матеріалу, не уміння використовувати раціональні прийоми запам'ятання, гальмування, викликані сильним подразником чи втомою тощо).

Чи вміють учні використовувати  ефективні прийоми запам'ятання (констатувати, виділяти опорні пункти, співставляти, складати план, схему)? Як здійснюється керівництво процесом запам'ятання на уроці? Як підібраний матеріал для запам'ятання (об'єм, доступність чи складність, образність, яскравість, емоційність, значущість для учнів)? Чи давалась установка на запам'ятання і його особливості (запам'ятати повністю, дослівно, близько до тексту і т.п.)? Чи вказував вчитель, які найбільш раціональні прийоми доцільно використовувати в даному випадку (скласти розгорнутий план, виділити опорні пункти тощо)? Чи навчались учні прийомам запам'ятання? Як враховувались індивідуальні та вікові особливості пам'яті?

Уява. Як стимулював учитель школярів до створення ними образів    репродуктивної    та    творчої    уяви    (характеристика літературних героїв,  картин  природи,  геометричних фігур і т.п.)?   Які   методичні   прийоми   використовував   вчитель   для формування   цих   образів   у   свідомості   школярів?   Для   чого використовувався    створюваний    образ    (для    розв'язування мислительних задач чи формування ідей, поглядів і т.п.)? Які недоліки   уяви   учнів   проявились   на   уроці   (схематичність, відсутність повноти образів, їх неадекватність і т.д.)? Чи були створені   умови   для   ефективної  діяльності   уяви   (наскільки яскравим і емоційним був словесний опис вчителем картин і образів,      які      уявлення      із     життєвого      досвіду      учнів використовувались,      які      наочні      посібники,      ілюстрації застосовувались для створення образів і т.д.)?

Увага.    На    яких    етапах    уроку    і    наскільки    успішно здійснювалось    переключення    і    розподіл    уваги    школярів? Наведіть     приклади     стійкості     уваги    учнів,     зв'язаної    з мимовільною    увагою    (новизна,    сила,    яскравість    об'єкта, різноманітність   матеріалу)   і   довільною   увагою   (сила   волі, усвідомлення  важливості  засвоюваних знань,  звичка  завжди бути уважним тощо). Чи були на уроці випадки відвертання уваги?    Які    його    причини    (раптові    подразники,    втома, особливості мови вчителя і т.д.)? Які причини розсіяності уваги школярів?     Які     прийоми     використовував     учитель     для підтримання уваги (новизна, незвичність матеріалу, темп уроку, фіксація уваги на найбільш важливих моментах, різноманітність змісту і прийомів розумової роботи і т.д.)?

2.  Формування  особистісних якостей учнів. Як    сприяв    навчальний    матеріал    уроку    виявленню    і формуванню   переконань,   ідеалів   учнів?   Як   проявилось   їх ставлення до викладених фактів, подій і суджень? Чи давалась власна аргументована оцінка матеріалу, який вивчається, чи проявлялось емоційне ставлення до нього учнів? Як учитель реагував на помилкові судження школярів? Чи вимагав він обґрунтування у випадку правильних суджень, чи перевіряв їх глибину засвоєння?

Ставлення школярів до уроку. Яке ставлення до навчання проявилось у школярів на уроці (позитивне, негативне, байдуже, активне, пасивне)? Які мотиви навчання домінували (соціальні, духовні, матеріальні тощо)? Як учитель стимулював розвиток мотивів навчання і прояв  позитивного ставлення до навчання?

3. Діяльність і поведінка вчителя на уроці.

Рівень знань, умінь і  навичок вчителя на уроці. Які  педагогічні здібності найбільш проявились у нього? Які риси характеру  сприяли або заважали проведенню уроку?

4. Висновки.

Опишіть, в якій мірі досягнута  мета уроку.

 

Додаток 9

 Орієнтовний  план вивчення педагогічного  досвіду

Педагогічний досвід - це педагогічна діяльність конкретного  вчителя, у практиці роботи якого  виділяють елементи новизни, творчого пошуку, індивідуальної майстерності. Основні критерії педагогічного  досвіду:

- висока результативність навчально-виховної роботи;

- висока успішність і вихованість учнів;

- стабільність успіхів;

- відповідність вимогам педагогічної науки;

- оптимальний вибір педагогічних методів і прийомів, їх різноманітність;

- нестандартний вибір форм виховної роботи, різноманітність їх змісту.

Під час проходження практики студент-практикант описує, аналізує педагогічний досвід вчителя за допомогою:

- спостереження;

- бесіди;

- вивчення планування навчально-виховної роботи з класом;

- відвідування уроків і виховних заходів;

- усного опитування учнів;

- аналізу контрольних робіт і інших результатів діяльності учнів;

- вивчення шкільної документації та ін.

Додаток 10

Орієнтовна схема складання  психолого-педагогічної характеристики особистості школяра

ХАРАКТЕРИСТИКА

Учня…………………класу…………………….. школи 

1. Загальні відомості про учня. Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, стан здоров'я і загальний фізичний розвиток, сім'я, її склад. Заняття батьків, побутові умови життя. Особливості виховання школяра у сім'ї. Допомога учневі у навчанні, контроль за навчанням з боку батьків. Що з домашніх умов сприяє чи заважає учневі успішно навчатись. Режим дня школяра. Домашня адреса.

2. Загальна психологічна характеристика класного колективу, членом якого є школяр. Міжособистісні стосунки в колективі. Дружба, товаришування, альтруїзм, егоїзм, гуманізм тощо. Успішність і дисципліна. Авторитет школяра у колективі. Вплив на школяра соціально-психологічних явищ (змагань, навіювання, конформізму, звичаїв, традицій, моди). Ставлення до негативних соціально-психологічних явищ у колективі.

3. Спрямованість особистості. Інтереси учня, переконання та ідеали. Характеристика інтересів, їх глибина, широта, стійкість і дієвість. Інтерес до певних навчальних предметів, до питань світогляду, моралі, політики, науки, техніки, мистецтва, фізкультури і спорту. 'Читацькі інтереси учня, його професійна спрямованість. Нахили учня. Єдність знань і поведінки.

4. Рівень домагань і самооцінка школяра. Характеристика  рівня     домагань     (занижений,     адекватний,     завищений).

Характерна для школяра  оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність та ін.). Вимогливість до себе, самокритичність. Ставлення до критичних  зауважень учителів і однокласників. Ставлення школяра до самовиховання  і його вияв у різних видах діяльності. Ставлення школяра до оцінювання його педагогом та самооцінка учнем  своїх успіхів у навчанні.

5. Учень у різних видах  діяльності. Ставлення школяра до  навчання: виконує роботу старанно  чи не старанно, з бажанням  чи без нього. Особливості засвоєння  знань, активність і самостійність  учня під час виконання навчальних  завдань; особливості сприймання  і розуміння навчального матеріалу  здатність аналізувати, узагальнювати  факти, робити висновки; характерні  для учня способи запам'ятовування, ступінь сформованості у школяра  уміння планувати свою навчальну  роботу. Успішність школяра з  окремих предметів та його  дисциплінованість. Особливий інтерес  до окремих предметів. Причини  неуспішності та заходи щодо  її подолання.

Участь школяра у різних видах суспільно-корисної діяльності, виконання громадських доручень. Ставлення до трудової діяльності: мотиви виконання трудових завдань, ступінь сформованості психологічної  готовності до праці. Ставлення учня до інших видів діяльності. Чим  займається у вільний від занять час.

6. Характеристика пізнавальної  сфери школяра. Особливості сприймання  школяра, уміння спостерігати. Домінуючий  тип пам'яті, точність, швидкість,  міцність запам'ятання. Характеристика  стійкості, зосередженості, розсіяності,  переключення, розподілу, обсягу  та інших особливостей уваги  школяра. Співвідношення творчої  та відтворюючої уяви. Розвиток  логічного мислення (послідовність  і доказовість у викладі своїх  думок, уміння виділяти спільні  і відмінні ознаки, уміння виділяти  головне, суттєве, робити висновки). Ступінь кмітливості і допитливості, самостійність у судженнях, критичність мислення. Ступінь розвитку образного і абстрактного мислення. Культура усної і письмової мови (словниковий запас, уміння спілкуватися, чітко та зрозуміло висловлювати свої думки).

7. Особливості емоційно-вольової  сфери школяра. Ступінь емоційної  збудливості школяра, зрівноваженість,  швидкість протікання і зміни  емоцій. Домінуючий настрій. Зовнішній  вияв емоційних переживань. Емоційна  стійкість у напружених ситуаціях,  під час невдач. Характер емоційної  реакцій на педагогічні   впливи.   Розвиток   та   прояв   вищих   (моральних, інтелектуальних  та естетичних) почуттів. Глибина  і стійкість почуттів. Уміння  стимулювати емоційні переживання  і змінювати їх. Характерні особливості  ставлення до протилежної статі.  Зміст, характер мотиви дружби.

Вольові особливості (цілеспрямованість, рішучість, самостійність, ініціативність, наполегливість, наявність бажання  долати труднощі).

8. Здібності учня. Загальні і спеціальні здібності школяра, їх характеристика. До яких предметів учень виявляє особливі здібності. Участь у різних видах гурткової роботи.

9. Темперамент школяра. Прояв деяких особливостей типу вищої нервової діяльності (сила, зрівноваженість, рухливість). Домінування одного чи двох типів темпераменту. Врахування учителями темпераменту школяра у навчально-виховному процесі.

10. Характер школяра. Риси характеру, що виявляються у ставленні до навчання (старанність, активність,дисциплінованість, ініціатива у підтриманні порядку). Відвідування та пропуски уроків. Риси характеру, які виявляються у ставленні школяра до учнів, до класного, шкільного колективу. Переживання успіхів та невдач свого класу, ставлення до виховних заходів, що проводяться у класі, школі. Риси характеру, які виявляються до громадських доручень і обов'язків. Почуття відповідальності і обов'язку перед колективом за виконану роботу. Прояв учнем організаторських якостей та комунікабельності.