Загальна характеристика та класифікація проективних методик

Основним недоліком  ТАТ є, насамперед, трудомісткість як процедури проведення обстеження, так  і обробки і аналізу результатів. Загальний час проведення обстеження з психічно здоровим добровольцям рідко буває менше двох годин. Майже стільки ж часу займає повна обробка отриманих результатів. При цьому пред'являються високі вимоги до кваліфікації психодиагноста, від якої вирішальним чином залежить, чи вдасться отримати інформацію, придатну для психодіагностичної інтерпретації.

Головним достоїнством ТАТ є багатство, глибина і  різноманітність діагностичної  інформації, яку дозволяє отримати цей метод. В принципі схеми інтерпретації, що зазвичай використовуються на практиці, в тому числі і схему, що приводиться в даному посібнику, можна при бажанні доповнювати новими показниками, залежно від завдань, які ставить собі психодіагност. Можливість поєднувати різні интерпретативные схеми або покращувати і доповнювати їх на підставі власного досвіду роботи з методикою, можливість обробляти одні і ті ж протоколи багаторазово за різними схемами, незалежність процедури обробки результатів від процедури проведення обстеження є ще однією суттєвою перевагою методики.

На підставі ТАТ були розроблені і інші апперцепционные тести - наприклад, для вивчення установок особистості людини, його ставлення до національних меншин, влади, організації. Є модифікації, спеціально призначені для консультування з професійним проблем, оцінюють, наприклад, ставлення людини до праці і його старанність.

4. Катартичні. Пропонується здійснення ігрової діяльності в особливо організованих умовах. Наприклад, психодрама, що здійснюється у вигляді імпровізованого театральної вистави, дозволяє суб'єкту не тільки афективно відреагувати (ігровий катарсис) - а тим самим домагаються терапевтичного ефекту, - але і дає дослідникові можливість виявити взятих під поза конфлікти, проблеми, іншу особистісно насичену продукцію. Тут ми бачимо зміщення акценту з відсотка на результат. Ігрові техніки задіють фантазію випробуваного, і тому, є типовим прикладом даної категорії[12; c. 122].

5. Експресивні. Аналіз  почерку, особливостей мовного  спілкування. Здійснення випробуваним  образотворчої діяльності, малюнок  на вільну або задану тему, наприклад, методика «Будинок-дерево-людина». По малюнку робляться висновки про афективної сфері особистості, рівні психосексуального розвитку та інші особливості.

6. Вражаючі. Ці методики  ґрунтуються на вивченні результатів  вибору стимулів з низки запропонованих. Випробуваний вибирає найбільш бажані, бажані їм стимули. Наприклад, тест Люшера, що складається з 8 кольорових квадратів. Пред'являються всі квадрати з проханням вибрати найбільш приємний. Процедура повторюється з квадратами, що залишилися до тих пір, поки у результаті утворюється ряд, в якому кольору розташовуються на їх привабливості. Психологічна інтерпретація виходить з символічного значення кольору. Як стимулів можуть виступати фактично будь-які об'єкти живої і неживої природи.

7.Аддитивні. Від обстежуваного потрібно завершення що має початок пропозиції, розповіді або історії. Ці методики призначені для діагностики різноманітних особистісних перееменных, від мотивів тих чи інших вчинків до ставлення до статевого виховання молоді. Прикладом може служити Тест руки - проективна методика, спрямована на вивчення агресивного ставлення[12; c. 123].

Всі перераховані методики, за Френку, об'єднує здатність відображати  як на екрані найбільш істотні аспекти  особистості в їх взаємозалежність і цілісності функціонування. Ці методики характеризує також спільність формального побудови і подібність у стратегії проективного експерименту: поведінці психолога-дослідника, підборі стимульного матеріалу, постановці діагностичних завдань.

Крім безлічі перетинів між категоріями, виділеними Франком, виникає сумнів і щодо їх положення в класифікації. Немає однозначної пояснення, чому характер відповіді береться їм за основу класифікації, особливо після того, як було відмічено, що відповідь багато в чому визначається характером самого стимулу. Можливо, основна відмінність між проективними техніками полягає в мети їх застосування, хоча і тут не виключені часткові збіги.

Загальні висновки

Питання про застосування проективних методик у вітчизняній  психології залишається гостро дискусійним. Тим, часом представляються невірними бідь-які крайнощі при вирішені цього надзвичайно важливого питання. Зараз, коли психологи потребують експерементальних прийомів дослідження особистості, тим більше важливо зробити об΄єктом спеціального дослідження проективні методики , що своєю багаторічною історією довели придатність до вирішення багатьох завдань у прикладній психології.

На нашу думку, необхідно  відзначити такі основні ознаки проективних  методик, як:

1. невизначеність, неоднозначність використовуваних стимулів;
2. відсутність обмежень у виборі відповіді;
3. відсутність оцінки відповідей як правельних і неправельних.

Проективна методика – це прийом або набір процедур, розроблений для того, щоб отримати інформацію про особистість людини, надаючи їй можливість реагувати будь-яким способом.

Нами були описані  основні характеристики проективних  методик, перераховані їх ознаки.

Проективні методики дають респондентам можливість реалізації образів внутрішнього світу. Безумовно, не слід поспішно робити висновки на основі окремих ознак, необхідно здійснювати комплексний аналіз даних, співвідносячи з соціально-психологічним розвитком особистості, інформацією про сім'ю. Процес інтерпретації отриманих даних вимагає тонкого і вдумливого підходу. У деяких складних діагностичних випадках з метою підвищення надійності у фіксації індикаторів та їх інтерпретації можлива одночасна діяльність кількох незалежних дослідників. Остаточний висновок у цьому випадку складається на основі максимально збігаються оцінок.

Використаний список джерел

1. Аннелиз, Ф.Корнер «Теоретичне дослідження меж можливостей проективних методик» з кн.Проективная психологія, - М., 2000. –258с.
2. Бернс Р.С., Кауфман С.Х. Кинетический рисунок семьи: введение в понимание детей через кинетические рисунки. /Пер. с англ. , Москва: Смысл, 2000. – 146 с.
3. БурлачукЛ.Ф.Психодиагностика. –Спб.: Пітер, 2002. –352с.
4. Гурджи И.А. Проективные методики в качественных исследованиях// Практический маркетинг. 2000, №1, с. 25-30.
5. Зырянова Н. Проективные методики для скрытого тестирования. // Кадровый менеджмент. №2 (6), 2003.
6. Проективная психологія / Пер. з анг. – М.:Апрель-Пресс, Вид-воЭКСМО-Пресс, 2000. - 528с.
7. Прошанский Г.М. «Классификация проективных методов» из кн. Проективная психология, - М., 2000. – 258с.
8. Річард З.Лазарус «Неопределенность і однозначність в проективних методиках» з кн. Проективная психологія, - М., 2000. –258с.
9. Савенко Ю. С.Проективние методи у дослідженні несвідомого. – У кн.:Бессознательное. Природа. Функції. Методи дослідження. Тбілісі, 1978. – 146 с.
10. Сластенін В.А. и др. Педагогика: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. - 2-е вид., Стереотип. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 246 с.
11. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. – М.,1980. – 174 с.
12. Титкова Л.С., Психодиагностика: Уч. пособие / С.Л. Титкова — Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 2002.– 425 с.