Кіотський протокол

Зобов’язання України використовувати такі надходження на екологічні проекти (які можуть бути і економічно вигідними), а також аргумент, що Україна дорого заплатила за зниження викидів, можуть покращити її позицію в міжнародних переговорах. Російська позиція з «гарячого питання» та розробки Зеленої інвестиційної схеми можуть слугувати приблизним прикладом того, що Україна могла б робити на міжнародній арені.

Одним з найбільш значних результатів, досягнутих Національним агентством екологічних  інвестицій України у минулому році, є підключення Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів до Міжнародного журналу трансакцій та реалізація проекту «Утилізація шахтного метану на шахті ім. О.Ф. Засядька», за яким Україною вперше в світі була здійснена передача 1,5 млн. одиниць (частин) установленої кількості з рахунка України в Національному електронному реєстрі антропогенних викидів та поглинання парникових газів до Національного реєстру Японії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2008 року №1294-р.

Це підтверджує те, що Національне  агентство екологічних інвестицій України сумлінно виконує покладені  на нього обов’язки, доводячи, що Україна  є надійним та бажаним партнером  для держав усього світу.

 

 

 

Висновки

Україна знаходиться у становищі, яке дозволяє їй отримати неабиякий зиск від протоколу, в основному, від продажу вільної частки свого встановленого обсягу викидів, використовуючи гнучкі механізми, передбачені протоколом. Щорічні надходження від продажу дозволів на викиди у 2008–2010 роках можуть складати від 740 млн. дол. США до 2,9 млн. дол. США. До того ж гроші можуть надходити як інвестиції у проектах спільного впровадження у сферах лісонасадження, підвищення енергоефективності, заміни палива, та запобігання витоку газів.

Досвід України у впровадженні двосторонніх екологічних програм, а також досвід інших країн  має широко застосовуватися при  розробці регулювання та створення  офісу СВ, аби нарешті дозволити  приватну ініціативу у цій сфері  та почати роботу з іноземними партнерами, які цікавляться можливістю проводити проекти спільного впровадження в Україні.

Аби отримати повний спектр вигод  від гнучких механізмів Кіотського протоколу, Україна має стати  конкурентноздатним гравцем на ринку  торгівлі викидами та проектів спільного впровадження.

Аби забезпечити вигоди, які може принести торгівля викидами, Україна має зайняти чітку  позицію у міжнародних переговорах  і, можливо, надати гарантії використання отриманих коштів для впровадження екологічно-орієнтованих проектів (які при цьому можуть бути і економічно вигідними). Іншим завданням є підготовка національної здатності брати участь у торгівлі викидами до початку масивних торгів.

І наприкінці варто зауважити, що попри всі можливі економічні вигоди, які може принести Кіотський протокол Україні, неможливо недооцінювати його внесок у підвищення важливості екологічної політики в Україні, яка зазнала величезних втрат від екологічних катастроф та досі стикається із доволі проблематичною екологічною ситуацією.

 

 

 

Література

 

1. Звіт про результати діяльності Національного агентства екологічних інвестицій України за 2008. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.climategroup.org.ua.
2. http://ua.for-ua.com/ukraine.html
3. http://www.climatestrategies.org/
4. http://vkurse.ua/ua/analytics/kiotskaya-tochka-rosta
5. http://epl.org.ua/ljudina/prosvitnicka-dijalnist/konsultaciji/zmina-klimatu/stan-vprovadzhennja-rkoonzk-i-kiots kogo-protokolu-v-ukrajini/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок  розмірів відшкодування збитків  заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про «Охорону та раціональне використання водних ресурсів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №1

 

При перевірці очисних  споруд каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим нормам на скид. Фактичні середні показники за останні 88 діб, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСК_повн) 45 мгО₂/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мгО₂/дм³;

-завислі речовини 28 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мг/дм³;

-нафтопродукти 7,3 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 0,3 мг/дм³;

Інші показники не перевищували затверджених спеціально уповноваженим органом допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод  за цей період становили  30 000 м³/добу.

Скид стічних вод здійснювався у водний об’єкт питного водокористування у межах населеного пункту.

 

 Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

М_i = (С_iф– С_ід) × Q_іф × t × 10^-6,                        

де  М_i – маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

С_iф – середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у  зворотних водах, г/м³;

С_ід –  дозволенна для скиду концентраціязначення і- тої забруднюючої речовини, визначена при затвердженні нормативу ГДС, г/м³;

Q_iф – фактичні витрати зворотних вод, м³/год;

t –тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10^-6 -  коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Органічні речовини:

С_іф = 45 мгО₂/дм³ або 0,45 г/м³

С_ід = 15 мгО₂/дм³ або 0,15 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{орг.реч.} = (0,45 – 0,15) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 792 000 · 10^-6 = 0,792 т

Завислі речовини:

С_іф = 28 мгО₂/дм³ або 0,28 г/м³

С_ід = 15 мгО₂/дм³ або 0,15 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{зав.реч.} = (0,28 – 0,15) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 343 200 · 10^-6 = 0,343 т

Нафтопродукти:

С_іф = 7,3 мгО₂/дм³ або 0,073 г/м³

С_ід = 0,3 мгО₂/дм³ або 0,003 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{нафтопр} = (0,073 – 0,003) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 578,16 · 10^-6 = 0,0006 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, здійснюється за формулою

З = К_кат × К_Р × k_з [(М_i1 × γ_і1 ) + (М_i2 × γ_і2 ) + (М_im × γ_іm )]

де К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

К_Р  – регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком В методичних вказівок;

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

М_i - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

γ_і – питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

g _i  =  g × А_i

де  g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який у 2011 році становить            766,96 грн/т. 

А_і - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

А_і = 1/ГДК_і                                    

g _{орг.реч.} = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

g _{зав.реч.} = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

g _{нафтопрод.} = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

К_кат = 1,68

К_р = 1,28

К_з = 1,5

 

З = 1,68 · 1,28 · 1,5 [(0,792 · 5113,06) + (0,343 · 5113,06) + (0,0006 · 25565,3)] = 18 619,5 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 18 619,5 грн.

Задача № 2

 

При перевірці очисних  споруд каналізації м. Дніпродзержинська встановлено, що немає дозволу на спец. водокористування та затверджених величин ГДС, а скид здійснюється в рибогосподарський водний об’єкт I категорії в межах населеного пункту

Фактичні середні показники  за ІІІ квартал 2010, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСК_повн) 85мгО₂/дм³,; (ГДК=3 мгО₂/дм³)

-завислі речовини 38 мг/дм³,;   (ГДК=10 мг/дм³ )

-нафтопродукти 4,8 мг/дм³,; (ГДК=0,05 мг/дм³ )

Витрати стічних вод  за цей період становили 58 тис. м³/добу.

 

Розрахунок  маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок  аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

М_i = С_iф× Q_iф × t × 10^-6 ,                                         

де  М_i – маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

С_iф – середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у  зворотних водах, г/м³;

Q_iф – фактичні витрати зворотних вод, м³/год;

t – тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10^-6 -  коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

М_{орг.реч.} = 0,85 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 4 535 600 · 10^-6 = 4,5 т

М_{зав.реч.} = 0,38 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 2 027 680 · 10^-6 = 2,02 т

М_{нафтопрод} = 0,048 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 256 128 · 10^-6 = 0,25 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок  аварійного або самовільного скиду  забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснюється за формулою

З_а = K_c × К_кат × К_Р × k_з [(М_i1 × γ_і1 ) + (М_i2 × γ_і2 ) + (М_im × γ_іm )]

де K_c = 1,5 – коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді ;

К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

К_Р  – регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком В методичних вказівок;

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

М_i - маса наднормативного скиду і- тої забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

γ_і – визначається за формулою

g _i  =  g × 1/ГДК_і

g _{орг.реч.} = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

g _{зав.реч.} = 766,96 · 1/0,1 = 766,96

g _{нафтопрод.} = 766,96 · 1/0,0005 = 1533920

К_с = 1,5

К_кат = 2,4

К_р = 1,28

К_з = 1,5

 

З_а = 1,5 · 2,4 · 1,28 · 1,5 [(4,5 · 25565,3) + (2,02 · 766,96) + (0,25 · 1533920)] = 3 546 713,3 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 3 546 713,5 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №3

 

В місті Маріуполі  внаслідок аварії в системі каналізації  підприємства протягом 65 годин здійснювався скид неочищених стічних вод не в міську каналізацію, а в Азовське море. В межах міста на відстані до 5 кілометрів від берегу. Усього було скинуто 26 тис. м³ стічних вод.