Моніторинг якості

 

Правила спрямовані на запобігання  порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств

До систем каналізації міста  можуть бути прийняті стічні води підприємств, які не порушують роботу каналізаційних мереж та споруд, забезпечують повну безпеку їх експлуатації та можуть бути знешкоджені разом з стічними водами міста до вимог і нормативів, згідно з ״Правилами охорони поверхневих вод״.

Стічні води, які підлягають прийманню  до міської каналізаційної мережі, не повинні містити:

горючі домішки і розчинені  газоподібні речовини, які здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

речовини, які здатні захаращувати труби, колодязні решітки, або відкладати їх на поверхнях (сміття, ґрунт, абразивні  порошки та інші грубо дисперсні зависі, вапно, пісок, металева або пластмасова стружка, жири, смоли, мазут;

неорганічні речовини, які не піддаються біологічному розкладу;

речовини, для яких не встановлено  ГДК для води водойм, або токсичні речовини, які перешкоджають біологічній очистці вод, а також речовини, для визначення яких не розроблені методи аналітичного контролю;

небезпечні бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;

поверхнево - активні речовини, що важко руйнуються;

Вони не повинні мати:

температуру вище 40 С;

рН нижче 6,5 або вище 9;

показник ХПК вище БПК більше ніж у 2,5 рази;

БПК вище ніж вказано в проекті  очисних споруд - 237 мг⁄дм ³.

Категорично забороняється скидати  в міську каналізаційну мережу:

кислоти, розчинники, розчини, які  містять або утворюють при змішуванні зі стічними водами сірководень, сірковуглець, оксид вуглецю, ціанисті сполуки, легко леткі вуглеводні й інші токсичні, горючі та вибухонебезпечні речовини;

концентровані регенераційні маточні  та кубові речовини, а також конденсат, дренажні, поливально-мийні та дощові води;

стічні води, у яких містяться  радіоактивні, токсичні речовини, солі важких металів і бактеріальні забруднення, у т. ч. стічні води інфекційних лікувальних  закладів і відділень;

стічні води підприємств, взаємодія яких може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних газів, а також великої кількості нерозчинних у воді речовин. Такі стічні води перед випуском у каналізацію повинні бути знешкоджені та знезаражені на локальних очисних спорудах з обов’язковою утилізацією або похованням утворених осадів.

У випадку, коли кількість і склад  стічних вод підприємств значно змінюються протягом доби, на підприємствах  повинні встановлювати спеціальні ємності - усереднювачі та пристрої, які  забезпечують рівномірний протягом доби скид стічних вод.

Стічні води підприємств, що скидаються асенізаційним транспортом у  зливні станції, повинні відповідати  вимогам правил охорони поверхневих  вод.

Стічні води проходять спеціальний  відбір проб перед очищенням та після  нього. Після звичайно надходять до біологічних ставків, що доочищуються до певних потреб використання.

 
?

Таблиця 1.2 - Якісний склад стічних  та очищених вод мг/л

Показники стічних вод	ГДК	Фонова концентрація	Фактична концентрація	Допустима концентрація
1	2	3	4	5
БПК-5	15,0	1,90	11,0	7, 20
Зважені речовини	15,0	5,79	13,0	9,0
Сухий залишок	1000,0	267,3	709,0	709,0
Хлориди	350,0	19,6	103,0	103,0
Сульфати	500,0	26,3	125,8	125,8
Азот амонійний	2,00	0,21	1,67	1,67
Нітрати	45,0	1,40	48,0	48,0
Фосфати	3,5	0,37	4,0	4,0
Залізо загальне	0,30	0,14	0,32	0,32
СНАВ	0,50	0,03	0,21	0,21
Нафтопродукти	0,30	0,13	0,50	0, 20
Хром +3	0,50	0,00	0,01	0,01
Хром +6	0,05	0,00	0,01	0,01
Мідь	1,00	0,00	0,01	0,01
Цинк +2	1,00	0,00	0,45	0,45
Нікель+2	0,10	0,00	0,05	0,05
Нітрити	3,3	0,038	0,90	0,90
ХПК	80,0	22,90	50,0	50,0

 

 

Анализ  экологической ситуации на предприятии.

Характеристика підприємства.

 

 

 

Гнилоп'ять— річка в Україні, права притока Тетерева. витікає з Подільської височини і бере початок у Вінницькій області. Басейн Дніпра. Довжина 99 км. Площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Згідно з класифікацією в структурі гідрографічної сітки,  річка Гнилоп’ять – належить до малих річок 2 категорії водокористування та є джерелом питного водопостачання м.Бердичева. На теперішній час на всій її довжині споруджено 10 гребель з водосховищами..

 

 

 

4.5. Водовідведення

Воду, що повертається за допомогою технічних споруд і  засобів з госпо- дарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води називають зворотною.

Вода, що утворюється  в процесі господарсько-побутової  і виробничої ді- яльності, а також  при відведенні із забудованої території стоку атмосферних опадів називається стічною.

Вода скидна - це вода, що відводиться від зрошуваних сільгоспугідь, за- будованих територій, які поливають, та від ділянок, на яких застосовують гідромеханізацію.

Дренажною називають воду, що профільтрувалася в дренаж з тіла гідро- технічної споруди або її фундаменту, а також з очисних споруд фільтруючого типу, осушуваного земельного масиву, підтоплюваної території підприємства, міста тощо [9].

Відповідно  до якісних характеристик забруднень і залежно від походження стічні води поділяють на такі основні категорії:

• господарсько-побутові води (стоки від туалетів, душових, лазень, пралень, їдалень, лікарень та миття приміщень); за ступенем забруднення вони можуть бути фекальними (забруднені фізіологічними відходами) і господарськими (забруднені різного роду господарськими відходами);

• виробничі води (стоки, що утворюються після використання води в

технологічних процесах на підприємствах, пунктах  миття автотранс-

порту і техніки, тваринницьких комплексах, підсобних господарствах

тощо); виробничі  стічні води, що використовуються для  охолодження

агрегатів, відносяться  до умовно чистих і не потребують очищення

(але потребують  охолодження);

• атмосферні (зливові) води - це стоки, що утворюються внаслідок ви

падання атмосферних  опадів, вони забруднені вуличним сміттям, різ-

ними відходами, нафтопродуктами, насичені атмосферними газами та

аерозолями  і поділяються на дощові і талі;

• спеціальні води - це стоки, що мають у своєму складі специфічні (ток-

сичні) речовини.

За характером забруднення стічні води поділяють  на такі, що містять мі-

неральні речовини, органічні речовини або одночасно ті та інші. До мінераль-

них відносяться частинки ґрунту, руди, шлаку, металів, мінеральні солі, кис-

лоти, луги та інші неорганічні речовини. Органічні домішки досить різнома-

нітні і утворюються  в результаті надходження у стічні води залишків сирови-

ни, реагентів  та продуктів виробництва, відходів життєдіяльності людей і тва-

рин, речовин  рослинного походження тощо. Органічні  речовини характеризу-

ються присутністю  у їх складі вуглецю, водню, у багатьох випадках кисню та

азоту, а також  сірки, фосфору, хлору і металів. Серед органічних домішок

можна виділити групу біологічних і бактеріальних забруднень (дріжджі,

гриби, бактерії, включаючи хвороботворні), які зустрічаються  у стічних водах

шкірзаводів, м’ясокомбінатів, фабрик первинної обробки вовни, підприємств

біохімічної промисловості  та в побутових стоках.

Забруднюючі речовини можуть знаходитися у воді в грубодисперсному

стані (частинки крупністю більше 0.1 мм), у вигляді суспензії, емульсії, пі-

ни1 (частинки крупністю 0.1 мм - 0.1 мкм), в колоїдному стані (частинки

крупністю 0.1-0.001 мкм) або у вигляді дійсного розчину.

Частку нерозчинених у воді домішок, які затримуються паперовим філь-

тром, зазвичай називають завислими речовинами. Їх масу визначають після

висушування при  температурі 105Ѓ‹С. У побутових стічних  водах загальна ма-

са завислих речовин становить приблизно 65 г/доб  на 1 людину у перерахунку

на суху речовину, з яких від 35 до 45 г можуть випадати в осад.

Ці води характеризуються також вмістом азоту (в солях амонію) - 8 г/доб

на 1 людину, фосфатів (в перерахунку на Р2О5) - 3.3 г/доб (з  них 1.6 г за раху-

нок миючих засобів, що потрапляють у воду), хлоридів (Cl-) - 9 г/доб та по-

верхнево-активних речовин (ПАР) - 2.5 г/доб.

Вміст у стічних  водах окремих неорганічних чи органічних речовин за-

звичай наводять в абсолютних значеннях їх маси в  г/м3 або мг/л (об’ємна

концентрація), проте в окремих випадках його виражають числом грам-мо-

лекул (молів) на 1 л розчину (молярна концентрація), де 1 моль відповідає

числу грамів речовини, що дорівнює її молекулярній масі. Для  переведення

молярної концентрації в об’ємну застосовують формулу

С= 1000РМ, (4.1)

де P - молярна концентрація, моль/л; M - молекулярна маса речовини, г/моль.

Iнколи, вміст речовини у воді виражають її нормальною концентрацією

у грам-еквівалентах (г-екв) на 1 л розчину, при цьому 1 г-екв відповідає числу грамів речовини, що дорівнює її молекулярній масі, еквівалентній 1 г водню при відповідних реакціях (наприклад, для сірчаної кислоти 1 г-екв = 98 / 2 = 49 г). Для перерахунку нормальної концентрації в об’ємну застосовують фор-мулу

С= 1000ВЕ, (4.2)

де В - нормальна концентрація, г-екв/л; Е - еквівалентна молекулярна маса речовини, г/г-екв.

Активну реакцію  стічних вод виражають величиною водневого показни-

ка  рН, який чисельно дорівнює від’ємному логарифму концентрації водневих

іонів у водному  розчині. При рН = 1.7 стічні води характеризуються як кисле

середовище, при  рН = 7.14 - як лужне, при рН = 7 - як нейтральне.

Загальний вміст  органічних речовин у стічних водах оцінюють показни-

ками хімічної (ХПК) та біохімічної (БПК) потреби кисню. ХПК визначається

кількістю кисню, необхідного для перетворення органічних речовин, що міс-

тяться в  стічних водах, на вуглекислий газ  СО2, аміак NH3 (якщо речовини

містять азот), сульфати SO3 (в разі наявності сірки), воду (при окисленні не-

зв’язаного  азотом водню), фосфати Р2О5 (при окисленні  фосфору) та ін. При

цьому кисень, що виділяється при розкладанні  органічних речовин, також діє

як окисник, що відповідно зменшує розрахункове значення ХПК.

БПК стічних вод визначається кількістю кисню, необхідного для окис-

лення органічних речовин, що містяться у стічних  водах, біохімічним шля-

хом. Практично  БПК можна умовно розглядати як частину  ХПК, оскільки ор-

ганічні речовини біохімічним шляхом не окислюються  повністю, а деякі з них

окислюються незначною  мірою. Слід також мати на увазі, що при біохімічно-

му окисленні  частина органічної речовини витрачається на приріст живої ма-

си мікроорганізмів.

Витрати кисню на утворення окислів азоту (нітрифікацію) при визначен-

ні ХПК та БПК не враховуються, оскільки окислення  органічних речовин, що

містяться в  стічних водах, практично закінчується до початку нітрифікації,

яка являє собою  фазу наступного окислення азоту  амонійних солей.

Розрізняють значення БПК20, яке відповідає споживанню кисню  за 20 діб

(для більшості  органічних речовин це значення  практично дорівнює повній

біохімічній потребі  БПКПОВН), і значення БПК5, що відповідає споживанню

кисню за 5 діб. Для деяких органічних речовин біохімічне окислення може

тривати значно довше за 20 діб.

Для побутових  стічних вод розрахункові ХПК  та БПК_повн становлять від-