Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля

Таким чином, одним із найважливіших завдань удосконалення екологічного управління в Україні є розроблення і затвердження на законодавчому рівні норм якості компонентів довкілля (НЯКД), які визначають їх прийнятний для людей і біоти стан. Для цього необхідно:

● чітко визначити методологію і критерії розроблення НЯКД, зокрема екологічних ГДК;

● встановити екологічні ГДК на практично досяжному рівні з використанням методології прийнятного ризику і з врахуванням економічних обмежень;

● обмежити кількість нормованих речовин лише найбільш важливими;

● забезпечити можливість вимірювання концентрацій нормованих речовин на рівні екологічних ГДК;

● забезпечити вільний доступ до даних НЯКД зацікавлених представників промисловості і громади.

Необхідно усвідомити, що екологічні ГДК, які в Україні ще не існують, принципово відрізняються від тих ГДК, які тут існують і згідно з чинним екологічним законодавством є нормативами екологічної безпеки. Ці останні є нормами, що гарантують у разі їх дотримання нульовий ризик для здоров'я і життя людини, а також для існування у воді риби. Нове для України поняття норм якості компонентів довкілля, зокрема екологічних ГДК, є певним аналогом прийнятих в розвинених країнах стандартів якості компонентів довкілля. Вони встановлюються на законодавчому рівні на певний час за принципом ненульового (прийнятного) ризику. Тобто це є соціальний компроміс між бажаними екологічними вимогами та реальними економічними можливостями. Бо в сучасних соціально-економічних умовах забезпечити на всій території держави "абсолютну" безпеку (дотримання нульового ризику) практично неможливо з економічних причин.

Перехід на нормування екологічного тиску підприємств на довкілля на основі дотримання показників НДТМ не означає повної відмови від вико ристання нормативів ГДС і ГДВ. До них буде потрібно звертатися у випадках, коли дотримання показників НДТР все ж не забезпечує бажаного стану компонентів довкілля, тобто НЯКД, прийнятих у державі. Такий комбінований підхід означає застосування у разі потреби більш суворих обмежень екологічного тиску підприємств, яке стане можливим після розроблення і введення в дію НЯКД в Україні. Нормативи ГДС і ГДВ повинен встановлювати закон (а не підзаконні документи) для обмеженої кількості найбільш небезпечних речовин.

Екологічні нормативи – регламентований допустимий вміст забруднювальних речовин у компонентах довкілля, що гарантує збереження та функціонування екосистем, перевищення якого суттєво погіршує якість довкілля та негативно впливає на життєдіяльність тваринного і рослинного світу і може привести до їх загибелі.

 

5. Витяг з проекту Екологічного  кодексу України : Глава 10. Нормування в галузі охорони довкілля

Стаття 54 . Нормативи якості довкілля

1. Нормативи якості довкілля  встановлюються для оцінки стану  довкілля з метою збереження  природних, екологічних систем, генетичного  фонду рослин, тваринних та інших  організмів.

2.До нормативів якості  довкілля відносяться:

нормативи, що встановлені відповідно до хімічних показників стану довкілля, у тому числі нормативи гранично допустимих концентрацій хімічних речовин, включаючи радіоактивні речовини;

 нормативи, що встановлені відповідно до фізичних показників стану довкілля, в тому числі з показниками рівнів радіоактивності й тепла;

 нормативи, що встановлені  відповідно до біологічних показників  стану довкілля, в тому числі  видів та груп рослин, тварин  та інших організмів, які використовуються  як індикатори якості довкілля, а також нормативи гранично допустимих концентрацій мікроорганізмів;

 інші нормативи якості  довкілля.

Стаття 55. Нормативи допустимого впливу на довкілля

1. З метою запобігання негативному впливу на довкілля господарської та іншої діяльності для юридичних і фізичних осіб – природо користувачів установлюються наступні нормативи допустимого впливу на довкілля:

 нормативи допустимих  викидів й скидів речовин;

 нормативи утворення  відходів виробництва й споживання  та ліміти на їх розміщення;

 нормативи допустимих  фізичних впливів (кількість тепла, рівні шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання, напруги електромагнітних полів та інших фізичних впливів);

 нормативи допустимого  вилучення компонентів природного  середовища;

 нормативи допустимого  антропогенного навантаження на  довкілля;

 нормативи іншого допустимого  впливу на довкілля при здійсненні  господарської та іншої діяльності, що встановлюються законодавством  України з метою охорони довкілля.

2. Нормативи допустимого  впливу на довкілля повинні  забезпечувати дотримання нормативів  якості довкілля із врахуванням  особливостів територій та акваторій.

3. За перевищення установлених  нормативів допустимого впливу  на довкілля суб‘єкти господарської  та іншої діяльності в залежності від заподіяної довкіллю шкоди несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Стаття 56 . Нормативи допустимих викидів та скидів речовин та мікроорганізмів

1 Нормативи допустимих  викидів і скидів речовин і  мікроорганізмів установлюються для стаціонарних, рухомих та інших джерел впливу на довкілля суб‘єктами господарської та іншої діяльності, виходячи з нормативів допустимого антропогенного навантаження на довкілля, нормативів якості довкілля, а також технологічних нормативів.

2. Технологічні нормативи  установлюються для стаціонарних, рухомих та інших джерел на  основі використання найкращих  існуючих технологій із врахуванням  економічних і соціальних факторів.

3. В разі неможливості  дотримання нормативів допустимих  викидів й скидів речовин та мікроорганізмів можуть встановлюватися ліміти на викиди й скиди на підставі дозволів, що чинні тільки на період здійснення заходів щодо охорони довкілля, впровадження найкращих існуючих технологій та (або) реалізації інших екологічних проектів із урахуванням поетапного досягнення установлених нормативів допустимих викидів і скидів речовин та мікроорганізмів.

 Установлення лімітів  на викиди й скиди допускається  тільки при наявності планів  зниження викидів й скидів, що  узгоджені з державними органами з питань екології та природних ресурсів.

4. Викиди й скиди хімічних  речовин, в тому числі радіоактивних, інших речовин та мікроорганізмів  в довкілля в межах установлених  нормативів допустимих викидів  й скидів речовин та мікроорганізмів, лімітів на викиди й скиди допускаються на підставі дозволів, що видані спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі охорони довкілля.

Стаття 57 . Нормативи утворення відходів виробництва й споживання та ліміти на їх розміщення

Нормативи утворення відходів виробництва й споживання та ліміти на їх розміщення встановлюються з метою запобігання їх негативному впливу на довкілля відповідно до законодавства.

Стаття 58. Нормативи допустимих фізичних впливів на довкілля

Нормативи допустимих фізичних впливів на довкілля установлюються для кожного джерела такого впливу виходячи з нормативів допустимого антропогенного навантаження на довкілля, нормативів якості довкілля та із врахуванням впливу інших джерел фізичного впливу.

Стаття 59 . Нормативи допустимого вилучення компонентів природного середовища

1. Нормативи допустимого  вилучення компонентів природного  середовища – нормативи, що встановлені  відповіднодо обмежень обсягу  їх вилучення з метою збереження  природних і природно-антропогенних  об‘єктів, забезпечення сталого функціонування природних екологічних систем та попередження їх деградації.

2. Нормативи допустимого  вилучення компонентів довкілля  та порядок їх установлення  визначається законодавством про  надра, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про тваринний і рослинний світ та іншим законодавством в галузі охорони довкілля, природокористування.

Стаття 60. Нормативи допустимого антропогенного навантаження на довкілля

1. Нормативи допустимого антропогенного навантаження на довкілля установлюються для суб‘єктів господарської та іншої діяльності з метою оцінки й регулювання впливу всіх стаціонарних, рухомих та інших джерел впливу на довкілля, розташованих у межах конкретних територій та (або) акваторій.

2. Нормативи допустимого  антропогенного навантаження на довкілля установлюються щодо кожного виду впливу господарської та іншої діяльності на довкілля і сукупному впливу всіх джерел, що розташовані на цих територіях та (або) акваторіях.

3. При встановленні нормативів  допустимого антропогенного навантаження на довкілля враховуються природні особливості конкретних територій та (або) акваторій.

Стаття 61. Інші нормативи в галузі охорони довкілля

З метою державного регулювання впливу господарської та іншої діяльності на довкілля, оцінки якості довкілля відповідно до цього Кодексу, інших законодавчих актів можуть встановлюватися інші нормативи в галузі охорони довкілля.

Стаття 62. Державні стандарти та інші нормативні документи в галузі охорони довкілля.

1.Державними стандартами  та іншими нормативними документами в галузі охорони довкілля установлюються:

вимоги., норми і правила в галузі охорони довкілля щодо продукції, видам робіт , послуг та відповідним методам контролю;

обмеження господарської та іншої діяльності з метою запобігання їх негативному впливу на довкілля;

порядок організації діяльності в галузі охорони довкілля та управління такою діяльністю.

2. Державні стандарти  та інші нормативні документи  в галузі охорони довкілля  розробляються із урахуванням  науково-технічних досягнень та  вимог міжнародних правил й стандартів.

3. В державних стандартах  на нову техніку, технології, матеріали, речовину та іншу продукцію, технологічні  процеси, збереження, транспортування, використання такої продукції, в  тому числі після переведення  її в категорію відходів виробництва й споживання, повинні враховуватися вимоги, норми і правила в галузі охорони довкілля.

 

Висновок

Погіршення екологічного стану довкілля в Україні є на сьогодні однією з найгостріших соціально-економічних проблем, що прямо чи опосередковано стосуються кожної людини. У сучасних умовах вона стала предметом особливої уваги органів влади на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, громадських рухів та засобів масової інформації.

Формування засад державної екологічної політики України як незалежної держави, розвиток цієї політики в останнє десятиріччя відбувалися з урахуванням реальної соціально-економічної ситуації в українському суспільстві та фактичного стану її господарського комплексу, який у кінці минулого і на початку нинішнього століття все ще перебував у глибокій кризі. Тривалий час економіка України будувалася централізовано з величезними структурними диспропорціями. Малоефективна економічна система створювала умови для нераціонального використання практично всіх сировинних речовин і матеріалів, надмірного споживання енергії, не визнавала реальної вартості більшості природних ресурсів, слабко заохочувала до їх збереження та ощадливого використання. Диспропорції в розміщенні продуктивних сил і засобів виробництва протягом тривалого часу за умов командно-адміністративної системи призвели до того, що рівень техногенного навантаження на природне середовище в Україні і донині перевищує аналогічний показник у розвинених європейських країнах у 4–5 разів.

Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля покликані для того, щоб обмежувати згубний вплив на довкілля антропогенних чинників. Саме державне регулювання є основою для захисту навколишнього середовища. Нам необхідно дотримуватися нормативів та стандартів якості компонентів довкілля для того, щоб у майбутньому існувати в екологічно чистому середовищі. Якщо дивитись правді у вічі, то неможливо позбутися багатьох наслідків людської діяльності, але можна зупинити жахливий вплив на довкілля.

 

Список використаних джерел

1. Правознавство: Підручник / Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М. (керівник авт. кол.) та інші; За ред. В.В.Копєйчикова. – 5-е вид., перероб. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 736 с. – Бібліогр. с. 724-726. Авт. 4-го вид.: А.М.Колодій, І.В.Опришко (керівники авт. кол.), С.Е. Демський та ін. с.369-370
2. http://ecopravo.host-ua.org.ua/lekc/lekc8.htm
3. Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.10 Проф. Г.Г. Філіпчук, д-р пед. наук – Академія екологічних наук України, м. Київ: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_10/57_Fil.pdf
4. Проект Екологічного кодексу України; Номер, дата реєстрації: 5170 від 20.02.2004: