Переробка відходів

З огляду на велику розмаїтість промислових відходів у даній роботі розглянуті питання  утилізації окремих видів відходів по промислових комплексах і джерелам утворення.

3.1. Відходи видобутку

Відходи видобутку  в залежності від розробки називають  розкривними чи шахтними і вони складають  значні обсяги, а тому і відвали  займають великі площі земель, піддаються водній і вітровій корозії, забруднюючи прилеглу територію. Значна втрата приносить природному середовищу загоряння териконів, тому навколо відвалів улаштовують захисні зони, що приводить до збільшення площі відчужених земель.

Тверді відходи вуглевидобутку використовують як низькосортне паливо. У світовій практиці відходи вуглевидобутку використовують для закладки вироблених шахтних просторів.

3.2. Відходи вуглезбагачення

Відходи вуглезбагачення  утворюються при збагаченні вугілля  для коксування, енергетичних і інших   цілей і являють собою суміш  осадових порід, часток вугілля й  вугільно-мінеральних зростків.

Відходи вуглезбагачення  використовують як енергетичну сировину шляхом спалювання чи газифікації, направляють  на перезбагачення, одержують сірку, будівельні матеріали, при влаштуванні  насипів, закладці підземних виробок, рекультивації земель.

3.3. Золошлакові відходи

Золошлакові відходи  утворюються при спалюванні твердого палива в топках теплових електростанцій при температурі 1200 - 1700 С.

Одним з найбільш перспективних напрямків утилізації золошлакових відходів є виробництво  з них пористих заповнювачів для  легких бетонів.

В даний час золошлакові  відходи широко використовуються в  шляховому будівництві, де їх застосовують як засипку при влаштуванні основи для асфальтобетонних покрить. Золу використовують і як наповнювач для  виробництва рулонних покрівельних матеріалів.

3.4. Утилізація відходів металургійного комплексу

Основну масу відходів цього комплексу представляють  розкривні і породи видобутку, що вміщають, руд, відходи їхнього збагачення, металургійні шлаки.

3.5. Відходи видобутку залізної руди

Відходи видобутку  залізної руди являють собою породи, що попутно добуваються, що, поряд  з розробкою залізної руди, витягають  і складируют у відвали.

Основним напрямком  утилізації цих відходів є використання їх для пристрою дамб, гребель, насипів, основ доріг, а також для виробництва  будівельних матеріалів (як заповнювачі у важких і особливо важких бетонах).

3.6 Відходи збагачення руди

Відходи збагачення руди, так звані «хвости», утворюються  при одержанні залізного концентрату  методами електромагнітної чи магнітної сепарації і займають величезні площі. При цьому підтоплюються прилеглі території, забруднюються підземні води, що явно суперечить законодавству України [8, 9].

Основним напрямком  використання «хвостів» є використання їх як вторинну сировину для виробництва  будівельних матеріалів. Піски з відходів збагачення можуть використовуватися в кладкових і штукатурних розчинах, при приготуванні бетонів, одержанні силікатної цегли.

3.7. Металургійні шлаки

Металургійні шлаки  утворюються при виплавці металів  і являють собою продукти високотемпературної  взаємодії руди, порожньої породи, флюсів, палива. Основним споживачем шлаків є цементна промисловість. Ці шлаки також використовують для виробництва   шлакової вати. З розплавлених металургійних шлаків відливають камені для бруківки доріг, бордюрний камінь, жаростійкі плитки, труби й інші вироби.

3.8. Утилізація відходів хімічного виробництва

Через достатню розмаїтість  відходів цього виробництва розглянуто відходи виробництва і споживання пластмас, а також відходи виробництва  і споживання гуми.

3.9. Відходи виробництва і споживання пластмас

Відходи виробництва  і споживання пластмас утворюються  при готуванні сировини у виді злитків, брил, бракованих волокон і  при формуванні виробів у виді обрізків і браку. Відходи використовуються для виробництва того ж продукту чи у виробі менш відповідального призначення. При утилізації без поділу по типах пластмас відходи подрібнюють, відокремлюють домішки, гранулюють і використовують для виробництва тари, підстилок, сувенірів, іграшок. Відходи синтетичних матеріалів легкої й інших галузей промисловості у виді волокон, пряжі, обрізків можуть використовуватися для очищення промислових стічних вод.

Пластмасові відходи  відрізняються підвищеною стійкістю і довговічністю.

3.10. Відходи виробництва і споживання гуми.

Відходи виробництва  і споживання гуми утворюються в  процесі виробництва гумовотехнічних  виробів, товарів народного споживання, у шинній промисловості й у процесі споживання. До них відносяться зношені покришки, гумове взуття, відпрацьовані конвеєрні стрічки, приводні ремені, прогумована тканина.

Найбільш цінними  компонентами гумових відходів є  каучук і тканини. Відходи виробництва - не вулканізовані і вулканізовані - відрізняються по цінності і складності переробки.

Незважаючи на необмежені можливості переробки відходів виробництва  гуми, значну частину їх вивозять на смітники і спалюють. Тоді як цілком зношені автопокришки містять близько 75% каучуку й інших коштовних інгредієнтів. При піролізі гумових відходів при температурі 400 - 450 С одержують гумові масла, що використовується в якості пом’якшувача при регенерації гумових відходів і в гумових сумішах. Іншим напрямком переробки гумових відходів є розмелення їх у крихту.

3.11. Утилізація відходів переробки деревини.

Відходи деревини утворюються  на всіх стадіях її заготівлі і переробки. Одним з основних способів переробки   й утилізації відходів деревини є одержання штучної деревини - міцного матеріалу. Представлений далеко не повний перелік напрямків утилізації промислових відходів свідчить про широкі можливості їхнього використання в народному господарстві.

Однак, незважаючи на різноманіття наявних методів і технологій утилізації відходів, найбільш розповсюдженим як і раніше залишається метод складування на спеціальних полігонах. Причина такого положення полягає в існуючому дефіциті бюджетних коштів, що не дозволяє вирішити проблему утилізації відходів виробництва і споживання . Сформована ситуація в сфері звертання й утилізації промислових відходів ускладнюється відсутністю спеціальних полігонів для їхнього поховання. Найчастіше складування цих відходів здійснюється в не відведених місцях з порушенням вимог санітарних правил, що безсумнівно впливає на середовище існування і, зокрема, на стан підземних водоносних горизонтів, обумовлюючи тим самим еколого-гігієнічні проблеми утилізації відходів сучасних виробництв .

Підвищеної уваги  вимагають питання використання й утилізації токсичних відходів . Тому при великому різноманітті технологічних рішень пріоритетними способами утилізації небезпечних відходів повинні стати технології, що забезпечують:

- високу екологічну  безпеку запропонованого технологічного  процесу;

- утилізацію небезпечних  відходів безпосередньо на місці їхнього скупчення;

- уніфіковану технологію  для утилізації широкого діапазону  небезпечних відходів, що мають  різний хіміко-мінералогічний склад;

- максимально низьку  енергоємність самого процесу  утилізації;

- безвідхідний технологічний  процес;

- одержання вихідних  продуктів, що мають комерційну цінність.

4. Висновки

Тверді побутові відходи (ТПВ), або побутове сміття , що накопичується в містах, давно  стало проблемою цих міст. Навіть для невеликих населених пунктів  в Україні характерна наявність сміттєзвалищ навколо них з різким неприємним запахом, мухами, бродячими тваринами і іншими розповсюджувачами інфекційних захворювань. Давно минув той час, коли природа сама могла переробити за допомогою грунтових бактерій, мікроорганізмів і інших мешканців грунту відходи діяльності людини.  
В результаті аналізу виявлено структуру комунальних відходів, але з недоліками: класифікатор відходів не визначає загальноприйнятого терміну "Тверді побутові відходи", а до "відходів комунальних (міських) змішаних" не входить багато груп відходів, які, згідно з класифікацією, виділені окремо. Зокрема, "відходи роздрібної торгівлі", "прилади електропобутові, посуд, товари побутові…", "відходи установ громадського харчування", "макулатура паперова та картонна", "відходи кухонні органічні, придатні до компостування" та інші. То Але через те, що збирання відходів провадиться одним сміттєвозом від різних об'єктів, то фактично до комунальних змішаних відходів входять усі названі групи; найбільшу частину відходів складають ТПВ.  
Аналіз існуючої схеми поводження з відходами  показує наступні недоліки:  
- значний вплив впроваджених методів поводження з відходами  
(захоронення на полігонах та спалювання) на навколишнє середовище;  
- зростання обсягів відходів як у промисловому, так і в побутовому  
секторі, що негативно впливає на стан навколишнього середовища і здоров’я людини;  
- не налагодженість обліку відходів та неповну статичну звітність;  
- зростання проблеми розміщення побутових відходів, розміщення та  
утилізація яких в призводить до негативного впливу на навколишнє середовище та на як наслідок на здоров’я людини;  
- використання відходів як вторинної сировини значно нижче реальних  
можливостей через не відпрацьованість організаційно-економічних засад залучення їх у виробництво;  
- відсутність налагодженої системи роздільного збирання відходів, які є  
вторинною сировиною;  
- недосконалість схеми санітарно очищення міста;  
- повільно впроваджуються в практику уже прийняті нормативно-  
правові акти через не відпрацьованість відповідних механізмів  
- відсутність державної екологічної стратегії в проблемі поводження з  
відходами;  
- та інше.  
В результаті аналізу еколого-технологічного стану збору і переробки  
комунальних відходів розроблено направлення вдосконалення утилізації комунальних відходів.  
Після впровадження запропонованої схеми поводження з відходами в місті передбачається поступове зменшення навантаження на існуючі полігони по захороненню ТПВ та сміттєспалювального заводу «Енергія», внаслідок чого потреба в них відпаде. А це суттєво покращить екологічну ситуацію міста.  
Збереження НС і забезпечення сталого розвитку вимагає підвищення ефективності виробництва і зміни структури споживання з тим, щоб досягти оптимального використання ресурсів і максимального скорочення відходів. Політика і дострокові програми мають розроблятися з урахуванням концепції «більш чистого виробництва», в якій центральне місце відводитиметься розробці та застосуванню маловідходних технологій. Стабілізувати або скоротити обсяги утворення відходів рекомендують шляхом розроблення норм.  
Впровадження комплексної системи санітарної очистки, яка базується на організації роздільного збирання ТПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях (сміттєсортувальних заводах), компостуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не утилізується, та складуванням його на спеціальному полігоні, має відбуватися поетапно. Ця система повинна органічно вписуватися в існуючу структуру санітарної очистки міста. поступово витісняючи об’єкти та структури, що не відповідають сучасним вимогам.  
З метою підвищення відповідальності перед споживачами за виконання послуг з санітарної очистки і поліпшення екологічної ситуації необхідно розробити нормативні документи. Розробити і затвердити графік впровадження основних технологічних процесів та об’єктів санітарної очистки і дотримуватися його.  
По- перше потрібно впровадити роздільне збирання відходів населенням. Потрібно широко розгорнути рекламну кампанію, розтавити контейнери для різних компонентів ТПВ, роздати населенню поліетиленові пакети для нарізного збирання харчових та інших побутових відходів. Розпочати будівництво троьх сміттєсортувальних заводів. Оновити контейнерний парк і парк сміттєвозів. Розпочати будівництво заводу для виробництва компосту та полігону для складування брикетів з неутилізованого залишку ТПВ.  
Таким чином, впровадиться комплексна система санітарної очистки міста, яка базується на організації роздільного збирання ТПВ з подальшим їх сортуванням на предмет вилучення вторинної сировини, компосту органічної частини та брикетування залишку, що не утилізується.  
В подальшому особлива увага має приділятися розширенню та закріпленню роздільного збирання ТПВ, а також удосконаленню системи в цілому.  
Санітарний стан міста і екологічне благополуччя населення повязані не тільки з проблемою відходів, а й з благоустроєм та прибиранням міських територій, парків, скверів, зелених зон тощо. Це також регулювання чисельності безпритульних тварин, організація збирання, транспортування і переробки вторинних матеріалів та інші питання.  
Уявлення про те, що ми живемо окремо від Землі, означає, що ми не розуміємо того, як вписуємось у природний цикл, і не розуміємо природних процесів зміни, що мають вплив на нас, і на яке ми, в свою чергу, впливаємо. Це означає, що ми намагаємось накреслити курс нашої цивілізації з урахуванням лише наших інтересів. Недивно, що ми розгублені і збентежені. Недивно, що так багато людей відчувають, ніби їхнє життя змарноване. Наш вид процвітає серед складного і взаємозалежного плетива життя, але ми вирішили покинути сад. Якщо ми не знайдемо шляху до кардинальної зміни нашої цивілізації і нашого способу мислення про стосунки між людством і Землею, то наші діти успадкують ПУСТОТУ!

 

5.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Зайцев А.И. Решение  проблем использования вторичных  ресурсов и энергосбережения. Проектирование и строительство опытно-экспериментальных  производств по сортировке и переработке  твердых бытовых отходов / Сб.: Утилизация и переработка ресурсно-ценных бытовых и промышленных отходов. Материалы «Круглого стола». - Харьков, 2001.

Мазур И.И., Молдаванов О.И. Курс инженерной экологии: Учеб. для  вузов / Под ред. И.И. Мазура - М.: Высш. Шк., 1999. - 447 с.

Бобович Б.Б., Девяткин В.В. Переработка отходов производства и потребления: Справочное издание / Под ред. док. техн. наук,   проф. Б.Б. Бобовича. - М.: Интермет Инжиниринг, 2000. - 496 с.

Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.

Закон України "Про  охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХП от 25.06.91.

Дьякова О.М., Михалюк  Н.С. Проблемы утилизации отходов производства и потребления в промышленно  развитом районе / 3-й Международный  конгресс по управлению отходами ВэйстТэк-2003. Материалы конгресса. - Москва, 3-6 июня 2003. -588 с.

Русаков Н.В. Эколого-гигиенические  проблемы утилизации отходов производства и потребления / 3-й Международный  конгресс по управлению отходами ВэйстТэк-2003. Материалы конгресса. - Москва, 3-6 июня 2003. - 588 с.

Закон України "Про  Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" № 1947-Ш  от 14.09.2000 р.

Рудюк Н.В., Бабий  В.П., Маркина Л.Н. Новая технология утилизации опасных органических отходов / Збірник матеріалів конференції "Нові технології та обладнання по переробці  промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення". -Київ: Товариство «Знания України», 2001. - 152 с.