Проблема нестачі питної води і шляхи її вирішення

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕКСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Кафедра менеджменту природоохоронної діяльності

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: "Проблема нестачі питної води і шляхи її вирішення"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса 2006

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Чиста, придатна для пиття вода – основа життя. Саме вона є головною умовою виживання на планеті.

Мудрість предків стверджує: якщо народ не має чистої води, він не має майбутннього.

У цьому ситуаційному дослідженні розглядається діяльність організації МАМА – 86, громадської жіночої НУО України, яка розпочала національний проект з якості питної води. У межах проекту до спільних дій залучалися громадські активісти з різних регіонів України, представники інших зацікавлених груп та урядовці з метою стимулювати інтегральний підхід до обговорення проблем питної води. UNED-UK, неурядова організація з Великої Британії, яка сприяє залученню різних зацікавлених груп до діяльності ООН, допомогла у введенні контексту міжнародних дій до українського проекту.

Проект питної води організації МАМА – 86 розпочався після консультації із лідерами жіночих спільнот усієї країни. На зустрічі жіночих неурядових організацій України, яку було присвячено обговоренню Пекінської Платформи Дій, учасники дійшли висновку, що найбільш актуальними питаннями для жінок України є проблеми Здоровя, Довкілля та Економіки. На подальших консультаціях було визначено, що якість питної води є найважливішим питанням, яке вимагає дій. З цієї мережі виділилися чотири організації з різних регіонів України (включаючи Київ), які стали координаторами національної компанії з питної води.

 

 

1 МІЖНАРОДНА ПЕРСПЕКТИВА

 

На даному етапі Міжнародна діяльність CSD та ВООЗ надає можливість лобіювання та участі у вирішені питань питної  води на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Організація МАМА-86 співпрацює i3 UNED-UK, довгостроковим партнером з ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, що гарантує надходження до НУО Україні усієї необхідної інформації, щоб скористатися цими можливостями. UNED-UK заразом виконує роль координатора внеску НУО у процес ВООЗ - "Гігієна Довкілля". Завдяки цій співпраці у квітні 1998 р. було організовано o6мін досвідом для представників основних груп та семінар експертів з питань питної води (Київ). Свій внесок у дискусію зробили також шість експертів з ВЕЛИКОЇ Британії та їх колеги з України (обговорювалися проблеми охорони здоров'я та контролю захворюваності, скорочення забруднення, водопостачання та управління водними ресурсами, структура законодавства, доля у вирішені цих питань на місцевому piвні, живлення впровадження).

 

1.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ: ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ В УКРАЇНІ - ПОТОЧНИЙ СТАН СПРАВ

 

Поточну ситуацію питного водопостачання в Україні можна характеризувати як інтенсивне забруднення pecypciв питної води у поверхневих та підземних джерелах. У поточних умовах промислового спаду та руйнування економки можна було б сподіватися на скорочення обсягів забруднення. Але погіршення ефективності станцій очищення стоків, які діють і досі майже повністю, закреслює потенційно "Позитивний екологічний ефект" економічної кризи.

Стан каналізаційної системи, стан трубопроводів водопостачання та інфільтрація забруднення з ланів - все це робить свій внесок у загальний стан питного водопостачання, таке саме як промислове забруднення та пестициди. За рахунок протікання у трубах губитися до 30% води, є інформація, що якістьть води погіршується під час її перебування у мережах водопостачання. Пестицидне забруднення пов'язане головним чином з інфільтрацією із незаконних звалищ пестицидів. Мінералізація та збільшення вмісту солей у підземних водах на меліорованих територіях створює суттєву загрозу здоров'ю мюцевого населення. Обладнання та системи моніторингу неадекватні, доступ громадськості до інформації обмежений, ця інформація непослідовна. Вважають, що багато проблем iз здоров'ям пов'язано з низькою якістю води, у деяких регіонах проблемою є також дефіцит води.

За нформафєю ВООЗ, бтьш ніж 1 мільярд людей на 3eмлі не отримують достатньої кількості питної води адекватної якості. Щоб забезпечити кожного такою водою, необхдно запобігти подальшому забрудненню річок та іних природних джерел води, необхіно захистити водні ресурси, кільсть споживання яких не контролюється у деяких регіонах. Це величезна комплексна програма, яка вимагає неосяжних інвестицій, але починати її треба на національному та місцевому рівнях. Нам, на еколопчно небезпечній територїї Укратни, така програма особливо необхідна.

Місто Київ, столиця Укратни, знаходиться у бльш сприятливих умовах, ніж інші регіони Укратни. Маючи територію у 603,8 тис. кв. км., Україна є другою за площею країною Європи. 30% населення країни мешкає у сільській місцевості. Існують величезні розбіжності за рівнем розвитку інфраструктури, за рівнем життя та рівнем безпеки між столицею та іншими містами, та, у свою чергу, між містом та селом, між центром та провінцією. Ці розбіжності підкреслюють необхідність впровадження піходу Місцевого Порядку Денного на 21 Сторіччя як головного принципу Програми Збалансованого Розвитку. Це справедливо не тільки щодо Укратни, та не тільки стосовно проблем питної води, це справедливо у будь-якому кутку пост-Радянських країн, в яких не застосовували підхід "знизу - догори" протягом останніх 70 років.

Інформація щодо окремих регіонів, де організацією МАМА-86 започатковано проект з питної води:

Татарбунари:

Micтo Татарбунари (Одеської області) розташоване на півдні Укратни у Бессарабському степу. Ця місцевість страждає дефіцитом води протягом сторіч.

Засолення: За Радянських часів чорноморський лиман Сасик було частково опріснено та перетворено на прісноводне озеро. Головною метою проекту знесолювання було створення водосховища npicної води з метою використання її на іригацію. Використання в іригації води з лиману Сасик викликало засолювання грунтів та природних джерел питної води, через що озеро втратило свої лікувальні властивості. Внаслідок іригації виникла також проблема цвітіння водоростей навесні та наприкінці літа, через що озеро стає небезпечним для мешканців регіону.

Єдиним джерелом питної води у peгіонi є артезіанські свердловини та криниці. Вода з цих джерел перевищує за вмістом мінеральних солей стандарти Укратни, дуже високим є також рівень нітратів. У цій місцевості немає централізованого водогону, у більшості випадлів питну воду транспортують у цистернах, а не по трубах, хоча деякі квартири обладнані водогоном, вода до якого надходить iз невеликих резервуарів, які наповнюються з артезіанських свердловин. Така вода не завжди хлорується.

Найбільш поширені медичні проблеми регіону: особливо високою є захворюваність дітей та вагітних жінок, включаючи розлади обмну речовин, нефрит, поліартрит, сколіоз та ускладнення вагітності.

 Одеса:

У містіi Одеса також спостерігається дефіцит води: централізоване водопостачання припиняють двічі на день на декілька годин.

Водогін: Труби перебувають у стані, що не віповідає нормам -28 - 30% води на кожного мешканця міста на добу втрачається через пошкодження труб. Як стверджують незалежні експерти, якість води, що доходить до споживача, є набагато гіршою ніж якість води, що виходить iз станції очищення води. Як свідчать факти, якість води суттєво погіршується під час транспортування по трубах. Аналіз води в одному iз районів містa показує великий залишок активного хлору, що вказує на надлишкове хлорування на станції водоочищення.

Найбтільш поширені захворювання у цій місцевості: розлади ендокринної та сечової систем, гематологічна та онкологічні захворювання. Окрім цього, поширені також шлункові захворювання (дизентерія, вірусний гепатит), крім, коклюш, мененгіт та дифтерія.

Результат опитування громадськості в одному iз районів міста свідчать, що тльки 4,8% респондентів вважають собе здоровими, в той же час 51, 7% респондентів оцінюють свій стан здоров'я як поганий та дуже поганий. Мешканці скаржуться на частий головний бль, біль в очах, нервозність, кашель, кровотечу з носу, біль у животі нудоту, біль у серці.

У районі є багато інших джерел забруднення, а саме каналізаційна станція та підприємство, на якому проводяться роботи з очищення залізничних контейнерів. Ці підприємства негативно впливають на якість повітря i води.

Артемівськ:

Mісто Артемівськ розташоване у дуже забрудненій промисловій та шахтарській місцевості Вода iз водогону теж є дуже забрудненою та має темний колір.

Водопостачання зд1йснюється iз артезіанських свердловин та з каналу Сіверський Донець - Донбас. Як свідчать дослідження, rpyнтовi води у найбільш наближених до поверхні шарах дуже забруднені. Відносно чисту воду можна знайти лише у непромисловій місцевості. У промислово розвинутому центрі регіону грунтіві води забрудненні ртуттю, нітратами, цинком, фтором та арсеном, концентрації забруднювачів набагато перевищують допустимі piвні. Спостерігається також дуже висока мінералізація.

До найбільш поширених захворювань регіону належать: шлунково-кишкові розлади, pecпіраторні захворювання, розлади Kpoвообігу та онкологічні захворювання. Серед неінфекційних найбільш поширеними е хвороби, які спричинені важкими металами, галогенами, пестицидами та ннітратами.

Київ:

У Києві спостерігається високий рівень забруднення повітря та води, включаючи забруднення поверхневої води та грунтів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Трубопроводи водогону ремонтуються погано та обслуговуються нерегулярно.

Застосовуються дуже високі дози хлору (надмірне хлорування) особливо під час повені Воду iз артезіанських свердловин можна набирати безпосередньо на вулицях. Цi бювети є дуже популярними, вважається, що це білыш безпечне джерело води, ніж водогін.

Найбльш поширені захворювання у цьому місті, що пов'язані iз питною водою, включають: гепатит, онкологічні хвороби, розлади обміну речовин, ендокринні розлади, алергічні захворювання та різноманітні хвороби шкіри, включаючи дерматит та екзему.

 

 

2 СТРАТЕГІЇ, ЩОБ ДОСЯГТИ ЗMIH

 

2.1 ІНФОРМАЦІЯ ТА ПРОЗОРІСТЬ

 

Щоб домогтися підвищення чистоти води, необхіним є втручання на piвнi уряду, промисловості, громад, споживачів та окремих ociб. Це вимагає прозорості інформації, яку мають уряд та промисловість, не тільки щодо природи та piвнів забруднення води, але також щодо інвестицційних програм, які мають на меті скорочення забруднення води, інформації, яка демонструє, хто сплачує та хто отримує дивіденди від такого втручання.

В Українi немає традицій розкриття інформації, немає також традиції співпраці iз неурядовим сектором або споживачами. Громадськості складно отримати від офіційних установ чітку інформацію щодо якості води. Але нам потрібна інформація щодо якості води, яка споживається, включаючи інформацію щодо практичних заходів, якими можна скористатись, щоб захистити своє здоров'я та здоров'я своїх родин від ризику, пов'язаного iз низькою якістю води.

Необхідними є найбільш суттев дані стосовно того, хто використовує найбільшу кількість води, хто найбльше забруднює воду, якими забруднювачами, необхідною є інформація щодо того, як, коли та протягом якого часу буде надаватись інформація з приводу впровадження стратегій скорочення токсичних викидів у галузі скорочення забруднення води.

Незалежне дослідження якості води МАМА-86:

Зіткнувшись iз непослідовною інформацією та відсутністю даних, МАМА-86 вирішила здійснити незалежне дослідження якості води iз водогону та провести аналіз зразків та їх перевірку у сертифікованій лабораторії Київського Інституту Гігієни Довкілля та Токсикології iм. Л. Ведмедя.

У цій лабораторії проводилися мікробіологічні, санітарно-хімічні та органолептичні аналізи зразків питної води з Києва, Одеси, Татарбунар та Артемівська. Відберання зразків, їх зберігання та транспортування проводилося згідно з національними вимогами до питної води та методами санітарно-бактеріологічного аналізу Укратни (ГОСТ 18963-73).

Найбільшу стурбованість викликають наступиі результати аналізів:

Аналіз органолептичних характеристик ycix зразків свідчить, що yci вони відповідають національним вимогам (ГОСТ 2874-82), хоча спостерігалися також деякі несуттєві відхилення.

Дуже високі piвнi мінералізації (тобто високий вміст неорганічних сполук) було зафіксовано у зразках питної води з міста Татарбунари (Одеська область). Сухий залишок у трьох iз п'яти зразків у 1,5 рази перевищув гранично допустимий рівень в Україні (ГПК), в одному зразку сухий залишок перевищував ГПК у 7 разів.

Вміст важких металів у багатьох зразках не відповідав націоюнальним вимогам, в одному зразку iз міста Артемівська вмістт заліза перевищував ГПК у 2,5 разів. В одному iз зразш iз міста Татарбунари вміст заліза перевищував стандарт у 1,5 рази. Концентрацїї заліза у декількох зразках з Києва та Одеси також були вщносно підвищеними. На думку експертів, це пов'язано із поганим станом системи трубопроводів водогону.

Мікробіологічний аналіз свідчить, що один зразок питної води з Києва не відповідає санітарним вимогам до якості питної води. Рівень мікробіолопчного забруднення перевищує ГПК.

Майже yci зразки води з цих міст показують вміст хлорорганічних сполук. У зразках з Одеси спостерігається підвищений вміст пестицидів. Концентрації гексахлорциклогексанів (ГХЦГ) перевищували ГПК у 2,5 рази, в одному зразку цей рівень перевищував ГПК у 20 разів. У двох зразках iз міста Татарбунари також спостерігався підвищений вміст гексахлорциклогексанів. У одному iз зразків з Києва рівень ГХЦГ наближувався до ГПК.