Проблема нестачі питної води і шляхи її вирішення

Підвищені концентрації ДДТ та його метаболітів встановлено у двох зразках з Одеси, в одному iз зразків з Києва цей вміст дуже близький до ГПК. Один iз зразків з Одеси показав безпосереднє забруднення ДДТ. В інших зразках було встановлено старе забруднення (метаболіги ДДТ). У зразку iз малої річки Фонтанка (м. Одеса) було визначено гербіцид сімазін.

Оскільки немає доступної інформації щодо сприйняття громадськістю якості водопостачання, МАМА-86 вирішила провести дослідження громадської думки щодо якості питної води та користування водою. Анкету дослщження було розроблено незалежними експертами.  Результати дослщження оброблялися Інститутом Соціології Національної Академії Наук України.

Опитування проводилося місцевими жіночими та екологічними НУО,партнерами організації МАМА-86. Вони зібрали 1678 анкет, заповнених громадянами одинадцяти міст Укратни (Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Харків, Полтава, Львів, Тернопіль, Севастополь, Артемівськ, Татарбунари). Свідомо було забезпечено більше представництво жінок серед респондентів (76,9% жінок порівняно iз 22,6% чоловіків), оскільки жінки мають бтьше справ iз водою у побуті (наприклад, приготування їжі, прання, годування дітей). Тілки 15,7% респондентів були тим чи іншим чином причетні до проблем водопостачання, інші 84,% відповідали як побутові споживачі води.

• 48,7% респондентів вважають свій річний сімейний бюджет недостатнім, 40,7% вважають його абсолютно неадекватним.
• 54% iз 86,7% респондентів, які користуються водою iз централізованих мереж водопостачання, кажуть, що вода подається нерегулярно, або за графіком, або iз перервами без попередження.
• 35,5 % респонденті не кип'ятять питну воду, у деяких регіонах їх відсоток досягає 65,7. 7,9% респондентів фільтрують воду, а 6,8% п'ють воду з пляшок.
• 23,4% скаржаться на сторонній запах води, у деяких регіонах їх відсоток сягає 46,5.

В ycix містах існує проблема іржавого осаду, 52,9% скаржаться на появу іржавого осаду після відстоювання. 72,5% респондентів скаржаться на появу осаду у воді після кип'ятіння. Частково це викликається корозією залізних труб та звичайно свідчить про низьку якість питної води. 34,1% помічають появу іржавих плям на білизні після замочування перед пранням.

Респонденті запитували щодо їх стану здоров'я. 10,3% оцінили своє здоров'я як "добре", 58,3% як "задоільне", 21,2% як "погане" та 2,3% як "дуже погане". Таким чином майже чверть респонденті мають погане здоров'я.

Відповідаючи на запитання щодо окремих захворювань, 48,8% респондентів поскаржилися на захворювання шкіри та 88,1% поскаржилися на погіршення стану шкіри після миття посуд.

Тільки 18,2% респондентів були віком від 51 року або більше, але рівень захворюваності, згідно з відповідями на запитання, був дуже високим. 49,6% поскаржилися, що страждають на депресію.

Міжнародні зв'язки та міжнародні дії:

Існує нагальна потреба обміну досвідом та вивчення прикладів інших країн. Шість експертів з Великої Британії, які займаються різними аспектами прісної води, були присутні на ceмінаpi та поділилися своїм досвідом. Вони розробили деякі стратегії з метою поліпшення якості питної води та залучення громадськості до участі в діях на користь поліпшення стану здоров'я людей та якості навколишнього середовища.

Участь у процесах CSD та ВООЗ може надати можливості для лобіювання національного уряду та місцевих органів влади.

 

2.2 СТРАТЕГІЯ ДОСЯГНЕННЯ ЗМІН, УЧАСТЬ

 

Як ми можемо скористатись ініціативами ООН з метою мобілізації зусиль на локальні акції з гігієни довктля? Виходячи з результатів дослідження МАМА-86, велика кількість людей вважає, що дії на користь поліпшення стану здоров'я людей та якості навколишнього середовища мають проводитись на місцевому piвнi. Як ми можемо використати міжнародні угоди щоб об'еднати ці два напрямки дій? Kpic Чьорч, консультант UNED-UK з питань охорони здоров'я, зробив наступні пропозиції:

• Якщо ми маємо розробити плани спільних дій у напрямку здоров'я та довкітлля, дуже важливо розуміги, яким чином цi проблеми розв'язуються на міжнародному piвнi. Існує декілька ключових угод, включаючи:
• Порядок Денній на 21 Сторіччя - Прийнятий у 1992 р. на Всесвггньому Самміті у Pio. Питання охорони здоров'я розглядаються у Главі 6 Порядку Денного на 21 Сторіччя; цей документ прийнятий більше ніж 175 урядами.
• "Здоров'я для Усіх" - програма Всесвітньої Організації Охороніи Здоров'я, метою якої є сприяння сприяння охорони здоров'я.
• "Європейський План Дій стосовно Гігієни Довкілля" (1994 р.), згідно з яким кожну країну закликають розробити Національний План Дій з Гігієни Довкілля (НПДГД). Ці плани пов'язані із Xapтією ВООЗ стосовно Гігієни Довкілля.

У вступі до Розділу 6 Порядку Денного на 21 Сторіччя наголошується, що: "Діяльність на виконання Порядку Денного на 21 Сторіччя повинна враховувати базові потреби охорони здоров'я населення світу, тому що це є необхідною інтегральною складовою частиною досягнення цілей збалансованого розвитку та первинної охорони здоров'я".

Це відбивається також в "Оттавський Хартії ВООЗ на Користь Здоров'я", яка вказує, що: "Фундаментальними умовами та ресурсами для здоров'я є мир, житло, освіта, їжа, добробут, стабільна екосистема, збалансована ресурсна база, соціальна справедливість та рівність. Поліпшення здоров'я вимагає стабільного фундаменту цих головних передумов".

Ці проблеми мають бути розвинені протягом наступної Європейської Конференції на piвнi Міністрів, яка проходитиме у Лондоні у червні. На Конференції буде розглянуто загальноєвропейську діяльність щодо розробки НПДГД з метою введення у порядок денний переходу від розробки планів до їх впровадження.На Конференції буде розглядатись широкий перелік питань, включаючи:

• Транспорт, навколишнє середовище та здоров'я
• Залучення громадськості та НУО
• Хвороби, пов'язані iз водою
• Проблеми промисловості та гігієни на виробництві
• Здоров'я дітей
• Міжнародна діяльність
• Впровадження НПДГД

 

Як ми можемо скористатись міжнародними угодами на місцевому piвнi?

Цi документи та ідеї, що виникають у зв'язку iз цими подіями, мають створити основу для діяльності ycix секторів сустльства. Уci ці документи містять декілька важливих спільних принцитв. Їх можна підсумувати наступним чином:

• Щоб бути дійсно збалансованим, розвиток має бути справедливим
• Є необхідним міжгалузевий та цілісний підхід
• Суттєво важливими є дії місцевого рівня ycix секторів
• Ключовим для цього процесу є доля громадськості

Можливі ідеї для ефективних дій місцевого рівня:

"Аналіз зацікавлених cторін" у питаннях здоров'я та довкілля:

Працівники секторів охорони здоров'я та охорони довкілля часом бачать однакові проблеми з різних точок зору. Важліво, щоб ці люди співпрацювали з самого початку та визначили ociб, на яких буде впливати планування місцевих дій у cфepi гігієни довкілля.

Взаєморозуміння:

Такі програми охоплюють представників різних секторів, які мають різний досвід. Важливо забезпечити їх зустрічі та діалог, щоб розглянути yci важливі проблеми та забезпечити розуміння міркувань ycix залучених oci6.

Домовленості з "належної практики":

Часто корисно ознайомитись iз існуючими прикладами "належної практики", які спрацьовують в інших містях. Люди можуть мати більшу мотивацію, ознайомившись iз добрим прикладом, ніж у випадку коли їм кажуть, що вони мають щось зробити, тому що зобов'язані згідно із законом. Але, якщо ми маємо наводити проекти як приклади "належної практики", перш за все ми маємо досягти згоди щодо визначення, що це означає.

Дії на piвнi політики та на piвнi проектів:

Якщо нам потрібно змінити поточну ситуацію, нам необхідні практичні проекти, які демонструють, яким чином наші ідеї працюють на практиці. Нам необхідні також зміни на політичному рівні (як на piвнi центрального уряду, так i на piвнi місцевих органів влади), які спрямовуватимуть та підтримуватимуть дії ycix ceктopiв.

Важливо враховувати міжнародні угоди, підписані урядом країни, на кшталт уогод, так щоб можна було нагадати уряду, що він був зобов'язаний діяти,  а  Ви  бажаєте  перевірити,  що  робить уряд  стосовно виконання своїх зобовязань.

 

Із ким ми маємо працювати, щоб скористатись угодами ООН?

• Із усіма передставниками "третього сектору", тобто з НУО, приватними персонами,  науковцями,  групами  інтересів,  національними виробниками,  3MI, місцевими органами влади;
• виборними посадовими персонами ycix piвнiв;
• потенційними донорами;
• дійовими персонами економіки;
• yciм населениям;
• безпосередні контакти iз вченими.

У сфері охорони здоров'я та охорони довкілля активно працюють багато НУО Укратни, але, як можна бачити iз наведеного вище переліку перешкод, їх потенційні можливості діяти часом стримуються недостатньою підтримкою з боку уряду. Зараз розробляються наступні ініціативи з метою поліпшення спілкування між НУО таурядом.

Консультативний орган НУО при урядіУкрауни:

У результаті виборів в Україні до Верховної Ради було вибрано дев'ятнадцять членів Партії Зелених. Це створює нові сподівання для третього сектору, осюльки багато нових депутатів вийшли із екологічного руху та дуже добре розуміють необхідність поліпшення контактів та доступу до прийняття рішень. Осюльки Зелені будуть невеликою фракцією у парламенті їх вплив може підсилитись за рахунок підтримки з боку громадськості та за рахунок доведення вимог НУО до вищого політичного керівництва. За словами Серія Курикіна, нового депутата Верховної Ради від Партії Зелених, вони мають на меті створення формального процесу консультацій, який має забезпечити увагу політичного керівництва до НУО.

Ключові положення розділу стосовно участі  громадськості у НПДГД:

Існуюче зараз законодавство України передбачає доступ громадськості до інформації, пов'язаної iз станом навколишнього середовища та охороною здоров'я. Ці закони включають Конституцію, закони щодо охорони довкілля, охорони здоров'я, закони, пов'язаш iз ядерною енергетикою. В той же час на практиці державні системи досі не мають прозорості, оскільки не розроблено механізмів, які б сприяли підвищенню інформованості громадськості, немає законодавчих актів, які б гарантували громадськості право участі у прийнятті рішень, або право участі у плануванні.

Занепокоєність громадськості висвітлює опит громадської думки, проведений Фундацією Демократичних Ініціатив у лютому 1996 р. 76,6% респондентів вважають, що країна потребуе "Більшої екологічної безпеки", такий саме відсоток респондентів вважає, що країна потребуе більше "лідерів, які можуть керувати країною", 81,3% висловлюють занепокоєння відсутністю "стабільності у державі та у суспільстві.

Довіра громадськості до можливостей уряду щодо вирішення ycix цих проблем може лише зрости, якщо уряд розробить механізми взаємодії iз НУО, які зможуть забезпечити діалог між державними структурами та головними секторами суспільства. Урядова підтримка НУО та повага до їх незалежності та дотримання плюралізму мала б забезпечити ефективність урядових ініціатив, так саме як i ефективність незалежних та спільних ініціатив на користь поліпшення стану навколишнього середовища та здоров'я людей.

Запропоновано наступнi дії з метою сприяти участі громадськості у вирішенні цих питань:

• провести переговори щодо механізму cпівпраціi між НУО та урядом;
• вдосконалити юридичні механізми,  щоб забезпечити участь громад у прийнятті рішень стосовно питань здоров'я та довкілля;
• налагодити процес для участі НУО у реалізації НПДГД;
• особливо забезпечити залучення жінок та жіночих НУО в обговорення та реалзацію НПДГД;
• створити ocвітнi програми та програми підготовки з метою підвищення рівня  освіти  та  стимулювання   взаємодії   місцевих  адміністрацій, НУО та представників організацій місцевого самоврядування;
• створити у співпраці із місцевими радами фонд "Премій за Громадські 
  Екологічні  Ініціативи" з  метою стимуляції' та  поширення  заходів  належної практики НУО та незалежних громадськихініціатив.

План тдготовки НПДГД є багатообіцяючим, але незрозумілим залишається питання, яким чином він буде фінансуватись. Щоб цей план був ефективним, необхщно буде виділити значні ресурси на його розробку та реалізацію.

 

3 СТРАТЕГІЇ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ

 

3.1 ПИТАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

 

Україна має дуже розгалужену мережу лабораторій, які проводять монігоринг якості водних pecypciв, питної води та стоків. Моніторінг здійснює Санітарно-епідеміологічна Служба Міністерства Охорони Здоров'я (враховуючи моніторинг на piвнi місцевих муніципальних адміністрацій).

У 2000 р. введене нові санітарні норми для децентралізованого контролю якості води. Ці заходи стали необхідними через погіршення якості води, яке виникає головним чином через неадекватне очищення стоків. Прибиізно половину стоків викидають у природні водойми після недостатнього очищення або взагалі без очищення.