Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 11:55, курсовая работа
Метою курсової роботи є аналіз впливу викидів доменного цеху, в якому працюють дві доменні печі. Як об'єкт дослідження було вибрано доменний цех ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод".
Для розкриття даної мети були поставлені наступні задачі:
проаналізувати джерела утворення та викидів забруднюючих речовин;
перевірити доцільність розрахунку забруднення атмосфери на ЕОМ;
виявити джерела викидів, які необхідно контролювати;
розробити документацію щодо постановки підприємства на держоблік.
В результаті проведеного обстеження у доменному цеху ЗАТ "Донецьксталь -металургійний завод" виявлено 26 джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу, з яких 19 організованих та 7 неорганізованих. Викиди від організованих джерел викидаються через труби різних висот та діаметрів.
Серед неорганізованих джерел враховані викиди забруднюючих речовин від рудного двора, бункерної естакади, підбункерного приміщення. Серед організованих - димові труби №104,105,109,112,113, та 2 аераційних ліхтаря.
Параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне від доменному цеху ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод" повітря наведені у Додатку В.
2.4 Характеристика пиловловлюючого устаткування
У доменному цеху ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод" із 10 джерел викидів забруднюючих речовин до атмосфери очисними спорудами обладнано 1 джерело.
Характеристика газоочисного обладнання представлена у таблиці 2.2
Найменування ГОО |
№ джерела викиду |
ЗР, за якою здійснюється газоочистка |
Ефективність роботи ГОО |
Концентрація у ГОО, мг/м3 (максимальна) | ||
код |
назва | |||||
ФРИР – 7000 - ДМЗ |
109 |
1431 |
Пил АДВ |
96,70 |
727,300 |
24,000 |
Застосовані у доменному цеху газоочисні обладнання в цілому відповідають науково-технічному рівню галузі. Газоочисні установки знаходяться в задовільному стані, однак обладнання фізично зношено і потребує ремонту.
2.5 Метеорологічні умови
і фонові концентрації
Кліматичні умови території є одним із основних факторів, який визначає її функціонування. Зима починається у двадцятих числах листопаду. Тривалість у середньому 125 днів. Температура повітря характеризується найбільшою зміною у порівнянні із іншими сезонами року. Початок весни звичайно припадає на середину березня із переходом середньодобової температури повітря через 0 °С. Весна самий недовгий сезон, він триває приблизно 50 днів.
Літо обмежено датами переходу середньодобової температури повітря через 15 °С. Період її підвищення і пониження припадає на початок травня та середину вересня.
Восени збільшуються тумани, наступає пахмурна погода із моросящими опадами і ожеледицею. Характерне перепад добових температур.
Самий холодний місяць у році - січень, самий жаркий - липень. Абсолютний максимум температури +40 град., мінімум -38 град.
Середньорічна скорість повітря 5,6 м/сек. Надвеликі скорості повітря у зимні місяці. Нормативна глибина промерзання гранта - 1 м.
По кількості опадів територія відноситься до зони недостатнього зволоження. У середньому зо рік випадає приблизно 500 мм. Кліматичні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наведені у таблиці 2.3
Таблиця 2.3 - Метеорологічні характеристики і коефіцієнти
Назва характеристики |
Величина | |
Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери, А |
200 | |
Коефіцієнт рельефу |
1 | |
Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяцю |
26,5 | |
Середня температура повітря найбільш холодного місяцю року, Т, °С |
-8,9 | |
Середньорічна роза (троянда) вітрів, % |
- | |
С |
10 | |
СВ |
13 | |
В |
18 | |
ЮВ |
17 | |
Ю |
9 | |
ЮЗ |
11 | |
З |
10 | |
СЗ |
12 | |
Швидкість вітру (U*) по усередненим багаторічним даним, повторюваність перевищення котрої є 5 %, м/с |
12 м/с |
Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території у зоні впливу проммайданчика були надані ГМО Донецька. Величини фонових концентрацій визначено з урахуванням вкладу підприємства, для якого вони запитуються. Величини фонових концентрацій установлені за даними спостережень на стаціонарному посту наведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4– Фонові концентрації
Забруднююча речовина |
Концентрації в мг/м3 | ||||
Швидкість вітру м/с | |||||
Будь-яке |
Пн |
Сх |
Пд |
Зх | |
Сірки діоксид |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
Вуглецю оксид |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
Азоту діоксид |
0,09 |
0,09 |
0,09 |
0,09 |
0,09 |
Таким чином кліматичні умови у зоні розташування проммайданчика є типовими для східної частини України, основні особливості яких укладаються у жаркому літі, помірно холодної зимі, плавному зміненню усіх пор року, недостатньої вологості, перемінних направлень і пор року. Усе це оказує вплив на умови забруднення і самовідчищаємість території.
Відповідно до документа «Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри СЗЗ для них», нормативна санітарно – захисна зона для кожного з виробничих майданчиків підприємства встановлена в розмірі 1000 м. Санітарно – захисна зона – функціональна територія між виробництвом, і найближчою жилою забудовою, для зменшення залишкових явищ до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їхнього впливу. Нормативна СЗЗ – це мінімальна зона для конкретного виробництва, розмір встановлений законодавчо залежно від класу небезпеки виробництва. У процесі розробки нормативів гранично – допустимих викидів був зроблении розрахунок СЗЗ для джерел підприємства з урахуванням рози вітрів. Нормативни розмір СЗЗ був перевіряний розрахунками забруднення атмосферного повітря відповідно до вимог «Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий».
Розрахунок санітарно –
L = L0
· Р/Р0,
де L – розмір санітарно – захисної зони, м;
L0 – розмір санітарно – захисної зони згідно класу небезпеки підприємства (приймаємо рівним 1000 м);
Р – повторюваність вітру даного румбу, %;
Р0 – при восьмирумбовій зоні складає величину 100/8 = 12,5.
Результати розрахунку санітарно- захисної зони з урахуванням рози вітрів наведені у таблиці 2.5
Таблиця 2.5 – Результати розрахунку санітарно – захисної зони з урахуванням рози вітрів
Розмір СЗЗ, м |
Румби рози вітрів, % | |||||||
П |
ПС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПЗ | |
Нормативний |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
Розрахунковий |
720 |
1040 |
1360 |
1520 |
560 |
960 |
880 |
960 |
Затверджений |
1000 |
1040 |
1360 |
1520 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
3 ПЕРЕВІРКА ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРАХУНКУ РОЗСІЮВАННЯ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН
Перевірка доцільності розрахунку розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі проводиться згідно з [1]. У таблиці 3.1 наведено дані по перевірці доцільності розрахунку розсіювання викидів забруднюючих речовин в програмі ЕОМ.
Таблиця 3.1 – Коефіцієнт доцільності проведення розрахунків на ЕОМ
Назва речовини |
Доцільності |
Азоту діоксид |
Так |
Ангідрид сірчистий |
Так |
Вуглецю оксид |
Так |
Пил агломераційно – доменного виробництва |
Так |
Сірководень |
Так |
Аналіз таблиці 3.1 показав, що розрахунки розсіювання забруднюючих речовин доцільно проводити для наступних речовин: азоту діоксид, ангідрид сірчистий, вуглецю оксид, пил агломераційно – доменного виробництва, сірководень.
4 ДАНІ РОЗРАХУНКІВ
РОЗСІЮВАННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ
Розрахунок розсіювання
проводився по джерелам викидів
Розрахунок розсіювання
6 – 7,66; 7 – 6,40; 8 – 5,78; 9 – 4,15; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.1 - Ізолінії розсіювання викидів пилу агломераційно доменного виробництва (в частках ГДК)
1 – 0,055; 2 – 0,049; 3 – 0,043; 4 – 0,037; 5 – 0,031; 6 – 0,025; 7 – 0,019; 8 – 0,013; 9 – 0,0066; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.2 - Ізолінії розсіювання викидів азоту діоксиду (в частках ГДК)
1 – 0,047; 2 – 0,042; 3 – 0,036; 4 – 0,031; 5 – 0,026; 6 – 0,021; 7 – 0,016; 8 – 0,010; 9 – 0,0052; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.3 - Ізолінії розсіювання викидів діоксиду сірки (в частках ГДК)
1 – 0,082; 2 – 0,047; 3 – 0,066; 4 – 0,058; 5 – 0,050; 6 – 0,042; 7 – 0,034; 8 – 0,027; 9 – 0,019; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.4 - Ізолінії розсіювання викидів оксиду вуглецю (в частках ГДК)
1 – 1,26; 2 – 1,12; 3 – 0,98; 4 – 0,84; 5 – 0,70; 6 – 0,56; 7 – 0,42; 8 – 0,28; 9 – 0,14; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.5 - Ізолінії розсіювання викидів сірководню (в частках ГДК)
1 – 1,25; 2 – 1,11; 3 – 0,97; 4 – 0,83; 5 – 0,69; 6 – 0,55; 7 – 0,40; 8 – 0,26; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.6 - Ізолінії концентрації групи сумації 30 (в частках ГДК)
1 – 0,098; 2 – 0,088; 3 – 0,077; 4 – 0,066; 5 – 0,055; 6 – 0,044; 7 – 0,033; 8 – 0,022; 10 – СЗЗ;
Рисунок 4.7- Ізолінії концентрації групи сумації 31 (в частках ГДК)
Аналізуючи приведені карти
– схеми розсіювання
5 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ, ЯКІ ПОТРІБНО КОНТРОЛЮВАТИ
Згідно результатів розрахунку, визначині джерела, внесок яких в рівень забруднення в приземному шарі атмосферного повітря на границі промислової площадки складає більше 0,1 ГДК (таблиця 5.1)