СОТ : сутність організації і значення для України

З моменту вступу України  до СОТ вона отримала такі переваги:

– одержання режиму найбільшого  сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне  покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;

– зменшення тарифних і  нетарифних обмежень доступу українських  товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

– отримання можливості захисту  інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

– набуття офіційного статусу  переговорного процесу зі створення  зони вільної торгівлі з ЄС;

– скасування квот на експорт  української продукції металургії до ЄС;

– доступ до дешевших комплектувальних матеріалів, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного  транзиту товарів та послуг.

  Впровадження цивілізованих умов конкуренції і прозорого правового поля мало стимулювати загальне прискорення структурних реформ і створити стимули для підвищення конкурентоспроможності, для інновацій. Цьому сприяє приведення національного законодавства (зокрема у сфері оподаткування, митного регулювання, стандартизації та сертифікації, регулювання сфери послуг, конкурентної політики, охорони інтелектуальної власності) у відповідність до норм і правил СОТ. Підвищення прозорості державної політики, усунення значної кількості персональних преференцій сприятиме звільненню торгівлі від адміністративного тиску та водночас усуне потребу надмірного лобіювання корпоративних інтересів у парламенті та уряді. І це є важливою передумовою для ефективнішої боротьби з корупцією.

  Водночас практичний досвід багатьох країн світу, які нині є членами СОТ, особливо країн, що розвиваються, вказує на те, що більшість потенційно можливих позитивних наслідків для країни, її виробників реалізується не автоматично, а є результатом розумної політики, яка створює потенціал для використання таких можливостей. Саме тому сьогодні в рамках СОТ одним з найуживаніших термінів став capacity building, тобто створення потенціалу використання можливостей. Для того, щоб оптимально використати потенційні переваги від членства в СОТ, слід чітко усвідомлювати, які саме існують обмеження у використанні переваг членства в міжнародній торговій системі. Переваги вільного доступу на ринки, які надасть членство в СОТ, більшою мірою стосуються ринків з переважно ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції і стандартизованих масових готових виробів. Вони значно меншою мірою стосуються високотехнологічних виробів, що постачаються переважно в рамках замкнутих систем обороту ТНК та мінімально піддаються впливу лібералізаційних заходів СОТ. Отже, якщо Україна покладається лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то ще тривалий час вона ще буде утримуватися у сфері низькотехнологічного експорту з низькими рівнями прибутків, що стримуватиме темпи внутрішніх реформ. Тобто ми постаємо перед необхідністю використання більш широкого арсеналу заходів економічної політики, які б, зокрема, впливали в напрямі прискорення інновацій у секторах потенційних конкурентних переваг української економіки, створення умов для формування потужних українських ТНК, здатних до конкуренції в глобальному економічному середовищі.

  Можливість нарощування обсягів продажу українських товарів і послуг на зарубіжних ринках може стримуватися несумісністю сучасної товарної структури експорту України зі структурою світової торгівлі.

  Отже, без структурної адаптації до пріоритетів світової економіки, формування з цією метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії нам годі й думати про використання переваг міжнародної торгової системи .

 

Висновки:

Отже, з огляду на все сказане, можна зробити висновок, що вступ України до СОТ був правильним рішенням. Наша країна зробила ще один крок вперед до побудови успішної ринкової економіки, яку не можливо побудувати без розвинутих міжнародних торговельних відносин. Завдяки вступу до СОТ ми перейшли до використання міжнародних стандартів, що зробить нашу продукцію якіснішою і більш конкурентоспроможною на світових ринках. Були ліквідовані обов’язкові стандарти, а замість них введені процедури оцінки відповідності стандартам. Були розроблені заходи ринкового контролю за відповідністю продукції технічним регламентам. Таким чином, в Україні відбувся перехід до міжнародної системи технічного регулювання, що дозволяє знизити трансакційні видатки, сприятиме розвиткові торгівлі та, відповідно, пришвидшить економічне зростання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  літератури:

1.Членство України в СОТ: огляд зобов’язань та коментарі до них: довідник / І. Бураковський, В. Мовчан – 2008.-33 ст.

2. Шлях України в СОТ [Електронний ресурс ]- http://wto.in.ua

3.Навіщо Україні СОТ або що змінилося за 5 років/Богдан Данилишин – 4 cт. [Електронний ресурс ]- http://wto.in.ua

4.  Загальна інформація про Світову організацію торгівлю – 5 ст. [Електронний ресурс ]-  http://www.zoda.gov.ua/article/1711/zagalna-informatsiya-pro-svitovu-organizatsiju-torgivlju.html

5.Звіт  робочої групи з питань вступу України до СОТ – 2008 -152ст. [Електронний ресурс ]-  http://rada.gov.ua/