Відходи як сировина

 

зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ І  Поняття та класифікація відходів…….…………………4

1. Відходи, їх види, значення………………………………………………...4
2. Класифікація відходів……………………………………………………...8

Розділ  ІІ Рециклінг, його екологічне, економічне значення………………………………………………………………………10

2.1 Історія вторинної переробки в В Україні……………………..……………10

2.2    Значення вторинної переробки відходів…………………………………12

2.3    Технології вторинної переробітки…………………………………….….13

2.4    Рециклінг відходів…………………………………………………………14

Розділ ІІІ  Шляхи вирішення проблеми з відходами  та їх вторинна переробка……………………………………………………...17

3.1    Проблеми звалищ в Україні………………………………………………17

3.2    Проблеми відходів в Україні……………………………………………..19

3.3    Перспективи міжнародної торгівлі відходами…………………………..20

Розділ IV  Практичне завдання. Екологічне становище Житомірської області...…………………………………...…….……….22

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...32

Література………………...…………………………………………………..33

 

ВСТУП

Небезпека, що породжується господарською діяльністю людини, сьогодні вже перевищує всі розміри  та результати природних катастроф  та катаклізмів. Вона з усіх боків  підступила до життєвого середовища людини. На сьогодні існує реальна загроза подальшого існування людства. Підтвердженням цієї експертної оцінки американського еколога Б.Коммера ми бачимо в сучасному забрудненні світового океану та атмосфери, трансграничному перенесені забруднювачів, деградації ґрунтів, у зпустелюванні та обезлісованні окремих територій, в накопичуванні у біосфері шкідливих речовин, наслідками шкідливої дії для природи ми бачимо у зміні клімату за рахунок «парникового ефекту» та в періодичному випаданню кислотних дощів, а для - людини в онкозахворюваннях та у виникненні діатесів у кожної третьої людини.

Використання людиною   в повсякденній діяльності цих речовин та їх сполук неминуче веде до їх появи у відходах її життєдіяльності.

Відходи – це будь-які  речовини, матеріали і предмети, що утворилися в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких власник повинен  позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Основними джерелами утворення  твердих відходів в Україні залишаються  підприємства гірничорудного,  хімічного, металургійного , машинобудівного, паливно-енергетичного та будівельного комплексів, які займають і будуть займати в найближчій перспективі провідне місце в структурі національної економіки. А значить, у найближчій перспективі не буде суттєвих структурних перемін в утворенні твердих промислових відходів.

Виробництво продукції та її використання більш важливі для більшості споживачів, ніж те, як ця продукція виробляється і що з нею відбувається після використання. Все менша частина людей безпосередньо зайнята у фізичному виробництві товарів, все менша частина суспільства інформована про те, як видобуваються матеріали і як вони перетворюються в корисну продукцію, і як швидко вона виявляється на звалищах навколо великих міст.

Поступово проблема сировини і відходів набула статусу глобальної та стала актуальною для всього світу в цілому, для кожного регіону і окремої держави планети.

Метою даної роботи є розгляд  проблеми переробки відходів і використання вторинної сировини.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

• розгляд основ створення безвідходного виробництва;
• аналіз концептуальних основ використання вторинної сировини.

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

 ПОНЯТТЯ ТА  КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ

1. Відходи, їх види, значення

Відходи поділяються  на тверді та рідкі, промислові та побутові, виробництва та споживання.

Відходи виробництва—усе  те, що утвориться в процесі виробництва  чи після завершення його циклу, крім продуктів у вигляді енергії  чи речовини — предметів виробництва. Відповідно до цього визначення до відходів виробництва відносяться  залишки багатокомпонентної природної  сировини після витягу з неї цільового  продукту, наприклад, порожня рудна  порода, розкривна порода гірських розробок, шлаки і пил теплових електростанцій, доменні шлаки і  горіла земля металургійного виробництва, металева стружка машинобудівних підприємств  і т.д. Крім того, до них відносяться  значні відходи лісової, деревообробної, текстильної й іншої галузей  промисловості, дорожньобудівельної  індустрії і сучасного агропромислового комплексу (невикористані хімічні  добрива і пестициди, необладнані  цвинтарі загиблих під час епідемій тварин і ін.).У принципі відходами  виробництва є і речовини, що містяться  в технологічних газах, що відходять, (димові) чи в стічних водах підприємств, що використовують воду в технологічних  процесах. Ці газоподібні і рідкі  види відходів звичайно розглядаються  в рамках екологічних проблем  забруднення атмосферного повітря  і водного басейну Землі і  їх охорони.

У промисловій  екології під відходами виробництва  розуміють відходи, що знаходяться  у твердому агрегатному стані (деякі  газоподібні і рідкі відходи  можуть переходити у тверду фазу, наприклад, у фільтрах чи відстійниках). Те ж  відноситься і до відходів споживання — промисловим і побутовим.

 

 

 

Відходи споживання:

Відходи споживання - вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного (матеріального) чи морального зносу.

Промислові відходи  споживання — машини, верстати й  інше застаріле обладнання підприємств.

Побутові відходи - відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей і які  вони викидають як небажані чи марні. До твердих побутових відходів відносять  картон, газетний, пакувальний чи споживчий  папір, усіляку тару (дерев'яна, скляна, металева), що вийшли з ужитку чи втратили споживчі властивості, предмети і вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю й інших матеріалів, зламані  чи застарілі побутові прилади - сміття, а також сільськогосподарські і  комунальні харчові відходи - викиди.

Велику небезпеку  для навколишнього середовища представляють  токсичні відходи, у тому числі частина  безпечних на стадії їхньої появи  відходів, що здобувають токсичні властивості під час збереження

Відходи виробництва:

Видобуток і переробка  сировини, необхідної для виробництва  енергії, різних матеріалів і в остаточному  підсумку задоволення тих чи інших  потреб суспільства, веде до виснаження природних ресурсів Землі, руйнування природних екосистем, порушення  біосферних процесів і небаченого забруднення  навколишнього середовища, у тому числі в результаті нагромадження  відходів виробництва.

Характерне для  сучасного світу розширення індустріального  виробництва супроводжується використанням  величезної кількості сировини й  енергетичних ресурсів, спрямованих  на виробництво матеріальних благ. При цьому діє сформований  століттями стереотип, що саме екстенсивне  зростання промислового виробництва  визначає добробут суспільства; промислове виробництво вважається основою  економічного розвитку і соціально-економічного рівня життя суспільства, а обсяг споживаних сировини і ресурсів розцінюється як показник економічного процвітання.

Структурна перебудова економіки розвинутих країн в  останній чверті XX століття (розвиток високотехнологічних галузей промисловості, що випускають електронну техніку, комп'ютери, фармацевтичні препарати і т.д.) призвела до зниження темпів споживання сировини (воно потрібно в основному  для заміни устаткування, а не для  створення нової інфраструктури) і енергії. У той же час різко  підвищилися рівні споживання сировинних ресурсів у країнах, що розвиваються. Однак, обсяг сировини, що надходить  в економічну систему, нічого не говорить ні про його кінцеве використання, ні про його внесок у добробут людей. Але цей показник дозволяє однозначно оцінити збиток, який наноситься навколишньому  природному середовищу як на початковій, так і на завершальній стадії виробничого  циклу.

Видобуток сировини - це не тільки самий руйнівний вид  людської діяльності, при якому відбувається переміщення величезної кількості  ґрунту і гірської породи, але й  основне джерело промислових  відходів. Велика частина відходів утворюється на початковій стадії. Для доступу до сировини необхідно  видалити шар ґрунту і гірських порід (розкривні породи), при цьому  обсяги розкривних порід при відкритому способі видобутку сировини, який зараз широко розповсюджений, значно більші, ніж при підземному способі. Наочний приклад цьому - гори порожньої  породи — терикони в районах вуглевидобутку, відвали поблизу кар'єрів при  наземному видобутку руди. Після  процесу збагачення добутої руди також з'являються гори порожньої  породи ("хвости" збагачення). Такі ж гори відходів утворюються на стадії виплавки металу (доменні шлаки, пил, горіла земля).

В основному ці терикони і відвали складаються  з відносно інертних компонентів, але  в той же час вони містять речовини, які утворюють кислоти, важкі  метали й інші небезпечні для навколишнього  середовища елементи. Піддаючись інтенсивному фізико-хімічному впливу природних  факторів - повітря і води, вони стають джерелами комплексного забруднення навколишнього природного середовища.

Підвищена міграційна здатність багатьох хімічних елементів  викликає забруднення підземних  вод, а високі коефіцієнти біологічного поглинання важких металів призводять до забруднення рослинного покриву  прилягаючих територій. Потім забруднення  через ланцюги харчування надходить  в організм тварин і людини, приводячи  до важких захворювань. Повітряна ерозія і локальні самозаймання відвалів і  териконів сприяють забрудненню  приземної атмосфери. За даними Держкомекології, тільки в 1997 р. у вугільній галузі промисловості утворилося близько 700 млн. т. розкривних порід і відходів збагачення. Частка використання твердих  відходів у галузі складає в середньому 50%. Починаючи з 1991 р. спостерігається  щорічне зменшення відновлюваних  земель. . Обсяги рекультивації стримуються  недостатнім фінансуванням і  забезпеченням відповідною технікою й устаткуванням. Аналогічна ситуація спостерігається й в інших  галузях гірничодобувної галузі промисловості, у металургійному виробництві  і будівельній індустрії, причому  не тільки в нашій країні, але  і в усьому світі.

 Особливу  категорію відходів (головним чином,  промислових) складають радіоактивні  відходи (РВ), що утворюються при  видобутку, виробництві і використанні  радіоактивних речовин як пального  для атомних електростанцій, транспортних  засобів (наприклад, атомних підводних  човнів) і інших цілей.

1.2 Класифікація відходів

Клас небезпеки  відходів встановлюється залежно від  вмісту в них високотоксичних  речовин розрахунковим методом  або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі  відходів. На всі види відходів розробляється  технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-93, дія якого поширюється  на 10 країн СНД.

 

Перший клас небезпеки :

1. Відпрацьовані  лампи люмінесцентні 

    Другий  клас небезпеки :

2. Батареї акумуляторні  свинцеві некондиційні 

3. Акумулятори  лужні, у т. ч. кадмій-нікелеві, некондиційні 

4. Батареї свинцеві  зіпсовані або відпрацьовані  (автотранспорт) 

    Третій  клас небезпеки :

5. Масла та  мастила моторні, трансмісійні  інші зіпсовані або відпрацьовані 

6. Відходи піску,  забрудненого нафтопродуктами

7. Матеріали обтиральні  зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (Промащене ганчір'я) 

8. Матеріали фільтрувальні  зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (автомобільні фільтри) 

9. Лакофарбувальні  відходи 

    Четвертий  клас небезпеки:

10. Шини, зіпсовані  перед початком експлуатації, відпрацьовані,  пошкоджені чи забруднені під  час експлуатації 

11. Відпрацьовані  накладки гальмових колодок автомашин 

12. Брухт чорних  металів (у т.ч. списане обладнання)

13. Брухт кольорових  металів (у т.ч. списане обладнання, що вміщує кольорові метали, кабельна  продукція) 

14. Макулатура 

15. Брухт абразивного  інструменту 

16. Пил абразивно  – металевий 

17. Відходи зварювальних  електродів 

18. Використаний  спецодяг 

19. Взуття зношене  чи зіпсоване 

20. Одяг захисний  зіпсований, відпрацьований чи забруднений 

(рукавиці брезентові, діелектричні, костюми брезентові)

21. Вироби та  матеріали гумові зіпсовані або  відпрацьовані 

(рукавички гумові, діелектричні коврики) 

22. Матеріали  та вироби з пластмаси зіпсовані  (кабіни таксофонні, каски захисні)

23. Списане обладнання, деталі, у т.ч. комп’ютерне обладнання, крім джерел безперебійного живлення, акумуляторів

24. Відходи деревини 

25. Будівельні  відходи