Відходи як сировина

Із зростанням кількості  міст і промислових підприємств  постійно збільшується кількість відходів. Промислові та побутові відходи створюють  безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація.

Сміття утворюється і  накопичується не тільки в житлових приміщеннях, але і в офісах, адміністративних будівлях, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе і ресторанах, дитячих  садах, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках або й просто на вулицях.

Якщо не за рівнем життя , то принаймні за кількістю побутових  відходів Україна не відстає від  середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на звалище Європи. Щорічно накопичується  близько 10 млн. тонн сміття , близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під звалища ( це близько 700 звалищ , що існують у кожному місті чи селі ) . Замість того , щоб приносити прибуток і без того небагатій країні , мільйони тонн відходів отруюють землю , воду , повітря. За прогнозами як закордонних , так і вітчизняних фахівців , екологічна ситуація в Україні , без перебільшення , наближається до критичної , адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні.

Звалища займають 7% території  України.

Площа звалищ і полігонів  в Україні займає більшу територію, ніж площа об'єктів природного заповідного фонду України. Площа  території заваленої в Україні  сміттям становить 7% від усієї  території нашої держави, а площа  об'єктів природного заповідного  фонду - близько 4,5%.

Санкціоновані і несанкціоновані  полігони, звалища продовжують розростатися з року в рік, а природних заповідників - майже немає.

Список найбрудніших звалищ України :

Київ 

1 . Смітник на Жуковому  острові. Розміри - 12 000 кв м. 

2 . Звалище в урочищі  Горбачиха і у водозахисної  дамби 

3 . Полігон твердих побутових  відходів (ТПВ ) № 5 . Знаходиться  в селі Підгірці Обухівського  району 

4 . Смітник на Сирці  . Майже 18 га в центрі Києва  , поряд з метро.

Харків 

5 . Дергачівський полігон  ТПВ 

6 . Смітник біля Української  Академії Держуправління 

7 . Звалище у кар'єрі  біля с. Кулиничі . Числиться , як склад місцевого заводу   

8 . Звалище біля Журавлівського  гідропарку 

9 . Смітник біля Донецького  городища. Знаходиться біля Донецького  городища , археологічної пам'ятки  національного значення VIII століття.

Дніпропетровськ 

10 . Полігон ТПВ в с.Кулебовка  

11 . Смітник в центрі  міста 

12 . Звалище ТПВ в районі  Павлограда

Донецьк 

13 . Ларинський полігон  ТПВ (сел. Ларине ) 

14 . Звалище у лісопарковій  зоні Донецька (Ворошиловський р-  н ) 

15 . Радіоактивна звалище  біля м. Костянтинівки

Одеса 

16 . Міське звалище Одеси  

17 . Смітник на пляжі  « Отрада»

Крим 

18 . Міське звалище Ялти  

19 . Полігон ТПВ в Сакському  районі. Найбільша звалище Криму  , розташована всього в декількох  десятках кілометрів від Міжнародного  аеропорту Сімферополя.

Миколаїв 

20 . Миколаївський полігон  ТПВ (с. Велика Корениха )

Тернопіль 

21 . Міське звалище (с.  Малашівка Зборівського р -ну). Формально закрита ще в 1997 р.

Львів 

22 . Міське звалище (сел.  Грибовичі )

Кам'янець -Подільський 

23 . Каменецький Каньйон  .

Звалище розташована внизу  каньйону - на берегах невеликої  річечки , що протікає по центру міста .

Разом з тим, постійно збільшується кількість перевантажених сміттєзвалищ, а деякі із цих сміттєзвалищ, на жаль, не відповідають нормам екологічної  безпеки. На сьогодні кількість полігонів  та сміттєзвалищ в Україні становить  близько 4,5 тисяч, проте, існує інша проблеми - несанкціоновані сміттєзвалища, кількість яких перебільшує 35 тисяч. Серед європейських країн Україна посідає перше місце за рівнем шкідливого впливу полігонів на довкілля.

3.2  Проблеми відходів в Україні

Україна входить в число  країн з найбільш високими абсолютними  обсягами утворення та накопичення  відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн т Загальна маса накопичених  на території України відходів у  поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв.км площі  становить близько 40 тис. тонн.

Відходи нагромаджуються  у вигляді шламосховищ, териконів, відвалів, різних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис.га. Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної промисловості  в Україні домінують відходи, що утворюються під час розробки родовищ (до 75 % загального обсягу) та збагачення корисних копалин (відповідно 13 і 14 %). Значну частину становлять відходи хіміко-металургійної  переробки сировини.

З урахуванням сучасного  технологічного рівня переробки  відходів в Україні серед загальної  кількості відходів, які утворюються  щороку, реальну цінність становлять 410-430 млн т. До категорії високотоксичних  належать лише 1-2 відсотки всіх промислових  відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає. Проблеми відходів відображені  на рис. 1.

 

Рис. 1. Схема розміщення відходів в Україні

 

 

В результаті життєдіяльності  одного мешканця України за рік утворюється  одна тона відходів. Утилізується лише третина загальної кількості  відходів, що свідчить про значні ресурсні резерви. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано  з тим, що до переробки залучаються  в основному великотонажні гірничопромислові  та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому екологічний  ефект переробки відходів є незначним.

Однак до цього часу не збудовано  жодного спеціалізованого заводу з  переробки токсичних промислових  відходів, немає належним чином організованої  системи збирання, зберігання та видалення  токсичних відходів, відсутні техніка  та обладнання для переробки відходів будівництва і комунального господарства. Неефективні норми адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил збирання, зберігання, транспортування та використання промислових  й інших відходів.

Анализ путей решения  проблемы твердых отходов в Украин.

Проблема твердых бытовых  отходов (ТБО) в Украине все более  обостряется. Свалки ТБО занимают огромные площади, только в Донецкой области  это более 500 кв. км. Отходы разлагаются, выделяя свалочный газ, токсичные  фильтраты и другие опасные ядовитые вещества.

Значительным компонентом  отходов являются полимеры: упаковочные  материалы, корпуса различного оборудования, бытовой техники, трубы, мебель и  многое другое. Их доля превысила 12%, а  ежегодный прирост составляет 10-12% [12, 13].

Украинским государственным  химико-технологическим университетом  совместно с ОАО «Авдеевский  коксохимический завод» разработана  методика высокотемпературного (900 - 1000°С) пиролиза отходов полимеров и  шин с последующим разделением  и очисткой продуктов пиролиза [14]. Методика подготовки отходов к дозированию в шихту позволяет применять основное оборудование завода без внесения изменений в производственный цикл. Таким образом, продукты пиролиза отходов и угольной шихты химически совместимы и перерабатываются совместно в цехе улавливания. Конечные продукты переработки соответствуют ГОСТам и ТУ, являются ликвидным товаром и реализуются потребителям.

Конечными продуктами пиролиза отходов полимеров являются: кокс, каменноугольная смола, мокрый бензол, газообразные углеводороды, 40 водород. Экономические показатели работы завода при утилизации 5 - 10% отходов в  составе шихты улучшаются за счет реализации дополнительной продукции. Завод может переработать в сутки  до 700 тонн отходов, или 260 тыс. т в  год. Украинская коксохимия может переработать до 3 млн тонн отходов в год, что сравнимо с годовым их накоплением. Одновременно будет сэкономлено 3 млн т коксующихся углей на сумму больше 500 млн грн. [14].

Поскольку со стороны государства  не реализуются неоднократно предлагаемые программы, необходимо искать методы, позволяющие бороться с отходами без привлечения дополнительных средств. Это возможно, если в качестве способа утилизации отходов использовать уже существующие технологии. Например, загружать сортированные полимерные отходы в камеру коксования, где  они будут разлагаться и в  виде газообразных веществ улавливаться и использоваться в качестве топлива  котельных и др

Альтернативным и относительно недорогим методом является метод  формования нагреваемых полимерных отходов на существующих в строительной промышленности прессах. Полученные изделия  могут быть использованы в качестве строительных материалов, тем самым  будут использованы такие их качества: как стойкость к атмосферным  воздействиям, высокая прочность, небольшая  масса и т.п.

3.2  Перспективи міжнародної торгівлі відходами

У §26 Декларації ООН про  навколишне середовище записано,що держави відповідають за те, щоб діяльність на іх територіях не завдавала шкоди довкіллю в інших державах. Але, на жаль цього принципу часто не дотримуються, і не лише у разі транскордонного перенесення шкідливих речовин повітряними потоками або річками з одного району в інший. Останнім часом розпочалася торгівля токсичними відходами, яка набула міжнародних масштабів.

Щоб обійти законодавчі акти, які забороняють безконтрольне  захоронения токсичних віходів,а також не витрачати великих коштiв на їх переробку, виробники відходів розвинених країн переправляють їх у країни, де недосконале екологічне законодавство або е впливові злочинні елементи, які йдуть на все заради наживи, навіть на погіршення стану навколишнього середовища свого краю.

Експорт токсичних відходів затримуе розвиток екологічно чистих технологий і виробництв. Жадоба наживи призвела до того, що в 1990 р. близько 25 хімічних підприемств Західної Європи та США звалили понад 11000 т ртутно-свинцевих відходів у Іспанії- районі Амадена, переправили 8 000 контейнерів із токсичними речовинами в Нігерію. 0рганізації Грінпіс відомо понад тисячу спроб експорту смертоносних відходів по всьому світу. Сформувалася міжнародна мафія, що наживае великі капітали на цьому бізнесі. Часто платня за дозвіл на захоронения відходів у кілька разів перевищуе національний прибуток невеликих країн Африки, Південної чи Центральной Америки, й їхні керівники погоджуються на екологічні злочини. Але в 1992 р. вже 80 держав заборонили ввезення до себе токсичних відходів. Україна не увійшла до їх числа. Тому лише за останні два роки було здійснено близько 40 спроб захороняти на її території речовини (230т промислових відходів та понад 100 т хімікатів, 390 т пластикових упаковок тощо).

У 1994 р. в Україну почали у великих обсягах надходити імпортні пестециди які заборонені на Заході,використовуються в нас через відсутність відповідних законів, низькі вимоги до якості пестецидів та екологічну неосвіченість бізнесменів.

3розуміло, що надзвичайно  важливим є вдосконалення нашого  екологічного законодавства, посилення  контролю за імпортом токсичних  речовин і відходів шляхом  залучення до цього широких громадських мас. Але найкращий спосіб позбутися відходів — не виробляти їх.

Часто відходів, особливо небезпечних, окремі підприємства і навіть держави  намагаються позбутися. Держави  з розвинутими технологіями переробки, утилізації небезпечних відходів можуть мати великий економічний зиск від  їх купівлі, бо після переробки отримують  цінні матеріали. Технологічно відсталі країни часто приймають небезпечні відходи на свою територію, але не для переробки, а з метою отримання коштів.

Законне транспортування небезпечних  відходів з однієї країни в іншу - це лише верхівка айсберга, що можна  порівняти з незаконною торгівлею зброєю або наркотиками.

Іноді відходи експортуються під виглядом матеріалів, які підлягають рециркуляції з наступним складуванням. Небезпечні відходи змішують з горючими матеріалами і легально транспортуються в іншу країну. Фірми з утилізації відходів призначають великі ціни за них, а перепродують за менші, отримуючи з цього великі прибутки.

Небезпека в тому, що де б і яким шляхом - законним чи незаконним не опинилися  відходи, вони можуть складати велику небезпеку всьому живому, бо рано або  пізніше включаться в кругообіги і будуть мігрувати по трофічних ланках. Наприклад поліхлоровані дифеніли (ПХД) - відходи виробництва деяких полімерів, мастил. Вони нерозчинні у воді, але розчинні в жирах, органічних розчинниках і можуть мігрувати за схемою: вода (концентрація 2><10^-12) - фітопланктон (концентрація 2,5 >10^-9) - зоопланктон (концентрація 1,25> 10^-7) - риби (концентрація 4> 10^-6) - людина (концентрація 10^-3). Поліхлоровані дифеніли - ксенобіотики, надканцерогени, активні мутагени і можуть викликати онкологічні захворювання у людей, тварин. Коефіцієнт їх накопичення в організмі людини складає майже 10⁹.

Щоб запобігти потраплянню небезпечних  відходів на територію України, діє  постанова №117 Кабінету Міністрів України, яка забороняє їх ввезення (див. Дод. 2, табл. 13).

Ще в 1989 р. 116 держав світу прийняли Міжнародну конвенцію про контроль за експортом небезпечних відходів. Вона забороняє їх експорт з будь-якої країни без письмової згоди уряду держави, до якої вони направляються. У Сполучених Штатах Америки діє закон, який забороняє експорт небезпечних відходів за межі країни, крім випадків, коли існує міждержавна домовленість.