Забруднення атмосферного повітря

Викиди шкiдливих речовин  у вiдпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами; вмiст свинцю i оксидiв сульфуру обмежується  стандартами на пальне. Останнiм  часом iз метою зненшення негативного впливу автотранспорту на довкiлля i здоров’я людей вживаються заходи, серед яких i заборона на використання домiшок тетраетилплюмбуму (тетраетилсвинцю) в пальному, перехiд на природняй газ.

Визначеняя завантаженостi вулиць автотранспортом. Оцiнку завантаженостi вулиць автотранспортом визначають за iнтенсивнiстю руху:

- низька інтенсивність руху -2,7 – 3,6 тис. автомобілів за добу;

- середня інтенсивність руху -8 -17 тис. автомобілів за добу;

- висока інтенсивність руху -18 -27 тис. автомобілів за добу.

Хiд роботи:

Студенти розподiляються на групи по З особи (двоє пiдраховують з обох бокiв вулицi, третiй оцiнює ситуацiю), якi пiсля iнструктажу займають спостережнi пункти по обидва боки вулиць (iз пожвавленим рухом автотранспорту — в центрi міст; з незначним рухом; на дiлянках, де багато транспортних розв’язок i свiтлофорiв тощо).

Збирати матерiал можна як упродовж одного практичного заняття, так i в рiзнi години доби протягом тривалого часу.

Iнтенсивнiсть руху автотранспорту визначають методом пiдрахунку автомобiлiв рiзних типiв — час кожного термiну вимiрювань (о 8-й, 13-й і 18-й год). Записи заносять у таблицю.

 

Тип автомобіля	Кількість автомобілів  в різний період доби, шт.
	8 год	13 год	18 год
Легкої вантажності Середньої вантажності Важкої вантажності Автобус легковий

 

Автомобiлi подiляють на три категорiї: з карбюраторним двигуном, дизельнi, автобус “Ікарус” [12 ].

Здiйснюють оцiнку руху транспорту на окремих вулицях, будують графiки, обговорюють способи зменшення негативного впливу транспорту на стан довкiлля.

Знаючи види викидiв  і концентрацiю окремих забруднювачiв вiдпрацьованих газах автотранспорту, можна розрахувати ступiнь забруднення повiтря на висотi людського зросту чи на іншій висоті

Оцінка ступеня забрудненостi атмосферного повiтря вiдпрацьованими газами на дiлянцi магiстральної вулицi (за концентрацiєю СО)

Ступiнь забрудненостi повiтря  автотранспортом залежить не лише вiд iнтенсивностi руху, вантажностi машин, кiлькостi та характеру викидiв, а  й типу забудови, рельєфу мiсцевостi, напряму вiтру, вологості й температури повiтря. Тому всi цi особливостi слiд зазначати.

Ухил визначають вiзуально  чи з допомогою еклiметра, швидкiсть  вiтру - анемометром, вологiсть повiтря  — психрометром, вмiст СО, пилу, оксидiв  нiтрогену i сульфуру, вуглеводнiв визначають за стандартними методиками.

Зазначають наявнiсть  насаджень, якi поглинають пил та iншi забрудники, зменшують шумове навантаження, регулюють мiкроклiмат (вмiст вологи, кисню, СО, йонiв, фiтонцидiв).

Усі цi впливи рiзних чинників пiд час визначення концентрацiї СО враховує формула:

К_со = (А + 0,01NК_m)۠۠۠·К_a·К_н·К_c·К_B·К_{n ,}

де А — фонове забруднення  атмосферного повiтря (А = 0,5 мт/м³); N- сумарна інтенсивність руху автомобiлів на ділянці вулицi (шт./год); К_m — коефiцiєнт токсичностi автомобiлiв за викидами в повiтря СО; К_а — коефiцiєнт, шо враховує аерацiю місцевості; К_н — коефіцiєнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повiтря оксидом карбону, залежмо вiд величини поздовжнього нахилу; К_с — те саме вiдносно швидкості вітру; К_в — те саме відносно вологостi повiтря; К_n — коефiцієнт збільшення забрудненості атмосферного повiтря оксидом карбону бiля перехресть. [12 ]

Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв визначають як середньозалежний для потоку автомобiлів за формулою:

К_m=P_{i ·} K_m΄,

де Р_i — склад руху, часткa одиниці; значения K_m΄,визначають за таблицею.

 

Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв

Тип автомобіля	Коефіцiєнт Km΄,
Важкий вантажний(мікроавтобус)	2,3
Середній вантажний	2,9
Легкий вантажний	0,2
Автобус	3,7
легковий	1,0

 

Значення коефіцієнта К_а , (враховує аерацію місцевості)

Тип місцевості	коефіцієнт Ка
Транспортні тунелі	2,7
Транспортні галереї	1,5
Магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою  з обох боків	1,0
Вулиці та дороги з  одноповерховою забудовою	0,6
Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи	0,4
Пішоходні тунелі	0,3

 

Для магістральної вулиці К_а =1.

Значення коефіцієнта К_н ,що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно до величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею.

 

Повздовжній ухил,град	Коефіцієнт Кн
0 2 4 6 8	1,00 1,06 1,07 1,18 1,55

 

 

Коефіцієнт К_с ,що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт Кс
1 2 3 4 5 6	2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00

 

Коефіцієнт К_в (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО)

Відносна вологість  повітря,%	Коефіцієнт Кв
100 90 80 70 60 50 40	1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60

 

Значення коефіцієнта К_n для різних типів перехресть

Тип перехрестя	Коефіцієнт Кn
Регульоване перехрестя: Світлофорами звичайне Світлофорами регульоване Само регульоване Нерегульоване: Зі зниженою швидкістю Кільцеве З обов’язковою зупинкою	1,8 2,1 2,0   1,9 2,2 3,0

 

Підставивши значення наведених коефіцентів, обчислюють концентрацію оксиду карбону  на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Доходять висновків, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону, що міститься у викидах автотранспорту [12].

Розділ 3. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів в атмосферу

 

3.1. Економічні механізми управління в галузі охорони навколишнього середовища в Україні

 

Протягом оставннiх трьох десятирiч в Українi була сформована система управлiння природоохоронною дiяльнiстю. Розрiзняються два головних перiоди розвитку цiєї системи:

- регулятивний - з 60-х до початку 90-х рокiв, коли було прийнято ряд законоданчих актiв з питань охорони навколишнього природного середовища;

- еколого-економiчний, починаючи з 1991 р., коли було введено в дiю Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яким були вставовлено засади формувавння економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi.

Найважливiшими функцiональними елемевтом державної системи управлiння природоохоронною дiяльнiстю є наступнi складовi економiчного механiзму природокористування та природоохоронної дiяльностi:

- механiзми зборiв за забруднення навколишнього природного середовища та за спецiальне використання природних ресурсiв;

- механiзм вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок порушення законодавства про охорону довкiлля;

- система державного  бюджетного фiнансування природоохоронних заходiв через головний роздiл у складi Держбюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”, Державний, республiканський АР Крим та мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища у складi вiдповiдних бюджетiв [72 ].

Важливо зазначити, що Законом  України “Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991р. (з подальшими змiнами та доповненнями) збiр за забруднення навколишнього природного середовища та збiр за спецiальне використання природних ресурсiв вiднесенi до загальнодержавних податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв).

Економiчнi механiзми природокористування та природоохоронної діяльностi в Українi базується на таких головних засадах:

- платнiсть за спецiальне використання природних ресурсiв та за шкiдливий вплив на довкiлля;

- цiльове використання  коштiв, отриманних вiд зборiв  за спецiальне використання природних  ресурсiв та забруднення довкiлля,  на лiквiдацiю джерел забруднення,  вiдновлення та пiдтримання природних  ресурсiв в належному станi.

Головною метою економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi є:

- стимулювання шляхом  впровадження еколого-економiчних iнструментiв  природокористувачiв до зменшення  шкідливого впливу на довкiлля,  рацiонального та ощадливого використання природних ресурсiв та зменшення енерго- i ресурсомiсткостi одиницi продукцiї;

- створення за рахунок  коштiв, отриманих вiд екологічних  зборiв та платежiв, незалежного  вiд державного та мiсцевих  бюджетiв джерела фiнансування  природоохоронних заходiв та робiт [72 ].

Структура економiчного  механiзму природоохоронної дiяльностi включає:

- планування природоохоронних  заходiв. до цього блоку вiдноситься:

а) встановлення нормативiв  плати i розмiрiв платежiв за викиди i скиди забруднюючих речовин у  навколишнє природне середовище, розмiщення вiдходiв та iншi види шкiдливого впливу;

б) встановлення лiмiтiв  викидiв i скидiв забруднюючих речовин  та розмiщення вiдходiв;

в) встановлення перелiку видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв;

г) формування перелiку першочергових заходiв нацiональних регiональних, державних, природоохоронних програм;

- фiнансування природоохоронних  заходiв:

а) плата за забруднення  навколишнього природного середовища;

б) розподiл платежiв за забруднення навколишнього природного середовища;

в) формування фондiв охорони навколишнього природного середовища;

г) вiдшкодування в  установленому порядку, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища;

- стимулювання в системi охорони навколишнього середовища:

а) надання пiльг при  оподаткуваяннi в разi реалiзацiї заходiв, спрямованих на полiпшення охорони навколишнього природного середовища;

б) надання на пiльгових умовах позичок для реалiзацiї заходiв щодо охорони навколишнього середовища;

в) звiльнення вiд оподаткування фондiв охорони навколишнього середовища;

г) передача частини коштiв  позабюджетних фондiв на договiрних умовах на заходи для гарантованого  зниження викидiв i скидiв забруднення  речовин;

д) стимулюваяня працiвникiв у галузi охорони навколишнього середовища [72 ].

 

3.2. Збiр за забруднення навколишнього природного середовища

 

На основi офiцiйних статистичних даних та з врахуванням вищезазначених мотивiв був визначений коефiцiєнт iндексацiї (92 рази) i замiсть тимчасових нормативiв плати за забруднення були розробленi “Базовi нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмiрiв плати i стягнення платежiв за забруднення навколишнього природного середовища України”, затвердженi наказом Мiнiстерства охорони природи України та зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї України 14.05.1993 р. за № 46.