Перспективи розвитку інформаційних технологій в сфері народної освіти

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2013 в 18:55, реферат

Описание работы

Якщо повернутись на якихось 2-3 десятки років назад в історію інформаційних джерел, то слід відмітити, що в нашій країні, та й багатьох сусідніх, основними такими джерелами були бібліотеки, газети, журнали, телебачення, радіо. Щоб бути в вирі всіх подій своєї держави і світу людина зверталась саме до цих джерел, маючи на утамування свого «інформаційного голоду» достатньо вільного часу.

Содержание работы

Вступ. З історії розвитку інформаційних технологій.
Комп’ютерна революція в Україні.
Проблеми розвитку інформаційних технологій в сучасній школі.
Ефективність інформаційних технологій в процесі вивчення інформатики.
Нові можливості інформаційних систем та перспективи їх розвитку.
Висновки.

Файлы: 1 файл

Реферат.doc

— 74.50 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему :

 

«Перспективи  розвитку

 інформаційних  технологій в сфері народної  освіти.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                Виконала:

                                                                                  студентка VI курсу

                                                                                  62 групи

                                                                                  факультету іноземної

                                                                                  філології

                                                                                  Тарасюк О. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЖИТОМИР – 2009

 

 

План:

  1. Вступ. З історії розвитку інформаційних технологій.
  2. Комп’ютерна революція в Україні.
  3. Проблеми розвитку інформаційних технологій в сучасній школі.
  4. Ефективність інформаційних технологій в процесі вивчення інформатики.
  5. Нові можливості інформаційних систем та перспективи їх розвитку.
  6. Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Якщо повернутись на якихось 2-3 десятки років назад в історію  інформаційних джерел, то слід відмітити, що в нашій країні, та й багатьох сусідніх, основними такими джерелами були бібліотеки,  газети, журнали, телебачення, радіо. Щоб бути в вирі всіх подій  своєї держави і світу людина зверталась саме до цих джерел, маючи  на утамування свого «інформаційного голоду» достатньо вільного  часу. В теперішньому світі перед людством все дедалі гостріше  постає питання, так званого, «дефіциту вільного часу», а потреба в швидкому отриманні інформації, своєчасній обізнаності з професійних питань, а також  з  усіх  подій  свого  суспільства,  держави,  світу та ін. стає дедалі актуальнішим і невід’ємним  моментом життя сучасної людини. Саме ця причина і сприяла  виникненню в науці нового наукового направлення – комп’ютерної  інформатики і систем штучного інтелекту. Це молоде, швидко  розвиваюче направлення відкриває величезні можливості для автоматизації процесів опрацювання інформації в різних сферах  діяльності людини, включаючи і інтелектуальну.

     Головним  інструментом автоматизації слугують  комп’ютери  разом з відповідними  алгоритмічними  і  програмними  забезпеченнями. Подібно тому як винайдення двигунів і роботів  відкрило еру комплексної автоматизації праці,  поява комп’ютерів і  засобів штучного інтелекту зробило те ж саме у  відношенні розумової діяльності людини. Тому сучасний етап  науково-технічного прогресу часто називають комп’ютерною  революцією. Не оминули дані зміни і процес освіти. Знайомство з інформатикою починається ще в школі. Так сьогодні інформатика стала основою нової інформаційної технології та  вирішення різноманітних проблем пов’язаних з галуззю народної освіти.

    Важко  заперечити, що Україна має імідж  держави з «високим інтелектуальним  потенціалом», і можна стверджувати, що не безпідставно. В 2000-2001 році 273,6 тис.1 студентів отримали дипломи про вищу освіту, і навіть якщо скоригувати цю цифру на такі фактори, як «не зовсім чесно отримана освіта»,то результат може тішити. З цих студентів помітна частина отримала знання в технічних спеціальностях, і значна кількість спеціалістів мають сертифікати про закінчення факультетів «інформаційні системи», «прикладна математика», та інших спеціальностей, що пов’язані з інформаційними системами та програмним забезпеченням. Це зайвий раз вказує на той факт. що інформаційні технології у нашій країні перебувають у стані активного розвитку.

 Отже для  початку з’ясуємо що ж власне  мається на увазі під терміном  «інформаційні технології».

        Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки. Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

        Існує декілька точок зору щодо розвитку інформаційних технологій із використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітними ознаками поділу. Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової. Ознака поділу - вид задач і процесів опрацювання інформації:

1-й етап (60 - 70-і  рр.) - опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини.

2-й етап (з  початку 80-х рр.) - створення інформаційних  технологій, спрямованих на розв'язання стратегічних задач.

Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:

1- й етап (до кінця 60-х  рр.) характеризується проблемою  опрацювання великих обсягів  даних в умовах обмежених можливостей  апаратних засобів. 

2-й етап (до кінця 70-х рр.) пов’язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього етапу - відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х  рр.) - комп'ютер стає інструментом  непрофесійного користувача, а  інформаційні системи - засобом підтримки прийняття його рішень. Проблемами цього етапу є максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищі.

4-й етап (з початку 90-х  рр.) - створення сучасної технології міжустановних зв'язків і інформаційних систем. Проблеми цього етапу дуже багаточислені. Найбільше суттєвими з них є:

 

• укладання угод і встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку;

• організація доступу  до стратегічної інформації;

• організація захисту  і безпеки інформації.

      Інструментарій інформаційної технології - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети. У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.

      Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача. Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; "миші"; голосових команд, тощо. Найбільш простою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень робить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.

        Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, який використовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. В даний час найбільш поширеним є такі форми діалогу: режим “запитання-відповідь”, командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типу задачі, індивідульності користувача і рішення, яке приймається, може мати свої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. Тепер з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, яка значно підвищує наочність і интерпретованість вихідних даних, стає усе більш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень.

         Сучасний стан речей вимагає докладного вивчення інформатики у школі і саме на це і направлені зусилля спеціалістів, які на разі оцінюють перспективи розвитку даних технологій у сфері народної освіти.

       Це саме і стосується викладання інформатики у школі, причому проблема забезпеченості шкіл відповідним обладнанням все ще стоїть на першому місці. Як правило,сучасні досягнення в галузі компютерних наук рідко вчасно впроаджуються в навчально-виховний процес, особливо, якщо це стосується середнбої освіти. Через численні проблеми страждає передусім підростаюче покоління, тому що серйозне оволодіння будь-якими знаннями неможливо на сучасному етапі без допомоги інтернет ресурсів, даних та знань з проектування, програмування та інше.

      Комп’ютерні технології зробили можливими нереальні раніше речі. Тепер люди можуть випробовувати на міцність ще не зроблені автомобілі і літаки,придумувати спецефекти для фантастичних фільмів,відправлятися у тривимірні віртуальні світи, спілкуватися з колегами або просто людьми багатьох країн світу через Інрернет, відчуваючи себе громадянином всієї планети. Комп’ютери полегшують нам виконання повсякденних завдань: рахують гроші в касах магазинів, ставлять діагнози хворим, заказують квитки на поїзд, допомагають писати листи тощо.

     Знайомлячись  з останніми досягненнями науки  в цій сфері, ми бачимо, наскільки складний і високоорганізований комп’ютерний    «розум». Однак він дуже специфічний і досить далекий від нашого особистого розуму,як кмп’ютер від мозку.Тим не менше сучасні засоби комп’ютерної інформатики дозволяють вирішувати багато інтелектуальних завдань, звільняючи нас від значної кількості видів розумової праці.

     Комп’ютерна інформатика з її технологіями невпинно йде вперед. Важко сказати, скільки часу займе ця дорога і до яких наслідків може все це привести, але зрозуміле одне – комп’ютерна інформатика вже багато чого поміняла в нашому житті і обіцяє радикально перебудувати наше майбутнє. Інформатика і комп’ютерний ітелект стали рушійною силою і каталізатором науково-технічного прогресу. Їх бурхливий розвиток в інтересах людини не можна зупинити. Навпаки, потрібно робити все можливе для прискореного розвитку в цій новій і багатообіцяючій сфері.

        Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача. Саме знання користувача і має забезпечити шкільний курс інформатики. Далі, розкриємо основні поняття, якими характеризується інтерфейс стандатної компютерної системи. Почнемо з мови користувача. Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; "миші"; голосових команд, тощо. Найбільш простою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень робить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.

         Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, який використовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. В даний час найбільш поширеним є такі форми діалогу: режим “запитання-відповідь”, командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типу задачі, індивідульності користувача і рішення, яке приймається, може мати свої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. Тепер з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, яка значно підвищує наочність і интерпретованість вихідних даних, стає усе більш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень. Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видає комп'ютер. Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень визначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів.

Информация о работе Перспективи розвитку інформаційних технологій в сфері народної освіти