Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики

Використання інтерактивних технологій на уроках інформатики

                                                                           З досвіду роботи вчителя інформатики 

                                                                           Зарічненської загальноосвітньої

                                                                            школи ІІ – ІІІ ступенів

                                                                    Мовчуна Анатолія Яковича

В умовах сучасної школи, коли центром освітньої діяльності є дитина, а головним завданням кожного вчителя – формування всебічно розвинутої гармонічної особистості, все більш актуальним стає застосування сучасних технологій навчання, що враховують індивідуальність кожного учня.

Однією із таких форм є інтерактивні технології, що сприяють збагаченню і розвитку творчого потенціалу як вчителя так і учня, розкриттю здібностей дитини, бажання і уміння вчитися, творити, відчувати радість пізнання.

Саме при використанні інтерактивних  технології учні вчаться шукати інформацію, систематизувати її та узагальнювати. Методичні можливості сучасних педагогічних технології дають можливість вчителю вільно почуватись використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, він повинен стати порадником для учня, зобов‘язаний перебувати в постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.

Забезпечувати розвиток особистості  в процесі навчання інформатики важче, ніж подавати основи теоретичних знань. В умовах особистісно зорієнтованої освіти потрібно поєднувати різні типи навчання: індивідуальний та колективний, діалоговий та контекстний, створюючи всі умови для творчої діяльності та застосовуючи активні й інтерактивні методи навчання.

Використання комп’ютерної техніки  робить урок цікавим і сучасним. У зв’язку із цим моя мета не лише передати учням окреслену програмами та підручниками систему знань, а  й підготувати їх до повноцінної  плідної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Сучасна людина повинна мати винахідливе  мислення, знаходити шляхи розв’язання  проблем у будь-якій ситуації, працювати  в команді, бути здатною приймати рішення, активно використовувати  сучасні інформаційні та комунікаційні  технології у всіх галузях своєї діяльності.

Отже, своїм найголовнішим завданням  вбачаю створення умов для розвитку комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність випускника, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.

З метою реалізації вищезазначених завдань та принципів в основі своєї діяльності я застосовую інтерактивні методи навчання інформатики, згідно яких слід дати учням не лише теоретичні знання, а й навчити їх думати, обговорювати, досліджувати та застосовувати предметний матеріал.

 

Інтерактивні методи

Учень і вчитель є рівноправними  суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання припускає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне рішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації. Зрозуміло, що структура інтерактивного уроку буде відрізняться від структури звичайного уроку, це також вимагає професіоналізму і досвіду вчителя.

Інтерактивні технології навчання – це така організація процесу  навчання, у якому учню неможливо  не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу  навчального пізнання.

При колективному способі навчання досягається спільна діяльність заради досягнення загальних цілей. У дітей з'являється впевненість  у собі, вони пишаються навчальними  успіхами один одного.

Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.

У роботі повинні бути задіяні в  тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості  з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті та слабкі. Проте слід постійно заохочувати  їх до роботи, створювати ситуації успіху. Треба постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей, у випадку невдачі переглядати стратегію й тактику роботи, шукати та виправляти недоліки. До засобів, які володіють високим розвиваючим потенціалом, я відношу проблемні ситуації, задачі з життєво практичним матеріалом, експерименти, дидактичні (рольові ігри), активні та інтерактивні технології.

Інтерактивні методи включають  велику кількість новітніх ідей у  проведенні занять. Ці заняття можуть включати в себе кілька особистісно зорієнтованих підходів для фронтального та групового втілення.

Інтерактивні уроки вирізняються тим, що під час їх проведення поєднуються  два типи уроків: узагальнення та систематизація, контроль та коригування знань і  вмінь учнів. Поєднання таких двох типів уроків посилює їхню навчальну функцію, сприяє освоєнню учнями всіх рівнів пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка), розвитку культури мовлення, ініціативи та впевненості учнів у собі та у своїх знаннях.

Проведення таких уроків — це засіб для створення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дозволяє дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Починати підготовку уроку слід з оголошення теми, повідомлення мети; потрібно акцентувати на проблемах, що будуть розв’язуватися на уроці; пояснити зміст діяльності учнів, чого від них очікує вчитель; з’ясувати їхні очікування, а також продумати систему мотивації.

Досвід засвідчує, що використання інтерактивних технологій навчання надає можливості для пошуку нових форм і методів роботи, для зміни себе, для навчання разом з учнями.

Особисто для мене результатом  такого уроку є зростання інтересу учнів, зацікавлення їх; відчуття зміни  ставлення учнів до вчителя, зміни  атмосфери в класі.

І це слугує додатковим стимулом до роботи за інтерактивними технологіями.

Мій досвід роботи по впровадженню інтерактивних  технологій навчання показує, що кожен  з методів роботи має свої переваги, цілі, обмеження.

На уроках інформатики я використовую такі інтерактивні методи:

• Робота в парах

Парна і групова робота організовується  як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і  навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Технологія особливо ефективна  на початкових етапах навчання учнів  роботі у малих групах. ЇЇ можна  використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісні за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час обдумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці  сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Організація роботи:

1. Пропоную учням завдання, ставлю  запитання для невеликої дискусії  чи аналізу ситуації. Після пояснення  питання або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єдную учнів у пари, визнаю, хто з них буде висловлюватись  першим, і даю завдання обговорити  свої ідеї один з одним. Вони  мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

3. По закінченні часу на обговорення  кожна пара представляє результати  роботи, обмінюються своїми ідеями  та аргументами з усім класом. За потребою це може бути  початком дискусії або іншої  пізнавальної діяльності.

Робота в парах – це усне, письмове або практичне виконання навчальних завдань двома учнями в умовах синхронної роботи всіх пар.

• Робота в малих групах

Робота в групах – це спільна  діяльність для досягнення загальних  цілей. За такої діяльності учні прагнуть отримати результат, що буде найкращим для кожного і для всіх членів групи.

Роботу в малих групах використовую для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.

Робота в групах передбачає розподіл класу на мікроколективи з 3-5 учнів. Під час виконання завдань  „стихійно” виділяється лідер, який бере на себе інтелектуальне керівництво групою. Групові форми роботи сприяють формуванню в учневі демократичного самоусвідомлення та почуття власної гідності. Він відчуває себе вільною діючою особистістю, яка має право на вибір і ініціативу, а разом з тим готова толерантно ставитися до свого оточення, погоджувати свої дії з діями та інтересами інших членів групи.

Така організація спрямована на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий  пошук, на формування власної думки.

Навчання в групах – це створення  різних груп, де учні допомагають один одному й навчають один одного. Це вміння ефективно працювати в команді  допомагає їм у подальшому житті.

Організація роботи:

1. Об'єдную учнів у групи (по 3-5 чоловік).

2. Пропоную усім сісти по групах. Учні мають сидіти по колу  – „пліч-о-пліч, один напроти  іншого” і повинні добре бачити  один одного.

3. Ставлю кожній групі конкретне  завдання і даю чітку інструкцію  щодо організації групової роботи.

• «Мікрофон»

Такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Організація роботи:

1.  Ставлю запитання класу.

2. Пропоную учням якийсь предмет  (ручку, олівець тощо), який виконуватиме  роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один по одному, по черзі беручи слово.

3. Слово надаю тільки тому, хто  отримує «уявний» мікрофон. Коли  хтось висловлюється, інші не  мають права перебивати, щось  говорити, викрикувати з місця.

4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше, ніж 0,5 – 1 хвилину).

• «Незакінчені речення»

Цей прийом дає можливість ґрунтовніше  працювати над формою висловлення  власних ідей, порівнювати їх з  іншими. Робота за такою методикою  дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, я формулюю незакінчене  речення і пропоную учням висловлюючись  закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями.

• «Ажурна пилка»

Такий вид діяльності на уроці дає  можливість працювати разом для  засвоєння великої кількості  інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Організація роботи:

1. Щоб підготувати учнів  до уроку з великим обсягом інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня.

2. Заздалегідь готую таблички  з кольоровими позначками, щоб  учні змогли визначити завдання  для їхньої групи. Кожен  учень входитиме у дві групи – „домашню” та „експертну”. Спочатку учні об'єднуються у „домашні” групи, а потім створюються „експертні” групи, використовуючи кольорові позначки.

3. Поділяю учнів по „домашніх”  групах. Даю домашнім групам порцію  інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх  груп учні розходяться в групи,  де вони стануть експертами з окремої теми.

5. Кожна експертна  група вислуховує всіх представників  домашніх груп і аналізує матеріал  в цілому, проводить експертну  оцінку за певний час.

6. Після завершення  роботи учням пропоную повернутися  „додому”. Кожен учень ділиться  інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї „домашньої” групи. У „домашніх” групах має бути по одній особі з експертних груп.

• «Мозковий штурм»

Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують  над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку”. Мозковий штурм застосовую, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.