Засоби масової інформації, преса, радіо, телебачення, електронні засоби масової інформації як суб`єкти інформаційно-правових відносин

Конкретнi вiдомостi можуть бути вiднесенi до державної таємницi за ступенями  секретностi "особливої важливостi", "цiлком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до категорiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, i їх розголошення завдаватиме  шкоди iнтересам нацiональної безпеки  України.

Забороняється вiднесення до державної  таємницi будь-яких вiдомостей, якщо цим  будуть звужуватися змiст i обсяг  конституцiйних прав та свобод людини i громадянина, завдаватиметься шкода  здоров'ю та безпецi населення.

Не вiдноситься до державної  таємницi iнформацiя:

про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту;

про аварiї, катастрофи, небезпечнi природнi явища та iншi надзвичайнi подiї, якi сталися  або можуть статися i загрожують безпецi громадян;

про стан здоров'я населення, його життєвий рiвень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соцiальне забезпечення, а також  про соцiально-демографiчнi показники, стан правопорядку, освiти i культури населення;

про факти порушень прав i свобод людини i громадянина;

про незаконнi дiї органiв державної  влади, органiв мiсцевого самоврядування та їх посадових осiб;

iнша iнформацiя, яка вiдповiдно  до законiв та мiжнародних договорiв,  згода на обов'язковiсть яких  надана Верховною Радою України,  не може бути засекречена.

Вiднесення iнформацiї до державної  таємницi здiйснюється мотивованим  рiшенням державного експерта з питань таємниць за його власною iнiцiативою, за зверненням керiвникiв вiдповiдних органiв  державної влади, органiв мiсцевого  самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй чи громадян.

Державний експерт з питань таємниць вiдносить iнформацiю до державної  таємницi з питань, прийняття рiшень з яких належить до його компетенцiї  згiдно з посадою. У разi, якщо прийняття  рiшення про вiднесення iнформацiї  до державної таємницi належить до компетенцiї  кiлькох державних експертiв з  питань таємниць, воно за iнiцiативою державних  експертiв або за пропозицiєю Служби безпеки України приймається  колегiально та ухвалюється простою  бiльшiстю голосiв. При цьому кожен  експерт має право викласти свою думку.

Iнформацiя вважається державною  таємницею з часу опублiкування  Зводу вiдомостей, що становлять  державну таємницю, до якого включена  ця iнформацiя, чи змiни до нього  у порядку, встановленому цим  Законом.

Строк, протягом якого дiє рiшення  про вiднесення iнформацiї до державної  таємницi, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретностi iнформацiї, критерiї визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та iнших обставин. Вiн не може перевищувати для iнформацiї iз ступенем секретностi "особливої важливостi" - 30 рокiв, для iнформацiї "цiлком таємно" - 10 рокiв, для iнформацiї "таємно" - 5 рокiв.

Пiсля закiнчення передбаченого  частиною першою цiєї статтi строку дiї  рiшення про вiднесення iнформацiї  до державної таємницi державний  експерт з питань таємниць робить висновок про скасування рiшення  про вiднесення її до державної таємницi або приймає рiшення про продовження  строку дiї зазначеного рiшення  в межах строкiв, встановлених частиною першою цiєї статтi.

Президент України з власної iнiцiативи  або на пiдставi пропозицiй державних  експертiв з питань таємниць чи за зверненням органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй чи громадян може встановлювати бiльш  тривалi строки дiї рiшень про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, нiж строки, передбаченi частиною першою цiєї статтi.

Ступінь секретності — спеціальна категорія, яка характеризує важливість такої інформації з урахуванням  можливої шкоди внаслідок її розголошення, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Критерії визначення ступеня секретності  інформації встановлює Державний комітет  України з питань державних секретів.

Відомості, що становлять державну таємницю, за ступенем секретності поділяються  на носії інформації "особливої  важливості", "цілком таємні", "таємні".

Допуск громадян до державної таємниці

Залежно від ступеня секретності  інформації встановлюються такі форми  допуску до державної таємниці:

форма 1 - для роботи з секретною  інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";

форма 2 - для роботи з секретною  інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно";

форма 3 - для роботи з секретною  інформацією, що має ступінь секретності "таємно",

а також такі терміни дії допусків:

для форми 1 - 5 років;

для форми 2 - 10 років;

для форми 3 - 15 років.

Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої  важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї  службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної  діяльності або навчання, наказом  чи письмовим розпорядженням керівника  органу державної влади, органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням  із Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності "цілком таємно" та "таємно", а віком  від 17 років - також до державної  таємниці із ступенем секретності "особливої  важливості".

Допуск до державної таємниці керівникові  органу державної влади, органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом  чи письмовим розпорядженням посадової  особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної  влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація  не підпорядкована іншому органу державної  влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації  або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається  зазначеному керівникові наказом  чи письмовим розпорядженням керівника  органу державної влади, органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею.

Якщо потреба громадянина у  відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або навчання, допуск може надаватися за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Надання допуску передбачає:

визначення необхідності роботи громадянина  із секретною інформацією;

перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці;

взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної  таємниці, яка буде йому довірена;

одержання у письмовій формі  згоди громадянина на передбачені  законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці;

ознайомлення громадянина з  мірою відповідальності за порушення  законодавства про державну таємницю.

Рішення про допуск громадянина  до державної таємниці приймається  не пізніше 5 днів після надходження  до органу державної влади, органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи, організації висновків по матеріалах його перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці.

Стаття 27. Доступ громадян до державної  таємниці

Доступ до державної таємниці надається  дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які  потребують його за умовами своєї  службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної  діяльності або навчання.

Рішення про надання доступу  до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв приймають  у формі наказу або письмового розпорядження керівники органів  державної влади, органів місцевого  самоврядування, підприємств, установ  і організацій, в яких виконуються  роботи, пов'язані з державною  таємницею, або зберігаються матеріальні  носії секретної інформації.

Відмова надати громадянинові України  доступ до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв можлива  лише у разі відсутності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та може бути оскаржена в порядку, встановленому частиною другою статті 25 цього Закону.

Президентові України, Голові Верховної  Ради України, Прем'єр-міністрові України, Голові Верховного Суду України, Голові Конституційного Суду України, Генеральному прокурору України, Голові Служби безпеки  України, народним депутатам України  доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається  за посадою після взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної  таємниці.

Іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається  у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або  письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки  України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони  України.

 

Список літератури

1.  Конституція України

2.  ЗУ " Про інформацію" від 1992 р.

3.  Ковалева Н.Н. Информационное право России: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2007. – 360 с.

4.  Копылов В.А. Информационное право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2003. – 512 с.

5.  Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.