Дидактична гра як метод навчання математики шестирічних учнів

Гру можна пропонувати на початку уроку (усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку; збагачення уявлень про геометричні фігури). Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні. Проте слід пам'ятати, що окремі ігри збуджують дітей емоційно, надовго відвертають їх увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку.

Дуже доречно використовувати ігри під час перевірки домашнього завдання. В цьому випадку вчитель використовує гру на початку уроку.

Застосовується гра і під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку. Особливо доречно використовувати гру в кінці уроку на закріплення. Діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дасть можливість учням відпочити і повторити вивчене, краще запам'ятати новий матеріал.

Ігровий сюжет можна ввести, вклавши завдання, запитання в уста казкових персонажів (Буратіно, Незнайки, Карлсона, Чебурашки та ін.). В такий спосіб можна провести бесіду, організувати практичну діяльність дітей, сформувати певні математичні поняття. Наприклад, ознайомити дітей з відрізком без застосування поняття прямої:

 Використовуємо ігровий сюжет, близький їхньому розумінню.

Вчитель позначає на дошці одну точку червоною крейдою, а другу - зеленою. "Зелена точка - будинок Вовка, - говорить він, - а червона - будинок Лисиці. Вовк і Лисиця по стежках ходили один до одного в гості (проводить кілька різних ліній). Ось ця стежка найкоротша. її накреслимо за допомогою лінійки і називатимемо відрізком. (Слово відрізок діти повторюють хором). Відрізок - це лінія, накреслена за допомогою лінійки" .

Так, завдяки ігровому сюжету, полегшується сприймання нового поняття, концентрується увага на його основних ознаках. Ігрові елементи допомагають усвідомити зміст бесіди, особливо на етапі закріплення вивченого. Наприклад, "В лісовій школі урок математики проводив Михайло Потапович. Звірята вчилися креслити і вимірювати відрізки. Загадав "учитель" накреслити відрізок завдовжки 6 см. Вовченя накреслило такий, як угорі, а Лисичка той, що між синім і червоним. Хто з них правильно виконав завдання ?".

Інший вид ігрової ситуації - надання відповідної форми діяльності учнів, тобто, введення елементів сюжетно-рольової гри. ЇЇ важливість у тому, що вона імітує діяльність дорослої людини Засвоюючи різні математичні поняття, учні уявляють себе учасниками різних подій, спеціалістами різних професій, навіть можуть виконувати "роль" числа, знака, арифметичної дії тощо. Залежно від дидактичної мети уроку, його змісту, індивідуальних особливостей дітей, їхнього розвитку до такої гри можна залучати одного учня, групу або клас. Вона доцільна тоді, коли треба практично показати дітям застосування набутих знань, як, наприклад, сюжетно-рольова гра "Знайди своє місце" в вивченні теми "Кількісна і порядкова лічба".

Вчитель пропонує дітям уявити, що вони прийшли до кінотеатру. Набірне полотно з кишеньками - це ряди зі стільцями. У кожного в руках папірець - це квитки. Оленка - контролер. Лічимо стільці, ряди. Визначаємо за номером на квитку, хто де буде сидіти. Кожен учень знаходить своє місце.

Наступний ігровий елемент - настанова на виграш.

У цьому разі завдання доцільно використовувати у формі змагання (Хто швидше ? Хто більше ? Хто точніше ? Хто уважніше ?).

Велике значення має форма, в якій учитель оцінює результати змагання. В усіх випадках підведення підсумку гри перша й основна форма оцінювання - похвала.

Система підведення підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учнів, позитивне оцінювання зусиль учня (команди учнів), спрямованих на розв'язування завдання в усіх випадках, навіть тоді, коли ці зусилля не приводять до позитивного результату, детальний аналіз утруднень учня (команди учнів) і помилок; конкретні вказівки, спрямовані на поліпшення досягнутого результату.

При використанні на уроках математики ігрового методу навчання доцільно додержуватися таких вимог:

• ігрове завдання повинно за змістом збігатися з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);
• математичний зміст гри має відповідати дидактичній меті уроку;
• математичний зміст гри має бути посильний для кожної дитини;
• дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання повинен бути простим;
• правила гри - прості і чітко сформульовані;
• гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти;
• підсумок гри - чіткий і справедливий [46;221].

Оскільки гра повинна проводитися систематично, вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

Доцільно створити умови для проведення постійних ігор-змагань між учнями, які сидять на різних рядах.

Наприклад гра “Естафета”: учитель роздає учням, які сидять на перших партах кожного ряду по аркушу, на якому написана стільки прикладів, скільки учнів на ряду. Вони розв’язують по одному прикладу, записують відповідь і передають картку учням, які сидять за ними. Ті також розв’язують і передають далі. Наприкінці командного змагання учні кожного ряду мають відповісти на одне-два запитання. Переможцем вважається той ряд учнів, у якого найкращі сумарні результати.

Підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.

Так в будь-якому класі початкової школи вчитель може застосовувати невелику гру “Мовчанка”. Обладнанням гри є набір карток з числами (віяло), геометричні фігури і світлофорчик. (весь цей матеріал діти можуть виготовити самостійно вдома або на уроках праці) зміст гри: основне правило – учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.

1. Яке число стоїть перед 7 і після нього? (учні показують мовчки картки з числами 6 і 8)

2. Яка геометрична фігура має три кути? (школярі показують трикутник)

Ігрове завдання за змістом має збігатися з навчальним.

Зміст гри має відповідати дидактичній меті уроку.

Ігровий матеріал повинен бути розміщений у конвертах, мішечках, целофанових пакетах, повинен легко виготовлятись.

Гра на уроці повинна проводитися систематично, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри і працювати на граничних можливостях. Гру заздалегідь планують, продумують її місце в структурі уроку, визначають форму проведення, підготовляють матеріал, необхідний для її проведення.

Наприклад, при закріпленні чисел в межах першого десятка для застосування гри “Весела лічба” необхідні заздалегідь підготовлені таблиці з цифрами:

 

2

5

7

1

6

3

4

9

8

10

 

Один учень показує указкою і називає підряд числа натурального ряду в межах 10. Потім таблицю змінює учитель

 

1	5	4	10	8
2	9	3	6	7

 

Гра “Загадкові квадратики” потребує приготування карток для всіх учнів. Завданням гри є зафарбувати квадратики з парними числами і буквами під ними. По буквах під не зафарбованими квадратиками необхідно прочитати відгадки на загадку, або знайти зашифроване слово.

Вранці він заходить в клас

І знання дає для нас

 

4	1	2	5	7	8	3	9	6	5	3
А	У	Б	Ч	И	В	Т	Є	Г	Л	Ь

 

Грамоти не знаю, а цілий вік пишу

6	4	7	2	5	8	1	9	4	3	2
З	Ж	Р	Ю	У	Н	Ч	К	М	А	Ю

 

Такі завдання вчитель може застосовувати на підготовчому етапі або при повторенні. (Додаток 1)

Цікавими для дітей є ігри на допомогу:

Бом – Бім!, Бом – Бім!

Загорівся кицькин дім.

Треба всім нам поспішити

І пожежу загасити.

(діти за сигналом вставляють  у “віконця” знаки: плюс, мінус, більше, менше або дорівнює)

- Крейда – це наш вогнегасник, візьмемо в руки крейду і  загасимо пожежу, подивимось, хто швидше.

7 – 3 ... 5

5 + 2 ... 9

3 + 3 ... 6

4 – 3 ... 2

 

4+6... 10

1+6 ... 7

9- 6 ...5

10-8 ... 2

6+4 ... 9

Допоможіть перевірити чи правильно виконано завдання учнями лісової школи, полічіть скільки помилок зробив кожен учень: Зайчик і Вовчик

 

Зайчик    Вовчик

10+5-9=7    10+7-9=8

4+4-5=3    8-3+4=7

 

Задачі на допомогу зацікавлюють дітей, активізують їх роботу, знімають напругу завдяки тому, що діти практично застосовують свої знання, відчувають необхідність в них. Такі задачі дуже різноманітні. (Додаток 2)

 

 

2.2 Розробка системи дидактичних  ігор на уроках математики  в 1 класі

 

Розробляючи систему дидактичних ігор на уроках математики в 1 класі, потрібно виходити з методичного аналізу поняття дидактична гра, враховувати мету використання ігор на уроках математики, потребу в оптимізації навчального процесу, індивідуальні можливості молодших школярів. При цьому слід дотримуватись таких концептуальних вимог:

1. Система повинна сприяти розвиваючому  навчанню математики, оптимальному  розвитку кожної дитини зокрема;

2. Ігри системи повинні бути  узгодженні з тим матеріалом, який вивчається за підручником  і знаходиться в зоні доступності  дитини;

3. Система повинна здійснювати  пропедевтичну функцію у вивченні  математики, зокрема, знайомити учнів  з різними розділами математики;

4. Система повинна враховувати  сучасні умови шкільної практики, бути зручною для роботи вчителя;

 

Система дидактичних ігор розроблялася на основі аналізу стабільного підручника з математики, посібників для вчителя, рекомендацій наукового керівника. У процесі роботи виявилося, що велику кількість дидактичних ігор доцільно застосовувати до відповідного програмного матеріалу, який вивчається у 1 класі. Тому дана система включає в себе такі підсистеми дидактичних ігор:

1. Дидактичні ігри, пов’язані з вивченням властивостей та відношень предметів;

2. Дидактичні ігри, пов’язані з  вивченням нумерації чисел першого  десятка та числа 0;

3. Дидактичні ігри, пов’язані з  вивченням практичних дій в  межах 10;

4. Дидактичні ігри, пов’язані з  вивченням нумерації чисел другого десятка.

У кожну підсистему входять ігри, різноманітні за формою їх проведення, а саме: фронтальні ігри, індивідуальні ігри, рухливі ігри, спокійні ігри, ігри-змагання тощо. Загальний вигляд системи дидактичних ігор, яка використовувалась нами в 1 класі, можна зобразити такою структурною схемою:

Як видно зі схеми, нові види ігор протягом року вводяться поступово і на кінець першого класу діти знайомі з усіма названими видами ігор.

В учнів шестирічного віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образне мислення. Тому використання дидактичних ігор на уроках, зокрема, математики відіграє важливе значення. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях; що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Ігрові елементи дають змогу вчителеві зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається.

Використовуючи дидактичні ігри вже із першого класу на уроках математики можна помітити, що у першокласника відбуваються відчутні зміни у його мисленні: розвивається уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки, доводити доцільність своїх дій.

Подаємо змістову характеристику кожної підсистеми дидактичних ігор, які можна використовувати на уроках математики у 1 класі.

Дидактичні ігри, пов’язані з вивченням властивостей та відношень предметів.

Перший урок математики у першому класі розпочинається із вивчення теми «Ознайомлення учнів з підручником. Предмет. Фігура. Лічба предметів». Тому, щоб уточнити знання і уміння учнів називати числа від 1 до 10, лічити предмети вчителеві варто запропонувати учням дидактичну гру під час роботи з лічильним матеріалом. Гра називається «Скільки?»