Народная математика

Демонстраційний матеріал: дві великі банки — з водою  та з молоком, дві порожні банки (1 л, 0,5 л), рахівниця, смужка.

 

Хід заняття

— Діти, сьогодні ми з  вами будемо вчитися вимірювати об'єм рідин. Колись давно люди для того, щоб виміряти воду або молоко, використовували  мірку "око". Подивіться уважно: що налито ось у ці банки? (В одній  вода, у другій — молоко). Як ви гадаєте, де чого більше? Як це можна перевірити? Так, треба виміряти об'єм води і молока. А що потрібно взяти для вимірювання? Так, треба вибрати мірку. Чи можна виміряти об'єм рідини смужкою? А чому ні? Що можна виміряти смужкою? То чим же виміряємо об'єм води? Спробуємо ось цією банкою.

Вихователь пропонує спочатку виміряти об'єм молока, а щоб  не забути результат вимірювання, —  відкладати кісточки на рахівниці. Починає  вимірювати літровою банкою і водночас пояснює. Діти щоразу відкладають кількість виміряного на рахівниці. Вихователь нагадує назву мірки: "око", "два ока" — тобто один літр, два літри. Діти повторюють назву.

— Отже, скільки у нас  виявилося молока? (Два "ока"). А  тепер давайте виміряємо воду.

Проводиться аналогічна робота. Порівнюється кількість молока та води. Наприкінці заняття закріплюється назва.

 

Вимірювання довжини  кроком

Мета: закріпити знання дітей про вимірювання довжини  за допомогою кроків у процесі  трудової діяльності. Виховувати у  дітей працелюбність, інтерес до народної математики.

 

Хід заняття -прогулянки

— Діти, сьогодні ми підемо на свою грядку й скопаємо її, щоб  потім посіяти у землю моркву, огірки, кабачки. Дам вам таке завдання: виміряйте довжину доріжки, яка  веде до нашої грядки, кроками.

Діти, йдучи, лічать кроки. Прийшовши на місце, кожен називає кількість кроків.

— А зараз Миколка  своїми кроками відміряє кожному  ділянку, яку треба скопати. Ширина її має бути у два кроки.

Розбивши грядку на маленькі ділянки, діти беруться за роботу. Решта  збирає гілочки, розпушує скопану землю граблями.

По роботі діти йдуть  гратися.

 

Дидактична  гра "Цікаві мірки"

Мета: закріпити знання дітей про вимірювання довжини  народними мірами "лікоть", "п'ядь", "сажень".

Дітям пропонують виміряти довжину стрічки мірою "лікоть", а потім віднайти картку з цифрою, яка б відповідала кількості використаних мір. Потім цю ж саму стрічку вимірюють п'яддю, далі — сажнем і віднаходять відповідну цифру.

По закінченні вимірювання  порівнюються результати, зіставляються  міри: яка найбільша, а яка найменша.

 

Загадка як засіб  засвоєння старшими дошкільнятами  математичних уявлень

Розвиткові у дітей  математичних уявлень — кількісних, просторових, часових, формуванню знань  про геометричні фігури та величину предметів, активізації мислення сприяє використання народних загадок математичного змісту. Вони допомагають дітям усвідомити, що математичні поняття тісно пов'язані з навколишньою дійсністю.

Загадка може бути використана  для зосередження уваги дитини на понятті, яке вивчиться або закріплюється, для уточнення знань про числа та їхнє призначення, геометричні форми, для конкретизації часових та просторових відношень. До загадки доцільно вдаватися на різних зняттях, в індивідуальній роботі з дітьми, під час ігор, праці, бесід, спостережень, тобто тоді, коли цього потребує конкретна ситуація. Так вивчення чисел першої десятки посідає значне місце у програмі формування математичних знань у дошкільнят. Спочатку діти засвоюють число "один", виділяючи з відповідної множини один і багато предметів. У процесі зіставлення понять "багато" — "один" знадобляться такі народні загадки:

 

Голок багато, а жодною не шиє.

(їжачок)

Пишне, пелехате, хто його не зна:

В нього рук багато, а нога — одна.

(Дерево)

Ниток багато, а в клубок не змотати.

(Павутина)

Один пастух багато овець пасе.

(Місяць і  зорі)

Голова дженджуриста, сорочок на ній 

триста, а нога одна.

(Капуста)

 Тисячі братів одним поясом перев'язані.

(Сніп)

Сімсот соколят на одній подушці сплять.

(Соняшник)

Все життя один одного обганяють,

а випередити не можуть.

(Ноги)

Брат з братом через  дорогу живуть,

а один одного не бачать.

(Очі)

Стоїть при дорозі на одній нозі.

Шапочку має, та нікого не вітає.

(Гриб)

Підвести дітей до того, що певна кількість предметів  позначається відповідними числами, можна  за допомогою таких загадок:

Два кільця, два кінця, а цвях посередині.

(Ножиці)

У хлівці два ряди баранців,

і всі біленькі.

(Зуби)

Два скельця, три дужки  — 

на ніс і на вушка.

(Окуляри) 

В одній діжці два  тіста.

(Яйце)

У двох матерів по п'ять  синів — 

і всі на одне ім'я.

(Пальці на  руках) 

Живуть через воду

 два добрих сусіди,

та в гості від  роду

не йдуть і не їдуть.

(Береги)

Утрьох їдуть братці верхи на конячці.

(Пальці й  олівець) 

Хто трьома зубами сіно їсть?

(Вила)

Хто уроці чотири рази перевдягається?

(Земля) 

Чотири брати під  одним дахом стоять.

(Стіл)

Дві рідні сестриці

по п'ять синів мають.

Всі собі у праці

 щиро помагають.

(Руки і пальці)

Сам чорний, та не ворон,

 є роги, та не  бик,

 шість ніг, та  без копит.

(Рогатий жук)

Дерев'яне, та не полінце,

шість дірочок має,

весело співає.

(Сопілка) 

Має шкір сім,

витискає сльози всім.

(Цибуля)

Вісім ніг, вісім рук 

вишивають шовком круг.

Мух запрошують на торг: — 

Гей, купуйте, мухи, шовк!

(Павук)

Розгадуючи ось такі загадки, діти вчитимуться розрізняти порядкову і кількісну лічбу:

Хто перший у хату заходить?

(Ключ)

Один ллє, другий п'є, а  третій підростає.

(Дощ, земля,  рослини) 

Один біжить, другий лежить, третій кланяється.

(Вода, берег,  очерет)

Один усю роботу робить,

другий хазяїна молоком  поїть,

третій хату стереже.

(Кінь, корова, собака)

А ось як можна навчати  дошкільнят виділяти загальну величину предмета та окремих його параметрів:

Сидить — височенький, устане — низенький.

(Собака)

Що вище лісу, краще  світу, без вогню горить?

(Сонце)

Білосніжна вата плине нижче хати,

а чим вата нижче, то і  дощик ближче.

(Хмара)

Сірий — та не вовк,

довговухий — та не заєць,

з копитами — та не кінь.

(Віслюк)

Товстий тонкого поб'є  — 

тонкий що-небудь приб'є.

(Молоток)

Нога легенька, а голова важка.

(Гриб)

Маленький, горбатенький все перерив.

(Кріт)

Сам маленький, а шуба дерев'яна.

(Горіх)

Закріпленню знань про  форму окремих предметів сприятиме  використання таких загадок:

Круглий, як куля,

 зелений, як трава, 

червоний, як кров,

солодкий, як мед.

(Кавун)

Маленьке, кругленьке,

всьому світу миленьке.

(Сонце)

Маленьке, кругленьке,

а весь світ бачить.

(Око)

Кругла, та не місяць,

біла, та не борошно,

з хвостиком, та не миша.

(Редька)

Колотий клубочок

прибіг у садочок.

(їжак)

Розвивати сприйняття простору дітьми допоможуть загадки:

Спереду — рогач, а на хвості — квач,

огрядна, боката, молоком  багата.

(Корова)

Біжить свинка, вирізана спинка.

Озирнеться назад —  і сліду не знать.

(Човен)

Знизу камінь, зверху камінь, чотири ноги,

 одна голова.

(Черепаха)

Поле незміряне, вівці  незчислені,

посередині пастух, лише голова — 

та й та без вух.

(Небо, зірки,  місяць)

Донизу іде — дзвенить і гуде.

Вгору підіймається —  плаче-заливається.

(Відро)

Про частини доби розповідають такі загадки:

Увесь день по небу гуляє,

а ввечері на землю  сідає.

(Сонце)

Вдень з ногами, а вночі  без ніг.

(Черевики)

Вдень блідніє, а вночі  ясніє.

(Місяць)

Чорна корова всіх людей  поборола,

а білий віл всіх людей підвів.

(Ніч і день)

Звечора вмирає, а вранці оживає.

(День)