Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2013 в 14:04, реферат
У вітчизняній юридичній літературі питанню використання визначень понять в законодавчих текстах (правових дефініцій) приділено незначну увагу. В більшості джерел зазначене питання розглядається лише в контексті правил юридичної техніки, наводяться окремі приклади невдалих (з точки зору логіки та юридичної мови) дефініцій.
ВСТУП
1. ЧІТКІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОЇ МОВИ ТА ВИМОГИ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ……………4
2. ВИЗНАЧЕНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ ДЕФІНІЦІЙ ТА ТЛУМАЧЕННЯ ЗАКОНУ ВІДПОВІДНО ДО "БУКВИ" ТА "ДУХУ"………………………………………………………………………………4
3. ВИЗНАЧЕНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ ДЕФІНІЦІЙ ТА "ГНУЧКІСТЬ" ПРАВА………………….7
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Петиційне право
в Чехії регламентується
Отже, в процесі
здійснення порівняльно-правового
дослідження з окреслених вище питань
для отримання належного
Законодавчі дефініції (а точніше, обсяг правових понять, який вони закріплюють) відіграють важливу роль також при здійсненні перекладів юридичних тестів.
В процесі перекладу юридичного тексту, зокрема, тексту нормативно-правового акта, виникають різні за рівнем складності ситуації, пов’язані із пошуком відповідників правових термінів в мовах двох правових систем. Узагальнюючи, такі ситуації можна розбити на чотири основні групи:
1. термін, що потребує перекладу, позначає правовий інститут, що є аналогічним правовому інституту в правовій системі, мовою якої здійснюється переклад. При цьому зазначені інститути мають однакове нормативне регулювання.
2. термін, що потребує перекладу, позначає аналогічний правовий інститут, який має відмінне правове регулювання.
3. відповідний
правовий інститут, що позначений
терміном, який потребує перекладу,
існує в одній правовій
4. відповідний правовий інститут існує в одній правовій системі і не є притаманним іншій [7].
Як зазначається
в лінгвокультурологічних дослідженнях,
особливості змістовного
Розглянуті в даному рефераті проблеми сконцентровані на теоретичному аспекті використання визначень понять в законодавчих текстах. Як було зазначено вище, питання законодавчих дефініцій як прийому законодавчої техніки не обмежується суто технічними та логічними правилами їх побудови і використання. Більше того, врахування зазначених теоретичних, філософсько-правових, методологічних проблем є необхідним для створення дієвих практичних рекомендації з техніки нормопроектування.
1. Хворостянкіна А.В.
2. Циппеліус Р. Юридична методологія / Переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів - Р. Корнута. - К.: Реферат, 2004. - С.70-71.
3. Циппеліус Р. Вказ. праця. - С.72-73.
4. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / Пер. з англ. - К.: Україна, 1999. - С.58-59.
5. Бержель Ж. - Л. Типологія визначень у Цивільному кодексі // Зошит юридичної методології. - № 1, RRJ 1986-4, С.32. Цит. за: Жан-Луї Бержель. Про деякі за соби нормативного вираження // Нариси з нормотворення / Під ред. Робера К. Бержерона, к. р. / Пер. з фр. Міністерство Юстиції Канади. - Оттава, 1999. - С.263-278.
6. http://www.nbuv.gov.ua
7. http://diplomgarant. ucoz.ru