Навчання конструювання в середній групі

Тема: Навчання конструювання  в середній групі.

План

1. Значення навчання дітей конструюванню.
2. Завдання навчання конструюванню в середній групі.
3. Орієнтована тематика занять.
4. Організація та методика проведення занять.

 

Практичне завдання: Замалювати 3-4 конструкції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Значення навчання дітей конструюванню.

У процесі цілеспрямованого навчання конструюванням, здійснюється розумове, моральне, естетичне і  трудове виховання дітей, розвиваються вміння аналізувати предмети навколишнього  світу, самостійність мислення, творчість, художній смак, формуються цінні якості особистості (цілеспрямованість, наполегливість у досягненні мети, уміння налагоджувати  ділові стосунки.

По-перше, у дітей формуються ті якості особистості, які необхідні для подальшого навчання в школі. По-друге, на заняттях здійснюється і спеціальна підготовка дітей до школи. Оволодіваючи знаннями, навичками конструювання, діти отримують можливість успішно засвоювати відповідний матеріал на уроках в школі.

У ході конструювання, яке в цьому віці є елементом сюжетно – відображувальної  гри і засобом розгортання сюжету, дитина навчається “сюжетного конструювання", прості конструкції (будиночок, башточку, ворота, стіл, стілець, диван). Вона ознайомлюється з властивостями та можливостями матеріалу, збагачуються її уявлення про колір, форму, величину, об'єм, розвивається просторове орієнтування.

Діти вчаться розрізняти і називати деталі: кубик, цеглинка, розуміти такі слова, як великий - маленький, широкий - вузький, правильно виконувати словесні вказівки: поклади, зніми, постав, прибери, розбери, принеси, уклади та інше. При знайомстві з деталями будівельного набору дітей вчать дотиково – дієвому обстеженню.

На заняттях з  конструювання  розвивається мова дітей: засвоєння  назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових  позначень сприяє збагаченню словника; вислови в процесі спостережень за предметами і явищами, при обстеженні предметів, будівель, позитивно впливають  на розширення словникового запасу і  формування зв'язного мовлення. 
 Як зазначають психологи, для здійснення різних видів діяльності, розумового розвитку дітей велике значення мають ті якості, навички, вміння, які вони набувають в процесі конструювання: вміння користуватися знаряддями (пензлем, олівцем, стеком, ножицями), планувати свої дії, орієнтуватися на зразок і вказівки дорослого, а також замислювати і здійснювати свій задум, залучаючи для цього всі наявні в даний момент кошти. 
 При проведенні занять створюються сприятливі умови для формування таких якостей, як допитливість, ініціатива, розумова активність та самостійність.

На заняттях з конструювання у дітей розвивається дрібна мускулатура рук, пальців; малюки набувають досвіду використання найпростіших знарядь: олівця, пензля, стеки (при ліпленні), ножиць, засвоюють їх специфіку; дізнаються властивості різних матеріалів: фарби, клею, глини та іншого, можливості та особливості роботи з ними. 
Дошкільнята опановують багатьма практичними навичками, які пізніше будуть потрібні для виконання самих різних робіт, набувають ручну вмілість, яка дозволяє їм почувати себе самостійними.

Різні види продуктивної діяльності — конструювання, праця, художня діяльність — позитивно впливають на розвиток дошкільнят за умови, що у виховному процесі діти дістають багаті, цікаві, емоційно виразні враження. Малята намагаються передати їх у конструкції,   малюнку  тощо.

Важливе значення для розвитку дитячої уяви має  будь-яка продуктивна діяльність, а особливо конструювання. Конструювання для дошкільнят вважається найважливішим засобом формування в них універсальної здатності до будь-якої діяльності. В конструюванні найраніше виявляється здатність дитини до творчості з різним матеріалом, і воно стає засобом її самовираження.

Освоєння трудових умінь і навичок пов'язане з розвитком таких вольових якостей особистості як увага, завзятість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, домагатися бажаного результату.

Конструювання для  дошкільнят вважається найважливішим  засобом формування в них універсальної  здатності до будь-якої діяльності. В конструюванні найраніше виявляється здатність дитини до творчості з різним матеріалом, і воно стає засобом її самовираження.

 

2. Завдання навчання конструюванню в середній групі.

Програма конструктивної діяльності дітей цього віку ставить завдання виховання відносно стійкого інтересу до ігор та занять з будівельним матеріалом, навчання хлопців вмінню відтворювати елементарні споруди по показу і слову вихователя, користуватися будівельним матеріалом для спорудження нескладних будівель в грі; навчання знаходити подібність між будівлями з ігрового будівельного матеріалу та знайомими предметами навколишнього життя, називати споруди, зроблені вихователем, свідомо обирати ті деталі, які більше підходять для даного зразка.

При створенні  будівель використовувати знання про  навколишній світ, знайомі способи конструювання. Нові будови зводити за зразком. Порівнюючи споруди, розмірковувати, шукати оптимальні варіанти будівель. Творчо змінювати будови, створюючи різноманітніші на загальній основі (наприклад, човен, теплохід, баржа тощо), підкреслювати характерні ознаки певної конструкції властивими їй деталями

Обмірковувати задуми ігрових споруд, розв'язувати розумові завдання — добір матеріалу відповідно до задуму, послідовність будівництва тощо. Підвищувати інтерес до будови її якості, краси, зручності, перевтілюючись в образи будівельників, наслідуючи їхні трудові дії та стосунки. Створювати споруди для здійснювання ігрових задумів. Використовувати будови в іграх.

Завдання  виховання: сприяти тому, щоб діти акуратно і якісно виготовляли конструкції;

залучати вихованців готувати будівельний матеріал, правильно розподіляти його для всіх дітей, спільно прибирати деталі за розміром;

учити споруджувати будівлі за власним задумом; розвивати творчість, виховувати самостійність, ініціативу, заохочувати дітей до пошукової діяльності, до її динамічності, гнучкості; сприяти розвиткові індивідуальних здібностей дитини;

виховувати вміння оцінювати естетичні якості предметів, тримати в порядку робоче місце і матеріали, працювати в певній послідовності, темпі, вчасно закінчувати роботу, помічати хорошу роботу іншого;

розвивати інтерес  до експериментування з фарбами, глиною, пластиліном, природними матеріалами, до створення нових образів, гармонійного поєднання різних матеріалів;

заохочувати дітей  до самостійності, активності, ініціативи, вибору творчого завдання за власним уподобанням;

виховувати дбайливе ставлення до природи, іграшок і  матеріалів.

Конструювання з будівельного матеріалу. Спонукати дітей правильно називати деталі будівельного матеріалу — кубик, цеглинка, брусок, призма, пластина (довга та коротка, вузька та широка), циліндр, арка; використовувати їх з урахуванням конструктивних властивостей (стійкість, форма, величина).

Учити аналізувати  зразок споруди: виділяти основні частини й розрізняти їх за величиною, формою, встановлювати просторове розташування частин одна відносно одної (у будинках виділяти стіни, перекриття, дах; у машині — мотор, кабіну, кузов тощо).

Орієнтовна тематика: меблі для ляльок (великі і малі), будинки (високі і низькі), мости (довгі і короткі, широкі і вузькі), машини, гаражі, ворота (високі і широкі), територія дитячого садка тощо.

Учити будувати різні конструкції одного й того самого об'єкта (будиночки, трамвайчики); самостійно перебудовувати їх у висоту, довжину й ширину; споруджувати найпростіші будівлі відповідно до розміру іграшки, використовувати їх у грі (ліжко для ведмедика, хатка для ляльки або зайчика).

Заохочувати вживати слова, що означають просторові ознаки (короткий — довгий, вузький — широкий, низький — високий) і просторові відношення (ліворуч — праворуч, попереду — позаду, зверху — знизу).

Конструювання з  різних матеріалів. Ознайомити дітей з новими видами матеріалу (папір, природний, викидний і штучний матеріали) та їх конструктивними властивостями.

Учити згинати  прямокутний аркуш паперу навпіл, сполучаючи сторони і кути (книжка чи альбом, прапорці для прикрашання ялинки чи території дитячого садка); приклеювати до основної форми деталі (до будинку — вікна, двері, димохід; до автобуса — колеса, двері, вікна).

Залучати дітей  виготовляти вироби з штучного матеріалу; каштанів, жолудів, горіхової і яєчної шкаралупи, соломи, поролону, целофану (їжачки, капці для ляльки, човник з вітрилом, поросята, жучок, сонечко); добирати його відповідно до задуму і призначення виробу.

Спонукати вихованців поєднувати у виробах (стіл, стілець, телевізор, поїзд) коробки й інші готові форми; використовувати для скріплення частин клей, пластилін.

 

 

3. Орієнтована тематика занять.

На початку року проводять два-три заняття, що повторюють тематику другої молодшої групи з деяким ускладненням програми, наприклад споруда воріт (широких, вузьких, високих), меблів, гаража для різних за формою і величиною іграшок. Показуючи, як будувати, наприклад, гараж, вихователь підкреслює, що його розмір залежить від того, які машини туди будуть ставити: якщо вантажні, то гараж повинен бути великий, якщо легкові - поменше. Перш ніж починати будівництво, потрібно знати, для якої машини воно призначене. 
 На наступних заняттях діти за зразком і показу педагога будують міст, трамвай, автобус, тролейбус, вантажівка нескладних конструкцій. Діти знайомляться при цьому з циліндром, вчаться правильно називати його і використовувати в будівлях у відповідності з його властивостями. 
 На засвоєння кожної конструкції відводять кілька занять. На першому діти вчаться будувати за зразком, а на подальших - самостійно перетворювати цей зразок відповідно до за  даними умовами, тобто вирішувати деякі конструктивні завдання. Наприклад, після того, як діти навчаться будувати міст за зразком (дізнаються, як робити опори й мостове перекриття, спуск для машини, які деталі можна для цього використовувати і т. д.), їм пропонують потроїти міст високий або широкий, не показуючи при цьому способів перетворення. Далі діти придумують свою конструкцію мосту, орієнтуючись на будівельний матеріал, наявний в їх розпорядженні. 
 Будь-яка тема може бути представлена ​​декількома поступово ускладнюються конструкціями, як це показано на прикладі будиночка (рис. 1), трамвая (рис. 2). Кожну з них діти освоюють під керівництвом вихователя, а різні її варіанти (високий, довгий, широкий) виконують самостійно. Це сприяє формуванню не тільки узагальнених способів дії, але і узагальнених уявлень про конструйованих об'єктах і розвитку самостійності мислення. 
 Починаючи з другого півріччя поряд з виконанням завдань дітям пропонують конструювання за задумом, основне завдання якого - закріплення отриманих навичок, розвиток ініціативи та самостійності, формування вміння творчо втілювати свої задуми в будівлях.

 

Рис. 1. Домики более сложной конструкции

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Трамвай из разных деталей  

 

4. Організація та методика проведення занять.

  Завданням навчання дітей середньої групи найбільш відповідає набір калузького матеріалу М. П. Агапова, доповнений квадратними пластинами, циліндрами, брусками, арками. З другого півріччя використовується і тематичний набір «Городок», що складається з тригранних призм, кубиків (із зображенням вікон та дверей), доповнений силуетами дерев. 
 У середній групі насамперед використовують інформаційно - рецептивний метод. Навчаючи дітей споруджувати якусь нову конструкцію (міст, машина, трамвай і т. д.), вихователь допомогою розглядання навколишніх об'єктів, ілюстрацій знайомить хлопців із самим об'єктом або його зображенням, допомагає виділяти основні частини і визначати їх практичне призначення. 
 На занятті при обстеженні зразка споруди, використовуючи досвід дітей, вихователь допомагає встановити відповідність між предметом і його зображенням в споруді. При цьому до аналізу приваблює самих дітей, запитує, з яких частин складається споруда (наприклад, міст - з проїжджої частини, спусків, опор і т. д.) і яке їх практичне призначення, з яких деталей зроблені ці частини (з кубиків, пластин , цеглинок), поправляє, якщо діти помиляються, направляє, якщо хтось утруднюється. 
 Даючи дітям завдання придумати конструкцію мосту, орієнтуючись на будівельний матеріал, наявний в їхньому розпорядженні, вихователь організує попередню коротку бесіду: нагадує основні частини мосту (опори, бруківка, перила, спуск), підкреслює, що кожна може мати свою конструкцію в залежності від будівельних деталей і від їх розташування. Потім пропонує подивитися наявний матеріал і вирішити, з яких деталей будуть будувати. 
 На заняттях конструювання за задумом знайомий матеріал розкладається на столах за формами, а поруч - різні дрібні іграшки: ляльки, тварини, транспорт. На початку заняття вихователь з'ясовує, що діти хочуть будувати, для кого, і пропонує деяким з них розповісти, що вони будуть будувати, з якого матеріалу, в якій послідовності. Для початку діти повинні відібрати необхідний матеріал і після цього приступити до будівництва. Таке обговорювання майбутньої роботи та відбір необхідного матеріалу привчають дітей до попереднього обмірковування конструкцій своїх будівель та процесу реалізації задуму. Вихователь стежить за ходом роботи, допомагає дітям, заохочує тих, хто виявляє ініціативу. Аналізуючи готові споруди, особливо відзначає ті, які придумали діти. 
 Навчаючи дітей конструюванню за умовами (коли не дають готового зразка споруди, а називають тільки тему і умови, яким вона повинна відповідати), вихователь надає кожному можливість самостійно вирішити своє завдання.