Інформаційні системи управління виробництвом

Введення

           Нова економічна ситуація ставить перед підприємствами ряд завдань, які раніше ними не розглядалися. Серед найбільш важливих завдань, що стоять перед промисловими підприємствами в сучасних умовах, можна виділити: підвищення конкурентної боротьби, вимога випускати продукцію відповідно до поточних замовленнями покупців, а не з довгостроковими перспективними планами, необхідність оперативного прийняття рішень у складній економічній ситуації, зміцнення зв'язків між постачальниками , виробниками та покупцями.

У конкурентній боротьбі перемагає тільки той, хто швидше за інших реагує на зміни в бізнесі і приймає більш вірні рішення. 

           Саме інформаційні технології допомагають керівникам промислових підприємств у вирішенні цих складних завдань. Країни ринкової економіки мають великий досвід створення і розвитку інформаційних технологій для промислових підприємств. Одним з найбільш поширених методів управління виробництвом і дистрибуції в світі є стандарт MRP II (Manufacturing Resourse Planning), розроблений в США і підтримуваний американським суспільством з контролю за виробництвом та запасами - American Production and Inventory Control Society (APICS). 

 

1. Історія  розвитку та існування АСУП

 

Роботи зі створення АСУП на базі вітчизняних універсальних цифрових обчислювальних машин були розпочаті за ініціативою академіка В. М. Глушкова в Інституті кібернетики АН СРСР у 1963–1964 рр.

Першою в СРСР системою для підприємств  з масштабним характером виробництва  була АСУП “Львів”, упроваджена на Львівському телевізійному заводі “Електрон”. Її розробка була проведена в 1965–1967 рр. колективом фахівців Інституту кібернетики АН СРСР спільно із співробітниками заводу. А в 1970 р., коли система вже успішно експлуатувалася, її творці – В.М. Глушков, В.І. Сікуріхін, А.А. Морозов, Т.П. Подчасова, В.Д. Ковальов, В.В. Шкурба та ін. – були нагороджені Державною премією України. Рішення задачі, поставленої В.М. Глушковим, – створити не індивідуальну для даного підприємства, а типову для машино- і приладобудівних підприємств систему, привело до методів побудови прикладних програм, що використовують параметричне налаштування на особливості конкретного підприємства при прив’язці, наладці і впровадженні типової системи. Ці методи максимального використання параметрів, а не числових значень при побудові прикладних програм, розроблені ще при створенні першої АСУП, стали з часом широко поширеними і використовуються до цих пір в інтегрованих інформаційних системах планування ресурсів підприємства.

Ще в 1965 р. В.М. Глушковим було висунуте поняття спеціалізованої операційної системи, призначеної для систем з регулярним потоком завдань. Універсальні операційні системи для вирішення випадкових потоків завдань в пакетному режимі в обчислювальних центрах, наприклад OS/360 фірми IBM з сімейства 360-х, не дозволяли використовувати переваги, які могли б представити знання регулярного потоку завдань в АСУП. Тому у складі програмного забезпечення АСУП “Львів і Кунцево” на базі вітчизняних машин другого покоління серії “Мінськ” і “Урал” були розроблені програмні засоби управління розкладом завдань, попередньою підготовкою інформації і мультипрограмними режимами виконання прикладних програм. Хоча до штатних операційних систем машин “Мінськ” і “Урал” такі рішення не були доведені.

В кінці 60-х – початку 70-х років  ХХ ст. після завершення робіт з АСУП “Львів” під керівництвом В.М. Глушкова була створена типова система “Кунцево”, упроваджена на Кунцевському радіозаводі. Завдяки ініціативі, наполегливості і авторитету В.М. Глушкова були ухвалені рішення про те, щоб 600 систем, що роз-роблялися для машинобудівних і приладобудівних підприємств дев’яти оборонних міністерств СРСР (зокрема, підприємств міністерств машинобудування, промисловості засобів зв’язку, радіопромисловості) були побудо-вані на основі типової АСУП “Кунцево”.

Створення крупних АСУП вимагало використання і розвитку методів оптимізації. Роботи в цій області проводилися в Інституті кібернетики АН УРСР під керівництвом В.С. Міхальовіча. Вони привели до створення української школи методів оптимізації (У.С. Міхальовіч, Ю.М. Єрмольєв, Б.Н. Пшеничний, І.У. Сергієнко, В.У. Шкурба, Н.З. Шор), роботи якої отримали визнання не тільки в СРСР, але і за кордоном. У 1960–1962 рр. була запропонована загальна алгоритмічна схема послідовного аналізу варіантів, що включала окремий пакет обчислювальних методів динамічного програмування (У.С. Міхальовіч, Н.З. Шор). Ця схема була застосована при вирішенні завдань проектування автомобільних і залізних доріг, електричних і газових мереж. В.В. Шкурба розвинув цю схему разом з методами імітаційного моделювання для вирішення задач упорядкування, зокрема в теорії розкладів і календарному плануванні. Ці результати послужили математичною основою систем “Львів” і “Кунцево”.

Новий етап в розвитку АСУП припав на другу половину 70-х років. Це були комплексні АСУП, в яких органічно інтегрувалися в єдине ціле завдання автоматизованого проектування нових виробів (САПР), техноло-гічної підготовки виробництва (АСПВ), автоматизації випробувань готових виробів і автоматизації організа-ційного управління підприємством (АСУП в колишньому, функціональному розумінні). Технічну базу нового покоління АСУП складали, як правило, моделі ЄС ЕОМ, СМ ЕОМ. Комплексні АСУП були розроблені і упро-ваджені на авіаційному заводі і інших підприємствах оборонного комплексу Ульяновська під керівництвом В.І. Сікуріхіна, А.А. Морозова.

Одночасно комплексні АСУП створювалися науково-дослідними інститутами Всесоюзного  об’єд-нання “Союзсистемпром” Мінпрібора СРСР: ЦНІІТУ, м. Мінськ; ГНІПІ ВТ, м. Казань; НІУМС, м. Пєрмь та ін. для  промислових підприємств народногосподарської сфери (Мінський тракторний завод та ін.).

Що стосується ситуації, яка склалася після розвалу СРСР, то на даний  час можна припустити, що ті інформаційні системи, які використовуються зараз  у країнах СНД були сформовані під значним впливом захід-них технологій, якщо не сказати більше, що ці системи це просто локалізовані варіанти європейських і амери-канських систем. Це відбулось по ряду причин. По-перше перенесення методології АСУП з великих і малих ЕОМ на персональні комп’ютери практично не відбулося. Це вимагало великих витрат, а в умовах того, що зароджувався в кінці 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. ринку підприємства мали вельми обмежені фінансові ресурси. Тому навіть в тих не багатьох випадках, коли перенесення Асуповського комплексу завдань було можливе технічно, воно ще довго не було затребуване ринком повною мірою, що приводило до морального старіння існуючого програмного забезпечення. По-друге після розвалу Радянського Союзу і “відкриття” нашої економіки для іншого світу зовсім не дивно, що у нас почали з’являтися іноземні технології [1].

Саме тому сьогодні значно частіше  замість поняття АСУП використовується поняття “Інтегровані сис-теми планування ресурсів підприємства” (Enterprize Resource Planning Systems – ERP-системи). Під ними розу-міють системи, в яких функціонально об’єднуються ті, що існували раніше як автономні (“острівці автоматизації”) системи для вирішення завдань автоматизації обліку і управління виробництвом, фінансами, постачанням і збутом, кадрами і інформаційними ресурсами. Технічну базу сучасних ERP-систем, що використовують пере-важно розподілену архітектуру клієнт-серверів, складають сервери і робочі місця користувачів, об’єднані локаль-ними мережами.

Тому на думку автора було б не правильно не дослідити розвиток інформаційних систем на заході і в країнах пострадянського простору, тобто СНД [4–6]. Першим пращуром сучасних ERP-систем був стандарт MRP (Material Requirements Planning). Він з’явився в кінці 60-х років. Він включав тільки планування потреб у матеріалах у замкнутому колі (Cloosed Loop Material Requirment Planning). MRP-системи давали можливість створювати виробничі програми і контролювати їх виконання на рівні виробництва. Подібний системний продукт набув широкого поширення на підприємствах з виробництвом дискретного типу. Для розширення функцій систем розробники створили новий стандарт – MRPII.

 

2. Історія розвитку АІС

1950-1960 роки характеризувалися появою перших інформаційних систем. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунку зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це призводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів.

У 1960-1970 року засоби обчислювальної техніки  отримали подальший розвиток: з'являються операційні системи, дискова технологія, значно поліпшуються мови програмування. Розвиток обчислювальної техніки зумовило появу нових можливостей в автоматизації різних видів діяльності, наприклад, підготовки звітної документації. Змінюється ставлення до інформаційних систем. Інформаційні системи стали служити системами управління. Результатом впровадження в ті роки було прискорення систем підготовки економічної звітності.

У 1970-1980 року інформаційні системи продовжують активно розвиватися. У цей час з'являються перші мікропроцесори, інтерактивні дисплейні пристрої, технологія баз даних та дружнє по відношенню до користувача програмне забезпечення (засоби, що дозволяють працювати з програмою, не вивчаючи спеціальних мов програмування). Ці досягнення створили умови для появи систем бізнес- аналітики (BI). На відміну від систем управлінських звітів, які надають інформацію по заздалегідь встановленими формами звітності, BI надають її в міру виникнення необхідності. В офісах почали застосовувати різноманітні комп'ютерні та телекомунікаційні технології, які розширили область застосування інформаційних систем. До таких технологій належать: текстова обробка, настільне видавництво,електронна пошта. Інтеграцію цих технологій в одному офісі називають офісною інформаційною системою. 

   1980-1990 роки характеризувалися появою настільних персональних комп'ютерів і різким стрибком продуктивності, як обладнання, так і програмного забезпечення. Цей період характеризуються ще й тим, що інформаційні системи почали претендувати на нову роль в організації: компанії відкрили для себе, що інформаційні системи є стратегічною зброєю.Інформаційні системи цього періоду, надаючи вчасно потрібну інформацію, допомагають організації досягти успіху у своїй діяльності, створювати нові товари та послуги, знаходити нові ринки збуту, забезпечувати собі гідних партнерів, організовувати випуск продукції за низькою ціною.

У 1990-2000 роки з'явився Інтернет. З виникненням глобальної мережі з'явилася можливість отримувати відразу замовлення від клієнтів, що сприяло появі електронної економіки (e-business). З об'єднанням функцій планування матеріальних і фінансових ресурсів з'явилися ERP системи, можливості оновлення інформації через інтернет сприяли розвитку систем нормативно-довідкової інформації.

Початок XXI століття характеризується спробами об'єднати всі сформовані системи в одну, а так само зробити  крок за рамки підприємства до спільного  підприємництва (c-commerce), коли одна АІС  використовується декількома підприємствами, що має сприяти збільшенню швидкості прийняття замовлень та відправлення продукції споживачеві. В даний час провідні виробники корпоративних інформаційних систем для організації стали пропонувати системи новітнього класу ERP II.

2. "МySAP Business Suite"

«MySAP Business Suite" - це сімейство  рішень, що представляє собою ERP II систему  лідера ринку - корпорації «SAP». Система характеризується широкою функціональністю, повної інтеграції, необмеженої масштабованості і простою взаємодією в рамках мережевих інфраструктур ведення бізнесу.

Рішення «SAP» грунтуються на "SAP NetWeaver» - платформі підтримки інтеграції та додатків. Інтегроване сімейство рішень, кероване «SAP NetWeaver», складається з наступних компонентів:

«MySAP Enterprise Resource Planning» («mySAP ERP»);

«MySAP Customer Relationship Management» («mySAP CRM»);

«MySAP Supply Chain Management» («mySAP SCM»);

«MySAP Product Lifecycle Management» («mySAP PLM»);

«MySAP Supplier Relationship Management»;

«MySAP Human Resources»;

«MySAP Financials»;

«MySAP Business Intelligence» («mySAP BI»).

Система управління ресурсами підприємства «mySAP ERP»-повнофункціональне ERP-рішення, що є набором пакетів і модулів, які можна розгортати по мірі необхідності. Це дозволяє компаніям впроваджувати лише ту функціональність управління бізнесом, яка їм необхідна, і тоді, коли вона їм необхідна. Це спрощує процес переходу на нові версії і скорочує витрати. 

«MySAP CRM» рішення для планування, формування та підтримки взаємовигідних зв'язків з клієнтами. Дозволяє зв'язувати персонал, бізнес-процеси і всю інформацію про клієнтів в єдиному інформаційному середовищі.

«MySAP SCM» додаток для управління логістичними ланцюжками (від планування ланцюжків до об'єднання їх у мережу) - відкрите, інтегроване рішення, розроблене для спільного ведення електронного бізнесу. 

«MySAP PLM» рішення, що дозволяє управляти  життєвим циклом продукту: здійснювати  процеси проектування і конструювання, розвитку й удосконалення продукту, управління проектами, активами і якістю серед багатьох бізнес - партнерів. Рішення «mySAP PLM» інтегрує процеси діяльності всіх учасників розробки продукту: проектувальників, постачальників, виробників і клієнтів.  mySAP PLM дає компаніям можливість отримати продукт, що відповідає потребам ринку в потрібний час і за розумних витратах.

Рішення з управління взаємовідносинами  з власними постачальниками «mySAP Supplier Relationship Management» дозволяє знизити  вартість реалізованих товарів, оскільки допомагає у виборі оптимальних джерел постачання та забезпечує швидке повернення інвестицій.Рішення дозволяє інтегрувати процеси, розширити співпрацю і автоматизувати взаємодію з кожним із постачальників.

Рішення для управління персоналом «mySAP HR» синхронізує і оптимізує всі бізнес-процеси компанії

«MySAP Financials» - закінчене фінансове рішення, яке дозволяє:

виробляти довгострокове  управління у вартісному відношенні;

інтегрувати всю фінансову  інформацію та інформацію з продуктивності, процеси керування для успішного  прийняття стратегічних рішень;

поліпшити спілкування з інвесторами;

впорядкувати фінансові  потоки в ланцюжку поставок;

взаємодіяти з клієнтами  та постачальниками з приводу  платежів;

зменшувати витрати на операційні витрати;

збільшувати ефективність виробництва;

трансформувати всі  фінансові операції в електронний  вигляд.

«MySAP BI» - комплексне програмне  рішення сфери бізнес-аналітики, що забезпечує швидкий доступ до інформації та використання її у прийнятті стратегічно важливих рішень.  Основною складовою тут є сховище даних, розроблене для зберігання внутрішньої і зовнішньої інформації, що включає документацію, відео та аудіо кліпи

3 "Oracle E-Business Suite"

        Інтегрований комплекс додатків «Oracle E-Business Suite» на сьогодні є, мабуть, єдиним рішенням для управління підприємством, повністю реалізованим в Інтернет - архітектурі. Завдяки цьому «Oracle E - Business Suite, володіючи всіма перевагами визнаних систем класу ERP, дозволяє не тільки підвищити ефективність діючих внутрішніх і зовнішніх бізнес-процесів підприємства, але і створити основу для вирішення завдань, які будуть актуальні в майбутньому.

«Oracle E - Business Suite» - це комплекс бізнес-додатків для автоматизації управління сучасним бізнесом, що охоплює абсолютно всі завдання підприємства в області управління ресурсами й побудови взаємин з клієнтами, партнерами і постачальниками, аж до створення електронних торговельних майданчиків. Кожен з модулів системи являє собою повнофункціональне рішення для підвищення ефективності та керованості ключових бізнес-процесів.