Особливості перекладу технічних термінів компьютерної тематики

Даючи характеристику комп’ютерної терміносистеми, не можна  не сказати про динаміку її розвитку, інтенсивність її збагачення новими лексичними одиницями. Бурний розвиток комп’ютерної техніки спричинив активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного характеру.

Особливістю комп’ютерних термінів є те, що вони, на відміну від інших технічних термінів, у результаті глибокого проникнення комп’ютерної техніки у всі сфери життя суспільства, поступово втрачають вузькоспеціальний характер функціонування та стають здобутком загальнолітературної мови.

Таким чином, у другій половині ХХ століття інформаційна революція спричинила формування та бурний розвиток комп’ютерної терміносистеми. У 80-90-ті роки вона збагатилася великою кількістю лексичних інновацій, які, на думку лінгвістів, складають 10% від кількості усіх неологізмів, створених за цей час [Зацний Ю.А., 1998: 371].

Основними вимогами до перекладу термінів є повне збереження семантичного наповнення одиниці перекладу. Переклад характеризується як процес вторинної номінації і терміни, що були перекладені, займають чинне місці в термінологічній структурі української мови і навіть отримують статус загальновживаної лексики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Засоби перекладу  в комп’ютерних текстах 

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.

Серед лексичних  труднощів науково-технічного перекладу  виокремлюють багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного  словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо.

В англійських фахових  текстах значно частіше, ніж в  українських, вживаються форми пасивного  стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо.

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає  у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його перекладачем. Використання термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент  новизни, який є особливо цікавим  для читача, але пов'язаний із вживанням  нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі.  Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

Таким чином, було визначено, що основними шляхами перекладу  термінів є транслітерація/транскрипція, калькування, експлікація та переклад на основі аналогії [Єнікєєва Є.М., 1999: 55].

Транслітерація  і транскрипція при перекладі  комп’ютерних термінів

рідко бувають у  чистому вигляді, частіше використовується транскрипція із збереженням елементів транслітерації (напр., hacker (хакер), interface (інтерфейс), computer (комп’ютер)). Серед прикладів чистої транскрипції можна навести терміни cache (кеш), slash (слеш), BASIC (Бейсік). Приклади транслітерації більш чисельні: port (порт), adapter (адаптер), assembler (асемблер), cursor (курсор), supervisor (супервізор).

Транслітерація  і транскрипція є надзвичайно  продуктивними засобами перекладу  і збагачують прошарок не тільки стандартної  лексики, а й жаргонної, напр., upgrade (апгрейд), user (юзер), shareware (шаровари – ресурс, доступний для сумісного використання). Якщо транслітерація/транскрипція використовується в основному при перекладі окремих слів-термінів, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації.

Калькування – це засіб перекладу лексичної одиниці  оригіналу шляхом заміни її складових  частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу [Комиссаров В.Н., 1990: 173]. Калькування  використовувалось при перекладі таких термінологічних словосполучень, наприклад, як: process-handling procedure (процедура управління процесом); peer view instances (рівноправні екземпляри видимого елемента); disk storage (дискова пам'ять); current drive (поточний дисковод); image recognition (розпізнання зображення). Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень вже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступними для розуміння спеціалістів.

У випадку, коли словосполучення  складається з термінів, які ще не ввійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого  тлумачення, використовується експлікація.

Експлікація (описовий переклад) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці [Комиссаров В.Н., 1990: 185]. Експлікація є надзвичайно продуктивним засобом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій не дозволяє багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти й закріпитися у мові перекладу. За допомогою експлікації перекладаються багатокомпонентні термінологічні словосполучення, як, наприклад: native mode – режим роботи у власній системі команд; processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора; non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою; business application – програма комерційних розрахунків; nucleus – ядро операційної системи.

Продуктивність  експлікації при перекладі на українську мову також пояснюється  розбіжностями у засобах творення слів та словосполучень. В англійській  мові, аналітичній за своєю структурою, переважають багатокомпонентні  безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і створює певні труднощі в процесі перекладу. Труднощі при перекладі багатокомпонентних словосполучень часто усуваються за допомогою калькування зі зміною послідовністі компонентів словосполучення. Пор.: CSMA/CA (Carrier Sense Multiple Access/collision Avoidance)– колективний доступ з контролем несущчої і вилученням конфліктів; BIOS (Basic Input/Output System) – базова система вводу-виводу; DMA (Direct Memory Access) – прямий доступ до пам’яті.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням, як, наприклад: MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) – дискова операційна система фірми Microsoft; EISA (Extended Industry Standard Architecture) – розширений промисловий стандарт (шинної) архітектури. Лексичні одиниці української мови, так само, як і англійської, розвивають нові значення для позначення нових понять і об’єктів.

Прикладами функціонування лексичних одиниць у новому лексико-синтаксичному  варіанті є такі терміни, як мультиплікація «оживлення», меню «список команд», програма «комп’ютерна». Більшість з цих новотворів пройшла синхронний шлях разом з англійськими термінами у процесі розвинення нового значення, тому точніше було б вважати, що було запозичене нове значення, а не лексична одиниця.

Таким чином, термінологічна система галузі інформаційних технологій має динамічний характер, про що свідчить виникнення нових лексичних утворень для позначення інноваційних розробок у цій галузі.

Інтенсивний розвиток науки і техніки разом із глобалізаційними процесами у сучасному суспільстві приводять до збагачення термінологічної системи української мови словами і словосполученнями, пов’язаними зі сферою інформаційних технологій. На жаль, процеси створення спеціальних лексикографічних джерел також мають повільний характер і сучасним перекладачам і професіоналам з інформаційних технологій бракує спеціальних словників.

Номінативні процеси у галузі інформаційних технологій функціонують у мовах всіх технічно розвинених країн світу. Запозичення нових термінів є проявом інтегративних процесів, що відбуваються у межах науки, техніки та економіки різних країн, і основою світової глобалізації.

 

 

 

 

 

 

2.2. Переклад абревіатур  та скорочень у комп’ютерних  текстах

У текстах комп’ютерної тематики часто зустрічаються скорочення, абревіатури, утворення яких є наслідком прагнення до скороченості і чіткості.

Серед скорочень, що є одиницями комп’ютерної терміносистеми, можна назвати, наприклад, абревіатури PC < personal computer (мікроЕОМ, персональний комп’ютер), VR < virtual reality (світ, штучно створений за допомогою комп’ютерної техніки) СLS < Clear Screen (клавіша, що виконує наказ “очистити екран”); акроніми TELEX < teletypewriter exchange (телекс), DIVOL < digital-to-voice translator (переклад цифрового коду на мовлення); скорочення, що являють собою перші склади слів: DEL < delete (клавіша, що призначається для ліквідації знака), INS < insert (клавіша для вставки символу), avail < availability (коефіцієнт готовності), therm < thermistor (терморезистор); скорочення, що являють собою “стислі” утворення, наприклад, , comptr < comptometer (комптометр), TPWR < typewriter (пристрій для друкування). Скорочення слова electronic до літери e зустрічається у термінах e-mail, e-cash, e-data, e-mall .

Термінологічні  словосполучення часто використовуються у вигляді абревіатур, більшість з яких є загальновживаними у галузі інформаційних технологій. Скорочення як засіб утворення слів залишається одним із найбільш продуктивних у сучасній англійській мові, що пояснюється тенденцією до збільшення темпу життя і до економії мовних засобів.

Наявність акронімів  є однією з типологічних однак, притаманних  науково-технічному типу тексту. Акроніми є одним із видів економії мовних засобів і сприяють компресії  інформації на лексичному рівні, що є  функціонально виправданим у межах науково-технічних текстів. Напр.:

ROM – Read Only Memory.

RAM – Random Access Memory.

SIP – Single In-line Package.

SDLC – Synchronous Data Link Control.

TCP/IP- Transmission Control Protocol/Internet Protocol.

Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC – personal computer; IRC (Internet Relay Chat) – спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) – будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) – всесвітнє інформаційне середовище й ін. (див. Додатки)

Найчастіше скорочуються назви установ, організацій, країн  і т.д. Відмінна риса абревіації в  комп'ютерних текстах – це скорочення не тільки термінів, але й часто  вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад: AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; TTYL = Talk To You Later; TYVM = Thank You Very Much; IMHO = In My Humble Opinion та ін.

Оскільки учасники комп'ютерного спілкування – це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate year, PGY-1, PGY-2 тощо.

Відомо, що спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.

Продуктивність скорочення як засобу утворення слів виявляється також у виникненні специфічних слів, які належать до жаргонної лексики спеціалістів з інформаційних технологій, таких, наприклад, як: arg (argument), tab (tabulation), comp (computer), etc. Тенденція до переходу таких слів з жаргонної до загальновживаної лексики є ще однією ілюстрацією глобалізаційних процесів, які охоплюють усі прошарки суспільства.

Напр.: edt (editor) – програма – редактор;

Edlin (Edit lines) – строковий редактор;

err (error) – помилка;

EXT (End of Text) – кінець тексту;

ext (extension) – розширення.

Інтенсивність роботи з комп’ютером спричинила виникнення безлічі абревіатур, покликаних скоротити число натисків на клавіші. Поряд з короткими DNS, asap, LOL чи ftp широкого розповсюдження набули рекордно довгі типу WYSIWYG. Репертуар гумору ширшав відповідно до репертуару нових вербальних формул (Plug and Pray замість Plug and Play). Виникли послуги з добору адекватного найменування товару, що його «викидають на ринок». Вдалий приклад такого найменування – PENTIUM: у ньому чуються і міць, і антична класичність (-um), і, врешті, множинність (грецьке penta – п’ять).