Українська мова та Інтернет

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ 

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ)

КИЇІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ  ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

(КИЇВСЬКА МАН «ДОСЛІДНИК»)

 

 

Відділення філології та мистецтвознавства

Секція української мови

Базова дисципліна: українська мова та література

 

 

 

Тема роботи: «Українська мова та Інтернет»

 

Кандидат у члени  МАН

Мельник Людмила Дмитрівна

19 жовтня 1994р.

учениця 10 класу

Київської гімназії №287

Святошинський район

вул. Чорнобильська, 24/26, кв.40

тел.: 423-31-97, моб.: 095-490-35-90

Науковий керівник:

Клименко Ірина Вадимівна

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

асистент факультету психології,

кандидат психологічних  наук,

моб. тел.067-908-01-00

Педагогічний керівник:

Кравець Олена Станіславівна

Київська гімназія №287; учитель вищої категорії;

звання: «старший вчитель»;

моб.: 097-500-00-77

 

Київ-2011

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема роботи: «Українська  мова та Інтернет»

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….4

Основна частина………………………………………………………………..6

Розділ 1. Українська мова та комп’ютер……………………………………...6

1.1 Специфіка мови комп’ютера та Інтернету………………………………..6

Висновки до першого  розділу………………………………………………..10

Розділ 2. Соціологічне дослідження на тему: «Спілкування в Інтернеті»...11

2.1 Аналіз опитування  на тему: «Спілкування в Інтернеті»……………….11

2.2 «Діалог двох закоханих»………………………………………………….17

Висновки до другого розділу………………………………………………...20

Загальні висновки……………………………………………………………..22

Список використаних джерел………………………………………………..23

Додаток 1………………………………………………………………………24

 

ВСТУП

 

 

У кінці ХХ століття в  українській мові з’явилися нові слова (неологізми): комп’ютер, всесвітня мережа, Інтернет тощо. У ХХІ столітті ці неологізми перетворилися на загальновживані слова.

Інтернет увірвався  в життя з неймовірною швидкістю. Сучасний школяр не уявляє свого життя без комп’ютера. Учням і студентам тепер не потрібно просиджувати в бібліотеках, як це робили їхні батьки. Будь-яку інформацію можна знайти в Інтернеті. У всесвітній мережі можна спілкуватися з друзями, знайомитися з новими людьми.

На щастя, з 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп’ютерної програми, яка дала змогу отримати українську версію операційної системи MS Windows XP Professional.

Український користувач отримав можливість спілкуватися в Інтернеті рідною мовою.

«Українська мова та Інтернет» - це тема моєї роботи.

Мова – це живий організм, який реагує на зміни в суспільстві.

«Українська мова та Інтернет» - цікава, актуальна і нова тема для дослідників. Зрозуміло, що в одній учнівській роботі розглянути всі проблеми, пов’язані з даною темою, неможливо.

Мета роботи: дослідити, як українська мова функціонує у всесвітній мережі.

Завдання: використовуючи публіцистичну і наукову літературу, проаналізувати специфіку мови комп’ютера в Інтернеті; провести соціологічне дослідження на тему: «Спілкування в Інтернеті».

Робота складається  з двох частин.

Перша частина – теоретична. У ній подається матеріал сучасних дослідників щодо використання мови в Інтернеті, про позитивні і негативні явища впливу всесвітньої мережі на мову.

Друга частина роботи – дослідницька. Учням 5-10 класів Київської  гімназії №287 було запропоновано взяти  участь в опитуванні на тему: «Спілкування в Інтернеті». Усі відповіді в роботі опрацьовані й оформлені стовпчастими діаграмами для кращої наочності; укладений словничок сленгових слів, скорочень, позначок, якими користуються учні під час спілкування в Інтернеті; подані цікаві пропозиції щодо запровадження нових програм, які допоможуть у ліквідації безграмотності; зроблені власні висновки щодо результатів опитування. «Діалог двох закоханих» - це приклад, як можна грамотно спілкуватися в Інтернеті рідною мовою.

 

РОЗДІЛ 1.УКРАЇНСЬКА МОВА ТА КОМП’ЮТЕР

(ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА)

 

 

Людство давно мріяло створити штучну істоту, подібну до себе. Ще дві тисячі років тому у  єврейському фольклорі існував  Голем – глиняний велетень, своєрідний прообраз робота. За міфами, Голема можна було виліпити з червоної глини, оживити або іменем бога, або написавши на лобі фігурки слово «життя». Голем не мав душі, не вмів розмовляти. Але він міг нібито виконувати всю домашню роботу в єврейській сім’ї, особливо в суботу, коли за іудейськими заповідями не можна працювати.

Небезпечність Голема, за міфами, у тому, що він міг швидко набирати колосальних розмірів, виходити з-під контролю людини і навіть знищити її. Як актуально звучить це нині!

А, може, у міфах вміщена  геніальна передбачлива засторога  людству: не створюйте собі подібних бездушних машин, бо вони колись зможуть знищити життя на Землі [3].

 

 

1.1 Специфіка мови комп’ютера та Інтернету

 

 

Мова є динамічною системою, якій притаманна постійна зміна, мові не характерна стабільність та сталість. Вона постійно реагує на зміну умов, прилаштовується до середовища, у якому функціонує [2].

Хоч ця проблема є важливою для сучасної людини, оскільки Інтернет стає частиною її життя, науковці, причому не лише лінгвісти, а й педагоги, соціологи, культурологи, досліджуючи функціонування мови комп’ютера та Інтернету, торкалися лише окремих її аспектів. Дослідники мало уваги приділяли лексичним аспектам віртуального спілкування.

Мова – це практична  свідомість, у якій відображено не тільки суспільно-політичний досвід людства, а й соціальний статус конкретного прошарку суспільства. Мова має знакову природу й системну організацію, є універсальним засобом спілкування. Мова використовується в побуті, виробничій діяльності людини, різних галузях науки, культури, суспільному та політичному житті, а віднедавна стала основним компонентом всесвітньої мережі. Вибір та активізація різноманітних мовних засобів у кожному конкретному випадку залежить від мети, завдань та умов спілкування, соціального середовища, вікової групи.

У процесі віртуального спілкування слова поєднуються в різні групи на основі тих чи інших ознак із дотриманням загальної нормативної системи. Здебільшого поділ на лексичні групи слів існує в літературній мові, а віднедавна розмежовуємо певні лексичні групи й у мові Інтернету. У цій групі одночасно співіснують, доповнюючи одна одну, різні групи слів.

Оскільки Інтернет є засобом зв’язку, роботи, пошуку інформації людей багатьох спеціальностей, то відповідно в Інтернет-мовленні можна виділити таку лексичну групу, як професіоналізми – слова або вислови, що властиві мовленню людей певної професійної групи; багато з таких слів чи висловів уживаються лише у відповідному професійному колі людей і не відповідають нормам літературної мови [1]. Ці слова не знаходять загального вжитку в суспільстві. Професійна лексика незамінна для лаконічного й точного виразу думок в спеціальних текстах, що призначені для підготовленого читача. Професіоналізми функціонують в усному мовленні як «напівофіційні» слова, що не мають наукового характеру. На сучасному етапі в Інтернеті професіоналізми використовуються в Інтернет-листуванні, он-лайн конференціях, вузькопрофільних форумах та блогах.

В останні роки користувачами Інтернету стають люди різних соціальних статусів й усе частіше з низьким рівнем освіти, для мовлення яких характерним є вживання вульгаризмів (від лат. простий, звичайний) – неприйнятні в літературній мові грубі чи лайливі слова або звороти [1].

Користувачі  Інтернету часто об'єднуються відокремлені від інших групи за спільними інтересами, способом життя. У таких групах вони спілкуються на певному арго (від фр. жаргон – мова вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх) [1]. Комп’ютерна жаргонна лексика – система, яка активно розвивається, багато слів із комп’ютерного арго переходить в офіційну термінологію не тільки усного мовлення, віртуальних конференцій, а й засобів масової інформації.

Більшість віртуальних співрозмовників для більш виразного, іронічного забарвлення певного виразу вживають слова з порушенням мовних норм. Отже, розповсюдженою в Інтернеті є така лексична група, як сленг (від англ. жаргон) – жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків [1].

До проблем культури міжособистісного спілкування додається проблема визволення та перехід специфічної  мови чатів, блогів, web-форумів з просторів Інтернету до реального життя.

Розрізняємо групи слів не лише за значенням, за сферою вживання, але  й за способами утворення. Шляхи та методи утворення комп'ютерної сленгової лексики різноманітні. Аналізуючи слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, можемо зробити висновок, що більшість із них є запозиченими з англійської мови, адже саме США й Великобританія є джерелом розробок у галузі сучасного персонального комп'ютера та глобальної мережі Інтернет. Будь-яке іншомовне слово, перш ніж засвоїтися мовою, повинно пройти так зване шліфування. Слово спочатку адаптується до мови користувача, змінюється відповідно до граматичних, фонетичних, орфографічних норм, а вже потім входить до вжитку. Лихолітов П.В. до основних методів утворення специфічної комп'ютерної сленгової лексики відносить: кальку (повне запозичення device – девайс, message – мессаг), напівкальку (запозичення основи strategic game –стратегія, ROM – ромка, CD-ROM - сидиромка), переклад (із використанням стандартної лексики в особливому значенні: virus – живність, disk – блин; з використанням сленгу інших професійних груп: Pentium-200 - “Модна тачка з двохсотим мотором”), фонетичну мімікрію (основана на збігу семантично не схожих слів, які мають загальне застосування та англійських комп'ютерних термінів: error – Єгор, jamper – джемпер, button – батон) [5].

Проаналізувавши тенденції формування, розвитку, вживання мови Інтернету, зазначаємо, що актуальними залишаються питання дослідження лінгвістичної складової віртуального спілкування. У процесі віртуального спілкування формується унікальний лексичний пласт, який синтезує в собі професіоналізми, вульгаризми, арго, сленг у рівнозначних частинах. Концентрація тих чи інших груп у мовленнєвому спілкуванні залежить від внутрішньої культури людини, її соціального статусу, освіти, психології та вікової приналежності, а дефіцит живого літературного слова поступово призводить до деградації суспільства. Дослідження цієї теми дасть змогу спрогнозувати деякі тенденції розвитку мови.

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

 

 

Отже, комп’ютер та Інтернет –  визначні досягнення людства, проте кожне з відкриттів може нести як корисні, так і згубні наслідки. Світова мережа та комп’ютер не є винятками. Однією з основних проблем є мова. Користувачі Інтернету у наш час, не розуміючи того, що мережа – це чудовий спосіб підвищити рівень грамотності, «забруднюють» мову сленгізмами, жаргонізмами, припускаються помилок у письмовому спілкуванні. Така мовна ситуація є наслідком неправильного використання видатного винаходу ХХ сторіччя.

 

РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  НА ТЕМУ: «СПІЛКУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ»

(ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА)

 

 

2.1 Аналіз опитування  на тему: «Спілкування в Інтернеті»

 

 

Учням 5-10 класів Київської  гімназії № 287 було запропоновано взяти  участь в опитуванні на тему: «Спілкування в Інтернеті». В опитуванні взяли участь 185 учнів.

Як вдалося з’ясувати, кількість користувачів Інтернету серед школярів значна. Не користуються комп’ютером одиниці. Учні півдня проводять у стінах школи, дві-три години виконують домашнє завдання, а біля комп’ютерів просиджують: 1 годину – 32% учнів, 2 години – 29%, 3 години – 18%, понад 3 години – 17% (стовпчасті діаграми 1.1, 1.2, 2.1, 2.2).

 

Стовпчаста діаграма 1.1 (запитання «Скільки часу ти проводиш за комп’ютером?»)

Стовпчаста діаграма 1.2 (запитання «Скільки часу ти проводиш за комп’ютером?»)

 

Стовпчаста діаграма 2.1 (запитання «Скільки часу ти витрачаєш  на спілкування в Інтернеті?»)

 

Стовпчаста діаграма 2.2 (запитання «Скільки часу ти витрачаєш  на спілкування в Інтернеті?»)

Всесвітня мережа, з одного боку, відкриває нові можливості, з іншого – викликає Інтернет-залежність. Головне для користувачів – мати відчуття міри, тоді Інтернет стане засобом поліпшення життя.

Українською мовою в  Інтернеті спілкуються 11% учнів, російською – 70%, суржиком – 19% (стовпчаста діаграма 3).