Економічно активне населення України

          Безробіття виникає тоді, коли кількість наявних робочих місць становить меншу частину тієї кількості, що потрібна для працевлаштування громадян. Це явище, коли частина економічно активного населення, яке бажає працювати, не може застосувати свою робочу силу, а пропозиція робочої сили різко перевищує попит на неї. Міжнародна організація праці дає таке визначення: безробітний – це людина, яка хоче працювати, може працювати, але не має робочого місця.

         Важливо підкреслити, що до безробітних зазвичай відносять не тільки звільнених за різними причинами, а й тих, які добровільно залишили роботу і роблять спробу знайти нову. Структура безробіття за її причинами включає чотири основні категорії робочої сили: ті, що втратили роботу в результаті звільнення; ті, що добровільно залишили роботу; ті, що прийшли на ринок праці після перерви; вперше прийшли на ринок праці. Співвідношення цих категорій залежить перш за все від фази економічного циклу.

          Важливе значення має визначення рівня безробіття. Рівень безробіття – це відношення (у%) чисельності безробітних до чисельності робочої сили.

Рівень безробіття =	Кількість безробітних	х 100%
	Кількість працездатного населення

 

 

         З погляду природи безробіття виділяють основні його типи: фрикційне, структурне та циклічне.

        Фрикційне – пов'язане з пошуками або очікуванням роботи і є короткочасним. У суспільстві завжди існує певна частка осіб, які змінюють місце роботи через низьку заробітну плату, погані умови праці, невдоволення місцем проживання тощо.

          Структурне – пов'язане із структурними диспропорціями на ринку праці, коли з'являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. У виробничому процесі дуже часто відбуваються технологічні зрушення, що видозмінюють структуру попиту на робочу силу. У цій ситуації структура робочої сили не відповідає новій структурі робочих місць, внаслідок чого і з'являється ця форма безробіття.

         Циклічне – пов'язане із циклічним спадом виробництва, коли зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Економічно активне населення України

 

         За останнє десятиріччя на ринку праці відбулися певні зміни, обумовлені структурними перетвореннями в економіці, загостренням економічних, демографічних та соціальних проблем. В Україні ринок праці формується передусім за рахунок природного відтворення осіб працездатного віку. У структурі робочої сили демографічна система є базою, що визначає її кількісні й якісні характеристики. До трудових ресурсів певної території (країни, регіону) відносять ту частину населення, що досягла працездатного віку, який у кожній країні визначається законодавчо.

        В Україні склалися помітні територіальні відмінності в рівні зайнятості населення, що пояснюється регіональними особливостями структури матеріального виробництва та невиробничої сфери, рівнем розвитку продуктивних сил, демографічною ситуацією, навичками та традиціями місцевого населення.

         В умовах переходу до ринкової економіки урізноманітнюються форми зайнятості населення. Зростає кількість зайнятих у комерційних структурах, індивідуальних селянських та фермерських господарствах. Виникають нові сучасні форми зайнятості, пов'язані з розвитком інформаційної і ринкової інфраструктури. Але характерною рисою сучасного ринку праці в Україні є поширення нерегламентованої (незареєстрованої) зайнятості населення, тобто самозайнятості. Людина, яка офіційно вважається безробітною, водночас може брати активну участь у «тіньовій» економіці, отримувати там основні доходи (порівняно з допомогою по безробіттю). Значних масштабів останнім часом набули нелегальні трудові міграції за кордон.

        Неоднаковою в Україні є структура зайнятості працівників у всіх сферах економічної діяльності. В областях переважно аграрно-промислової спеціалізації питома вага працюючих у сільському господарстві є більшою, ніж у високоіндустріальних областях. У промислових курортних регіонах, особливо в Одеській області, помітно зростає частка зайнятих у сфері обслуговування. Більшою, ніж у середньому по Україні, є питома вага зазначених працівників у структурі зайнятості населення Львівської та Закарпатської областей, котрі також спеціалізуються на курортному обслуговуванні.

 

2.1. Державна політика зайнятості в Україні

 

       Важливим напрямом соціальної політики є політика зайнятості працездатного населення, оскільки високий рівень зайнятості забезпечує відповідні доходи значної частини населення. Політика зайнятості включає державні заходи щодо регулювання ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення і запобігання безробіттю. Юридичною основою політики зайнятості в Україні є Закон України «Про зайнятість населення». Політика зайнятості стає важливою складовою макроекономічної політики. Держава може використовувати два варіанти політики зайнятості: активний і пасивний.

        Активна політика зайнятості передбачає надання послуг з працевлаштування, навчання та підвищення кваліфікації, допомогу безробітним в пошуку нового місця роботи тощо.

         Пасивна політика зайнятості передбачає виплату грошової допомоги, компенсацію втрат доходів внаслідок безробіття тощо, але вона не надає допомоги безробітному в пошуках нового місця роботи (тому і називається пасивною).

          Важливе значення в політиці зайнятості в Україні має проблема підвищення гнучкості ринку робочої сили, який формується, забезпечення його швидкого пристосування до умов виробництва, що постійно змінюється, і ринкової кон'юнктури за умов мінімальних соціальних втрат.

          Реалізація державної політики сприяння зайнятості населення та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття проводиться за допомогою низки нормативно-правових документів, зокрема: Закону України «Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2003–2013 роки», реалізація якого дасть змогу забезпечити ефективне проведення державної політики зайнятості; Закону України «Про внесення змін до Закону України» Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», яким визначено розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для забезпечення фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних громадян; Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи організації виконавчих актів законодавства з питань зайнятості населення» від 17 серпня 2009 р. №1139; розпорядження Кабінету Міністрів України» Про затвердження плану дій на 2009 рік щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення та оптимізації регулювання ринку праці» від 28 лютого 2009 р. №87-р; розпорядження Кабінету Міністрів України» Про заходи щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів на виробництві» від 24 січня 2008 р. №13-р; нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

         В умовах переходу до сталого економічного розвитку державне регулювання ринку праці проводиться з метою збалансування попиту і пропозиції робочої сили, зменшення рівня безробіття, досягнення продуктивної зайнятості населення, забезпечення соціального захисту громадян від безробіття, дотримання основних прав громадян.

        Ці заходи сприяють стабілізації ситуації на ринку праці. Так, відбулося зростання чисельності економічно активного населення до 21,840 млн осіб у Ι четверті 2013 р. (за даними обстеження домогосподарств з питань економічної активності населення за методологією Міжнародної організації праці). Майже на 1500 тис. осіб проти 2012 р. зросла чисельність зайнятого населення і становить 20,354 млн. осіб. Відповідно підвищився рівень зайнятості населення – 59,7% (Додаток А).

         З'явилися позитивні ознаки руху робочої сили в галузях економіки. У січні-червні 20013 р. було прийнято 1391,2 тис. працівників, що на 5,0% більше обсягів відповідного періоду минулого року, а чисельність працівників, які вибули, зменшилася на 3,0% і становила 1553,3 тис. осіб. Водночас значним залишається перевищення чисельності працівників, які вибули, над прийнятими працівниками (162,1 тис. осіб), що має місце переважно в базових галузях економіки.

         Крім того, чисельність зайнятих у цілому по країні за 2012 р. зросла на 0,6% порівняно з відповідним періодом минулого року та становила 20,354млн. осіб. Зростання було обумовлене збільшенням числа працюючих у приватному секторі економіки, де приріст зайнятих складав 15,3%.

         При цьому чисельність найманих працівників підприємств, установ, організацій державної та колективної форм власності зменшилася відповідно на

5,7% та 1,9%.

         Для реалізації політики зайнятості в Україні створено державну службу зайнятості, діяльність якої фінансується з Державного фонду сприяння зайнятості. Зараз на всій території України створено центри зайнятості. За рахунок коштів цього фонду виплачується допомога по безробіттю, забезпечується робота системи інформації та консультації, подається допомога в пошуку нових місць роботи, проводиться навчання і перенавчання, а також підвищення кваліфікації безробітних тощо.

 

2.2. Безробіття в Україні

 

       Згідно з законом України «Про зайнятість населення» безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність належної роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

       В Україні чисельність безробітних зменшилася на 11,4% і становила 2,2 млн. осіб (Таблиця 1). При цьому рівень безробіття також скоротився з 11,0% у середньому за 9 місяців 2012 р. до 9,8% економічно активного населення.

       Істотно зменшився рівень безробіття й серед молоді. Рівень зареєстрованого безробіття серед населення сільської місцевості за рік зріс з 4,8% до 6,5% на 1 січня 2013 р. та вдвічі перевищив аналогічний показник (2,9%) у міській місцевості. Однією з позитивних тенденцій зареєстрованого ринку праці за останні 12 місяців було скорочення довготривалого безробіття. Так, кількість безробітних, які станом на 1 січня 2013 р. перебували на обліку понад один рік, зменшилася більш як на чверть (26,8%). Середня тривалість зареєстрованого безробіття порівняно з відповідним періодом 2012 р. скоротилася з 9 до 8 місяців.

       За станом на 1 січня 2013 р. потреба підприємств у працівниках становила 123,9 тис. осіб, що на 27,9% більше, ніж на відповідну дату минулого року. При цьому приріст потреби в працівниках на підприємствах приватної форми власності становив 62,3%, державної – 24,0% та колективної – 27,6%.

Таблиця 1

Безробіття  та тривалість пошуку роботи

	2007	2008	2009	2010	2011	2012		2013
						У середньому зарік	9 місяців	9 місяців
Всього безробітних  у віці 15–70 років, тис. осіб	2004,5	2330,1	2937,1	2698,8	2707,6	2516,9	2519,2	2232,4
з них: шукали роботу, намагались організувати власну справу, тис. осіб	1666,2	2002,4	2825,4	2565,1	2628,7	2431,3	2433,4	2143,7
у тому числі за тривалістю пошуку роботи, %: до 3-х місяців	26,7	20,4	17,9	14,9	13,2	14,0	13,8	14,7
4–6 місяців	20,2	20,4	19,1	13,9	11,0	11,0	10,8	11,3
7–9 місяців	11,1	11,9	10,7	12,0	12,2	10,1	10,5	10,3
10–12 місяців	9,3	15,0	15,3	12,9	13,1	10,1	10,2	9,7
більше 1 року	32,7	32,3	37,0	46,3	50,5	54,8	54,7	54,0
Середня тривалість пошуку роботи, місяців	8	8	9	9	10	10	10	10

 

       Одна з центральних проблем державної політики доходів і зайнятості – умови виплати і розмір допомоги по безробіттю. Потрібно слідкувати, щоб соціальна допомога при вимушеному безробітті не провокувала її переростання у добровільне безробіття, коли грошова допомога стає достатнім засобом існування для людини. Майже кожному другому з числа безробітних громадян державною службою зайнятості було надано соціальні послуги та матеріальне забезпечення (1,9 млн. незайнятих осіб). Так, протягом січня-червня 20013 р. працевлаштовано 412,3 тис. осіб, що на 16,5% більше порівняно з відповідним періодом минулого року, проходили професійне навчання 99,8 тис. осіб, чисельність залучених до громадських робіт зросла на третину і становить 190,4 тис. осіб.

       Загрозі масового безробіття в Україні повинні протистояти відомі в світовій практиці інвестиційні програми та активні методи політики зайнятості – підтримка робочих місць, попередження масових звільнень, навчання та перенавчання працівників, організація громадських робіт, стимулювання раціонального розміщення виробництва, підвищення мобільності працівників, створення малих підприємств.

         В Україні існують величезні можливості для зайнятості населення. Розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, усієї ринкової інфраструктури є хорошою основою для росту зайнятості в економіці. Високі темпи приросту населення країн, що розвиваються, при збереженні його «омолодженої» вікової структури (майже 34% людей у віці до 15 років) формують збільшення масштабів трудових ресурсів. Це призводить до необхідності створення нових робочих місць для ліквідації часткового чи повного безробіття. Розрахунки експертів Міжнародної організації праці (МОП) показують, що для задоволення потреби в зайнятості і ліквідації безробіття до 2025 р. на планеті потрібно щорічно додавати 50 млн. робочих місць, у тому числі у країнах, що розвиваються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Кількість економічно активного  населення України у віці 15-70 років  у І кварталі 2013 року становила 21 млн 840,4 тис. осіб. Про це повідомляє Державна служба статистики.

У І кварталі 2012 року кількість  економічно активного населення України становила 21 млн 885,3 тис. осіб. Таким чином, у річному вимірі цей показник зменшився на 0,02%.

Населення працездатного  віку в І кварталі 2013 р. склало 20 млн 426,4 тис. осіб (+0,04%), старше працездатного  віку – 1 млн 414 тис. осіб (-8,5%).