Охорона праці та зовнішнього середовища

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2013 в 02:18, курсовая работа

Описание работы

Оновлення же технічної бази підприємств легкої промисловості є тепер вкрай актуальним через необхідність впровадження енергозберігаючих технологій. Особливої гостроти це питання набуває за умов вступу України до СОТ, коли передбачається лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.
Розвиток легкої промисловості у січні – вересні 2008р.
Незважаючи на те, впродовж 2008 р. легка промисловість зберігає позитивну динаміку розвитку, темпи нарощування обсягів виробництва уповільнилися. Так, за даними Держкомстату України, індекс обсягів виробництва продукції легкої промисловості за січень – вересень 2008 р. до відповідного періоду минулого року становив 100,7%, в тому числі: у текстильній промисловості – 105,5%, виробництва готового одягу та хутра – 93%, у виробництві шкіри та взуття – 112,5%.

Содержание работы

Вступ........................................................................................................................6
1. Технічне завдання...............................................................................................8
1.1. Назва та призначення виробу, що проектується..........................................9
1.2. Вимоги до виробу, що проектується...........................................................10
1.3. Вимоги до матеріалів....................................................................................11
2. Технічна пропозиція.........................................................................................12
2.1. Напрямок моди..............................................................................................12
2.2. Аналіз моделей – аналогів............................................................................14
2.3. Розробка та аналіз моделей – пропозицій. Вибір основної моделі...........15
3. Ескізний проект.................................................................................................17
3.1. Вибір та обґрунтування матеріалів до виробу............................................18
Таблиця 1. Характеристика матеріалів.............................................................18
3.2. Вибір системи конструювання одягу та її обґрунтування.........................19
3.3. Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції.......................20
3.3.1. Розмірні ознаки фігури..............................................................................21
Таблиця 2. Розмірні ознаки фігури...................................................................21
3.3.2. Прибавки.....................................................................................................22
Таблиця 3. Прибавки.........................................................................................24
3.4. Побудова креслення базової конструкції...................................................25
3.4.1. Попередній розрахунок конструкції........................................................26
3.4.2. Розрахунок та побудова базової конструкції виробу.............................26
Таблиця 4. Розрахунок креслення конструкції...............................................27
3.4.3. Побудова модельної конструкції (технічне моделювання)...................30
4. Робоча документація.........................................................................................32
4.1. Побудова кінцевих лекал всіх видів............................................................32
4.2. Технічне розмноження лекал (градація деталей виробу)..........................34
Таблиця 5. Переміщення конструктивних точок............................................36
4.3. Специфікація деталей крою..........................................................................36
Таблиця 6 . Специфікація деталей крою..........................................................37
4.4. Складання таблиці вимірювання готового виробу та лекал (табель вимірювань)............................................................................................................38
Таблиця 7. Табель вимірювання.......................................................................38
4.5. Розробка розкладки деталей крою на матеріалі. Визначення відсотку
між лекальних втрат.................... .........................................................................39
5. Охорона праці та зовнішнього середовища....................................................40
5.1. Правові основи охорони праці.....................................................................40
5.2. Техніка безпеки при виконанні робіт по тематиці курсового проекту....41
5.3. Пожежна безпека...........................................................................................41
5.4. Вимоги гігієни та виробничої санітарії.......................................................43
6. Висновки............................................................................................................44
7. Література...............................................................................

Файлы: 1 файл

Зміст.doc

— 452.00 Кб (Скачать файл)

   Наряду з системою  ЦОТШЛ діє західно – європейська система Мюллера, яка заснована також на антропометричних вимірюваннях тіла людини. Система Мюллера зараз широко пропогандується. Ця система застосовується як для масового, так і для індивідуального виготовлення одягу.

   Всі системи  конструювання, особливо сучасні, нерозривно пов’язані з тілом людини.

   Розрахунок формул  складається з позначень обмірів  тіла людини і прибавок на  свободу дихання, руху, фасон.

 

 

3. 3. Вихідні дані для  побудови базової конструкції

 

   Тіло людини, так  само як одяг, що його покриває, має складну просторову поверхню.

   Складність поверхні  фігури людини визначає складність  розгортки деталей крою. Тому  побудова конструкції одягу є  складним процесом обраної системи  конструювання.

   Вихідними даними  для розробки конструкції виробу є:

  • дані про тілобудову людини;
  • величини їх розмірних ознак;
  • відомості про форму моделі;
  • конструктивні прибавки.

   Дані для побудови  основних креслень деталей одягу  конкретизуються залежно від  обраної системи конструювання.

   Велике значення для розробки розмірної типології має вибір ведучих (головних) розмірних ознак, а саме ознак, які обирають за основу при виділенні антропологічних розмірних типів (типових фігур) і які найкращим чином характеризують форму і пропорції тіла людини. Інші розмірні ознаки називаються підлеглими, їх значення розраховується в залежності від значення ведучих ознак.

   При побудові  розмірної типології вірний вибір  ведучих розмірних ознак і  їх оптимальної кількості є  однією з важливих задач. Вибір  ведучих розмірних ознак не безпідставний, не кожна розмірна ознака може бути прийнята за ведучу.

   Основні вимоги, яким повинні відповідати ведучі  ознаки:

  • ведучі розмірні ознаки повинні мати найбільшу чи близьку до найбільшої величину з всіх ознак даної групи і визначати собою основні розміри тіла людини, його параметри;
  • повинні бути розташовані в різних поверхнях і мати мінімальну ступінь зв’язку між собою;
  • кожна ведуча ознака повинна бути тісно зв’язана з іншими ознаками, розташованими в тій же поверхні;
  • з точки зору конструювання ведучі ознаки повинні відповідати базисним вимірам, по яким будують креслення конструкції, бути доступні для простого і точного вимірювання не тільки в умовах виробництва, але й при торгівлі одягом, легко пояснюваними населенню.

В наш час встановлені наступні ведучі розмірні ознаки:

  -   зріст, Р;

  -   обхват грудей третій, ОгІІІ;

  -   обхват стегон з урахуванням  виступу живота (визначає повноту  у жінок), Об.

   Обхват стегон з урахуванням  виступу живота та обхват талії  найкращим чином відображають вікову змінність фігури дорослого населення (збільшення повноти з віком) і є важливими для конструювання одягу ознаками.

   З ціллю забезпечення  зазорів між одягом і тілом  розмір одягу завжди виконують  більшими, ніж відповідні розміри  фігури, і ця різниця між внутрішніми розмірами одягу і відповідними розмірами тіла називається прибавками. Прибавки повинні забезпечувати свободу дихання і руху людини. Створювати повітряну про слойку, необхідну для регулювання теплообміну, виконання декоративно – конструктивних вимог у відповідності з моделлю. Таким чином, величина любого лінійного виміру виробу складається з величини відповідного виміру тіла людини плюс прибавка на свободу облягання і декоративне оформлення. Прибавки дають на трьох зонах конструкції, які є об’єктом розрахунку і побудови:

  -   до обхватних вимірів  (Ст, Сб, Оп);

  -   до широтних вимірів  (Шс, Шг);

  -   до ширини і висоти  горловини спинки, до глибини  пройми спинки.

 

 

3. 3. 1. Розмірі ознаки  фігури

 

   Розмірна характеристика  фігури людини необхідна для  отримання вихідних даних для  побудови креслень деталей одягу.  Для моделей одягу, що виготовляють  в індивідуальному виробництві,  розмірні ознаки визначають шляхом  безпосереднього вимірювання тіла  людини. В масовому виробництві розмірні ознаки визначені на ґрунті комплексної програми вимірювань, яка відображена в ДТСТ для чоловіків, жінок і дітей.

   Розмірні ознаки покладені  в основу ЄМКО і можуть бути  використані в інших системах  конструювання. Для потреб швейної промисловості розроблені відповідні галузеві стандарти.

   В наш час встановлені  наступні ведучі розмірні ознаки:

  -   зріст, Р;

  -   обхват грудей третій, ОгІІІ;

  -   обхват стегон  з урахуванням виступу живота (визначає повноту у жінок), Об.

   Обхват стегон  з урахуванням виступу живота  та обхват талії найкращим  чином відображають вікову змінність  фігури дорослого населення (збільшення  повноти з віком) і є важливими  для конструювання одягу ознаками.

Таблиця 2. Розмірні ознаки фігури

 

Номер розмірних ознак

Найменування розмірних  ознак

Умовне позначення розмірних  ознак

Значення, см

1

2

3

4

1

Зріст

Р

164,0

14

напівобхват грудей перший

СгІ

45,7

Продовження таблиці 2

15

напівобхват грудей другий

СгІІ

50,2

16

напівобхват грудей третій

СгІІІ

48,0

18

напівобхват талії

Ст

37,0

19

напівобхват стегон

Сб

50,0

45

ширина переду

Шг

17,2

46

відстань між сосковими  точками

Цг

10,1

40*

відстань від лінії  талії ззаду до найвищої точки  плечового шва біля основи шиї

ДтсІІ

43,0

36*

відстань від найвищої точки плечового шва біля основи шиї до талії спереду

ДтпІІ

44,7

35*

висота грудей від  найвищої точки плечового шва  біля основи шиї до виступаючої точки  грудей

ВгІІ

27,0

39*

відстань від найвищої точки плечового шва біля основи шиї до рівня задніх вуглів підмишечних впадин ззаду

ВпрзІІ

21,4

41

висота плеча коса від точки перетину лінії талії  з позвоночником до кінцевої точки  плечового шва

ВпкІІ

43,3

47

ширина спини

Шс

18,2

-

довжина виробу – по моделі

Ди

 

31

ширина плечового скату

Шп

13,3

-

довжина рукава – по моделі

Др

61,0

28

обхват плеча

Оп

29,7


 

 

3. 3. 2. Прибавки

 

   Конструкція одягу  має вигляд складної розгортки  на площині. 

   При побудові  конструкції необхідно врахувати  не тільки розмірні ознаки, а  й прибавки.

   Прибавка –  це різниця між внутрішніми розмірами одягу і відповідними розмірами тіла людини.

   Прибавки повинні  забезпечувати свободу дихання  і руху людини, створювати повітряну  прослойку, необхідну для регулювання  теплообміну, виконання декоративно  – конструктивних вимог у відповідності з моделлю. Таким чином, величина будь – якого лінійного виміру виробу складається з величини відповідного виміру тіла людини плюс прибавка на вільне облягання і декоративне оформлення.

   Конструктивні прибавки.

   Відповідно до існуючих  теоретичних положень в конструюванні одягу виділяють наступні види конструктивних прибавок, які мають різне призначення: прибавка мінімально необхідна на вільне облягання Пмін і прибавка декоративно – конструктивна Пд..к. = Пмін + Пд.к.

...Пмін – прибавка, мінімально необхідна для нормальної життєдіяльності людини в одязі є вихідною для конструювання одягу при визначенні лінійних параметрів конструкції. Вона забезпечує свободу руху і дихання, повітряну прослойку для регулювання теплообміну і кожного дихання і дається, як правило, до поперечних розмірів, так як якщо вона дається до будь – яких розмірів, то спотворюється вид виробу. Основою для вірного визначення величин максимальних прибавок є вивчення антропологів і гігієністів. При виборі прибавок до побутового одягу керуються величиною мінімально необхідної прибавки на свободу дихання, так як людина в побутовому одязі, як правило, не робить різких рухів. Для різних видів виробничого, спортивного одягу при визначенні мінімально необхідної прибавки виходять з максимальних змін розмірів тіла в русі.

   Величина цієї прибавки  залежить від виду виробу і  визначається зіставленням прибавок  на свободу дихання і на  товщину повітряної прослойки.  Вона дається: перш за все  до основного розміру тіла, який  визначає ширину виробу (обхват грудей).

   Прибавки, мінімально необхідні  до обхватів талії Пт і стегон Пб, декілька менше, ніж Пг і складають 0,5 – 0,75 прибавки по лінії грудей. Прибавки на вільне облягання даються і по іншим місцям конструкції.

   Прибавка на декоративно  - конструктивне оформлення Пд к залежить уже не тільки від виду виробу, але й особливостей моделі, силуету, моди і призначена забезпечувати повторення задуму конструктора в даній моделі. Тому декоративно – конструктивні прибавки дуже часто важко розрахувати на основі ескізу моделі, вони визначаються в процесі творчої роботи художника – модельєра і конструктора над моделлю. В основному при виборі величин цих прибавок керуються напрямком моди, намагаючись створити виразний силует.

   Величина Пд.к залежить від розміру, зросту виробу, віку споживача, є однією з основних факторів, що визначають силует виробу. Декоративно – конструктивні прибавки поділяються як по ширині, так і по довжині виробу.

   Сумарні прибавки  по лінії грудей, талії і стегон  складаються з суми мінімально  необхідної і декоративно –  конструктивної прибавок. Сумарні  прибавки по лінії грудей і  довжині можуть бути отримані  як сума прибавок по окремим  ділянках в заданому напрямку.

   Прибавки на  вільне облягання розподіляються  між основними ділянками конструкції  (спинкою, проймою, пілочкою) нерівномірно.

   Прибавка на  вільне облягання – це в  основному позитивна величина. Але  в залежності від властивостей  матеріалів, що використовуються (подовження, пружності та формотворчих властивостей), вона може бути нульовою і навіть негативною величиною, і, таким чином, розміри виробу можуть бути менше розмірів фігури. При конструюванні виробів з матеріалів з підвищеним опором до розтягування прибавку на вільне облягання по лінії грудей збільшують на 1,5 – 2 см.

   Величина прибавки  на товщину матеріалів пакета  одягу складається з прибавки  на товщину пакету тканини  і утеплюючої прокладки. Ця  прибавка впливає на загальну  величину прибавки, ширину виробу і, відповідно, витрати основного матеріалу, що важливо знати для економних витрат матеріалів і зниження собівартості виробу. Більша частина цієї прибавки проектується до ширини пройми.

   Виділяються також  припуски на технологічну обробку  (на шов, підгин низу, рукавів, на уробку матеріалу). Їх величини на різних ділянках одягу різні, що пов’язано з рядом факторів.

   Припуски на  уробку тканини враховуються  при побудові креслення конструкції  одягу. Уробка тканини – це  зміна лінійних розмірів деталей і вузлів виробу в процесі технологічної обробки. Їх величина залежить від матеріалів, що використовуються, конструктивних особливостей і технології виготовлення виробу. Припуски на уробку визначаються посадкою в процесі волого – теплової обробки, ступінню стягування матеріалу строчкою, кількістю швів у виробі, напрямком і видом шва.

   Припуск на  уробку по ширині спинки складає  0,3 см, пілочки – 0,5, в штанах  і спідницях по лінії талії  і стегон – 1 см.

 

 

Таблиця 3. Прибавки

 

п/п

Найменування прибавки

Умовне позначення прибавки

Значення, см

1

2

3

4

1.

прибавка до напівобхвату грудей

Пг

8,0

2.

прибавка до напівобхвату талії

Пт

0

3.

прибавка до напівобхвату стегон

Пб

2,5

4.

прибавка до ширини спини

Пшс

1,4

5.

прибавка до ширини переду

Пшп

1

6.

прибавка на свободу пройми (по глибині)

Пспр

2,5

7.

прибавка до ширини горловини  пройми

Пшгс

1

8.

прибавка до висоти горловини  спинки

Пвгс

0,2

9.

прибавка до довжини  середньої лінії спини

Пдтс

1

10

прибавка до довжини  від вершини горловини до талії

Пдтп

1,2

11.

прибавка на товщину  плечової накладки

Ппл

1

12.

прибавка на подовження пройми на товщину плечової накладки

Пуп

2,5

13.

прибавка до висоти окату  рукава на огинання шва вшивання тканини

Пвок

1,0

14.

прибавка до обхвату  плеча на вільне облягання

Поп

5,5

Информация о работе Охорона праці та зовнішнього середовища