Конфекціювання матеріалів і дослідження їх властивостей для виготовлення жіночого літнього комплекту (блуза, шорти) із шовкової тканини

 

 

Кд = 100 (m-mдр) / m

 

де m - маса паперу вирізаного за розміром не драпірованої проби, г;

mдр - маса паперу, вирізаної  по проекції драпірованою проби,  р.

13. Дати характеристику драпіруємості матеріалу по основі та утку по співвідношенню осьових ліній В і А:- відношення осьових ліній В / А в межах 0,95 - 1,1 характеризує однакову драпіруємість матеріалу у двох напрямках;- відношення осьових ліній В / А > 1,1 - відношення осьових ліній В / А < 0,95

За формулою визначаємо коефіцієнт драпіруємості для трьох запропонованих зразків тканини:

Зразок №1: 100(1,40-0,74)/1,40=71%

Зразок №2: 100(1,46-0,66)/1,46=68%

Зразок №3: 100(1,42-0,98)/1,42=70%

Співвідношення осьових ліній В/А:

Зразок №1: В / А =1,4 - характеризує кращу драпіруємість в поперечному напрямку;

Зразок №2: В / А =1,1 - характеризує однакову драпіруємість матеріалу у двох напрямках;

Зразок №3: В / А =0.84 характеризує кращу драпіруємість в поздовжньому напрямку.

Після проведення експериментів  зрозуміло, що найкращу драпіруємість має зразок №1, а найнижчий показник драпіруємість у зразка №2.

Зминаємість - властивість  матеріалу при вигині й стиску утворювати незникаючі складки.

Випробування проводиться  відповідно до ГОСТ 8978-75.

Для проведення дослідження  необхідно:

1. Вирізати два зразки розміром 130х15 мм, один уздовж основи, другий уздовж утоку.
2. Кожний зразок скласти уздовж, формуючи петлю таким чином, щоб верхня частина зразка тканини становила 1/3 його довжини, а нижня - 2/3. Закріпити зразок у штативі.
3. Виміряти висоту петлі до зминання В1 у місці її максимального розширення.
4. Установити зверху на петлю вантаж 1,5 кг на 15 хв.
5. Зняти вантаж. Виміряти висоту петлі В2.

Обчислити коефіцієнт зминаємості  Ксм по формулі:

 

Ксм=100(ВЗ2)/В1,

 

де В1 - висота петлі  до зминання, мм; В2 - висота петлі після зминання.

Зразок №1: Косм=100(1,2-1)/1,2=16,7%; Кусм=100(1,5-1,2)/1,5=20%;

Зразок №2: Косм=100(1,3-0,9)/1,3=30,8%; Кусм=100(1,3-0,9)/1,3=30.8%;

Зразок №3: Косм=100(1,4-1.1)/1,4=21,4%; Кусм=100(1,2-0,8)/1,2=33,3%.

По завершенню дослідів було встановлено, що зразок тканини №1 найменше з усіх піддається зминанню.

Явна прорубка - це повне  руйнування нитки текстильного матеріалу  у випадку влучення швейної голки  при виконанні машинного рядка. Явна прорубка легко виявляється  відразу ж після виконання рядка при її зовнішньому огляді. У результаті прорубки на поверхні матеріалу з'являється ворсистість, утворена ушкодженими або зруйнованими нитками, знижується міцність матеріалу на ділянці рядка.

Прихована прорубка - часткове руйнування ниток текстильного матеріалу. Прихована прорубка виявляється найчастіше при експлуатації виробу в результаті механічних впливів і після їхнього прання.

У швейному виробництві  передбачено підбирати голку  й швейну нитку для виконання  рядка на конкретному матеріалі. Не дивлячись на це, ушкодження ниток матеріалу голкою швейної машини, особливо схована прорубка, зустрічаються досить часто.

Для визначення явної  прорубки (Пя, %) з обраного матеріалу  вирізають зразок 150х100 мм і прокладають 4 машинні строчки без нитки, після чого під мікроскопом рахують кількість ушкоджених і зруйнованих ниток.

Явну прорубку вважають по формулі:

 

Пя=100Ня/Ко,

 

де Ня - число пошкоджених  ниток матеріалу по всій довжині  рядка,

Ко - число проколів по всій довжині рядка.

Зразок №1: Пя=100*0/0=0

Зразок №2: Пя=100*5/114=3,4%

Зразок №3: Пя=100*3/89=3,4%

Для визначення прорубки прихованої (Пс, %) зразки необхідно  піддати пранню. Після чого зразки повторно оглядають під мікроскопом  і обчислюють прорубку сховану по формулі:

 

Пс=100(Но-Ня)/Но,

 

де Но - загальне число зруйнованих ниток

Зразок №1: 100(0-0)/0=0

Зразок №2: 100(7-5)/114=1,75%

Зразок №3: 100(4-3)/89=1,1%

Загальну прорубку (По, %) визначають по формулі:

 

По=100Но/До

 

Зразок №1: По=100*0/0=0

Зразок №2: По=100*7/114=6,1%

Зразок №3: По=100*4/89=4,5%

Всі результати обчислень  механічних властивостей матеріалів занесені в таблицю 3.2

 

Таблиця 3.2. Механічні властивості матеріалів

Матеріал	Коефіцієнт драпірує мості, Кдр, %	Коефіцієнт зминаємості, Ксм, %		Прорубка, П, %
		По основе	По утку	Явна (Пя)	Прихована (Пс)	Загальна (По)
Зразок №1	71	16,7	20	0	0	0
Зразок №2	68	30,8	30.8	3,4	1,75	6,1
Зразок №3	70	21,4	33,3	3,4	1,1	4,5

 

Після проведення дослідження  структурних і механічних властивостей представлених зразків тканин можна  зробити висновок, що всі три зразки можуть бути використані при виготовленні сукні жіночої урочистої в якості тканини верху.

Дослідження механічних властивостей дозволяють зробити висновок про те, що всі три зразки володіють  середньою зминаємістью, «нульовий» степінь прорубаємості. та найкраща драпіруємостью у зразка №3, тож ця тканина найкраще підходить для виготовлення комплекту.

 

 

Висновки

 

Завданням конфекціонування матеріалів є виготовлення одягу  високої якості, конкурентоспроможних виробів. Головна роль в цьому  належить правильному й обґрунтованому вибору матеріалів для конкретного виробу.

В курсовій роботі було розглянемо конфекціонування матеріалів і дослідження  їх технологічних властивостей для  виготовлення комплекту жіночого.

Аналіз асортименту  матеріалів. З яких можна виробляти жіночі комплекти показав, що в якості матеріалу верху в основному використовують шовкові тканини, натуральні та синтетичні.

Сформувавши вимоги до виробу та матеріалів, з яких воно виготовлено, було зроблено висновок, що для гігієнічні та технологічні вимоги відходять на другий план, а на перший виступають зносостійкість, естетичні та економічні вимоги.

Після дослідження структурних  та механічних характеристик з усіх зразків тканин було вибрано зразок №3 - синтетичний шовк (ВЛс-70%, ВК-30%), так як у цього зразка найкращі показники та вона задовольняє поставлені вимоги.

Підбиваючи підсумки виконання курсової роботи з конфекціонування матеріалів і дослідження їх технологічних  властивостей для виготовлення жіночого комплекту можна зробити основний висновок: для того, щоб зробити правильний вибір матеріалів для того чи іншого виробу, необхідно чітко уявляти вимоги, які пред’являють виробу, і добре знати, які з існуючих матеріалів володіють потрібними властивостями.

 

 

Список літератури

 

1. Гущина К.Г., Беляева С.А., Юрченко Н.Н. и др. Асортимент, свойства и технические требования к материалам для одежды. – М.: Легкая индустрия, 1978. – 160с.
2. Делль Р.А., Афанасьєва Р.Ф., Чубарова З.С. Гигиена одежды: Учеб.пособиедля вузов. – 2-е узд., перераб. И доп. – М.: Легкомбытиздат. 1991. – 160с.:ил.
3. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие, МГУ сервиса. М., 2001. – 201с.
4. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционирование материалов для одежды: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ:ИНФРА-М., 2006. – 288с. – (Высшее образование).
5. Пожидаев Н.Н., Симоненко Д.Ф., Савчук Н.Г. Материалы для одежды. М., «Лекгая индустрия», 1975. – 224с.
6. Стельмашенко В.И., Розаренова Т.В. Материаловедение швейного производства: Учеб. Для вузов. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 224с.
7. Шершнева Л.П. Качество одежды. М., «Легкая индустрия», 1975. – 168с.
8. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и метода оценки их качества: Справ очник/Гущина К.Г., Беляева С.А., Командирова У.Я. и др.. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 312с.
9. Журналы «Ателье».
10. Журналы «Бурда».
11. Журналы «Легкая промышленность».
12. Журналы «Швейная промышленность».