Розробка технології вирощування кукурудзи на зерно в зоні Лісостепу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2015 в 15:31, реферат

Описание работы

Кукурудза - одна з основних культур сучасного світового землеробства. Це культура різнобічного використання і високої врожайності. На продовольство в країнах світу використовується около20% зерна кукурудзи, на технічні цілі - 15 - 20% і приблизно дві третини - на корм.
Висока потенційна продуктивність кукурудзи, здатність її активно витягати живильні речовини з ґрунту і різко збільшувати врожайність при внесенні добрив, особливо на водопроникних і аерованих ґрунтах, привернули до неї увагу багатьох генетиків і селекціонерів. В результаті були створені її високоврожайні гібридні і ранньостиглі види і сорти.

Содержание работы

Вступ
1.Значення посівних площ в Україні і світі
2. Біологічні особливості
3.Особливості вирощування культури
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

кук.docx

— 40.04 Кб (Скачать файл)

Підживлення проводять у фазі 5-8-го листа і появи волоті добрива вносять в середину міжряддя культиватором або з поливною водою. Вміст білка можна збільшити на 20 % за рахунок кореневого підживлення за допомогою авіації при дозі витрати плава 100 л/га, карбаміду 200 л/га. Слід пам'ятати, що надмірне азотне живлення затримує утворення качанів і призводить до підвищеному накопиченню нітратів у листках і стеблах.

Особливо гостру потребу у фосфорі кукурудза має в початкові фази розвитку. При його недоліку ріст рослин затримується, листя набувають інтенсивного фіолетово-пурпурного забарвлення, фази цвітіння і дозрівання запізнюються, що утворилися качани мають потворну форму з викривленими рядами зерен. Важливо знати, що нестачу фосфору в початку вегетації не можна компенсувати внесенням його у пізніші строки. Фосфорні добрива застосовують під основну обробку грунту. Якщо їх не вистачило, то частково їх можна додати при підживлення у фазі 5-8 листків.

При нестачі калію молоді рослини сповільнюють ріст, стебло коротшає, листя стають спочатку жовтувато-зеленими по краях з зеленої серединою, а потім жовтими, верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Качани щуплі, з погано виконаним зерном. Рослини стійкі до вилягання. Калійні добрива використовують під основну Обробку грунту іноді і в період вегетації рослин у вигляді підживлення. Магнієве голодування може проявитися у фазі 4-6 листків. При ньому близько жилок старих листків з'являються поздовжні світло-жовті смуги, які потім біліють і стають більш чітко вираженими (смугасті листя). Недолік магнію спостерігається зазвичай на кислих дерново - підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу. Для підтримання позитивного балансу магнію щорічно потрібно вносити 30-40 кг/га MgO. Приблизно така кількість його міститься в 30 т полупрівшого гною. У кукурудзи недолік цинку відомий як хвороба «білі паростки», що отримала таку назву за дуже бліде забарвлення молодих листя незабаром після появи сходів. Його недолік спостерігається на карбонатних ґрунтах легкого гранулометричного складу. Для поліпшення цинкового харчування необхідно вносити органічні добрива (30-40 т/га) або сульфат цинку (8-15 кг/га препарату).

 При нестачі марганцю на карбонатних грунтах рослини захворюють сіруватою плямистістю, яка проявляється у вигляді жовтих і сірих плям і смуг на старих листках. Потреба рослин в марганці можна задовольнити за рахунок обробки насіння сульфатом марганцю або внесення його при позакореневого підживлення з розрахунку 150-200 г/га Необхідно пам'ятати, що на кислих ґрунтах, особливо при надлишку вологи, може статись отруєння рослин марганцем.

Крім перерахованих мікроелементів на кислих ґрунтах може виявитися потреба в молібдені, на торф'яних - у міді, на кислих грунтах - в борі. Тому при обробці насіння кукурудзи протруйниками і плівко утворюючими речовинами рекомендують включати мікроелементи на основі даних ґрунтового обстеження.

Посів

Для отримання дружних, рівномірних сходів необхідно висівати насіння вирівняні, з максимальною масою 1000 зерен по схожості відповідні показниками першого класу посівного стандарту, мають силу росту не менше 80 %.

Перед посівом їх протруюють одним з таких фунгіцидів: ТМТД, 80%-ним з. п. (2 кг/т), гексатиурамом, 80%-ним з. п. (2 кг/т), тигамом, 70%-ним з. п. (2 кг/т), а також інсектицидом ГХЦГ, 12%-ним дустом (10 кг/т), з наступним покриттям насіння плівкотвірних складом (інкрустування). Норми висіву кукурудзи встановлюють з урахуванням планованої густоти стояння рослин, посівних якостей насіння, особливостей сортів і гібридів, місцевих умов, попередників, обробітку ґрунту, способів сівби.

 Норма висіву (кг/га): НВ = А ( (Нр • 100)/(П - р), де А - маса 1000 насінин, г;

Нр - кількість рослин перед збиранням;

 П - польова схожість насіння, %;

р - кількість загиблих рослин в процесі вегетації, %.

Оптимальна густота стояння рослин перед збиранням залежить від зони вирощування і групи стиглості сорту чи гібриду. Навч.:;але обґрунтовані системи землеробства з урахуванням зональних умови і групи стиглості гібрида рекомендують оптимальну густоту стояння рослин від 25-35 до 60-70 тис. на 1 га на незрошуваних землях і від 55-60 до 70-80 тис. на 1 га на зрошуваних. При посіві важливо забезпечити таке розміщення рослині, при якому кожне з них може мати однакову і достатню площу живлення і сонячного освітлення. Цим вимогам відповідає пунктирний посів кукурудзи з міжряддями 70 см сівалками з пневматичними висівними апаратами СУПН -8 і РПЛ -6. Посів кукурудзи проводять слідом за передпосівною культивацією в оптимальні терміни, зазвичай при настанні середньодобової температури грунту 10-12 ОС, тоді кукурудза швидко і рівномірно розвивається. У північних районах обробітку кукурудзу висівають при температурі 8-10 ОС, а холодостійкі гібриди - при 8-9 С. При посіві в недостатньо прогрітий ґрунт спостерігаються затримка сходів, недружнє їх поява, внаслідок чого проростають насіння тривалий час піддаються впливу хвороб і шкідників, а рослини з нерівномірним стеблостоєм знижують продуктивність.

Глибина посіву коливається в залежності від гранулометричного складу ґрунту і становить 4-5 см на важких, 5-6 - на легких, 6-8 - на чорноземних, 8-10 см на супіщаних ґрунтах. Сіяти потрібно у вологий шар грунту.

Догляд за посівами

Для забезпечення контакту насіння з грунтом поліпшення вологозабезпеченості рослин одночасно з посівом і слідом за ним проводять коткування кільчасто-шпоровим катками. Вирощування кукурудзи по технології з використання високоефективних гербіцидів не передбачає механізований догляд за посівами. Однак деякі бур'яни стійкі до препаратів і, крім того, верхній шар грунту сильно ущільнюється. У таких випадках обробка міжрядь сприяє поліпшенню агрофізичних властивостей грунту, знищення стійких до гербіцидів бур'янів, підвищенню продуктивності кукурудзи.

Для захисту посівів кукурудзи від бур'янів необхідно, щоб видовий склад бур'янів на поле і спектр дії гербіциду збіглися. При обробітку кукурудзи використовують гербіциди загально - винищувальні і виборчі, за термінами застосування - досходове і післясходове.

У системі основного обробітку ґрунту під зяб слід застосовувати для знищення однорічних дводольних бур'янів амінну сіль 2,4-Д, 40%-ний в. к. (1,5-2,5 кг/га), 50%-ний в. к. (1,2-2,0 кг/га), 70%-вий в. р. (0,85-1,4 кг/га); для придушення багаторічних бур'янів, корнеотприскових і кореневищних - лонтрел, 30%-ний в. р. (1 л/г), раундап, 36%-ний в. р. (2-5 л/га), утал, 36%-ний в. р. (24 л/га), фосулен, 50 %-ний з. п. (2,8-7,2 кг/га). До посіву або До появи сходів кукурудзи проти однорічних злакових та дводольних бур'янів використовують алирокс, 80%-ний к. е .. (4,5-9,0 л/га), атразин, к. с. (3-4 л/га), симазин, 50%-ний з. п. (3-8 кг/га) эрадикан 6 Е, 72%-ний к. е .. (4,5-9,0 л/га).

По посівам кукурудзи застосовують амінну сіль 2,4-Д, 40%-ний в. р. к. (1,5-2,5 кг/га), 50%-ний в. р. к. (1,2-2,0 кг/га), 60%-ний в. р. к. (1,0-1,7 кг/га), проти дводольних однорічних та багаторічних бур'янів; базагран, 48%-ний в. р. (2-4 л/га), проти ромашка непахуча та інших стійких до 2,4-Д від однорічних бур'янів; діален, 40%-ний в. р. (2,0-2,5 л/га), лонтрел, 30%-ний в. р. (0,5-1,0 л/га) - проти однорічних дводольних та злакових бур'янів; майазин, 15%-ва м. м. с. (5,3-10,0 л/га), олеогезаприм 200, 20%-ва м. м. с. і 400, 40%-ва м. м. с. (4-5 і 2-3 л/га) - проти однорічних дводольних та однодольних бур'янів. Застосовують також і бакові суміші гербіцидів. Для запобігання втрат врожаю необхідно суворо дотримуватися заходів по комплексному захисту посівів, яка здійснюється на основі точного обліку фітосанітарної обстановки. Найбільш ефективна і раціональна інтегрована система захисту кукурудзи, що включає організаційно-господарські, хімічні та біологічні заходи боротьби.

Прибирання врожаю

Всі агротехнічні заходи, що застосовуються при вирощуванні кукурудзи, повинні бути спрямовані на підвищення вмісту сухої речовини і частки качанів у загальному врожаї цієї культури. По мірі утворення качанів і наливу зерна в рослинах кукурудзи збільшується вміст сухої речовини, підвищується їх харчова цінність. Поживна цінність качанів зростає від молочної до воскової стиглості зерна з 0,26 до 0,53 корм. од. на 1 кг одержуваного корми.

Найбільш високу кормову цінність і максимальний збір поживних речовин забезпечує технологія збирання кукурудзи у стадії воскової-початку повної стиглості з подрібненням качанів та їх закладкою в герметичні сховища. При цьому окремо від стебел прибирають качани кукурудзи в обгортці або без неї або зерно з частиною стрижнів, а листостебельную масу використовують для закладання силосу. Подрібнені качани кукурудзи в суміші з іншими компонентами-кормовий буряками, гарбузами, кабачками, морквою, зеленою масою бобових трав, трав'яний борошном - служать хорошим сировиною для закладки комбінованого силосу.

Основою отримання високоякісного силосування зернофуражу і високою збереження поживних речовин є створення анаеробних умов при його закладці і зберіганні. У цьому плані велике значення мають правильний вибір типу сховищ, техніка і тривалість їх заповнення, укриття подрібненої маси і правильна виїмка консервованого зернофуражу для його використання в годівлі тварин.

Для заготівлі вологого зерна і качанів кукурудзи висота траншеї повинна бути 3-5 м, ширина - 6-9 м, довжина залежить від кількості закладається на зберігання вологого зерна (25-35 м і більше). Ширину траншеї необхідно вибирати з урахуванням добової потреби в зернофураже з таким розрахунком, щоб щодня забиралася по всій її ширині маса шаром 20-30 див.

Для зберігання вологого зерна і качанів кукурудзи використовують і силосні башти. Вони найбільш повно відповідають вимогам вологого зерна. Велика висота, стрімкі стіни, циліндрична форма сприяють ефективного використання місткості сховища. Корм в баштах у процесі розрівнювання ущільнюється завдяки власним тиску.

Зерно і качани перед закладкою необхідно подрібнити на частинки розміром до 3-4 мм (їх повинно бути не менше 80% по масі) для великої рогатої худоби і до 2 мм (не менше 60 %) для свиней. Наявність цілого зерна в подрібненій масі не допускається. Оптимальна вологість зерна при його закладці 25-35 %, качанів воскової і повної стиглості без обгорток 35-40 і качанів з обгортками 40-45 %. При збільшенні вологості сировини закладається втрати поживних речовин за рахунок більш інтенсивного протікання процесів ферментації зростають. Обов'язковою умовою цієї технології є швидке заповнення сховища, трамбування і герметичне укриття зернофуражу. Подрібнене зерно і качани закладають в сховища поетапно похило розташованими шарами, починаючи з торцевої стіни.

Подрібнену масу зернофуражу укладають пошарово, щоб довжина щодня заповнюється частини сховища становила 4-6 м, а кількість закладається маси було об'ємом 100-150 т і більше. Одночасно в траншеї зернофураж розрівнюють бульдозером або навантажувачем-екскаватором і ретельно трамбують важким трактором. Тривалість завантаження траншеї не повинна перевищувати 3-4 днів, якщо заповнюють одночасно по всій довжині, і 6-8 днів, якщо заповнюють поетапно з торця похило розташованими шарами подрібненого матеріалу і щодня вкривають поліетиленовою плівкою з ущільнюючим матеріалом. Застосування хімічних консервантів при поетапному заповненні траншеї дозволяє господарствам збільшити допустиму тривалість завантаження сховища до 12 днів.Для подрібнення зерна використовують переобладнані подрібнювачі ІРТ-165, ІГК-30Б, комбайн «Колос» та ін.

Для подрібнення початків з обгорткою та без неї при змінюють подрібнювачі ІРМ-15, ІРМ-50, ДІС-1М, ПОЗОВ-3 та ін Хімічне консервування зелених кормів порівняно із звичайним силосованием в 2-3 рази знижує втрати поживних і біологічно активних речовин, що містяться у вихідній масі. В 1 т консервованого корму додатково зберігається 20-40 корм. од., 5-8 кг білка, 15-20 кг цукру, 15-25 кг каротину. Для консервування 1 т зеленої маси кукурудзи рекомендують застосовувати хімічні препарати: мурашину кислоту (3 л), оцтову кислоту (5 л), пропіонова кислоти (3 л), концентрат низькомолекулярних кислот (КНМК) (4 л), бензойну кислоту (2 кг), піросульфіт натрію (3 кг).Для збагачення кукурудзяного силосу азотом рекомендують використовувати карбамід з розрахунку 3-4 кг на 1 т силосується маси. Кукурудзу прибирають двома способами: в качанах і зерно. Листостебельную масу в обох випадках збирають одночасно із збиранням зернової частини врожаю, подрібнюють і використовують для приготування силосу. Прибирання в качанах починають при вологості зерна 40 %, а прибирання зерна при вологості 32 %. Тривалість прибирання не повинна перевищувати 15 днів, інакше різко зростуть втрати. Так, на 25-й день втрати становлять 12-13 %, а на 30-й - 17 % і більш. Для прибирання в качанах використовують шестирядний самохідний комбайн КСКУ-6 «Херсонець-200» і трирядне причіпний ККП-3 «Херсонець-9», а з обмолотом качанів на зерно - приставку до зернозбиральних комбайнів «Нива» і «Колос» ППК-4. Післязбиральну обробку врожаю і підготовку його до зберігання здійснюють двома способами: сушка зерна і качанів подрібнення з наступним закладенням вежі або герметично закриті траншеї у вологому вигляді. Для сушіння зерна використовують очисно-сушильні комплекси КЗС-200, КЗС-40 і інші, що застосовуються для колосових культур. Качани сушать у спеціальних сушарках камерного типу або на майданчиках для активного вентилювання.

 

Список використаної літератури.

1. Г.В. Коренеев, Г.І. Підгорний, С.М. Щербак Рослинництво з основами селекції і насінництва Агропромиздат 1990р.

2. П.П. Вавилов, B.В. Гриценко, В.С Кузнєцов, та ін. Рослинництво Агропромиздат 1986р.

3. Науково обґрунтована  система землеробства Дніпропетровської  області Дніпропетровськ. Облагропроміздат. 1988р.

4. Реєстр рекомендованих  сортів і гібридів в Дніпропетровській  обл. на 2003 р

5. Методичні вказівки  рекомендовані для студентів  агрономічного факультету денної  та заочної форм навчання. Укладачі: доценти Авраменко Р. А., Власенко Ю. А., Бондаренко С.В., Кірсанова Г.В., Фот Л.В .; асистент Горщар В.І.

6. Ресурсозберігаюча технологія вирощування кукурудзи. Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002.

Информация о работе Розробка технології вирощування кукурудзи на зерно в зоні Лісостепу