Сутність поняття інформаційної системи, перелік та характеристика її компонентів

Міністерство освіти і науки України

Академія митної служби України 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сутність поняття інформаційної  системи, перелік та характеристика її компонентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував:

Курсант групи К09-2

Бочкарьов М

Перевірив:

Шкуратова І.І

 

 

Дніпропетровськ 2013

 

План

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Під системою розуміють будь-який об'єкт, що одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів. Системи значно відрізняються між собою як по складу, так і по головним цілям.

В інформатиці поняття «система» широко поширена і має безліч значеннєвих значень. Найчастіше воно використовується стосовно до набору технічних засобів і програм. Системою може називатися апаратна частина комп'ютера. Системою може також вважатися безліч програм для рішення конкретних прикладних задач, доповнених процедурами ведення документації і керування розрахунками.

Додавання до поняття  «система» слова «інформаційна» відбиває мету її створення і функціонування. Інформаційні системи забезпечують збір, збереження, обробку пошук, видачу інформації, необхідної в процесі прийняття рішень задач з будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми і створювати нові продукти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Визначення та структура інформаційної системи

Інформаційна  система – це сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збереження, обробки і видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети.

Сучасне розуміння інформаційної  системи припускає використання в якості основного технічного засобу переробки інформації персонального комп'ютера. У великих організаціях поряд з персональним комп'ютером до складу технічної бази інформаційної системи можуть також входити різноманітні сервери. Крім того, технічне втілення інформаційної системи саме по собі нічого не буде значити, якщо не врахована роль людини, для якого призначена вироблена інформація і без який неможливо її одержання і представлення.

Структура інформаційної системи складається з двох основних частин: функціональної підсистеми та забезпечувальних компонентів.

Функціональна підсистема (предметна галузь) – це галузь людської діяльності, де розробляється, впроваджується або використовується інформаційна система, наприклад: промислове підприємство, банк, податкова адміністрація, страхова компанія тощо.

Забезпечувальні компоненти – це сукупність засобів, методик, заходів, підходів, за допомогою яких  функціонує інформаційна системах на усіх стадіях життєвого циклу.

2. Принципи створення інформаційної системи.

Згідно з нормативними документами під час створення інформаційних систем  слід керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Принцип системності. Потрібно встановлювати такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв'язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Інформаційна система має створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування ІС.

Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами.

Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми, методи та інструкції, що ними керується персонал.

Принцип ефективності. Раціонального співвідношення між витратами на створення ІС і цільовими ефектами (разом із кінцевими результатами), досягнутими завдяки автоматизації, які не завжди і не обов'язково мають набирати грошової форми, може являти собою час (вірніше, його економію), певні зручності, нові функції, імідж і т. ін.

Принцип нових  задач. Визначаючи перелік задач, які доцільно включити до ІС, слід ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання, що випливають із потреби забезпечити повноту, вчасність й оптимальність прийняття рішень, які раніше не виконувались через обмежені можливості обробки інформації.

Принцип надійності. Система має нормально функціонувати в разі виходу з ладу технічних засобів. З метою додержання цього принципу в ІС дублюють інформацію, технічні засоби, застосовують джерела безперебійного живлення тощо.

Принцип єдиної інформаційної бази. Ідеться про застосування єдиної системи класифікації та єдиної системи кодування одних і тих самих структурних одиниць економічної інформації.

Принцип продуктивності системи. Потреба додержувати його випливає зі значної нерівномірності надходження потоків інформації, яку слід обробляти в певні проміжки часу, і жорстких вимог до термінів її обробки.

3. Класифікація інформаційних систем

Класифікацію інформаційних  систем можна виконати по декільком  незалежним ознакам

1. Класифікація інформаційних систем за ступенем структурованості.

При створенні інформаційних систем неминуче виникають проблеми, зв'язані з формальним – математичним і алгоритмічним описом розв'язуваних задач. Від ступеня формалізації багато в чому залежать ефективність роботи всієї системи, а також рівень автоматизації, обумовлений ступенем участі людини при ухваленні рішення на основі одержуваної інформації.

Чим точніше математичний опис задачі, тим вище можливості комп'ютерної  обробки даних і тем менше ступінь участі людини в процесі її рішення. Це і визначає ступінь автоматизації задачі.

Розрізняють три типи задач, для яких створюються інформаційні системи:

– структуровані (формалізовані);

– неструктуровані (неформалізовані);

– частково структуровані.

Структурована задача – задача, де відомі всі її елементи і взаємозв'язки між ними.

Неструктурована задача – задача, у якій неможливо виділити елементи й установити між ними зв'язку.

У структурованій задачі удається виразити її зміст у формі  математичної моделі, що має точний алгоритм рішення. Подібні задачі звичайно приходиться вирішувати багаторазово, і вони носять рутинний характер. Метою використання інформаційної системи для рішення структурованих задач є повна автоматизація їхнього рішення, тобто зведення ролі людини до нуля.

Рішення неструктурованих задач через неможливість створення математичного опису і розробки алгоритму зв'язано з великими труднощами. Можливості використання тут інформаційної системи невеликі. Рішення в таких випадках приймається людиною з евристичних розумінь на основі свого досвіду і, можливо, непрямої інформації з різних джерел.

У практиці роботи будь-якої організації існує порівняно  небагато цілком структурованих чи зовсім неструктурованих задач. Про більшість задач можна сказати, що відомо лише частину їхніх елементів і зв'язків між ними. Такі задачі називаються частково структурованими. У цих умовах можна створити інформаційну систему. Одержувана в ній інформація аналізується людиною, що буде відігравати визначальну роль. Такі інформаційні системи є автоматизованими, тому що в їхньому функціонуванні бере участь людина.

Автоматизовані інформаційні системи цілком можна поділити на дві групи:

– інформаційні системи створення управлінських звітів;

– інформаційні системи розробки альтернативних рішень.

Інформаційні  системи створення управлінських  звітів забезпечують інформаційну підтримку користувача, тобто надають доступ до інформації в базі даних і її часткову обробку.

Інформаційні  системи розробки альтернативних рішень можуть бути модельними чи експертними.

Модельні інформаційні системи надають користувачу математичні, статистичні, фінансові й інші моделі, використання яких полегшує вироблення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення та оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.

Робота першого рівня експертної підтримки виходить з концепції „типових управлінських рішень”, відповідно до якої часто виникаючі в процесі керування проблемні ситуації можна звести до деяких однорідних класів управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд збереження й аналізу типових альтернатив.

Якщо виникла проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, у роботу повинний вступати другий рівень експертної підтримки управлінських рішень. Цей рівень генерує альтернативи на базі наявних в інформаційному фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив.

2.  Класифікація інформаційних систем по функціональній ознаці  
   і рівням керування

Функціональна ознака визначає призначення підсистеми, а також  її основні цілі, задачі і функції. Структура інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем, а функціональна ознака може бути використаний при класифікації інформаційних систем.

У господарській практиці виробничих і комерційних об'єктів  типовими видами діяльності, що визначають функціональна ознака класифікації інформаційних систем, є: виробнича, маркетингова, фінансова, кадрова.

Виробнича діяльність зв'язана з безпосереднім випуском продукції і спрямована на створення і впровадження у виробництво науково-технічних нововведень.

Маркетингова  діяльність містить у собі:

– аналіз ринку виробників і споживачів продукції, що випускається, аналіз продажів;

– організацію рекламної кампанії по просуванню продукції;

– раціональну організацію матеріально-технічного постачання.

Фінансова діяльність зв'язана з організацією контролю й аналізу фінансових ресурсів фірми на основі бухгалтерської, статистичної, оперативної інформації.

Кадрова діяльність спрямована на підбор і розміщення необхідних фірмі фахівців, а також ведення службової документації по різних аспектах.

Зазначені напрямки діяльності визначили типовий набір інформаційних  систем:

– виробничі системи;

– системи маркетингу;

– фінансові й облікові системи;

– системи кадрів (людських ресурсів);

– інші типи, що виконують допоміжні функції в залежності від специфіки діяльності фірми.

У великих фірмах основна  інформаційна система функціонального  призначення (предметна галузь) може складатися з декількох підсистем (фрагментів предметної галузі). Наприклад, виробнича інформаційна система має наступні підсистеми: керування запасами, керування виробничим процесом, комп'ютерного інжиніринга і т.д.

Для кращого розуміння  функціонального призначення інформаційних  систем у табл. 1.2 приведені по кожному розглянутому вище виду розв'язувані в них типові задачі.

 

Функції інформаційних  систем

Таблиця 1.2

Система   маркетингу	Виробничі   системи	Фінансові й   облікові системи	Системи кадрів (людських   ресурсів)	Інші системи,   наприклад ІС   керівництва
Дослідження ринку і прогнозування продажів	Планування обсягів робіт і розробка календарних планів	Керування портфелем замовлень	Аналіз і прогнозування потреби в трудових   ресурсу	Контроль за   діяльністю   фірми
Керування продажами	Оперативний контроль і  керування виробництвом	Керування кредитної  політикою	Ведення   архівів   записів про персонал	Виявлення   оперативних проблем
Рекомендації з виробництву нової   продукції	Аналіз роботи устаткування	Розробка   фінансового плану	Аналіз і   планування   підготування   кадрів	Аналіз   управлінських і   стратегічних   ситуацій
Аналіз і установлення ціни	Участь у формуванні   замовлень постачальникам	Фінансовий аналіз і  прогнозування		Забезпечення процесу   вироблення    стратегічних   рішень
Облік   замовлень	Керування   запасами	Контроль   бюджету
		Бухгалтерський облік і розрахунок зарплати