25 R 270 27010 ≈ 1, 009 (1,0; 1,009; 1,018; 1,027.)
У деяких випадках допускається
вживання довільних рядів, отриманих
шляхом відбору яких-небудь членів
ряду. Так утворюється ряд R 10/3, що
складається з кожного третього
значення основного ряду, причому
починатися він може з першого,
другого або третього значення.
Додаткові і проміжні ряди допускається
застосовувати лише в окремих обґрунтованих
випадках. При виборі ряду переважних
чисел або типорозмірів виробів доцільно
використовувати ряди з великим значенням
знаменника геометричної прогресії (φ),
але вибір ряду, у будь-якому випадку, необхідно
технічно і економічно обґрунтувати. Ряди
переважних чисел потрібно застосовувати
не лише при стандартизації, але і при
виборі номінальних значень параметрів
в процесі проектування будь-яких не стандартизованих
машин, приладів і інших виробів і їх частин.
Лише при такій єдиній закономірності
побудови параметрів і розмірів виробів
можна погоджувати між собою параметри
і розміри, пов'язані з ними, комплектувальних
виробів, а також напівфабрикатів і матеріалів.
- Принцип динамічності. Для підвищення
ефективності промислового виробництва
необхідно періодично переглядати вимоги
до об'єктів стандартизації з метою приведення
їх у відповідність з вимогами технічного
прогресу. - Принцип мінімальної питомої
витрати матеріалів. Вартість матеріалів
і напівфабрикатів у машинобудуванні
становить від 40 до 80% загальної собівартості
продукції. Тому зниження питомої витрати
матеріалу на одиницю продукції має велике
значення.
26 При стандартизації
заготовок і виробів економію
металу можна отримати в результаті
використання раціональних конструктивних
схем і компоновок машин, вдосконалення
методів розрахунку деталей на
міцність і обґрунтованого зниження
запасу міцності, вживання економічних
профілів, періодичного прокату, зварних
конструкцій, пластмас, литих заготовок,
особливо литва по моделях, що
виплавляються. Великий ефект дає
використання порошкової металургії
і холодного об'ємного штампування.
Значним резервом економії матеріалів
є підвищення терміну служби
машин і їх складових частин,
у тому числі і в результаті
захисту від корозії. - Патентна
чистота стандартів. Багато стандартних
агрегатів широко застосовуються
в машинах, приладах і устаткуванні,
що поставляються на експорт.
Для забезпечення конкурентоспроможності,
окрім відповідності якості виробів
світовому рівню, вони не повинні
порушувати патенти (свідоцтва), які
діють в країнах ввезення, на
винаходи, моделі, промислові зразки,
що надають власникам виняткове
право на використання запатентованого
об'єкту протягом певного терміну
(10-15 років). Порушення цих прав
спричиняє накладення арешту
на вироби, що експортуються, і
штрафи, які відшкодовують збитки
патентотримача. Тому продукція, яка
стандартизується, повинна мати
патентну чистоту. Ця вимога відноситься
до технологічних процесів, методів
і засобів виміру і випробування
виробів тощо.
Поняття про взаємозамінність
і її види
Взаємозамінність – властивість
незалежно виготовлених із заданою точністю
деталей забезпечувати можливість без
пригінної їх збірки у вузли і вузлів у
виріб, а в разі ремонту беcпригінної заміни
деталей або вузлів, за умови збереження
експлуатаційних вимог, що ставляться
до виробу. Взаємозамінність прослідковується
на всіх життєвих циклах виробу від його
проектування до експлуатації. 1. При проектуванні
виробів слід прагнути: до використання
стандартизованих вузлів і деталей, до
обґрунтованої вимоги точності виконання
розмірів і вибору матеріалу. 2 У процесі
підготовки і організації виробництва
планувати використання стандартного
різального і вимірювального інструменту
і уніфікованого оснащення. 3 У процесі
експлуатації машин інколи виникає потреба
в їх ремонті. У машинах, виконаних з дотриманням
вимог взаємозамінності і стандартизації,
ремонт зводиться до заміни зношених або
поламаних деталей новими, без підгінних
робіт. Взаємозамінними можуть бути деталі,
окремі вузли або вироби в цілому. Вимоги
до взаємозамінності деталей, вузлів і
виробів будуть різні. Для окремих деталей
взаємозамінність забезпечується заданою
точністю геометричних, механічних, фізичних
і інших параметрів. Для вузлів найбільш
характерною є взаємозамінність за приєднувальними
поверхнями і функціональними параметрами,
що впливають на експлуатаційні показники
виробу. Для виробів взаємозамінність
визначається експлуатаційними показниками
і габаритними розмірами. Розрізняють
такі форми взаємозамінності; повну, неповну,
зовнішню, внутрішню і функціональну.
85 Повна взаємозамінність
– це взаємозамінність за механічними,
геометричними, електричними та
іншими параметрами, якими можна
охарактеризувати деталь або
виріб. Повна взаємозамінність має
такі переваги: – процес збирання
спрощується і зводиться до
простого з'єднання деталей, що
не вимагає від робітників
високої кваліфікації; – складальний
процес точно нормується, легко
укладається у встановлюваний
темп роботи і може бути
автоматизований; – допускається вузька
спеціалізація виробництва. Це дає можливість
заводу-постачальнику випускати обмежену
номенклатуру уніфікованих виробів при
високому ступені автоматизації виробництва
і, відповідно, нижчій собівартості продукції;
– спрощується ремонт виробів. Повна взаємозамінність
економічно доцільна при виготовленні
деталей не точніше 6 квалітету. Для досягнення
вищої точності виробів в умовах масового
виробництва використовують неповну взаємозамінність
(обмежену). Неповна взаємозамінність
– це взаємозамінність, що допускає груповий
підбір деталей, пригін і доводку деталей
за деякими геометричними параметрами,
вживання компенсаторів, регулювання.
Прикладом неповної взаємозамінності
є збирання радіальних кулькових підшипників,
в яких основним монтажним елементом є
радіальний зазор 0,001 – 0,005 мм. Для забезпечення
необхідної точності, в умовах повної
взаємозамінності кульки і кільця необхідно
виготовляти з точністю практично недосяжною
в умовах масового виробництва і економічно
недоцільною. Забезпечити задану точність
збирання без значного підвищення точності
виготовлення можна, використовуючи селективне
збирання, при якому виготовлені кульки
і кільця сортуються по групах, а потім
проводиться збирання з деталей з близькими
розмірами. При цьому взаємозамінними
будуть лише деталі з однойменних груп.
Зовнішня взаємозамінність – це взаємозамінність
вузлів виробів за розмірами і формою
приєднувальних поверхонь. Прикладом
може служити взаємозамінність підшипників
кочення, яка здійснюється по зовнішньому
діаметру зовнішнього кільця, внутрішньому
діаметру внутрішнього кільця і ширині
кілець. Внутрішня взаємозамінність –
це взаємозамінність окремих деталей,
що входять у вузол, або вузлів і механізмів,
що входять у
86 виріб. Наприклад, взаємозамінність
кульок, що входять як складальні
деталі в конкретний підшипник.
Функціональна взаємозамінність
– це взаємозамінність, при якій
забезпечуються в заданих межах
економічно оптимальні експлуатаційні
показники всіх однотипних виробів.
Функціональна взаємозамінність, як
і будь-яка з тих, що розглядались
раніше, забезпечується дотриманням
геометричних, механічних, електричних,
хімічних і інших параметрів. З повного
переліку параметрів, якими характеризується
виріб, слід виділити параметри виробів,
що впливають на експлуатаційні показники,
в заданих умовах експлуатації і назвати
їх функціональними, щоб підкреслити їх
органічний зв'язок зі службовими функціями
деталей і вузлів машин. Функціональна
взаємозамінність поширюється на конструювання,
виготовлення, контроль і експлуатацію
деталей і виробів. Відхилення допустимих
експлуатаційних показників визначаються
шляхом аналітичного або експериментального
дослідження і можливі зміни цих параметрів
в процесі тривалої експлуатації обумовлюються.
Встановлюється термін служби виробу.
Як приклад функціональної взаємозамінності
можна розглянути взаємозамінність електродвигуна.
Функціональними параметрами, за якими
оцінюватиметься можливість взаємозамінності,
будуть: потужність, частота обертання,
рід струму, cosφ і приєднувані розміри.
Такі, на перший погляд, важливі моменти,
як конструкція якоря, статора, корпуса
електродвигуна, тип підшипників при функціональній
взаємозамінності електродвигунів відіграють
другорядну роль і до уваги можуть не братися.
Рівень взаємозамінності характеризується
коефіцієнтом взаємозамінності:
Квз = 1 Т Т вир вз £
(2.1) де Твз – трудомісткість виготовлення
взаємозаміни деталей в виробі; Твир –
трудомісткість виготовлення всього виробу.