Розрахунок режимів проектованої електричної мережі

 

 

 

6.4. Планування прибутку підприємства

 

Балансовий прибуток – це прибуток підприємства від реалізації послуг по обслуговуванню електричних мереж  та передачі по них електричної енергії. Він визначається за виразом

,

де  - податок на землю;

- податок з власника транспортних  засобів;

- чистий прибуток підприємства;

- ставка податку на прибуток.

Розмір податків визначаємо згідно ставок податків, які нормуються чинним законодавством.

Визначається площа землі, що використовується для:

- підстанцій 

0.871∙9=7.839 га;

- ЛЕП 

0.017∙143=2.43 га.

Сумарна площа зайнятої землі складає:

7.839 + 2.43 = 10.269 га.

-  за 50 % землі сплачується 25 грн/га;

-  за 30 % землі сплачується  29 грн/га;

-  за 20 % землі сплачується  41 грн/га;

Отже, сумарна величина податку  на землю:

=0.5∙10.269∙25+0.3∙10.269∙29+0.2∙10.269∙40=0,299тис.грн.

 

Податок на транспортні засоби складає 0.35 % від вартості транспортних засобів.

=0.35∙240/100=0.84 тис. грн.

Чистий прибуток залишається у  розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів згідно Статуту, на розвиток виробництва, на соціальний розвиток та заохочення, на поповнення нормативу оборотних коштів та інших витрат згідно статуту підприємства.

За базовий рівень рентабельності доцільно прийняти 25-30 %, тоді чистий прибуток складає

=(0,25÷0,3) ∙∑В,

де ∑В – сумарні річні експлуатаційні витрати, тис. грн.;

=0,3 ∙15301,485=4590,4455

Ставка податку на прибуток складає 30 %.

Отже, балансовий прибуток:

=0.143+0.84+4590,4455∙(1+30/100)=5968.562 тис. грн.

На основі планових витрат на передачу і розподіл електроенергії визначається тариф на передачу 1 кВт∙год електроенергії. Розрахунок тарифу на передачу електроенергії приводимо в табл. 6.4.1.

Таблиця 6.4.1.

Розрахунок тарифу на передачу електроенергії

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Величина
1	Всього витрат на технічне обслуговування електромереж	тис. грн..	15301,485
2	Чистий прибуток	тис. грн..	4590,4455
3	Податки на прибутки	тис. грн..	1377,1336
4	Податок на землю	тис. грн.	0,299
5	Податок з власників  транспортних засобів	тис. грн.	0,84
6	Балансовий прибуток	тис. грн..	5968,562
7	Виручка від реалізації послуг	тис. грн.	21270,047
8	Мережна складова тарифу	коп/кВт∙год	4,6

 

 

Підсумкові розрахунки оформляємо у вигляді зведених техніко-економічних  показників мережного району в табл. 6.4.2.

 

Таблиця 6.4.2.

Зведені техніко-економічні показники  району

№ п/п	Показник	Одиниці виміру	Величина
1	Кількість електроенергії, що поступила в мережний район	тис. кВт∙год	461148
2	Відпуск електроенергії з шин підстанції	тис. кВт∙год	448200
3	Технологічні витрати електроенергії на транспорт в мережах	тис. кВт∙год	12948
4	Те саме у відсотках річного відпуску електроенергії	%	2.81
5	Собівартість передачі Електроенергії	коп/кВт∙год	3,12
6	Мережна складова тарифу	коп/кВт∙год	4,6
7	Середньомісячна заробітна плата одного працюючого	грн.	3180
8	Питомі капіталовкладення на 1 кВА встановленої трансформаторної потужності	грн/кВА	26.86
9	Питомі капіталовкладення на 1 км ЛЕП	грн./км	94,5

 

Отриманні техніко-економічні показники  мережі співставимі з показниками реальної мережі, що свідчить про можливість реалізації даного проекту.

 

 

7. Охорона праці

 

7.1. Виробнича санітарія

 

7.1.1. Опалення

 

Для забезпечення нормальної робочої  температури основні та допоміжні  приміщення обладнуються опаленням  та вентиляцією згідно з                      ГОСТ 12.1.005-88.

Необхідні умови для основних та допоміжних приміщень підстанції згідно ГОСТ 12.1.005-88 та вибрані системи опалення та вентиляції зведено у табл.7.1.1.

Таблиця 7.1.1.

Необхідні умови для основних та допоміжних приміщень підстанції

Приміщення	Температура повітря, оС		Відносна вологість  повітря, %		Система опалення	Система вентиляції	Примітка
	холод.	тепл.	холод.	тепл.
Щити управління	18-25	не більше 25	60-30	70-30	Водяне, пові-тряне, ел. печі	Природна	Повітряне опалення з  вентиляцією
Релейні щити та щити інших  панелей	18-25	не більше 25	60-30	70-30	Водяне, пові-тряне, ел. печі	Природна	Нагрівальні прилади  із гладких труб
Диспетчер-ський зал, апа-ратура зв’язку	18-25	не більше 30	60-30	70-30	Водяне, пові-тряне, ел. печі	Природна механічна, проточна, витяжна	Температу-ра дана з врахуванням тепловиді-лень
Закритий розподільчий пристрій	не обме-жується	не обме-жується	не більше 70	-	Не перед-бачається	Аварійна витяжка	-
Акумулятор-на батарея	не нижче 10	не більше 23	не обме-жуться	не обме-жується	Водяне	Механіч-но- про-точна витяжка	Нагрівальні прилади
Приміщення масляного  господарства	15-20	не обме-жується	не обме-жується	не обме-жується	Водяне, повітряне	Природна або меха-нічна	-
Кабельний поверх та підвал	не більше 30	не більше 30	не обмежу-ться	-	Механічне, проточно-повітряне	-	Температу-ра дана з врахуванням тепловиді-лень

 

 

7.1.2. Освітлення

 

Освітлення нормується для кожного  приміщення та робочого місця виходячи з умови зорової роботи існуючої при даному технологічному процесі.

Нормування значень освітленості визначається кутовими розмірами деталей, коефіцієнтом відбиття фону і наявністю  допустимих безпечних для дотику предметів, наявності в полі зору освітлюючих поверхонь великої  яскравості. При необхідності збільшення рівня освітленості в окремих частинах приміщення або на робочих місцях потрібно використовувати локально розміщені світильники загального освітлення.

Згідно вимогам СНІП П-4-79 норми  освітленості приведені у табл. 7.1.2.

 

Таблиця 7.1.2.

Норми освітленості

Приміщення	Розряд та підрозряд робіт по СНІП-II-4-79	Мінімальна освітленість, лк.
		Комбіноване освітлення		Одне загальне освітлен-ня
Склади закриті: місткості хімічних та легкозаймистих рідин (кислот, лугів)	VIIв	-	-	30
Електроприміщення: 1. приміщення щитів з постійним  перебу- ванням людей та  наглядом за щитами з відстані: -більше 0.5 м - задня сторона щита - пульт управління, стіл диспетчера 2. приміщення статич-  них конденсаторів 3. приміщення акуму- ля торів	1Vг +1 1Vг -1 1Vг -1   1Vг -1   1Vг -1	- - -   -   -	- - -   -   -	250* 100 100   100   100
Коридори: - головний коридор - другорядний коридор - головні сходи - другорядні сходи	Табл. 2п 107а Табл. 2п 107б Табл. 2п 105а Табл. 2п 106б	- - - -	- - - -	75 50 100 500

* - освітлення у вертикальній  площині на плані камери щита

Примітка: після цифр і букв вказаний розряд та підрозряд зорових робіт; позначення +1 та -1 вказують, що освітлення збільшено або зменшено на одну ступінь шкали освітлення, проведених в СНІП-4-79.

Для відкритих розподільчих злагод 110/35/10 кВ для освітлення використовують прожектори з лампами ДРЛ (ДРН), освітлювальні  прилади з лампами ДКТ. Для  забезпечення необхідної якості освітлення використовують люмінесцентні лампи типу ЛДП-80.

 

7.2. Електробезпека

 

Всі металічні частини електроустановок на території підстанції, що нормально  не знаходяться під напругою, але  можуть опинитися під напругою через  пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені. Таке заземлення називається захисним, так як воно призначене для захисту обслуговуючого персоналу від небезпечних напруг дотику. Одним із заходів захисту від ураження людини електричним струмом є захисне заземлення.

Знайдемо основні геометричні  параметри

r₁ =42 Ом*м; r₂ =130 Ом*м; h = 2.8 м; t = 0.5 м; C_k = 0.35 Oм^-1;

S_o = 100x60 м².

Опір заземлювача R_з.н.^м згідно вимогам ПУЕ повинен бути не більше 0.5 Ом.

Згідно [2] знаходимо опір штучного заземлювача R_з^м, при якому буде забезпечена потрібна норма R_з.н.^м

R_з^м = R_з.н.^м / (1 – Ge* R_з.н.^м) = 0.5/(1-0.35*0.5) = 0.6 Ом.

Знаходимо значення оцінок площі S, необхідної для розміщення заземлювачів з опором, який не перевищує норму

;

;

.

Так як S₍₁₎^н < S_o, то горизонтальні елементи розміщуємо на площі S_o без приєднання їх до вертикальних елементів. Сумарна довжина горизонтальних елементів

L = 11*100 + 7*60 = 1520 м.

Знаходимо значення узагальненого  конструктивного параметра Q₁

.

Знаходимо опір заземляючої сітки R_{з (г)}

.

Так як R_з(г) = R_з^н, то розрахунок закінчено.

Заземляючу сітку підстанції показано на рис 7.2.

Рис.7.2. Схема заземлюючого пристрою підстанції

1 – горизонтальні  полоси;

2 – огорожа.

 

 

 

 

 

7.3. Пожежна безпека

 

Важливими вимогами при проектуванні об’єктів є прийняті міри по захисту  електрообладнання, а також основних і допоміжних приміщень від пожежі і вибуху. В комплекс протипожежних  міроприємств входять: протипожежний  водопровід, стаціонарні установки пожежогасіння, відвід масла від трансформаторів і масляних вимикачів при аварії.

При проектуванні вказаних міроприємств для підстанції щодо забезпечення пожежної безпеки слід користуватися вимогами відповідних розділів [6] «Протипожежні норми проектування приміщень і споруд».

Більше уваги слід приділяти  злагодам, які мають маслонаповнене обладнання з кількістю масла  більше 60 кг і протипожежному захисту  кабелів, які також є потенційними джерелами виникнення пожежі.

Електротехнічні приміщення і споруди по степені пожежної небезпеки прирівнюються до виробничих, повинні виконуватися із негорючих матеріалів, їх основні будівельні конструкції повинні мати межу вогнестійкості не нижче мінімально встановленої СНІП для відповідних конструкцій споруд і приміщень І чи ІІ ступені вогнестійкості.

Категорії приміщень на підстанціях  визначаємо в табл.7.3.

Таблиця 7.3.

Категорія приміщень

Приміщення	Категорії вир.пр по СНІП	Клас примі-щень по ПУЕ
ЗРУ і високовольтні лабораторії  з вимикачами та апаратурою.	В	П-1
Радіовузол і телефонна станція	Д	-
Приміщення щитів управління, диспетчерські  та оперативні пункти і.т.д	Д	-
Інші допоміжні та громадські приміщення	Д	-
Приміщення зв’язку, компресорна	Д	-