Можливі методи ідентифікації та кількісного визначення метоклопраміду гідрохлориду

11. Екстракційно-фотометричний метод.    Екстракційно-фотометричний метод визначення метоклопраміду заснований на утворенні іонного асоціату препарату з метиловим оранжевим (молярне співвідношення 1:1), який при рН 4,6 екстрагується хлороформом. Вказаний іонний асоціат має малий питомий коефіцієнт світлопоглинання, тому для підвищення чутливості методу, потрібно розкладати його за допомогою спиртового розчину кислоти сірчаної. При цьому виділялася еквівалентна препарату кількість вільного метилового оранжевого, що має значно більший питомий коефіцієнт світлопоглинання.    Оптичну густину забарвлених розчинів вимірювали на фотоколориметрі КФК-2 (світлофільтр з УФ = 540±10 нм, кювета з товщиною шару 10 мм). Оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій препарату від 5 до 100 мкг в 12 мл кінцевого об’єму. Розрахунок вмісту метоклопраміду в розчинах проводиться за допомогою калібрувального графіку. Відносна помилка визначень становить ±2,49%. Метод застосований для кількісного визначення метоклопраміду у водних розчинах, модельних лікарських формах, а також у витяжках з біологічного матеріалу [1, 7].

12. Іонометричний аналіз метоклопраміду.    Мембрана твердоконтактного ІСЕ на метоклопрамід складається з структурного компонента (полівінілхлорид), пластифікатора-розчинника (дибутилфталат), електродоактивної речовини (комплекс метоклопраміду з кислотою фосфорновольфрамовою) та стабілізатора потенціалу електрода в зоні утворення твердого контакту (високодисперсне активоване вугілля). Співвідношення компонентів мембрани (вагові %):   Полівінілхлорид | 20,7– | 30,4      Дибутилфталат | 62,2– | 71,8       Комплекс метоклопраміду з фосфорновольфрамовою кислотою              | 7,6 – | 11,3           Активоване вугілля | 1,0– | 2,0.     Конструктивно твердоконтактний ІСЕ на метоклопрамід є полівінілхлоридним стрижнем діаметром 10 мм і довжиною 120 мм, у якому висвердлено 2 співосних канали: перший – діаметром 3 мм і довжиною 90 мм та другий – діаметром 5 мм до кінця стрижня. В більший за діаметром канал запресований графітовий стрижень, на внутрішній торець якого гальванічно нанесений шар міді, та припаяний вивід електрода. На зовнішній торець графітового стрижня, який заздалегідь запресований врівень в полівінілхлоридний корпус електрода, наносять мембранну композицію. Конструкція твердоконтактного ІСЕ на метоклопрамід представлена на рис.:

1 – полівінілхлоридна трубка; 2 – графітовий стрижень; 3 – шар міді;   4 – мембрана електрода; 5 – місце припаювання провідника;      6 – пробка, що загвинчується; 7 – провідник.     Електродна функція ІСЕ на метоклопрамід є лінійною в інтервалі концентрацій від (1,0±0,2)·10–1 до (3,0±0,4)•10–6М препарату з крутістю 59±1 мВ. Мінімальна концентрація метоклопраміду у водних розчинах, яку можна визначити за допомогою розробленого електрода складає 1,3•10–6 моль/л. Потенціал ІСЕ на метоклопрамід, стійкий в інтервалі рН 2,0-8,0. Мембрана працездатна протягом 1 року.      Методи іонометричного визначення метоклопраміду у водних розчинах (відносна помилка ±1,84%), модельних лікарських формах (ін’єкційні розчини, таблетки) за допомогою розробленого ІСЕ на препарат [2, 3, 6].

7. Умови зберігання, застосування в медичні практиці, форми випуску.

          Зберігання: Список Б. В сухому заxищенному вiд свiтла мiстi при температурi не вище 25 °C.       Застосування. Порушення моторно-евакуаторної функції шлунка при гастритах, пептичній виразці, діабетичному парезі шлунка, його післяопераційній атонії, у тому числі після резекції шлунка; гастороезофагеальний рефлюкс; блювання та нудота, обумовлені наркозом, променевою терапією, еметогенною хіміотерапією, захворюваннями печінки та нирок, черепно-мозковою травмою, мігренню, препаратами наперстянки, антибіотиками, морфіном; функціональна диспепсія, диспепсія при цирозі печінки, холецистопатії, хронічному панкреатиті, уремії; гикавка та відрижка незалежно від виду основного захворювання; при проведенні діагностичних досліджень (гастроскопія, дуоденальне зондування, рентгенодіагностика захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки).   Протипоказання. Підвищена чутливість до метоклопраміду. Шлунково-кишкові кровотечі, кишкова непрохідність, перфорація травного тракту; феохромоцитома, епілепсія, глаукома, екстрапірамідні розлади, хвороба Паркінсона, пролактино-залежні пухлини, блювання на фоні лікування або передозування нейролептиками, блювання у хворих на рак молочної залози. Перший триместр вагітності, період годування груддю.    Форми випуску та дозування : таблетки по 10 мг № 10 або № 10×2, або № 10×5. Призначають по 1 таблетці 3–4 рази в день за 30 хв до їди (разова доза становить 10 мг, добова доза – 30–40 мг). При нирковій недостатності дозу препарату підбирають залежно від тяжкості порушення функції нирок. Один курс лікування достатньо проводити протягом 4–6 тижнів. В окремих випадках лікування можна продовжувати до 6 місяців. Розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл по 2 мл в ампулах № 10. Для внутрішньовенного, внутрішньом`язового введення. Разова доза становить 10 мг, 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза – 20 мг; добова – 60 мг.  Новонародженим та дітям до 6 років разову дозу встановлюють із розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла на добу, кратність 1 – 3 рази на добу. Дітям старше 6 років призначають по 5 мг 1 – 3 раза в день. Перед рентгенологічним дослідженням дорослим вводять внутрішньовенно 10 – 20 мг за 5 – 15 хв до дослідження.  Хворим із клінічно вираженою печінково-нирковою недостатністю спочатку призначають дозу в два рази меншу за звичайну, наступна доза залежить від індивідуальної реакції хворого на метоклопрамід. Порошок (субстанція) метоклопраміду гідрохлорид випускають у подвійних поліетиленових пакетах для виробництва стерильних та нестерильних лікарських форм

  8. Використана література.

1. Автореф. дис... канд. фармацевт. наук: 15.00.02 / Валерій Петрович  Мороз; Національна фармацевтична  академія України. — Х., 2000.  2. Болотов В.В., Мороз В.П., Зареченський М.А. Порівняльна оцінка методів виділення метоклопраміду з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 1999. - №1(19). – С.45-48.       3. Болотов В.В., Зареченский М.А., Мороз В.П. Ионометрическое определение метоклопрамида гидрохлорида в лекарственных формах // Фізіологічно активні речовини. – 1999. – №1(27). – С.66-68.   4. Болотов В.В., Мороз В.П. Застосування тонкошарової хроматографії, кольорових і осадових реакцій для виявлення метоклопраміду // Вісник фармації. – 1999. - №2(20). – С.98-100.       5. Болотов В.В., Зареченский М.А., Мороз В.П. Твердоконтактный ионоселективный электрод на метоклопрамид // Фізіологічно активні речовини. – 1999. - №2(28). – С. 75-78.       6. Болотов В.В., Мороз В.П. Фотоколориметрические методы определения метоклопрамида и его экстракция из водных растворов органическими растворителями в зависимости от рН среды // Вісник проблем біології і медицини. – 1999. - №9. – С.105-109.       7. Болотов В.В., Мороз В.П. Хіміко-токсикологічне дослідження метоклопраміду // Всеукраїнська науково-практична конференція “Вчені України – вітчизняній фармації”: Тез. доп. 19 жовтня 2000 р. – Харків, 2000. – С.179-181.                                                                        8. Безуглий О.П. Фармацевтична хімія. Х.: Видавництво НФаУ, Золоті сторінки, 2002 – 448с.         9.Безуглий О.П.Фармацевтичний аналіз. Х.: Видавництво НФаУ, Золоті сторінки, 2001 – 240с.          10. Беликов В.Г.Фармацевтическая химия. В 2 ч.Ч.2. Специальная фармацевтическая химия: Учеб.для фармацевтических ин-тов и фак.мед.ин-тов. – М.Высш.шк., 1993. – 432 с.

11. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. — Харків: РІРЕГ, 2001.—

556 с.             12. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. — Харків: РІРЕГ, 2001. — Доповнення 1. — 2004. — 520 с.        13. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид. —Доповнення 2. — Харків: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. — 620 с.                        Рррр    шш ш 14. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с             ппп п15. Довідник лікарських засобів України – 2010. http://www.pharma-center.kiev.ua/view/                                              ррр р16.  Машковский М.Н. Лекарственные средства: В 2 т.Т.1. – 14-е изд., перераб., испр. и доп. – М.: ООО «Издательство Новая Волна» : Издатель С.Б. Дивов, 2002. – 540 с.          ррррр17. Фармацевтическая химия: Учеб. пособие/ Под ред. А. П. Арзамасцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004 – 640с.