Контрольная работа по "Електронна комерция"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

НАЦІОНОЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

 

 

з дисципліни: “ електронна комерція”

 

ВАРІАНТ №11

 

	ВИКОНАВ:
	ПЕРЕВІРИВ: Викладач.

 

Київ 2013

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Програмні агенти електронної  комерції
2. Архітектура мультиагентних систем   електронно  комерці
3. Електронна угода (оферта)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

        У Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про електронну комерцію».

     Цей Закон має становити засади використання новітніх технологій у різних галузях суспільного життя України, а також її участі міжнародному інформаційному просторі. В першу чергу Закон стосується фінансових та юридичних взаємовідносин юридичних і фізичних осіб з банківськими установами та технологій електронної торгівлі товарами та послугами.

    За словами ініціатора законопроекту, Народного депутата України Ю.В. Полунєєва«…електронна торгівля включає використання всіх видів інформації і комунікаційних технологій в сфері торгівлі і виробництва, пропонує та надає різноманітні можливості для інтерактивного зв'язку між виробниками і замовниками та покупцями. Електронна торгівля надасть Україні можливість більш швидкого економічного розвитку і рівної конкуренції з багатьма країнами - в електронному світі кордони втрачають їх звичне значення.»

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Програмні агенти електронної  комерції

 

      Останнім часом активно розвивається новий напрям сучасних інформаційних технологій — програмні агенти, які є черговим кроком на шляху автоматизації задач, пов’язаних із пошуком інформації за критеріями, що визначаються конкретними потребами кінцевого користувача.

        По суті програмні агенти — це модулі, здатні автономно вирішувати поставлені їм задачі; їх можна вважати особистими «слугами» в комп’ютерному світі. Хоча точне визначення програмних агентів ще не сформульоване, ясно, що від звичайних комп’ютерних програм вони відрізняються мірою зворотного зв’язку із зовнішнім світом для відповідної перебудови своєї

 роботи. Фахівці  Інституту інтелектуальних систем  Мемфіського університету визначають  програмний агент як «систему, що є складовою частиною середовища, сприймає це середовище і діє  на нього за своїм власним  планом, щоб вплинути на те, що  воно сприйматиме в майбутньому».

 

До  числа основних характеристик програмних агентів слід віднести:

1. Функції: агент виконує ряд задач за дорученням користувача (чи іншого агента).

2. Можливості обміну інформацією: агент повинен мати можливість обмінюватися інформацією з користувачем ( і інколи з іншими агентами) для того, щоб отримувати від нього інструкції, повідомляти йому про хід та завершення виконання задачі і надати отримані результати.

3. Автономність: агент працює без прямого втручання користувача (наприклад, в якості фонового процесу в ті годи ни, коли на комп’ютері виконуються інші задачі). Виконувані агентом задачі можуть бути досить різними — від щонічного резервного копіювання даних до пошуку (за дорученням користувача) продавця, який пропонує низьку ціну на вказаний продукт.

 

 

4. Моніторинг: щоб мати можливість виконувати свої задачі в автономному режимі, агент повинен бути здатним контролювати середовище, в якому він діє.

5. Активація: щоб  мати можливість працювати в  автономному режимі, агент повинен бути здатним впливати на своє робоче середовище за допомогою механізму активізації.

6. «Розумність»: агент повинен бути здатним інтерпрету-

 вати контрольовані  ним події, щоб приймати відповідні  рі-

 шення.

 

     Окрім перелічених деякі агенти можуть мати ще й такі характеристики:

а) безперервність роботи: більшість із агентів повинні  бути безперервно діючими агентами;

б) «індивідуальність»: деякі агенти можуть мати добре виражений «характер» та «емоційний стан»;

в) адаптивність: деякі  агенти, базуючись на накопиченому досвіді, автоматично пристосовуються  до змін середовища;

г) мобільність: деякі  агенти повинні допускати можливість перенесення їх на інші комп’ютери, в тому числі на системи іншої  архітектури та інші платформи.

 

        Програмні агенти можна грубо поділити на три групи — для настільних систем, для intranet-мереж і для INTERNET. Сьогодні користувачі комп’ютерів найкраще знайомі з агентами для настільних систем. Найпростішими прикладами таких агентів є «майстри» (Wizards), які автоматично настроюють додатки для персональних комп’ютерів відповідно до побажань користувача, і «офісні помічники» (Offiсe Assistants), які вносять пропозиції щодо підвищення продуктивності на основі спостережень за тим, як використовуються ті або інші програмні блоки.

        У межах корпоративних мереж програмні агенти можна використати, наприклад, для автоматизації процесів управління потоками даних, пошуку в базах даних і організації взаємодії між різними компонентами системи.

            Проте найбільш перспективні можливості відкриваються тоді, коли агент виходить у мережу і починає взаємодіяти з іншими комп’ютерними системами.         Наприклад, його можна запрограмувати на пошук інформації по заданих критеріях, а поки він шукатиме, на комп’ютері можуть вирішуватися інші задачі. За приклад використання можуть правити такі агенти, як PointCast та EntryPoint, які дозволяють «витягувати» потрібну інформацію з INTERNET і заносити її в пам’ять комп’ютера в потрібний момент і в потрібному форматі.

           У зв’язку із зростанням інтересу до електронної торгівлі через INTERNET з’явилися програмні агенти, що забезпечують подальшу автоматизацію процесу електронних купівель. Наприклад, агентові можна доручити попередній пошук потрібних товарів. Центр стратегічних технологічних досліджень компанії Andersen Consulting, що розробляє ряд експериментальних агентів, випробував цю ідею на прототипі агента під назвою Bargain Finder. Маючи такий агент, користувач INTERNET може, наприклад, набрати на клавіатурі назву потрібного йому товару і доручити цьому агентові знайти електронний магазин, де такий товар продається найдешевше.

         Другим перспективним напрямом використання програмних агентів є фінансовий сектор. Наприклад, компанія Logica, що спеціалізується на консультаціях і програмному забезпеченні, пропонує групу програмних агентів для розв’язання проблем, які стоять перед банками.

 

         Ефективним може бути використання програмних агентів як складових частин у логістичних інформаційних системах на підприємствах у ланцюгах постачання та збуту (рис. 1.1).

 

 

 

Рис. 1.1. Використання програмних агентів

 у інформаційних  системах на підприємствах

 

         Ефективним може бути використання програмних агентів як складових частин у логістичних інформаційних системах на підприємствах у ланцюгах постачання та збуту (рис. 1.1).

 

Рис. 1.1. Використання програмних агентів

 у інформаційних  системах на підприємствах

 

 

Примітка: на рис. 1.1 ERP — один зі стандартів управління підприємствами, що становлять основу сучасних інформаційних систем управління підприємствами

 

2. Архітектура мультиагентних систем   електронної  комерції

 

     Сучасний етап розвитку економічних відношень потребує розглядати підприємство в постійному взаємозв'язку з постачальниками виробничих ресурсів і споживачами готової продукції. В умовах зростаючої конкуренції успіх будь-якого підприємства залежить від адекватного та своєчасного реагування на постійні зміни в зовнішньому середовищі. Тому підприємство повинно мати механізми керування, що дозволяють здійснювати адаптацію до ринкових умов і конкуренції на світових ринках виробників.

      З появою глобальної Інтернет-економіки, частиною якої є електронний ринок цінних паперів та інвестицій, складність і динаміка бізнес-процесів почали стрімко зростати. При цьому бізнесвимагає постійного вдосконалення сервісу для клієнтів, індивідуального підходу до кожногоспоживача, впровадження інновацій і скорочення витрат, поширення в нові сфери діяльності тамінімізації ризиків. Прийняття рішень у цих умовах характеризується високою невизначеністю,вимогою функціонування у реальному часі, наявністю багатьох взаємно суперечливих критеріїв,необхідністю враховувати знання і досвід фахівців, які не тільки погано формалізуються, але йпостійно змінюються та рядом інших нових вимог .Виникла необхідність у більш потужних і гнучких інтелектуальних програмних системах,здатних безупинно здобувати нові знання та змінювати свою структуру і функції, розвиваючись таадаптуючись до розв'язуваних задач і умов зовнішнього середовища.

       Одним зі шляхів вирішення  подібних задач є застосування  мультиагентних систем (МАС), щоотримали стрімкий розвиток в останнє десятиліття. Мультиагентні технології надають нові унікальні можливості для компаній, даючи змогу вирішувати складні завдання та створювати програмні системи, що приносять високу ефективність, нову якість сервісу і ряд інших переваг надконкурентами.

      Мультиагентні системи (крос-платформні розподілені інтелектуальні системи) являютьсобою сукупність інтелектуальних агентів. Агенти – це автономні об'єкти, які можуть самостійнореагувати на зовнішні події та приймати відповідні рішення. Сьогодні у межах мультиагентних технологій розроблені різні типи агентів, які характеризуються спеціалізованими властивостями,конкретною моделлю поведінки та сімейством архітектур і бібліотек компонентів, для яких

властиві розподіленість і автономність

     Оскільки на реальному ринку цінних паперів та інвестицій основну роль виконують люди-торговці (брокери, трейдери та ін.), то на модельованому ринку їм відповідають інтелектуальні

агенти, які можуть приймати рішення, об’єднуватися в групи та навчатися в процесі функціонування ринку, тобто виконувати майже усі дії, які виконують реальні фахівці. Саме цим і пояснюється застосування мультиагентного підходу до цієї проблемної області. У цій роботі пропонується використання мультиагентної системи на ринку електронної комерції, пов’язаної з цінними паперами та інвестиціями. Система призначена для допомоги у прийнятті рішень торговцю для вигідного продажу або купівлі цінних паперів на фондовому ринку.

         Висновки системи є рекомендаційними. Торговець не зобов’язаний погоджуватися з ними, оскільки вони призначені для надання можливого варіанта вирішення проблеми. Практичне застосування системи можливе на підприємствах, робота яких тісно пов’язана з торгівлею на фондовому ринку, оскільки це допоможе швидко та якісно приймати керівні рішення. Особливо ефективним може бути використання цієї системи фірмами, що ведуть брокерську діяльність на ринку цінних паперів та інвестицій. МАС буде корисною для фірм, що лише починають розвиватися і не мають достатнього капіталу, адже вона дасть змогу спробувати свої сили на моделі фондового ринку, що не вимагатиме затрат коштів та допоможе здобути певний досвід у цій галузі.

 

          Технології електронного бізнесу змінили традиційні способи ведення

бізнесу. Обсяг транзакцій збільшився завдяки величезній кількості інформації

та динамічності навколишнього  середовища. ПА здатні виконувати транзакції

від імені користувача. Це позбавляє людей від рутинних дій.

     Агенти використовують знання про товари/послуги, для яких вони

встановлюють ціну, і про  те, як інші ПА оцінюють подібні товари. Залежно від

того, які правила поведінки  задані користувачем, агент обирає стратегію, за

якою пропонує продавцю прийнятну  ціну. У процесі встановлення ціни

важливими фактором є персоніфіковані знання про користувачів.

ПА можуть виконувати в  процесі переговорів ролі як споживачів, так і

продавців. Па покупці можуть автоматично збирати інформацію про продавців

і товари та оцінювати різні пропозиції. У переговорних процесах ПА клієнти і

продавці – основні  діючі об’єкти, але в деяких сценаріях  головна роль належить

агентам – посередникам.

 

При проектування МАС ел. комерції потрібно забезпечити:

1. Сприймання агентом  нових цілей, що задаються користувачем  або

іншими агентами, як у  пасивному стані, так і в процесі  роботи

системи;

 

2. Аналіз ситуацій, які  відбуваються в системі, і розробку  шляхів

досягнення цілей згідно з обраною стратегією поведінки;

 

3. Виконання поточних  зобов’язань, які необхідно вирішити  для

досягнення під цілей, що допомагають досягти загальної цілі;

 

4. Формування, вибір сценаріїв  для вирішення поточних завдань  з

використанням наявних знань  і ресурсів, доступних агентові;

 

5. Аналіз отриманих результатів  при досягненні поставленої мети;

Навчання у процесі  взаємодії з іншими агентами або  користувачами для

отримання запланованих результатів.

 

 

      В умовах пошуку оптимальних шляхів інформатизації суспільства й входження України у світовий інформаційний простір першочергове значення має рішення багатоаспектної проблеми автоматизації сучасних бізнес-процесів: корпоративного електронного документообігу, електронної біржі, електронно-го ринку, електронного магазину, електронного аукціону та ін. Програмні модулі цих електронних тех-нологій входять до складу інтегральних корпоративних систем і вирішують складні завдання по автома-тизації і оптимізації бізнес-процесів. Головна перевага при впровадженні систем електронного бізнесу – це скорочення вартості і швидкість реалізації ділових процесів, а також надання більше зручних послуг клієнтам. Однак, під час використовування систем електронного бізнесу, нині відчувається недостатність реальної автоматизації багатьох завдань.