Боротьба зі шкідливими звичками

Слід взяти до уваги, що алкоголь значно знижує опірність організму до впливу інфекційних збудників і токсичних речовин і тим самим сприяє підвищенню захворюваності питущих. На тлі алкоголізму важче протікають різні захворювання, особливо хронічні (туберкульоз, сифіліс тощо), інфекційно-алергічні (бронхіальна астма, ревматизм) і серцево-судинні. Смертність серед алкоголіків при соматичних хворобах в 3-5 разів вища, ніж смертність серед людей, не споживають спиртні напої. Заслуговує окремого розгляду дію алкоголю на статеві залози і що виробляються ними статеві клітини - чоловічі (сперматозоїди або сперміну) і жіночі (яйцеклітини). Вони є носіями генетичної (спадкової) інформації, від їх стану залежить і здоров'я майбутніх дітей, тобто майбутніх поколінь. Алкоголь може впливати на потомство кількома шляхами: перше - на статеві залози і що виробляються ними статеві клітини, другий – на внутрішньоутробний зародок (ембріон) і плід, третій - на розвиток дитини. 

Особливо несприятливо дію алкоголю на розвиток чоловічих статевих залоз (сім'яників) і вироблюваних ними сперматозоїдів. Експерименти (досліди на тварин) показали, що вже через кілька місяців введення тваринам алкоголю призводить до порушення будови і життєдіяльності насінників. Вага насінників зменшується майже вдвічі, порушується структура насіннєвих канальців, їх захисна оболонка (мембрана) втрачає свої властивості, внаслідок цього на них можуть впливати різні токсичні речовини, не рідко що знаходяться в організмі (крім алкоголю), і приводити до ще більшого пошкодження не тільки самих статевих залоз, але і їх клітин - сперматозоїдів. 

Під впливом алкоголю зменшується просвіт сім'яних канальців, пошкоджується зародковий епітелій (шар клітин, з якого утворюються сперматозоїди). 

Тому багато сперматозоїди не дозрівають повністю і недозрілими (або взагалі незрілими) по падають у насінну рідину. Такі сперматозоїди часто мають різні аномалії - відсутність головки, хвостика, зміна будови тіла і т.д. - І не здатні запліднити яйцеклітини. Якщо ж запліднення і відбувається, то такі зиготи (запліднені яйцеклітини, яйця), як правило, гинуть або (дуже рідко) дають неповноцінне потомство. 

Зазвичай, вже після 6-7 місяців введення алкоголю у тварин (наприклад, у щурів) припиняється відтворення сперматозоїдів, насінні канальні атрофуються (відмирають), тканина між ними набрякає і чоловіча особина стає безплідною. У алкоголіків-чоловіків також наступають подібні явища, однак звичайно через більш тривалий (кілька років) проміжок часу. У них знижується лібідо (потяг), наступає імпотенція (нездатність до статевого акту і до запліднення), зменшується розмір статевих залоз (яєчок і передміхурової залози - залози, яка виробляє секрет, що сприяє нормальній життєдіяльності сперматозоїдів),зменшується кількість сперматозоїдів (олігоспермія) або вони зовсім зникають (азооспермія), часто зустрічаються лише загиблі сперматозоїди (некроспермія). Настає чоловіче безпліддя. При цьому нерідко розвиваються ознаки, характерні для жіночого організму (зростання молочних залоз, зменшення обволосіння), що пояснюється придушенням алкоголем вироблення чоловічих гормонів (тестостерону) і частковим перетворенням їх у жіночі (естрогени). Частота і ступінь порушення функції чоловічих статевих залоз знаходяться в залежності від кількості та тривалості вживання алкоголю. 

У помірно споживають алкоголь порушення функції статевих залоз зустрічаються, приблизно, в 30% випадків, у явних алкоголіків - в 80-90% 5. Після одужання приблизно у 40% чоловіків ці явища зберігаються, тобто вони залишаються неповноцінними в статевих відносинах і не можуть мати повноцінного потомства, а іноді й взагалі залишаються безплідними. У 40-45%чоловіків взагалі втрачається здатність вступати в статеві зносини.

3. Наркотик – біла смерть...

У широкому розумінні наркоманія - це хворобливий потяг або пристрасть до наркотичних речовин, вживаним різними способами (ковтання, вдихання, внутрішньовенна ін'єкція) з метою добитися притуплювала стану. Для цього, використовують різні речовини, наприклад такі справжні сильнодіючі наркотики, як опій, морфій, героїн, і слабодіючі - кокаїн, марихуана. 

Схожу дію роблять також деякі лікарські препарати, що не віднесені до розряду наркотичних. Всі вживані одурманюючі речовини (як дійсні наркотики, так і інші препарати рослинного походження або одержувані хімічним шляхом) -сильні отрути, тобто токсини. 

Оскільки слова «наркоманія», «наркотики», «наркомани» широко поширені, то можна користуватися ними, чи йде мова про токсикоманії або наркоманії. Це тим більше виправдано, що справжня наркоманія серед молоді зустрічається рідко, бо справжні наркотики дороги і важкодоступні. Молоді люди, пристрасть до наркотичного дурману, зазвичай вживають більш доступні чи речовини ж готують кустарним способом різні наркотичні препарати з маку. 

Не має істотного значення, як називати це лихо - чи звичкою хворобливою пристрастю до наркотиків, хоча шкідливу звичку перемогти все - таки легше, ніж хвороблива пристрасть. 

Звичка.

У цьому випадку людина, хоча і відчуває сильне бажання прийняти наркотик, не відчуває ще непереборної фізичної потреби в наркотичному дурмані. Їй ще не треба збільшувати дозу прийнятої наркотичної речовини. У цьому випадку ще немає фізичної залежності від наркотиків: позбавлення людини препаратів не викликає у нього симптомів так званого абстинентного синдрому, а прийом їх, хоча й негативно впливає на психіку і загальний стан здоров'я, не надає поки серйозного впливу на поведінку в побуті і в суспільному житті. 

Звичка до наркотичного дурману через якийсь час перероджується в хворобливий потяг, пристрасть. Це вже що далеко зайшов стан, коли не припиняється сильна потреба в прийомі наркотичних речовин, викликана психічною та фізичною залежністю від них, виникає необхідність постійно збільшувати дози, отруюючи організм долю.

Наркотичний дурман. Всі наркотичні речовини викликають притуплювала стан. Потім постійно наростаючий наркотичний голод, що свідчить провиникненні залежності; по мірі вживання наркотиків прогресує фізичне і психічне виснаження організму, яке в підсумку веде до передчасної смерті.

Люди, що приймають наркотики, по-різному сприймають їх притуплювала дію. В залежності від прийнятого препарату наступає збудження або гальмування активності. У збудженої людини виникає відчуття свіжості, легкості, фізичної спритності, йому здається, що він повний сил і прагнення діяти, здатна на небувалі творчі звершення. Зрозуміло, все це лише ілюзія, гра уяви, викликана впливом наркотиками. 

Гальмування ж зазвичай відчувається як розслабленість і повна байдужість до всіх життєвим негараздам і примхам долі. Наркоман в стані збудження своєю поведінкою нагадує людину, яка, як кажуть, напідпитку, а загальмований наркоман стає схожим на дуже п'яного, причому це враження підсилює незв'язність його промови. Наркотичні засоби викликають різного роду розлади свідомості. Деякі наркомани відчувають пригніченість, незрозумілий страх, іноді що переходить у паніку, або їх мордують якісь страшні бачення. 

Наркотична залежність. 

Зазвичай у людини вже після кількох прийомів наркотичних речовин розвивається сильне, непереборне потяг до притуплювала стану, зване психічною залежністю від наркотиків. Є й інша, значно більш глибока залежність, яка називається фізичною. Полягає вона в тому, що наркотики по мірі їх вживання ніби входять в хімічний склад тканин організму, внаслідок цього виникає звикання і наркотики стають необхідною умовою для збереження біологічної та хімічної рівноваги всього організму. Після утворення фізичної залежності відсутність наркотиків викликає у людини так званий абстинентний синдром (синдром відміни). Наркоман змушений систематично приймати наркотики і збільшувати їх дозу, щоб викликати стан дурману. Відсутність наркотику викликає наростаючу дратівливість, нервозність, труднощі в зосередженні уваги, стомлюваність. З'являється сильне занепокоєння, поступово страх стає нестерпним, веде до відчаю, відчуттю безнадійності, а нерідко - до думки про самогубство. 

Людина, що зазнає абстинентний синдром, не в стані що-небудь зайнятися, виконувати будь-яку роботу. Його єдине бажання - будь-який-яку ціну роздобути наркотик. На цьому концентруються всі його думки і вчинки, найчастіше наркотик для нього стає важливіше їжі. Такому стану супроводжують тілесні нездужання: сильні головні болі, нервове тремтіння, оніміння кінцівок, м'язові судоми та ін. Такі симптоми початку психічної і фізичної залежності людини від наркотиків. Саме тоді він і стає їх рабом. 

Отже, тривала відсутність наркотиків призводить до появи абстинентного синдрому. Починається він зазвичай з наростання нездоланною потреби в прийомі наркотику, що в якійсь мірі можна порівняти зі станом завзятого курця, який хоче курити, але не має сигарет. Потім виникають занепокоєння, різка позіхання, рясне потовиділення, порушення функції носоглотки, що нагадує сильний нежить. Зіниці розширюються і не реагують на світло. З'являються «гусяча шкіра» і озноб, як при високій температурі, гострі болі в шлунку, поясниці і стегнах. Потім – запаморочення, нудота і блювота, м'язова тремтіння аж до небезпечних для життя судом і порушення кровообігу і дихання. 

Симптоми ці виступають в різних поєднаннях і послідовності, проявляються з різною інтенсивністю. Абстинентний синдром може супроводжуватися також маренням, різними зоровими і слуховими галюцинаціями або проявами депресії, апатії, повної байдужості до оточуючого. Прийом наркотику майже відразу усуває ці нездужання, але це поліпшення стану тимчасове, бо через кілька годин дію наркотику припиниться і знову з'являться симптоми абстинентного синдрому. 

Наслідки.

Вживання наркотиків, окрім психічної та фізичної залежності, завжди призводить до незворотного грубого порушення життєдіяльності організму і соціальної деградації наркомана. Саме ці наслідки становлять найбільшу небезпеку для здоров'я і життя людини. 

По-перше, хронічне отруєння організму наркотичними препаратами призводить до незворотних змін у нервовій системі, розпаду особистості. У результаті наркоман губить деякі вищі почуття і моральну стриманість. З'являються нахабство, нечесність, згасають життєві цілі, інтереси і надії. Людина втрачає родинні почуття, прив'язаність до людей і навіть деякі природні потягу. Це особливо трагічно, коли мова йде про осіб молодого віку, про тільки ще формуються індивідуальностях, найбільш цінних для суспільства. 

Наркотичне одурманення і серйозні нездужання, абстинентний синдром роблять неможливим навчання і роботу, тому наркомани зазвичай дармоїдство. Під впливом суспільної думки наркоман змушений приховувати свій порок. 

Він шукає підтримки в будь-якій групі, яка прийняла б його. Зазвичай це покидьки суспільства: приєднуючись до них, наркоман сам виключає себе з колишнього колективу. 

По-друге, що розвинувся або ще тільки розвивається вада вимагає все більш частого вживання наркотиків у все зростаючих дозах. Необхідність постійного їх добування штовхає наркоманів на злочини: множаться крадіжки, взломи аптек, підроблення рецептів, розпуста, навіть вбивства - все це заради грошей на придбання наркотиків. 

Нарешті, по-третє, наркоманія веде до крайнього виснаження організму, значної втрати маси тіла і помітному зниженню фізичного здоров’я. Шкіра стає блідою і сухою, обличчя набуває землистого відтінку, з'являються також порушення рівноваги і координації рухів, що помилково можна прийняти за прояв алкогольного сп'яніння (зазвичай наркомани уникають алкоголю, хоча це і не є правилом). Отруєння організму стає причиною хвороби внутрішніх органів, особливо печінки і нирок. 

Додаткові ускладнення відбуваються від внутрішньовенних ін'єкцій наркотиків брудними голками і шприцами. У наркоманів часто зустрічаються гнійні ураження шкіри, тромбози, запалення вен, а також різні інфекційні захворювання, наприклад гепатит. 

Непоодинокі випадки передозування наркотика, особливо коли після абстинентного синдрому знижується імунітет організму до його дії, про що наркоман зазвичай не знає. В результаті - важке отруєння, що супроводжується маренням і комою. Досить сказати, що в 1982 році за цієї причини в ПНР померло 102 людини, в 1983 році у ФРН - 473 человека. 

В останні роки зросло число осіб, які систематично збільшують дози наркотиків. Почастішали випадки абстинентного синдрому і гострих отруєнь і смертей серед молодих наркоманів. одурманює себе наркотиками інколи навіть десяти-дванадцятирічні діти, до того ж саме вони використовують особливо небезпечні препарати, головним чином з маку, які швидко виробляють в організмі залежність. Ці найнебезпечніші речовини, що виготовляються кустарним способом, містять велику частку токсичних забруднень. Відзначено також, що школярі часто вживають медикаментозні препарати, швидко призводять до стійких змін мозку. 

І, нарешті, велике занепокоєння викликає те, що батьки і вчителі з великим запізненням, нерідко лише через два-три роки дізнаються про те, що діти приймають наркотики. 

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослідження можна зробити такі висновки:

1. Куріння – соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників підліток починає курити – спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.

2. Вживання і зловживання  алкогольними напоями особливо  небезпечно в дитячому і підлітковому  віці, коли ще не завершилося  формування організму. У цей період у печінці відсутні спеціальний фермент – алкоголь дегідрогіназа, який розщеплює етиловий спирт на прості токсичні сполуки. Основна небезпека вживання і зловживання спиртними напоями полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється у необоротному ураженні центральної нервової системи та всіх органів і систем. Розвиваються і психічні зміни, які супроводжуються пригніченістю злісною дратівливістю. Алкоголік стає байдужим до роботи, сім’ї і дітей, настає зниження вищих емоційних емоцій.

3. Наркоманія – страшна  хвороба сучасного світу. Серед  наркоманів висока смертність  від вживання наркотиків, крім  того, наркоманія важко виліковна. Про шкідливість наркотиків сказано чимало. Проте занепокоєння вчених і лікарів, викликане поширенням наркоманії, росте, тому, що поки ще значне число людей і насамперед молоді недостатньо усвідомлює згубність наркоманії. Вживання наркотиків – не безгрішне заняття, що можна кинути без зусиль. Це дійсно чума, і тим більш небезпечна, що багато-хто не приймає її всерйоз.