Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Июля 2014 в 22:28, реферат
Величезна кількість видів і особин комах, їх поширення у воді, ґрунті і на його поверхні, в повітрі, в різних частинах рослин, у тілі тваринних організмів визначають їх роль у природі.
Значення комах надзвичайно велике і різноманітне. Одні з них завдають великої шкоди рослинам, тваринам і людині, діяльність інших дуже корисна.
Цікаво, що та сама комаха шкідлива на одній стадії розвитку і корисна на іншій. Наприклад, гусінь поїдає листя, а метелик запилює квітки.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації
Полтавське територіальне відділення МАН України
Шишацьке районне товариство учнів «Паросток»
Відділення: біології, екології,
хімії, агрономічних наук та
наук про людину
Секція: аграрні науки
Екологічний вплив комах-шкідників на ріст, розвиток та врожайність польових, городніх та сільськогосподарських культурних рослин
Роботу виконала:
Шаповалова Аліна Олександрівна, учениця 11 класу,
Шишацької спеціалізованої
школи ім. В.І. Вернадського Шишацької райдержадміністрації
Науковий керівник:
Наріжний Григорій Костянтинович, учитель біології та екології
Шишацької спеціалізованої
школи ім. В.І. Вернадського Шишацької райдержадміністрації, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель
Шишаки-2013
Зміст
Додатки
Величезна кількість видів і особин комах, їх поширення у воді, ґрунті і на його поверхні, в повітрі, в різних частинах рослин, у тілі тваринних організмів визначають їх роль у природі.
Значення комах надзвичайно велике і різноманітне. Одні з них завдають великої шкоди рослинам, тваринам і людині, діяльність інших дуже корисна.
Цікаво, що та сама комаха шкідлива на одній стадії розвитку і корисна на іншій. Наприклад, гусінь поїдає листя, а метелик запилює квітки.
Позитивна діяльність комах у природі виявляється, головним чином, у запиленні ними квіток різних рослин. Це має надзвичайно велике значення. Так, близько 30% європейських квіткових рослин є комахозапильними. Головну роль, як запилювачі, відіграють бджоли, джмелі, різні двокрилі комахи й метелики.
Але в цій науковій роботі ми зосередимо свою увагу на комахах, які на різних стадіях свого розвитку наносять значну шкоду сільськогосподарським рослинам, чим значно погіршують показники продуктивності та врожайність цих культур.
Свої дослідження ми проводили на полях місцевого господарства, агрофірми «Шишацька» та на території всього району. Всіх шкідників культурних рослин поділяють на декілька груп в залежності від місця їх життя, розвитку і живлення. Шкідливі комахи, як правило, ведуть паразитичний спосіб життя на різних стадіях розвитку. Як об’єкти дослідження нас зацікавили комахи, які є шкідниками польових культур, адже ці рослини дають основну масу сировини для виробництва продуктів харчування людини і тварин.
Знати будову, спосіб життя, розмноження та інші особливості таких комах конче потрібно для боротьби з ними; шкода, якої вони завдають, незрівнянно більша від користі.
Шкідливих комах дуже багато видів. Розглянемо найбільш поширених не території України, і, зокрема, Полтавської області комах-шкідників польових та городніх культур, простежимо особливості їх життєдіяльності в природі, їх вплив на розвиток сільськогосподарських рослин та врожайність, а також спробуємо з’ясувати екологічні аспекти цієї проблеми.
Свої дослідження ми проводили в період від початку вегетації сільськогосподарських рослин до моменту збору врожаю в кінці літа та на початку осені. При цьому досліджувались всі стадії розвитку комах від яйця до дорослої особини(імаго), а також проводилися кількісні підрахунки комах та визначалися втрати врожаю, до яких призводила діяльність шкідників.
Особливу увагу приділялося вивченню та запровадженню різноманітних методів боротьби зі шкідниками на основі знань про їх біологію.
В процесі наукової роботи було також опрацьовано значну кількість спеціальної літератури та досвід вчених-біологів про організацію боротьби з комахами-шкідниками. Особлива заслуга в цьому академіка М.М. Кулагіна та його послідовників.
Важливість боротьби зі шкідниками турбувало людство з тих часів, коли людина перейшла до вирощування рослин для задоволення своїх харчових потреб. І на сьогодні це питання не втратило актуальності, бо збільшилась кількість сільськогосподарських культур, площі їх посівів, врожайність. Але поряд з цим зросла кількість шкідників, які ідеально пристосувалися до виживання в нових умовах, створених людиною екосистемах-агроценозах.
Перейдемо до характеристики комах-шкідників, характерних для нашої місцевості. Перш за все, треба відзначити велику екологічну пластичність комах-паразитів рослин. Це проявляється, в першу чергу, у способах розвитку комах. Їх відомо два: з повним та неповним перетворенням. Розвиток з повним перетворенням відбувається в чотири стадії: яйце, гусінь, лялечка, доросла комаха. Так розвиваються жуки і метелики. В цьому є великий біологічний сенс,бо кожна стадія розвитку – це важливий етап для виживання виду та поширення в природі. Наприклад, гусінь виходить з яєць, активно живиться, набираючи запас необхідних речовин, які будуть використані в процесі перетворення лялечки в дорослу комаху. Комаха ж , у свою чергу теж активно живиться та забезпечує відкладання яєць, а також активно переміщується, що сприяє поширенню виду, та збільшенню імовірності зустрічі особин різної статі при спарюванні.
Другий спосіб розвитку – розвиток з неповним перетворенням, при якому відсутня стадія лялечки. Особина, що виходить з яйця, являє собою мініатюрну копію дорослої комахи. Такий розвиток характерний для прямокрилих(сарана), клопів(шкідлива черепашка) та інші.
Переходимо до короткої характеристики шкідників польових та городніх культур нашої місцевості, методів боротьби з ними, а також екологічних аспектів діяльності цих комах у природі.
Найпоширенішими шкідниками городу є попелиці, жуки, лускокрилі, двокрилі. Найбільшої шкоди вони завдають рослинам з родини хрестоцвітих (капуста, редиска, редька), гарбузам, огіркам, кабачкам.
Метелик (див. додаток А) досить великого розміру, має крила білого кольору з чіткими темними плямами на передніх та задніх крилах. Зустрічається повсюди на території Полтавської області. Перші особини з’являються в квітні-травні, найбільша кількість у липні-серпні. Метелик має смоктальний ротовий апарат у вигляді трубочки і живиться нектаром квітів. Яйця відкладає на нижній частині листків рослин родини капустяних за що й одержав свою назву. Середній розмір кладки 50-100 яєць, з яких через 7-10 днів, залежно від природних факторів, виходить гусінь, яка активно живиться протягом місяця, пошкоджуючи листя рослин родини хрестоцвітих. Інколи це призводить до зменшення врожайності, або навіть загибелі культур. Гусінь білана капустяного живе групами і добре помітна, бо має строкате забарвлення. Досягає довжини 4 сантиметрів. При доторканні виділяє краплю отруйної речовини, тому і не знищується птахами.
Лялечка білана капустяного прикріплена у вертикальному положенні до стебел різних рослин чи дерев, що ростуть поряд. З лялечки виходить доросла комаха, що літає, живиться та дає початок новій генерації. За весняно-літній період буває до 3-4 поколінь метеликів.
Дуже схожий на білана капустяного інший метелик – білан ріп΄яний, гусінь якого пошкоджує ті ж самі рослини. Він трохи менший від білана капустяного, відкладає яйця поодинці, поодинці живе і гусінь. Це значно зменшує шкоду рослинам. Гусінь має захисне забарвлення, тому мало помітна на листках, що значно ускладнює пошуки та знищення шкідника.
Для боротьби можна використовувати механічні методи (збирання гусені), але вони є малоефективними.
Хімічні методи боротьби за допомогою пестицидів є найбільш прийнятними та дають найкращий ефект. Але застосовувати їх треба згідно інструкції, щоб зменшити шкоду середовищу та здоров’ю людини.
Усе більшого значення надається біологічним методам боротьби за допомогою комах-паразитів, які відкладають свої яйця або в тіло гусені, або в тіло дорослого метелика. Ці комахи – їздці з ряду перетинчастокрилих. Личинка їздця, розвиваючись, поїдає нутрощі хазяїна, призводячи до його загибелі.
Наші дослідження, проведені на полях сільськогосподарських культур Шишацького району, показали, що білан капустяний та ріп’яний поширені там, де проводиться вирощування рослин родини капустяних, тобто майже скрізь, бо ці рослини вирощують також на приватних ділянках селян.
У теплицях зустрічається всюди. В середині та в кінці літа їх можна спостерігати на рослинах у відкритому грунті і в парниках біля теплиць, але взимку у відкрииому грунті білокрилки майже всі гинуть. Пошкоджує білокрилка помідори, огірки, салат, селеру, квасолю. Часто у великій кількості зустрічається на квіткових декоративних рослинах.
Комаха (див. додаток Б) завдовжки 1 – 1,5 мм, жовтувата, має дві пари борошнисто-білих крил; личинки блідо-зелені з червоними очима, плескуваті, видовжено-овальні, вкриті шипиками. Німфи завдовжки 0,8 мм, нерухомі, плескуваті, овальні, вкриті шипиками із восковими виділеннями у вигляді бахроми по краях тіла.
При температурі 21 – 23˚С і відносній вологості повітря 60 – 70% цикла розвитку одного покоління завершується протягом 23 – 25 днів. За рік шкідник може дати до 12 поколінь. Яйця самка відкладає купками по 10-20 штук на нижньому боці листків.
Відродившись, личинки зразу присмоктуються дл листків і живляться їх соком, виділяючи липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби. Листки скручуються, рослини в’януть і при сильному пошкодженні гинуть.
Поширений на всій території України, щороку завдає насінникам овочевих хрестоцвітних культур значної шкоди, чим знижує врожай насіння. Жук квіткоїда (див. додаток Б) від темно-синього до майже чорного кольору, завдовжки 1,5 – 2,7 мм. Яйця видовжено-овальні, білі. Личинки завдовжки 4 мм, світло-сірі в дрібних чорних бородавочках, з бурою голівкою і трьома парами ніг.
На Україні ріпаковий квіткоїд дає 2 покоління. З місць зимівлі жуки виходять у другій половині квітня – на початку травня, живляться спочатку на бур’янах з родини хресоцвітих, метеликових, розоцвітих, лілійних. На насінниках хрестоцвітих вони скупчуються, коли з’являються бутони, у першій половині травня, через 12 – 15 днів починають відкладати в бутонах на тичинках яйця (по 1 – 4).
На 4 – 7 день відроджуються личинки, які живуть у бутонах і квітках, живлячись пилком. Через 20 – 25 днів личинки заглиблюються в грунт і там перетворюються в лялечок. Стадія лялечки триває 7 – 9 днів. У червні з’являються жуки першого покоління.
Розвиток першого покоління ріпакового квіткоїда завершується протягом 36 – 42 днів і відбувається в основному на насінниках капусти. Друге покоління розвивається швидше і закінчує свій розвиток протягом 26 – 28 днів.
Пошкоджені жуками квітки та бутони жовтіють і опадають; стручки розвиваются невивовненими, урожай насіння знижується.
Для боротьби з цим шкідником найпоширенішими методами є раннє висадження насінників у грунт, знищення бур’янів, розпушення грунту під час заляльковування квіткоїдів (червень – друга половина липня).
Це дуже дрібні зеленувато-сірі комахи (див. додаток В), які оселяються групами на нижній стороні листків капусти, кабачків, гарбузів та інших культур. У різних поколінь бувають крилаті та безкрилі особини. Щелепний апарат у попелиць перетворився на хоботок, за допомогою якого вони висмоктують соки з рослин. При цьому листя зморщується та відмирає, на ньому з’являються здуття-гали. Дуже пошкоджена капустяною попелицею головка капусти не придатна для їжі.
На початку літа попелиця живе на бур’янах родини хрестоцвітих, а потім переселяється на капусту та інші рослини. Спочатку з’являються безкрилі самки. Літом вони народжують партеногенетичне покоління личинок, які швидко ростуть і теж народжують личинок. Таким чином одна самка дає численне потомство. Влітку з’являються крилаті форми, які легко розповсюджуються і так само народжують личинок. Тільки восени попелиця відкладає запліднені яйця, які зимують на бур’янах, капустяних листках та інших рослинах. Навесні з них з самки попелиці і процес повторюється.
У боротьбі з капустяною попелицею велику роль відіграє знищення бур’янів та рослинних решток. Допомагають у цій боротьбі їздці-афідії. Вони відкладають яйця в тіло попелиці. Личинка, що розвивається, живиться вмістом тіла попелиці і призводить до її загибелі. Личинка афідії розвивається дуже швидко – через 2-3 тижні з’являється наступне покоління. Таким чином, ця маленька паразитична комаха знищує мільйони особин попелиці.
Це дуже дрібні (1,5-3мм) жучки чорного, синього або темно-зеленого кольору(одноколірні або з жовтими смужками), здатні робити стрибки завдяки стрибаючим заднім ногам (див. додаток В). Жучки виривають ямки діаметром 3мм на листках, а личинки проїдають листки наскрізь. В ґрунті вони живляться корінцями рослин. Особливо потерпають від блішок молоді городні рослини.