Профілактика порушень постави у підлітків

Сколіоз починається та прогресує в юності, під час періоду посиленого зростання організму, наприклад, у пубертатний період. Приблизно у 80% усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

 

Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров'я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об'єму грудної клітки і черевної порожнини.

 

Класифікація

 

Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих на причині його виникнення, особливостях перебігу сколіотичної хвороби, ступеню вираженності викривлення тощо.

 

Сколіоз хребта поділяється на такі групи:

 

1. Залежно від походження:

 — сколіози міопатичного  походження (як наслідок патології  розвитку м'язової тканини і  зв'язок)

 — сколіози неврогенного  походження (як наслідок поширеного  ураження спинного мозку при  поліомієліті)

 — диспластичні сколіози (аномалії  розвитку хребців і ребер)

 — рубцеві (обумовлені захворюваннями  грудної клітки, що призводять  до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта)

 — ідіопатичні (походження невідоме)

 — посттравматичні (як наслідок  перенесених травм хребта, грудної  клітки, тазу, кінцівок)

 

2. За формою викривлення хребта  сколіоз поділяється на:

С-подібний (з однією дугою викривлення хребта),

S- подібний (з 2-ма дугами),

Z- подібний (з 3-ма дугами)

 

3. За локалізацією викривлення:

шийно — грудний (вершина викривлення на рівні Th4 — Th5);

грудний (вершина викривлення на рівні Th8 — Th9);

грудопоперековий (вершина викривлення на рівні Th11 — Th12);

поперековий (вершина викривлення на рівні L1 — L2);

попереково-крижовий (вершина викривлення на рівні L5 — S1);

комбінований.

 

4. За зміною статичної функції  хребта:

компенсована (урівноважена) форма сколіозу;

некомпенсована (неврівноважена) форма сколіозу.

 

5. Рентгенологічна класифікація (згідно  з наказам МО України):

1 ступінь сколіозу. Кут 1° — 10°.

2 ступінь сколіозу. Кут 11° — 30°.

3 ступінь сколіозу. Кут 30° — 50°.

4 ступінь сколіозу. Кут > 50°.

 

6. За зміною ступеню деформації:

нефіксований (нестабільний);

фіксований (стабільний).

 

7. За клінічним процесом:

непрогресуючий сколіоз;

прогресуючий сколіоз.

 

8. За часом виникнення:

вроджені;

набуті.

 

9. За ступенем поширенності:

тотальні;

часткові.

 

10. Сколіози поділять також на:

прості (що мають 1 дугу);

складні (2 або 3 дуги). [1]

 

Лікування

 

У відпрацьованій європейській практиці відповідно до тяжкості сколіозу у якості економічно ефективних лікувальних заходів застосовуються: спеціалізована антисколіозна гімнастика (гімнастика за методою Катаріни Шрот (Katharina Schroth) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики (Krystyna Dobosiewicz), корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота-Шено (Edville Gerhardt Abbott та Jacques Chêneau) або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій й аутотрансплантатів, т. з. спонділодез або «fusion»-закріплення.

 

ΙΙΙ. Лордоз

 

Лордоз - це придбане або вроджене викривлення хребта, випирає вперед, воно в основному знаходиться в шийному і поперековому відділі. Зовсім маленький лордоз в даних відділах для людини є нормою. Вельми виражено лордоз проявляється в юнацькому віці в результаті порушення постави, або через якихось різних хвороб хребта.

 

З першого року життя людини в його тілі формуються природні фізіологічні вигини хребта: лордоз і кіфоз. Лордозом називають прогин хребта вперед. Розрізняють два види лордозу: шийний і поперековий лордоз. Ці природні вигини в тілі людини знижують навантаження на хребет і надають йому додаткову пружність. При дії зовнішніх негативних факторів ці природні вигини в хребті можуть зростати, що призводить до походженню захворювання, званого патологічним лордозом, або Гіперлордоз.

 

Причини

 

Причинами походження патологічного лордозу є:

Травми та захворювання, такі як вивих тазостегнового суглоба або плоскостопість.

М'язовий дисбаланс, який так само може з'явитися при травмах.

Швидке підвищення росту в дитячі та юнацькі роки.

Непропорційна до зростання маса тіла (зайва вага і ожиріння).

Ці негативні фактори сприяють походженням патологічного лордозу в шийному і поперековому відділі хребта.

При походження патологічного лордозу зменшується рухливість хребта в уражених відділах, що робить вплив на роботу черевної порожнини і грудної клітки в цілому, а також окремих органів (шлунка, кишкового тракту, нирок, печінки та ін.)

 

Розрізняють первинний і вторинний (компенсаторний) лордоз:

-первинний лордоз звичайно обумовлений патологіями хребта. До них можуть належати: спондилолістез (зміщення хребців відносно один одного), неправильний розвиток під час росту організму, які або запальні процеси і пухлини, а також спазми м'язів спини.

-вторинний (компенсаторний) лордоз значно частіше є придбаним при народженні або патологічно, за допомогою вивиху стегна або травми кістково-м'язової системи.

 

Симптоми

 

До симптомів лордозу відносять, як і нестандартне розміщення частин тіла, так і загальне погіршення роботи організму. У людини, схильного лордозу, можливо неприродно висунута вперед голова, надмірно плоска грудна клітка, дуже сильно видатний вперед живіт, висунуті вперед плечі, розсунуті в колінних суглобах ноги. Також імовірні підозри на лордоз при загальному погіршенні роботи організму, порушенні вірного обміну речовин, швидкої стомлюваності і втрати працездатності, хронічних болях у спині та в шиї.

 

Наслідки

 

При ігноруванні спільних ознак лордозу та несвоєчасному зверненні до експерта, можуть з'явитися неприємні наслідки. При лордозе відбувається порушення вірною роботи діафрагми, іншими словами дихальна ємність легень знижується. Все це призводить до негативного трансформації черевного тиску. Тиск на внутрішні органи порушує вірну їх роботу, що потім може призвести до хронічного збою нормального функціонування печінки, нирок, шлунка, кишкового тракту.

 

 

Методи лікування і ймовірні ускладнення

 

Лікування лордозу має бути комплексним. Причому особливу увагу під час лікування необхідно приділити супутнім хворобам. Щоб з'ясувати конкретні причини лордозу, потрібна консультація експерта невролога і особливе обстеження за допомогою магніто резонансної томографії (МРТ). При звичайній рентгенографії можна не отримати вичерпної картини захворювання, оскільки за допомогою рентгена видно лише кісткові тканини. Решта ж тканини (міжхребетні диски і структура спинного мозку) не видно.

 

Лише після поради невролога хворого може приступити до медикаментозного лікування для зняття гострих болів (при патологічному посиленні захворювання). Якщо ж болі є хронічними, то лікування як правило проводиться за допомогою фізіотерапії. До фізіотерапевтичним методам відносять: масаж, спрямований на виправлення хребта, витягнення самого хребта, лікувальна гімнастика, голкорефлексотерапія, звичайно деякі інші методи. В даний час безліч клінік проводять лікування лордозу допомогою інноваційних методів. Поряд з цим величезне увага приділяється лікуванню причин появи лордозу, а не припинення хронічних болів. Кожен хворий повинен проходити особистий комплекс лікування, оскільки у кожної людини є свої відмітні особливості і організм кожного хворого функціонує по-різному.

 

Вибір лікування та конкретні методи визначаються виходячи з тяжкості захворювання і фізіологічних особливостей організму.

 

Тому тому експерти використовують для кожного хворого особисту методику лікування конкретно, враховуючи ступінь захворювання лордозом, фізичний стан і особисті дані (вік, стать та ін)

 

Існують різні методики м'якого розтягування хребта, голкорефлексотерапії. Високоякісний лікувальний масаж дозволяє включити в боротьбу із захворюванням власний організм людини, що сприяє підвищенню ефективності лікування і знижує сам час терапії.

 

Удома можна також робити комплекс не складних вправ, сприяючих ліквідації лордозу. Хворий лягає на підлогу, поклавши ноги на стілець. Потім лівою рукою потрапляє в простір між попереком і підлогою. Потім потрібно розслабитися, наблизивши поперек до підлоги. Якщо потрібно, то можна втягнути живіт, для усунення западини. Така вправа повторюється до шести разів.

 

Експерти також радять наступні вправи:

лягти на спину, руки розвести в сторони, прямі ноги піднімаються вгору і закидають за голову;

прийняти вихідне положення, і, не спираючись руками об підлогу, прийняти положення сидячи;

прийняти вихідне положення лежачи, потім по черзі піднімати випрямлені ноги вгору;

в положенні стоячи робити нахили вниз, дістаючи руками до гомілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Дефекти постави умовно можна поділити наступним чином: порушення постави у фронтальній (вертикальної), сагітальній (горизонтальної) площині і обох площинах одночасно. Для кожного виду порушення постави характерно своє положення хребта, лопаток, тазу та нижніх кінцівок. Збереження патологічної постави можливо завдяки певному стану зв'язок та м'язів.

 Відхилення хребта убік - сколіоз. Вперед - сутулість, кругла спина, круглоувігнута  спина, плоска спина, плосковогнутая  спина.

 На тлі лікування і при  дотриманні режиму порушення  постави проходять. Чим раніше  буде виявлено порушення постави, тим легше його виправити. Щоб  ослаблений організм розвивався  гармонійно, необхідно створити  досить інтенсивний руховий режим, але не в якому разі не перевантажувати його. Види спорту, під час занять якими збільшується навантаження на хребет (важка атлетика, стрибки у висоту і довжину, акробатика тощо), повинні бути виключені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Барашева О. Правильна постава - запорука успіху в житті. - М., 2000.

2. Брегг П. Програма з оздоровлення  хребта. - М., 1998.

3. Порушення постави. - М., 1999.

4. www.wikipedia.com