Суть і техологія клонування тварин

 

 

 

 

Реферат на тему:

Суть і технологія клонування тварин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

учень 11 класу

Кирнац Іван

 

 План

Запровадження >1Понятие і сутність  клонування 2. Клонування тварин 3. Проблеми клонування  людини >4.Возможние наслідки  клонування людини Укладання Список літератури

3 3 3 5 7 9 11

 

 

 

Запровадження

 XX століття стало століттям найбільших відкриттів у всіх галузях природознавства, століттям науково-технічної революції, яка змінила і обличчя Землі, і обличчя її мешканців. Можливо, однією з основних галузей знання, які визначатимуть образ нашого світу у наступному столітті, є генетика.

З цього порівняно молодий наукою завжди був пов'язано чимало суперечок й регіональних протиріч, але останні досягнення генетики та генної інженерії, яка може вважатися самостійної дисципліною, в областях, як дослідження геному чоловіки й клонування, хоч і відкрили широкі перспективи розвитку біотехнологій і лікування різноманітних захворювань, уможливили зміна самої сутності людини, породивши цим багато запитань етичного, навіть, скоріш, філософського, характеру.

Чи має людина право змінювати те, що створено природою? Чи має право виправляти її помилки і, якщо так, то де та грань, яку можна переступати? Не обернуться чи наукові знання катастрофою для людства, як це сталося, коли було відкрита енергія атома, знищивши Хіросіму, Нагасакі і Чорнобиль?  

 

1. Поняття і сутність клонування

 

Однією з яскравих прикладів  досягнень учених, зпроблемностью яких людству не неодноразово доведеться зіштовхнутися є клонування.

Клонування – це процес, під час якого жива істота виробляється від єдиною клітини, взятій від іншого живої істоти.

Клонування зазвичай визначається, як виробництво клітин чи організмів з тими самими нуклеарними геномами, як і в інший клітини чи організму. Відповідно, шляхом клонування можна  створити кожному живому організмі  або його частину, ідентичний існуючому  чи що існував, якщо зберігся інформацію про йогонуклеарнихгеномах.

Ще кілька десятиріч тому клонування було скоріш обговорення  письменників-фантастів, ніж наукових дискусій чи суспільно-політичних дебатів. Стрімкий розвиток генної інженерії і таки розквіт біотехнологій в 90-х роках створили усі умови для практичної можливості клонування живих істот. Науково-технічний прогрес, як часто буває, втілив все реальність.  

 

2. Клонування тварин  

 

Мабуть, однією з яскравих досягнень генетики останнім часом  є експеримент клонування вівці, успішно завершений 23 лютого 1997 року вченими Рослінського університету у Шотландії під керівництвом ЯнаВилмута. А, аби зрозуміти, чому публікація результатів експерименту якого викликала такий сильний суспільного резонансу (у пресі з'явилися сотні публікацій, присвячених роботі шотландських генетиків, а ягничка Доллі, вирощена під час експерименту протягом кількох тижнів не сходила з телевізійних екранів) потрібно дати раду

суті пророблених робіт.

Отже, експеримент проходив так. У першому етапі з вимені вівці було взято клітина молочної залози, причому активність її генів  була тимчасово погашена. Після цього клітина була надрукована вооцит - ембріональне оточення, щоб генетична її програма перебудувалася в розвитку ембріона. Водночас з готовою запліднення клітини інший вівці було віддалене ядро, після чого клітина кілька годин прохолоджувалася до температури 5-10 градусів. На наступний етап яйцеклітина, точніше що залишилося від нього цитоплазма було внесено в електричне полі, де під впливом електричного струму зруйнувалися клітинні мембрани, і цитоплазма яйцеклітини злилася з ядром, виділеним з клітки молочної залози.Оплодотворенная в такий спосіб яйцеклітина була надрукована в матку третьої вівці, що й виносила знамениту Доллі, геном якої ідентичний геному «матері», з клітки якого було взято ядро. ЯнВилмут і його працівники не відразу досягли успіху – шістьягнят-клонов стали жертвою наукових досліджень, оскільки мали генетичними дефектами нирок.

Схожі експерименти клонування тварин проводилися, і раніше: ще роки професоруГердону з Оксфордського  університету вдалося здійснити  пересадку ядра отже клонувати жаб, в 1995 року було клоновані пацюки, проводилися  експерименти коїться з іншими ссавцями із тією лише відзнакою, що замість  клітин молочної залози використовувалися  клітини ембріона. Колін Стюарт, відомий генетик, працював у Лабораторії дослідження ракових захворювань уМериленде, США, вважає, що це успіхВилмута багато чому обумовлений тим, що йому вдалося покінчити з проблемою відторгнення ядра донорської клітиною, створивши для ядра підходящу живильне оболонку.

Після надрукування роботиВилмута, з'ясувалося, що ще кілька великих наукових центрів були близькі до успіху шотландських генетиків. Були розсекречено дослідження учених Орегонського центру вивчення приматів: за словами американців, вони змогли створити точні генетичні копії людиноподібних мавп, щоправда, з допомогою клітин зародка. З'ясувалося, що з 1993 року китайські генетики проводять роботи з клонування биків, російським ученим пощастило клонувати каспійського осетра, а австрійці заявила про тому, що також мають технологією генетичного тиражування. Успіх клонування ссавців немає сумнівів, що подолання технічних труднощів, що з клонуванням людини, – лише справа часу.

Отже, які клони створили?

Перше клоноване тварина – миша – з'явилося 1981 року. Але в було дуже слабкий імунітет, аномальні гени, і її швидко померла. Найзнаменитіший клон – вівця Доллі – «народилася» 1996 року. Однак у 2003 року зоряна овечка померла від захворювань легких, який зазвичай буває в літніх овець. Однак доказів, що це передчасного старіння. Адже в овець, які у закритому приміщенні, ризик цього захворювання сильно зростає. Після смерті з Доллі зробили опудало і виставили в Единбурзькому королівському музеї.Клон у вигляді саме буде жити вічно.

У минуле і цьому роках з'явилося ціле стадо прохимизинових корів і овець. У тому клітини було додано ген, відповідальний за наявність білкахимизина в молоці. З такої продукту відразу роблять сир, минаючи дорогий етап переробки. З іншого боку, «ксерокопіювання» кращих примірників з стада дозволить створити свого роду банк найцінніших порід.

Сотні спроб створити клон мавпи провалилися. Очевидно, у приматів під час ділення клонованих клітин ДНК не передається новим клітинам належним чином. Деякі клітини у результаті отримують чи надто багато, чи надто мало ДНК й відомства виявляються нежиттєздатними. Вченіпологают, що спроби клонувати приматів, зокрема і клітин людини, схоже, поки приречені на провал.

Коли	Де	>Клон
2001 рік	США	кішка Ніки
2002 рік	Китай	кролики
2003 рік	Італія	лоша
2003 рік	США	олень
2005 рік	Італія	14 поросят
2005 рік	США	собака
2005 рік	Південну Корею	афганська хортицяСнаппи
2006 рік	Південну Корею	вовчиці зникає виду

 

 

3. Проблеми клонування  людини

Можливість клонування людини громадської думки сприймається неоднозначно, існують обгрунтовані думки «за» і «проти». Примітно, що знову зіштовхнулися позиції  наукових кіл і духівництва, виражають полярні погляду із цього питання. У цьому більшість учених досить стримано ставляться до можливості клонування людини, значно кількість і противників цього у тому числі. Релігійні діячі в переважну більшість виступав категорично проти проведення що така, хоча представники деяких екстравагантних культів підтримують ідею клонування людей.

Проблема клонування людини – проблема етична насамперед. Людина вторгається до сфери буття, яку  не відповідальний через свою природи, наслідком чого стане непередбачуваність наслідків таких кроків. Невипадково, представники основних релігійних течій в світі – християни, іудеї і мусульмани, демонструють рідкісну єдність в різко негативному ставлення до клонування людини. Божественним чином чи природно відбувається людина, Але він у жодному разі ні стати продукцією виробництва, у прямому значенні цього висловлювання.

Залежно від цілей виробництва  клона розрізняють клонування, спрямоване на відтворення людської істоти, як засобу розмноження (репродуктивне клонування) і клонування для медичних цілей (терапевтичне клонування), наприклад, з метою регенерації органів тієї людини чи духовного виробництва медичних препаратів. Друга різновид клонування не спрямовано повноцінне відтворення суті й методологічно протікає без використанняматки-донора.

>Главенствующим напрямом  у сфері терапевтичного клонування  є дослідження у сфері вирощування т.зв. стовбурових ембріональних клітин, які представляють свого роду будівельний матеріал організму, вони на 4–5 його розвитку.

На думку багатьох, дослідження у сфері стовбурових ембріональних клітин і є тим самим екстраординарним випадком, коли клонування дозволить бути дозволено,т.к. можуть допомогти зберегти життя сотням і тисячаместественнорожденних. Проте, зазвичай, законодавець ігнорує цю думку і найчастіше використовує лише одне регулятор для упорядкування цих відносин – заборона.

Думки учених із питання  дозволу клонування людини розділилися. Сам ЯнВилмут вважає, що клонування людини є неприпустимим, його французький колегаЖан-Француа Маттеї переконаний у необхідності того, «щоб ООН виробила спеціальні міжнародні обов'язкові норм із біоетики, враховують останні досягнення науки, до внесення доповнень до Декларації правами людини». СаймонФишел, науковий директор клініки в Ноттінгемі, навпаки, вважає, що «у багатьох відносинах клонування можуть призвести до величезним переваг». Із цією ідеєю згоден, наприклад, і російський академікСтрунников, який виклав свою думку у інтерв'ю газеті «Вісті».

Реакція церкви на нове відкриття  була однозначної. Так МартінРобра, секретар Світового церковного Ради, заявив про необхідність запровадження мораторію на генетичні дослідження. З різким осудом експериментів клонування виступив глава римсько-католицької церкви Іван Павло Другий.

Газета «>Оссерватореромано», офіційний друкований орган Святого  Престолу писала: «У наукові дослідження і експериментах існують кордону, які можна переступати як із міркувань, а й у причини, що з самого характеру природи. Раз у раз церква уточнює межі, засуджуючи утилітарний підхід до них і відкидаючи усе те, що, навіть будучи технічно можливим, може бути виправдано із заниженою моральною погляду».

Який погляду не дотримувалися  влади, одне – питання клонуванні людини потребує правовому регулюванні. Реакція політиків не змусила довго чекати. Білл Клінтон, наприклад, заявив: «Це чудова відкриття (клонування) піднімає багато інших важливих питань. Це може бути корисними у сфері науку й сільського господарства, проте загрожує серйозними етичними проблемами».

А через короткий час виходячи з рекомендацій Національної консультативної  комісії з питань біологічної  етики Клінтон подав у конгрес  законопроект, який забороняє клонування як як у державних, і у приватні інститути вони. Річ у тім, що у американським законам уряд може регулювати діяльність тільки для тих установ, що фінансуються з державного бюджету, у США питання комерційне використання досягнень науки, обговорюваний на попередньої главі, стоїть досить гостро.

У Європі є законодавча  основа для заборони клонування людини – недавно Ради Європи схвалив Конвенцію у правах людини і біомедицину, куди буде внести лише ті доповнення. Документ,налагающий суворі обмеження на можливі досягненнями медичної і біологічної науки, у квітні 1997 року відкрили для підписання 40 країнами – членами Ради Європи. У Великобританії прийнятий у 1990 року закон «Про заплідненні і ембріології» забороняє клонування людини з допомогою клітин ембріона, проте, на думкуШейли Маклін, професора правничий та медичної етики університету Глазго, «ця технологія не використовує ембріон, вона використовує дорослих особин». 

 

4. Можливі наслідки  клонування людини 

 

Суперечки щодо заборони клонування мало не сприяли згортання проектуВилмута, але ученим пощастило відстояти  результати своєї роботи та продовжити дослідження.

Чи стоїть боятися наслідків клонування людини? Які можливість застосування нову технологію практично? Газети усього світу сурмлять тиражування геніїв, які відкриють людству нові перспективи, чи, навпаки, маніяків і терористів, які, створивши двійника, стануть невловними. Ці припущення цілком безпідставні, оскільки вплив виховання та соціальній середовища формування особистості журналістами до уваги береться. Багатьох лякає можливість вирощування клонів задля отримання органів, ідентичних органам донора. Таку перспективу виключати не можна, але тепер проводяться значно більше людяні експерименти із вирощування ссавців, органи що у подальшому можна буде потрапити пересаджувати людині.

Так технологія трансплантації ядра збільшить шанси на успіх  під час пересадки людині свинячого серця. Велике значення методів як на сільського господарства. Доктор Рон Джеймс, науковий співробітник фірми «>ПЛТерапевтикс», що придбала права на результати своєї роботиВилмута, вважає цілком реальним клонування елітних порід великої рогатої худоби і інших тварин.

Клонування може бути застосована  для порятунку тварин, занесених  до Червоної книги, і відновлення  лісів, таких необхідних задля збереження балансу у атмосфері. Нова технологія пересадки ядра спростить створення  трансгенних рослин та тварин, тобто  організмів, в геном яких внесений який або сторонній ген, який зумовлює ті чи інші якості, наприкладхолодостойкость ще більшу продуктивність, чи вироблення певних речовин, зокрема рідкісних ліків. Досвід створення трансгенних організмів є і в іншомовних слів й в українських російських учених.