Вікові особливості серцево-судинної системи

Під час третьої фази циклу – загальної паузи, яка триває 0,4 сек., артеріальна кров надходить до лівого передсердя, а венозна кров – до правого. Поверненню крові назад у шлуночки перешкоджають клапани аорти та легеневого стовбура. Під час цієї фази шлуночки на 80% наповнені кров’ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ. ПОНЯТТЯ ПРО ПУЛЬС ТА ТИСК КРОВІ

 

 

Із серця кров порціями поступає у судини, що викликає їх розтягнення  і коливання. Внаслідок цього  виникає пульсова хвиля, яка поширюється  від серця до периферичних судин. Пульс – це ритмічні коливання кровоносних судин, які виникають внаслідок скорочення і розслаблення серця.

У судинах кров перебуває  під перемінним тиском, який визначається в основному двома факторами – інтенсивністю серцевих скорочень і опором периферичних судин. Під час скорочення шлуночків виникає максимальний (систолічний) тиск; у фазі розслаблення тиск крові зменшується і стає мінімальним (діастолічним). Різниця між максимальним і мінімальним тиском називають пульсовим тиском. У плечовій артерії людини максимальний тиск становить 110-125 мм рт. ст., мінімальним – 60-80 мм рт. ст., пульсовий – 40 мм рт. ст. Найбільша швидкість течії крові у аорті – 5 м/сек.

В період статевого дозрівання підсилення функцій статевих залоз викликає перебудову дитячого організму. В деяких підлітків може проявитися так зване “юнацьке серце”, викликане нерівномірністю росту серця і кровоносних судин. Нагнітальній силі серця протидіє опір відносно вузьких кровоносних судин, тоді як маса тіла в цей період різко збільшується. Пульс і тиск крові в таких дітей стають нестійкими (часто значно підвищеним або пониженим), спостерігається тахікардія. Підлітки жаліються на серцебиття, задишку, схильність до запаморочень і втрату свідомості. “Юнацьке серце” є тимчасовим явищем і вимагає обережності при дозуванні фізичних навантажень. (Не рекомендуються заняття важкою атлетикою, боксом, боротьбою; рекомендуються плавання, лижі, теніс)

 З віком ЧСС знижується, тиск крові зростає, однак в дітей ці показники є дуже лабільними і часто залежать від фізичних навантажень, положення тіла, настрою тощо. Після 50 років максимальне значення кров'яного тиску збільшується до 130-145 мм рт. ст. Причиною цього його зниження еластичності кровоносних судин. Щоб проштовхнути в менш еластичні судини необхідну кількість крові, серцю необхідно підвищувати систолічний тиск.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІV. АНЕМІЯ ТА ЇЇ ПРОФІЛАКТИКА

 

 

Несприятливі умови життя  підлітків можуть призвести до хвороби анемії (малокрів’я) – різкого зниження кількості гемоглобіну та зменшення кількості еритроцитів у крові. Анемія супроводжується головними болями, головокружінням, втратою свідомості. Знижується працездатність, успішність. Такі підлітки частіше і довше хворіють на інфекційні захворювання.

Для уникнення анемії необхідна  правильна організація режиму дня, зокрема слід передбачити тривале  перебування підлітків на свіжому повітрі та їх підвищена рухова активність. Також необхідне достатнє харчування, багате на вітаміни, мінерали. Слід строго нормувати навчальне, позакласне, фізичне навантаження з метою профілактики перевтоми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ НА ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

 

 

Реакція дитячого організму  на фізичне навантаження змінюється в міру росту і розвитку організму.

Кількість крові, яка викидається  шлуночком за одне скорочення називають  систолічним об’ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові – у стані спокою в дорослої людини це 60-80 мл кожен.

Кількість крові, яка викидається серцем за 1 хв називають хвилинним об’ємом. Він може збільшуватися або зменшуватися залежно від навантаження чи стресу. Збільшення хвилинного об’єму у тренованих людей відбувається здебільшого за рахунок збільшення систолічного об’єму, у нетренованих людей – за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень.

Частота серцевих скорочень  залежить від віку людини: у новонароджених вона становить 140 уд./хв., у дорослої людини – 75 уд./хв. У юнаків статеве дозрівання закінчується пізніше ніж у дівчат, тому у юнаків максимум роботи серця припадає на 17-18 років, а у дівчат – у 15-16 років.

На динамічне фізичне  навантаження діти і підлітки реагують підвищенням частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. Чим менший вік дітей, тим більшою мірою вони реагують навіть на невелике фізичне навантаження.

Діти і підлітки, які займаються фізичною культурою і працею за строго нормованими навантаженнями, тренують серцево-судинну систему, підвищують її функціональні і резервні можливості. В них зростає працездатність, витривалість організму порівняно з нетренованими однолітками. У відповідь на фізичне навантаження збільшується об’єм крові, який прокачується серцем за хвилину (хвилинний об’єм крові). У тренованих дітей це відбувається за рахунок скоріше збільшення систолічного об’єму ніж частоти серцевих скорочень. Під час максимальних фізичних навантажень у тренованих підлітків, на відміну від нетренованих, хвилинного об’єму крові достатньо для забезпечення усіх органів киснем.

У школярів-спортсменів після дозованого фізичного навантаження (20 присідань за 30 сек.) частота серцевих скорочень збільшується на 60-70% (у нетренованих на 100%), максимальний артеріальний тиск підвищується на 25-30%, мінімальний знижується на 20-25% (у нетренованих відповідно на 40% і 5-10%). У підлітків із прихованою недостатністю серцево-судинної системи ці показники ще гірші: максимальний артеріальний тиск знижується, мінімальний – підвищується, час на відновлення сил триває більше 3 хв., з’являється задишка, головокружіння. Якщо такі ж ознаки з’являються у спортсменів, це є свідченням перетренування організму внаслідок неправильно нормованих фізичних навантажень.

Під час статичного фізичного навантаження (тривале сидіння, стояння тощо) зростає і максимальний і мінімальний артеріальний тиск у тренованих і нетренованих дітей і підлітків. Така реакція відбувається навіть на легке статичне навантаження (30% від сили стискання ручного динамометра) і реєструється протягом 5 хв після припинення навантаження. На початку навчального року ці показники менші ніж наприкінці. Тривале статичне навантаження може викликати у школярів спазми артеріол (загальний кров’яний тиск при цьому підвищується), може сприяти виникненню органічних змін серцевих м’язів, клапанів.

Однією з мір профілактики серцево-судинних захворювань є збільшення рухової активності школярів під час навчального процесу в межах вікових меж допустимих фізичних навантажень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Отже, фізичні навантаження викликають збільшення припливу крові  до серця внаслідок витиснення її з вен кінцівок при скороченні м'язів та з вен черевної порожнини. Цей фактор діє в основному при динамічних навантаженнях; статичні навантаження несуттєво змінюють венозний кровообіг. Збільшення припливу венозної крові до серця призводить до посилення роботи кровоносної системи.

При максимальному фізичному навантаженні величина енергетичних витрат серця може зрости в 120 разів у порівнянні зі станом спокою. Тривалий вплив фізичних навантажень викликає збільшення резервних можливостей серця.

Негативні емоції викликають мобілізацію енергетичних ресурсів і збільшують викид у кров адреналіну (гормон кори надниркових залоз) – це призводить до частішання і посилення серцевих скорочень (нормальна частота серцевих скорочень – 68-72 раз у хвилину), що і є пристосувальною реакцією серця.

На кровоносну систему  також впливають фактори навколишнього  середовища. Так, в умовах високогір'я, при низькому змісті кисню в повітрі розвивається кисневе голодування м'яза серця з одночасним рефлекторним посиленням кровообігу як відповідною реакцією на це кисневе голодування.

Негативний вплив на діяльність кровоносної системи здійснюють різкі коливання температури, шум, іонізовуюче випромінювання, магнітні поля чи електромагнітні хвилі, інфразвук, багато хімічних речовин (нікотин, алкоголь, сірковуглець, металоорганічні сполуки, бензол, свинець) та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Donatelle R. J., Davis L. G. Acces to Health. — New Yorк, 1995. — 708 p.

2. Hanh D. B., Payne W. A. Focus on Health. —  New York: Mosby.,1997. — 466 p.

3. The Secondary Comregensive School Health. Chelenge. Volum One: Promotion Health Through Educaition. Peter Cortese and Kathleen Middleton, ed., 1994. — 554 p.

4. Williams B.K., Knight S.M. Healthy for life: wellness and the art of living. — Brooks /Cole Publishing Company, 1994. — 1620 p.

5. Антропова М.В. Гигиена  детей и подростков. – М.: Медицина, 1982.

6. Билич Г.Л., Назарова  Л.В. Основы валеологии. — Спб.: «Водолей», 1998. — 560 с.

7. Бисярина В.П. Анатомо-физиологические  особенности детского возраста. – М.: Медицина, 1968.

8. Валеология. Справочник  школьника / Cост. Н. Зотова. — Донецк: ПКФ «БАО», 1999. — 448 с.

9. Валеологія (інформ.-метод. збірник). — К.: Т-во "Знання" України,1996. — 336 с.

10. Галантюк С.І., Феник  С.Й., Страшнюк Н.М., Грубінко В.В.  Педагогічна практика з шкільної  гігієни. Методичні рекомендації до виконання самостійних завдань з шкільної гігієни — Тернопіль: ТДПУ, 2000. — 29 с.

11. Гальперин С.И. Физиологические  особенности детей. – М.: Просвещение.  – 1965.

12. Гигиена детей и подростков (Под ред. Г.Н. Сердюковской  и А.Г. Сухарева). – М.: Медицина. – 1986.

13. Голоток А.І., Волосянко  Р.П., Неделько В.П. Оціночні таблиці  фізичного розвитку школярів  Західного регіону України (методичні  рекомендації). — Івано-Франківськ; 1987.

14. Грушко В.С. Здоровий  спосіб життя. — Тернопіль:  СМП «Астон», 1999. — 368 с.

15. Давиденко І.М. Практикум  з шкільної гігієни і фізичних вправ. – К.: Вища школа, 1969.

16. Давиденко І.М., Калошин  В.О. Практикум з гігієни шкільної і фізичних вправ. — К.: Вища школа. — 1969. — 184 с.

17. Державні тести і  нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. М.Д.Зубалія. — 2-е вид., перероб. і доп. — К., 1997.— 36 с.

18. Дубогай О.Д. Щоденник  здоров’я зміцнення. — К.: СП  «Сплайн», 1998. — 60 с.

19. Ермолаев Ю.А. Возрастная  физиология. — М.: Высшая школа.  — 1985. — 384 с.

20. Если хочешь быть  здоров: Сборник / Сост.А.А.Исаев. — М.: ФиС, 1998. — 352 с.