Аппарат дыхания

АПАРАТ ДИХАННЯ

 

I. НІС І НОСОВА ПОРОЖНИНА

Ніс – nasus – анатомічно поділяється на:

1. спинка носа – dorsum nasi – формує склепіння носової порожнини; в основі лежать: передні відділи лобових кісток, носові кістки та хрящі носа;

2. бічні стінки - в основі лежать: носові відростки верхньощелепних і різцевих кісток, носові хрящі;

3. корінь носа – radix nasi – в основі лежать: решітчаста (продірявлена) пластинка решітчастої кістки, поперечна пластинка лобової кістки;

4. верхівка носа – apex nasi – розміщена над верхньою губою, має 2 отвори – ніздрі – nares, обмежені крилами носа, в основі яких знаходяться крилові хрящі носа. Шкірний покрив між ніздрями і навколо них формує носове дзеркало – planum nasale, в деяких тварин воно зливається з дзеркалом верхньої губи і утворює носогубне дзеркало - planum nasolabiale. Дзеркало може видовжуватись у вигляді короткого хоботка або рильця, що містить опорну кісточку.

Хрящовий остов носа:

- парні бічні хрящі – дорсальний і вентральний, відходять від носової перегородки;

- крилові хрящі, які складають хрящовий остов крил носа – дорсальний (продовження дорсального бічного хряща) і вентральний;

- носова перетинка, в основі якої лежить гіаліновий хрящ; поділяє носову порожнину на праву й ліву частини.

НОСОВА ПОРОЖНИНА – cavum nasi – початок провідних повітряних шляхів. Вхід – ніздрі, вихід – хоани.

· Носова порожнина поділяється на:

1. присінок носової порожнини  – vestibulum nasi – вкритий шкірою (плоский багатошаровий зроговілий епітелій, який переходить у незроговілий). На межі із слизовою оболонкою знаходиться щілиноподібний носослізний отвір – ostium nasolacrimale, яким відкривається назовні носослізний канал.

2. власне носова порожнина - cavum nasi proprium – вистелена миготливим епітелієм і утворює дихальну ділянку. Містить носові раковини, частково вічка нюхового лабіринту.

3. корінь носа – містить лабіринт решітчастої кістки, вистелений нюховим епітелієм і формує нюхову ділянку.

* Дорсальна і вентральна носові раковини поділяють власне носову порожнину на чотири носових ходи:

- дорсальний носовий хід –  meatus nasi dorsalis – нюховий, між кістковою основою носової порожнини і дорсальною раковиною, вистелений нюховим нейроепітелієм;

- середній носовий хід - meatus nasi medius – дихально-нюховий, між дорсальною і вентральною раковинами, вистелений миготливим епітелієм, містить нюхові клітини. Хід веде в хоани, щілини нюхового лабіринту і приносові пазухи (верхньощелепна, лобова, клиноподібна, піднебінна);

- вентральний носовий  хід - meatus nasi ventralis – дихальний, веде в хоани, міститься між вентральною раковиною і дном носової порожнини, вистелений миготливим епітелієм;

- загальний носовий хід - meatus nasi communis – дихально-нюховий, вистелений миготливим епітелієм, розміщений між стінками носової перегородки і раковинами. Сполучає всі три ходи, а також через хоани веде в носоглотку.

· У передній частині вентрального носового ходу розміщена різцева протока, яка веде в ротову порожнину і відкривається збоку від різцевого сосочка. В протоку відкривається лемешево-носовий орган – organon vomeronasalis – тоненька трубочка із слизової оболонки, яка тягнеться вздовж вентрального краю носової перегородки. Орган заповнений рідиною, виконує нюхову функцію.

¨ Складки носа:

- пряма – попереду дорсальної раковини;

- крилова – попереду вентральної раковини, дорсальніше;

- основна – попереду вентральної раковини, вентральніше.

· З’єднання різних відділів носової порожнини з порожнинами і просторами в ділянці голови:

1. із зовнішнім середовищем через ніздрі;
2. присінок носової порожнини із кон’юнктивальним мішком через носослізний канал; носослізний отвір знаходиться в складці дна на межі шкіри присінка і слизової оболонки власне носової порожнини;
3. власне носова порожнина через різцеву протоку (носопіднебінний канал) з ротовою порожниною; отвір відкривається в ротовій порожнині на твердому піднебінні збоку від різцевого сосочка;
4. через носощелепний отвір з верхньощелепною пазухою;
5. корінь носа з підоболонковими порожнинами головного мозку через периневральний простір I пари черепномозкових нервів;
6. через хоани з носоглоткою.

 

ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ:

СОБАКА: 1. носове дзеркало, розділене борозенкою;

2. ніздрі округлі з вирізкою  збоку.

СВИНЯ: 1. хоботок (рильце), який містить кістку рила;

       2. ніздрі округло-овальні.

ВРХ: 1. носогубне дзеркало;

          2. ніздрі  неправильноовальні, широко розставлені.

КІНЬ: 1. „м’який ніс”, так як бічні хрящі носа слабо розвинуті;

  2. ніздрі великі, півмісяцеві  (вигляд перевернутої коми);

  3. носовий дивертикул (випин)

  4. добре розвинуте венозне сплетення.

 

ІННЕРВАЦІЯ  НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ:

I. ЧУТЛИВА:

1. присінок носової порожнини:

- дорсальний носовий нерв (від  підочноямкового нерва верхньощелепної  гілки V пари);

- оральний носовий нерв (від  підочноямкового нерва верхньощелепної гілки V пари);

2. власне носова порожнина:

- решітчастий  нерв (від носовійкового нерва  очної гілки V пари);

- аборальний носовий нерв (від  клинопіднебінного нерва верхньощелепної  гілки V пари);

- більший піднебінний нерв (від  клинопіднебінного нерва верхньощелепної гілки V пари);

- дорсальний носовий нерв (від  підочноямкового нерва верхньощелепної  гілки V пари);

- лобовий нерв (від очної гілки  V пари);

3. корінь носа:

- I пара;

- решітчастий нерв (від носовійкового  нерва очної гілки V пари);

4. лемешево-носовий орган – n. terminalis від I пари;

II. РУХОВА

• дорсальний щічний нерв (від VII пари);

III. СИМПАТИЧНА НЕРВОВА  СИСТЕМА – через краніальний шийний ганглій на непосмуговану мускулатуру судин носової порожнини

 

II. ГОРТАНЬ – larinx

1. Слизова оболонка:

- присінок гортані – плоский  багатошаровий незроговілий епітелій;

- власне порожнина гортані –  миготливий епітелій;

2. Середній шар  складається із хрящів, які рухливо з’єднані між собою, обслуговуються посмугованою мускулатурою. Кільцеподібний (перснеподібний) хрящ становить основу гортані, щитоподібний – забезпечує захист, черпакуватий – загороджує вхід у гортань, надгортанних – закриває вхід у гортань;

3. Зовнішній шар – адвентиція.

 

¨ ХРЯЩОВИЙ ОСТОВ ГОРТАНІ:

 

Щитоподібний хрящ – cartilago thyroidea – має пластинки – lamina dextra et sinistra і тіло – corpus thyroideus. На верхньому краї пластинок виділяються ростральні ріжки, які з’єднуються з під’язиковою кісткою (суглобом, зв’язкою або хрящем) і каудальні ріжки, які з’єднуються з кільцеподібним хрящем. Ростральні ріжки в коня і великої рогатої худоби відділяються від пластинки щитоподібною вирізкою – incisura thyroidea, яка закрита сполучнотканинною пластинкою. Пластина має щитоподібний отвір для проходження краніального гортанного нерва.

Кільцеподібний (перснеподібний) хрящ - cartilago cricoidea – непарний, приєднується ззаду до щитоподібного хряща. На дорсальній поверхні хряща виділяється пластинка – lamina cartilaginis cricoidea, на якій зовні виступає серединний гребінь – crista mediana, а на передньому краї – суглобові поверхні – facies articularis arytenoideae – для з’єднання з черпакуватими хрящами. Від пластинки вентрально опускається дужка хряща - arcus cartilaginis cricoidea, на латеральній поверхні якої з кожного боку знаходяться суглобові щитоподібні поверхні - facies articularis  thiroidea для з’єднання з каудальними ріжками щитоподібного хряща. Каудально кільцеподібний хрящ межує з трахеєю.

Черпакуватий хрящ – cartilago arytenoidea – парний. Cкладається з основи (тіла) – basis cartilaginis arytenoideae і загнутого гачком ріжкового відростка – proc.  corniculatus. На тілі зовні виділяється м’язовий відросток – proc. muscularis, а вентрально – голосовий відросток – proс.  vocalis. черпакуваті хрящі з’єднуються суглобами з пластинкою кільцеподібного хряща і дотикаються один до одного ріжковими хрящами.

Надгортанний хрящ (надгортанник) – cartilago epiglottica – побудований з еластичного хряща, на ньому розрізняють основу – basis, верхівку – apex, краї. Збоку до основи хряща приєднуються клиноподібні відростки – proc. cuneiformis.

Всі хрящі гортані з’єднуються  один з одним суглобовими капсулами, а щитоподібний хрящ, крім того, зв’язками  з більшими ріжками під’язикової кістки і з надгортанником.

Порожнина гортані – cavum laryngis – вкрита слизовою оболонкою, яка продовжується з глотки і кореня язика.

Вхід у гортань – aditus laryngis – обмежений:

а) вентрально – надгортанником;

б) з боків – черпакувато-надгортанною складкою, в основі дорсального відділу якої лежать ріжкові хрящі черпакуватих.

· Порожнина гортані поділяється на:

1. присінок гортані  – vestibulum laryngis – розширена частина гортані, слизова оболонка якої вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. На бічній стінці присінка розміщені бічні гортанні шлуночки – ventriculus laryngis lateralis, які обмежені спереду присінковою складкою – plica vestibularis, а ззаду – голосовою складкою (губою) – plica vocalis. Голосова губа представляє собою складку слизової оболонки, яка переходить з голосового відростка черпакуватого хряща на тіло щитоподібного хряща; в товщі губи закладені голосова зв’язка - lig vocale і голосовий м’яз – m. vocalis, які формують голосовий апарат. У вентральній стінці присінка, позаду надгортанника, розміщений вентральний гортанний шлуночок - ventriculus laryngis ventralis.

Частина порожнини гортані  між черпакуватими хрящами і  голосовими губами називається голосовою щілиною – rima glottidis; дорсальний більш широкий її відділ між хрящами є дихальна щілина (міжхрящова частина) – glottis respiratoria, а вентральний, між голосовими губами, є власне голосова щілина (міжперетинчаста частина) - glottis vocalis.

2. власне порожнина гортані - cavum laryngis proprium – розміщується позаду голосових губ, слизова оболонка вкрита миготливим епітелієм.

 

М’ЯЗИ ГОРТАНІ:

1. розширювачі   діють на окремі хрящі гортані
2. стискачі
3. довгі м’язи – зміщують гортань у цілому

Розширювачі гортані:

- кільцечерпакуватий  дорсальний м’яз – m. cricoarytenoideus dorsalis - починається від м’язового гребеня кільцеподібного хряща, закінчується на м’язовому гребені черпакуватого хряща;

- кільцещитоподібний  м’яз – m. cricothyreoideus - лежить на зовнішніх поверхнях дужки кільцеподібного хряща та пластинки щитоподібного хряща; волокна йдуть дорсорострально;

- під’язиково-надгортанний м’яз – m. hyoepiglotticus - починається двома голівками від тіла під’язикової кістки, закінчується на надгортаннику.

Стискачі гортані:

- кільцечерпакуватий  латеральний м’яз – m. cricoarytenoideus lateralis -  лежить медіально від пластинки щитоподібного хряща; починається на латеральній поверхні дужки кільцеподібного хряща, закінчується на м’язовому гребені черпакуватого хряща;

- черпакуватий поперечний  м’яз – m. arytenoideus - розміщений дорсально між м’язовими відростками черпакуватих хрящів;

- голосовий м’яз – m. vocalis - лежить у голосовій губі між голосовим відростком черпакуватого хряща і пластинкою щитоподібного хряща;

- шлуночковий м’яз – m. ventricularis - лежить в основі пристінкової складки.

Довгі м’язи:

- грудниннощитоподібний  м’яз – m. sternothyreoideus

- щитоподібнопід’язиковий  м’яз – m. thyrohyoideus

 

ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ:

СОБАКА:

1. бічні гортанні шлуночки добре  виражені; вентрально підходять  один до одного;

2. вентральний шлуночок відсутній;

3. голосові губи великі і спрямовані  косо – вперед і вниз;

4. надгортанник чотирикутної форми.

СВИНЯ:

1. голосова губа йде косо назад  і вниз, розділена на більшу  передню і меншу задню частини,  між якими відкривається маленький  отвір, що веде в об’ємний  бічний шлуночок;

2. вентральний шлуночок присутній;

3. дужка кільцеподібного хряща розміщена дуже косо по відношенню до пластинки;

4. ростральні ріжки щитоподібного  хряща відсутні;

5. ріжкові відростки черпакуватих  хрящів добре виражені, загнуті  назад і роздвоєні;

6. надгортанник широкий, заокруглений.

ВРХ:

1. голосові губи розміщені перпендикулярно  до дна гортані;

2. бічні і вентральний гортанні  шлуночки відсутні;

3. пластинка кільцеподібного хряща  утворює з дужкою гострий кут;

4. каудальні ріжки щитоподібного  хряща гачкоподібні;