Вивчаю свій організм

                 

 

                       Лисичанська загальноосвітня

                              школа I-II ступенів № 9

             

                      Навчальний довготривалий проект 

                        з теми : «Вивчаю свій організм»

 

 

 

 

                                                         Виконав: учень 9 класу

                                                         Кочанов Максим

                                                         Керівник: вчитель біології

                                                         Зінченко Н. В.  

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         м.Лисичанськ

                                         2013-2014 н. р.

                                                

 

 

                                                   Зміст

 

 

1.Вступ

2.Опора і рух

А) Опорно-рухова система  та її функції

Б) Скелет людини

В) Хвороби опорно-рухової системи та їх профілактика

Г) М’язи та скорочення м’язів

Д) Втома та режими роботи м’язів

3.Кров і лімфа

А) Кров і лімфа

Б) Імунітет та сумісність груп крові

4.Кровообіг і лімфообіг

А) Кровообіг і лімфообіг

Б) Серцевий цикл і види судин

В) Хвороби серцево – судинної системи

5.Дихання

6.Живлення і травлення

7.Терморегуляція. Виділення

8.Ендокринна регуляція функцій організму людини

9.Розмноження і розвиток людини

10.Нервова регуляція функцій організму людини

11.Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи

12.Формування поведінки та психіки людини

13.Свідомість і мислення                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Опорно -  рухова система    

 

     Рух –  є одним із найголовніших елементів  у житті людини. Це відбувається  на основі системи органів  (кісток, їх з’єднань та м’язів), які є об’єднаними у єдину  систему - опорно-рухову. Рухову функцію виконують м’язи і кістки кінцівок, м’язи спини і грудей, хребет. Хребет складається із 5 відділів: - Шийний відділ, який в свою чергу складається із 7 хребців; - Грудний відділ, який складається із 12 хребців; - Поперековий відділ, який складається із 5 хребців; - Крижовий відділ, який складається із 5 хребців; - Куприковий відділ, який складається із 4-5 хребців. Отже, хребет являється складним механізмом, в якому налічується 33-34 хребці. Хребець – це є короткі кістки, розміщенні одна над одною і складаються із тіла, дуги і семи відростків. І саме задній відросток можливо прощупати на спині у вигляді горбика на хребті. В свою чергу, усі хребці мають отвори і таким чином, вони утворюють – хребетний канал, в якому розміщений спинний мозок. Найменші хребці знаходяться в шийному відділі, а найбільші – в поперековому. Хребці між собою з’єднуються між собою за допомогою хрящів і зв’язок, і тому такий механізм є гнучким, еластичним та рухливим. Хребет людини здатний здійснювати різноманітні вигини і в положенні профелю нагадує літеру S. Наприклад, шийний і поперековий вигини спрямований вперед (лордоз), грудний і крижовий – назад (кіфоз). Такою формою хребта являється прямоходіння. Важливо зазначити, що у новонароджених хребет є рівним, окрім маленького крижового вигину. Проте із часом утворюються всі вигини, а саме: шийний – коли дитина починає тримати голову, грудний – коли починає сидіти, поперековий і крижовий – коли починає стояти. Такі вигини хребта дозволяють утримувати рівновагу, забезпечують пом’якшення поштовхів і струсів тіла під час бігу чи будь-якого іншої фізичного навантаження.

         Руховий апарат людини — це  саморушний механізм, який складається  з 400 м'язів, 206 кісток і декількох  сотень сухожиль. Більшість кісток скелету з'єднане рухомо за допомогою суглобів. Одним кінцем м'яз прикріплюється до однієї кістки, утворюючи суглоб, іншим кінцем — до іншої кістки.

                                   Функції опорно-рухової системи: 

     Опорна  — фіксація м'язів і внутрішніх органів;

Захисна — захист життєво важливих органів (головний мозок і спинний  мозок, серце та ін);

Рухова — забезпечення простих  рухів, рухових дій (постави, локомоції, маніпуляції) та рухової діяльності;

Ресорна — пом'якшення поштовхів  та струсів;

Біологічна — участь у забезпеченні життєво важливих процесів, таких  як мінеральний обмін, кровообіг, кровотворення  та інші.

         Рухова  функція можлива лише за умови  взаємодії кісток і м'язів скелета,  тому що м'язи приводять в  рух кісткові важелі. При скороченні м'яз призводить кістки в рух. Завдяки м'язам протилежної дії кістки можуть не тільки здійснювати ті чи інші рухи, але й фіксуватися відносно один одного.

 

   Кістки та м'язи беруть  участь в обміні речовин, зокрема  в обміні кальцію та фосфора.

 

 

 

 

                               Скелет людини 

 

 

 

 

 

 

                        Хвороби опорно-рухової системи

 

            Наш малорухливий спосіб життя став вже притчею , але тим не менше питання здоров'я опорно-рухового апарату приділяється занадто мало і часу й уваги, а це має катастрофічні наслідки для людства.

Недолік руху і профілактичних навантажень в сукупності з неправильним і неповноцінним харчуванням  можуть значно збільшити ймовірність  зниження функціональності нашого опорно-рухового апарату, послабити його здатність протистояти захворюванням.

Особливість захворювань  опорно-рухової системи людини полягає  в тому, що захворювання після своєї  появи починають прогресувати і  цей процес часто буває незворотнім. І питання стоїть вже зовсім не про лікування, а тільки про уповільнення прогресування захворювання. Проблема здоров'я опорно-рухового апарату в розвинених країнах коштує дуже гостро.

З усіх захворювань опорно-рухової  системи на першому місці стоїть деформуючий спондильоз, на другому міжхребцевий остеохондроз.

Такі захворювання супроводжуються  сильними болями в окремих частинах хребта. У міжхребцевих дисках хрящових прогресують зміни, що носять дегенеративно-дистрофічний характер. Відбувається деформація дисків, в результаті якої відбувається зближення тіл хребців. Подальший розвиток захворювань призводить до розростання кісткової тканини (остеофіти) на елементах хребта.

Найбільш схильні до поразки шийний і поперековий  частини хребта.

При захворюванні спостерігається  обмеженість рухливість.

Міжхребцевого остеохондрозу часто супроводжує корінцевий синдром з різким болем по ходу спинномозкового нерва. Перша причина - утиск корінцевого спинномозкового нерва, друга - сильний зближення тіл хребців, третя - відбулося здавлювання нервових закінчень остеофітами.

Порушення у функціонуванні опорно-рухової системи може виникати в процесі хвороби Бехтерева або анкілозуючому спондилоартриті.

При захворюванні прогресує  запальне ураження хребетних спінальних зв'язок, а також ураження міжхребцевих суглобів. Це призводить до больового синдрому.

Хворий відчуває скутість в ураженому відділі хребта.

За вранці біль сильніше.

Прогресування захворювання провокує деформацію хребта, а відповідно зміна постави.

Наступне захворювання опорно-рухової системи деформуючий остеоартроз.

Дане захворювання є  хронічним, його плин - прогресуючим.

При цьому захворюванні зміни проявляються через невідповідність  навантаження в гиалиновом хрящі.

Невідповідність викликається або надмірним навантаженням  на хрящ, або функціональною неповноцінністю хряща, що пов'язано з ураженням частини оболонки суглоба, що відповідає за харчування хряща та порушеннями трофіки хряща.

Захворювання вражає великі опорні суглоби - в першу чергу  колінні, тазостегнові.

На перших стадіях  захворювання суглоб зовні незмінний.

При прогресуванні захворювання та посилення запалення оболонки суглоба біль стає постійним.

Уражений суглоб припухає.

Далі слід деформація суглоба.

Деформуючий остеоартроз  відрізняється від ревматоїдного  артриту відсутністю ранкової скутості.

Після тривалого спокою присутня деяка тугоподвижность.

Остеоартроз має симтоматики, що підсилюється у вечірній час - артриті  навпаки характерний ранкової вираженістю  симптомів.

Наступним захворюванням  опорно-рухової системи є ревматоїдний артрит. До цього захворювання схильні суглоби.

Артрит це захворювання сполучної тканини має хронічний  перебіг. Воно відрізняється системністю  імуно-запального характеру.

При прогресуванні захворювання можливий ерозивно-деструктивний поліартрит, що вражає стопи і дрібних суглоби кисті.

Спочатку захворювання проявляється симетричний поліартрит дрібних суглобів.

При подальшому перебігу захворювання можливе ураження великих  суглобів.

Рідше вражаються кульшові та плечові суглоби.

Уражені суглоби припухають.

Що виникає обмеження  рухливості суглобів супроводжується болем.

Явна ознака ревматоїдного  артриту це ранкова скутість.

Якщо захворювання не лікувати - можлива атрофія м'язів, прилеглих до суглоба.

Захворювання характерно сезонними загостреннями з підйомом температури.

При тривалому перебігу захворювання починається деформація суглоба, сильно обмежують рухливість.

У суглобах формується нестабільність.

Розглянуті захворювання це найбільш поширені захворювання опорно-рухового апарату. Але в ряді випадків клінічна картина може бути нетипова і для точного діагнозу необхідно консультація у лікаря.

Лікування захворювання опорно-рухової системи проводять  в спеціалізованих санаторіях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Профілактика захворювань опорно-рухової  системи

 

Кожну з хвороб завжди краще попередити чим лікувати.

Загальні правила для  профілактики остеохондрозу:

· Намагайтеся не перевантажувати  хребет, не робіть різких рухів, уникайте травм

·  Тримайте спину рівно, міняйте положення тіла

·  Використовуйте ортопедичний матрац для сну

·  Піднімайте важкі предмети з положення сидячи, а не нахиляючись за ними

·  Не носіть сумки  в одній руці, на одному плечі. Використовуйте сумки на коліщатках, рюкзаки

·  Намагайтеся як можна  менше нахилятися і перебувати в  такому положенні

·  Носіть взуття без  каблука

·  Робіть гімнастику, займайтеся плаванням

·  Загартовуйте організм

·  Уникайте переохолодження

·  Правильно харчуйтеся

·  Ведіть здоровий спосіб життя

·  Висіти на перекладині, не тільки витягаючи хребет, а й  зміцнюючи рук

·  Боротися із зайвою вагою

        Профілактика остеохондрозу. Для профілактики остеохондрозу необхідно часто розминати м'язи спини, зменшувати навантаження на між хребцеві диски.

     Для зміцнення  хребта рекомендуються заняття  плаванням. Необхідно постійно  стежити за поставою і положенням, у якому доводиться проводити учневі значну частину часу.

    Але найголовнішою  профілактикою опорно-рухового апарату  є у першу чергу потрібно  вести рухливий спосіб життя:  чергувати інтелектуальну працю  з фізичною активністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 М’язи

 

  М'язи  - виконують рухову (моторну) функцію. Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів.

     Гладенька  м'язова тканина складається з  дуже дрібних (до 500 мкм) видовжених  клітин. Ядро таких міоцитів розташовується  в центральній частині, а тонкі  міофібрили тягнуться від одного  кінця клітини до іншого. Гладенька м'язова тканина утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів (травного тракту, сечового міхура, матки). Вона забезпечує перистальтику кишечника, зміну серцевих судин, пологи, сечовипускання та інші життєво важливі процеси.

        Поперечносмугаста м'язова тканина  утворює поперечносмугасту скелетну  і серцеву мускулатуру. Структурною  одиницею скелетної посмугованої  м'язової тканини є м'язове  волокно. Волокно має циліндричну  форму і довжину до 4 см. Воно  становить собою симпласт — утвори з багатьох клітин звичайних розмірів, які у процесі ембріонального розвитку зливаються одна з одною. М'язове волокно містить сотні клітинних ядер, розташованих у пристінному шарі. Центральну частину волокна займають міофібрили, мітохондрії та ендоплазматичний ретикулум. Міофібрили розташовані точно паралельно одна одній; скоротливі білки (актин і міозин), з яких вони складаються, мають різне світлозаломлення. Тому під мікроскопом міофібрили мають вигляд почергових темних рядів і світлих смуг, що йдуть перпендикулярно до довгої осі волокна. Звідси й походить назва цих м'язів — поперечносмугасті.

      Скелетна  поперечносмугаста м'язова тканина  утворює скелетні м'язи, входить  до складу язика, глотки, верхнього  відділу стравоходу. Серцева поперечносмугаста м'язова тканина складає основу серцевого м'яза. Вона утворена не симпластом, а поодинокими клітинами (кардіоміоцитами) завдовжки до 100 мкм. Кардіоміоцит має одне або декілька ядер, розташованих на периферії клітини, і міофібрили — у центральній частині. Міоцити серцевого м'яза щільно притиснуті один до одного, завдяки чому забезпечуються їхні узгоджені скорочення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Скорочення м'язів

 

          У процесі скорочення нитки актину проникають глибоко в проміжки між нитками міозину, причому довжина обох структур не змінюється, а лише скорочується загальна довжина актоміозинового комплексу - такий спосіб скорочення м'язів називається ковзаючим. Ковзання актинових ниток вздовж міозинових потребує енергії , енергія, необхідна для скорочення м'язів, звільняється в результаті взаємодії актоміозину з АТФ з розщепленням останнього на АДФ і H3PO4 . Крім АТФ важливу роль у скороченні м'язів відіграє вода, а також іони кальцію і магнію. Скелетний м'яз складається з великої кількості м'язових волокон - чим їх більше, тим сильніший м'яз.