Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Мая 2015 в 23:07, курсовая работа
Мета курсової роботи – вивчення головних складових ланок землеробства:
- проектування сівозмін, яке спрямоване на раціональне розміщення і продуктивне використання у відповідності з прийнятою спеціалізацією;
- система обробітку грунту, що розробляється не тільки для сівозміни в цілому, але і для кожної культури по відповідних полях і ділянках. Основою проектування системи обробітку грунту є детальний аналіз і врахування всіх грунтово – кліматичних і екологічних умов;
Вступ......................................................................................................................3
1. Природнокліматичні відомості про господарство....................................4
1.1. Загальні відомості про господарство.........................................................4
1.2. Кліматичні умови........................................................................................6
1.3. Характеристика ґрунтового покриву.........................................................8
1.4. Земельні угіддя............................................................................................10
2. Проектування сівозмін..................................................................................10
2.1. Наукові основи сівозмін.............................................................................10
2.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін................14
2.3. Проектування сівозмін................................................................................18
2.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства....................................20
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства.....................22
2.6. Оцінка ефективності сівозмін....................................................................25
2.7. Освоєння нових сівозмін............................................................................26
3. Система обробітку грунту в польовій сівозміні........................................28
4. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні.......................................34
Висновки та пропозиції......................................................................................37
Література.............................................................................................................38
Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості грунту і його очищення від бур’янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур’янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур’янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур’яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення грунту поживними речовинами.
Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур’янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.
Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.
2.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін
Аналізуючи дані наведені в таблиці 2.1,
можна зробити висновок, що площа земель в обробітку
у перспективі не змінюється. Суттєвих,
кардинальних змін чергування культур
не спостерігається. Але ми вводимо озиму
пшеницю зерно якої є дуже цінним на ринку
і вона є цінним попередником, особливо
для соняшника. Озимий ріпак виведено
з сівозміни, оскільки його вирощування
у господарстві недоцільно. В цілому ж
структури посівних площ господарства
і відсоткове співвідношення культур
відповідає рекомендаціям для півдня
України і спеціалізаціїі господарства.
Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах
Культури |
Існуюча |
Перспективна |
Перспективна структура по сівозмінах | |||||||||
площа, га |
% |
площа, га |
% |
польова №1 |
польова №2 |
кормова №1 |
кормова №2 | |||||
пло ща, га |
% |
пло- ща, га |
% |
пло- ща, га |
% |
пло- ща, га |
% | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Земля в обробітку (площа посіву-пари) |
5752 |
100 |
5752 |
100 |
1550 |
100 |
1250 |
100 |
1636 |
100 |
1316 |
100 |
Чорні пари |
281 |
4,9 |
281 |
4,9 |
219 |
14,1 |
62 |
5,0 |
- |
- |
- |
- |
Зернові - всього |
1929 |
33,5 |
2274,9 |
39,5 |
887,6 |
57,3 |
462 |
37,0 |
706,3 |
43,2 |
- |
- |
в т.ч. озимі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
з них: пшениця |
1354 |
23,6 |
1699,9 |
29,6 |
- |
- |
346 |
27,7 |
469,3 |
28,7 |
219 |
16,6 |
жито |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
ячмінь |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
в т.ч. ярі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
з них: пшениця |
- |
- |
- |
- |
665,6 |
42,9 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
кукурудза |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
ячмінь |
575 |
10,0 |
353 |
6,1 |
- |
- |
- |
- |
237 |
14,5 |
- |
- |
овес |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
просо |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
гречка |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
сорго |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Зернобобові: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
з них: горох |
- |
- |
222 |
3,9 |
222 |
14,3 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
вика |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Технічні культури |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Продовження табл. 2.1 | ||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
в т.ч. цукрові буряки |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Олійні культури - всього |
63 |
1,0 |
285 |
5,0 |
222 |
14,3 |
63 |
5,0 |
- |
- |
- |
- |
в т.ч. соняшник |
63 |
1,0 |
285 |
5,0 |
222 |
14,3 |
63 |
5,0 |
- |
- |
- |
- |
ріпак |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
гірчиця |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
соя |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
рицина |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Ефіроолійні – всього |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
в т. ч. коріандр |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Овоче – баштанні та картопля - всього |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
з них: картопля |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
помідори |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
огірки |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
цибуля |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
капуста |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
морква |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
буряк столовий |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
часник |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
баклажани |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
перець |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
кавуни |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
дині |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Кормові – всього |
1438,2 |
25,0 |
875,9 |
15,2 |
221,4 |
14,3 |
198 |
15,8 |
236 |
14,4 |
- |
- |
Продовження табл. 2.1 | ||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
з них: кукурудза на силос |
766,3 |
13,3 |
655,4 |
11,4 |
221,4 |
14,3 |
198 |
15,8 |
236 |
14,4 |
- |
- |
кукурудза на зелений корм |
221,4 |
3,8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
кормові коренеплоди |
450,8 |
7,8 |
220,5 |
3,8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
220,5 |
16,8 |
кормові баштанні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Багаторічні трави - всього |
1383,5 |
24,0 |
1381,5 |
24,0 |
- |
- |
263 |
21,0 |
460 |
28,1 |
440 |
33,4 |
з них: люцерна |
116,3 |
2,2 |
1163 |
20,2 |
- |
- |
263 |
21,0 |
460 |
28,1 |
440 |
33,4 |
еспарцет |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- | |
злакові |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
бобово – злакові сумішки |
220,5 |
3,8 |
218,5 |
3,8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
218,5 |
16,6 |
Однорічні трави - всього |
657 |
11,4 |
653,7 |
11,4 |
- |
- |
202 |
16,2 |
233,7 |
14,3 |
- |
- |
з них: озимі на зелений корм |
657 |
11,4 |
653,7 |
11,4 |
- |
- |
202 |
16,2 |
233,7 |
14,3 |
218 |
16,6 |
ярі бобово – злакові сумішки |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2.3. Проектування сівозміни
У впровадженні сівозмін розрізняють два етапи: запровадження і освоєння. На етапі запровадження сівозміни розробляють і обґрунтовують її проект, затверджують його і переносять у натуру, тобто проводять землевпорядкування. На етапі освоєння поступово (упродовж 2 – 3 років) переходять до прийнятих чергування культур та системи обробітку ґрунту й удобрення. Сівозміна вважається освоєною, якщо кількість полів у ній, набір основних культур і порядок їх чергування відповідають проекту.
Проект сівозміни складають у такій послідовності:
1) проводять облік земельних
угідь, вивчають їх стан і складають
план найпродуктивнішого
2) визначають обсяг виробництва
продукції рослинництва і
3) розраховують потребу в кормах, визначають джерела їх надходження, планову врожайність кормових культур;
4) обчислюють площі посівів
5) визначають кількість, площу, склад культур кожної сівозміни і розміщення сівозмін на території господарства;
6) встановлюють середній розмір поля та кількість полів і чергування культур у кожній сівозміні;
7) вивчають історію полів, попередники, розробляють план переходу до запроектованих сівозмін;
8) розробляють систему
9) заводять відповідну
План виробництва продовольчого зерна, овочів, технічних культур складають на основі державного плану замовлення з урахуванням власних потреб господарства у насінні, кормах, оплати праці натурою, відрахувань у різні фонди тощо.
При визначенні планової врожайності культур треба детально проаналізувати спочатку фактичну врожайність за останні 3 – 4 роки і план агротехнічних заходів за період освоєння сівозмін.
За валовим збором і плановою врожайністю визначають посівні площі під культурами.
2.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства
Польова сівозміна №1
№ п/п |
Культура |
Площа, га |
Структура, % |
1. |
Пар |
219 |
14,1 |
2. |
Озима пшениця |
222 |
14,3 |
3. |
Озима пшениця |
222 |
14,3 |
4. |
Кукурудза на зелений корм |
221,4 |
14,3 |
5. |
Озима пшениця |
222 |
14,3 |
6. |
Кукурудза на силос |
221,6 |
14,3 |
7. |
Ярий ячмінь |
222 |
14,3 |
Загальна площа сівозміни 1550га.
Середній розмір поля 221,4 га
Польова сівозміна №2
№ п/п |
Культура |
Площа, га |
Структура, % |
1. |
Чорний пар |
125 |
10,4 |
2. |
Озима пшениця |
115 |
9,2 |
3. |
Кукурудза на силос |
132 |
10,6 |
4. |
Ярий ячмінь з підсівом люцерни |
116 |
9,3 |
5. |
Багаторічні трави (люцерна) |
133 |
10,6 |
6. |
Багаторічні трави (люцерна) |
130 |
10,4 |
7. |
Кукурудза на силос |
113 |
9,0 |
8. |
Однорічні трави на зелений корм |
135 |
10,8 |
9. |
Озима пшениця |
118 |
9,4 |
10. |
Соняшник |
120 |
10 |
Загальна площа сівозміни 1117 га.
Середній розмір поля – 111,7 га.
Кормова сівозміна №1
№ поля |
Культура |
Площа, га |
Структура,% |
1. |
Люцерна |
230 |
14,1 |
2. |
Люцерна |
230 |
14,1 |
3. |
Кукурудза на силос |
233,7 |
14,3 |
4. |
Озиме жито на зелений корм |
237 |
14,5 |
5. |
Озима пшениця |
236 |
14,4 |
6. |
Кормовий буряк |
232,3 |
14,2 |
7. |
Ярий ячмінь + люцерна |
237 |
14,5 |
Загальна площа сівозміни 1636 га.
Середній розмір поля 233,7 га.
Кормова сівозміна №2
№ поля |
Культура |
Площа, га |
Структура,% |
1. |
Люцерна |
220 |
16,7 |
2. |
Люцерна |
220 |
16,7 |
3. |
Озима пшениця |
219 |
16,6 |
4. |
Горох та овес на зелений корм |
220,5 |
16,8 |
5. |
Цукрові та кормові коренеплоди |
218,5 |
16,6 |
6. |
Озимі на зелений корм із всівом люцерни |
218 |
16,6 |
Загальна площа сівозміни 1316 га.
Середній розмір поля 219,3 га.
У господарстві станом на 2007 рік діють 4 сівозміни, з яких 2 польові і 2 кормові, що обумовлюється спеціалізацією господарства. Ці сівозміни займають площу 5752 га. Перша і друга польові сівозміни мають 7 та 10 полів відповідно і займають площу 2800 га найбільш родючих і добре окультурених грунтів і мають високу насиченість продуктивними культурами. Кормові сівозміни складаються із 7 та 6 полів з набором культур, який визначається у відповідності до потреб тваринництва.
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства
Відштовхуючись від попередніх даних, для господарства ДП „Племрепродуктор”Степове” Миколаївського району Миколаївської області запропонована така система сівозмін:
Польова сівозміна №1
№ п/п |
Культура |
Площа, га |
Структура, % |
1. |
Пар |
219 |
14,1 |
2. |
Озима пшениця |
222 |
14,3 |
3. |
Кукурудза на силос |
222 |
14,3 |
4. |
Озима пшениця |
221,4 |
14,3 |
5. |
Горох |
222 |
14,3 |
6. |
Озима пшениця |
221,6 |
14,3 |
7. |
Соняшник |
222 |
14,3 |