Розробка системи застосування добрив у короткоротаційній сівозміні Північного Степу України

Окремі властивості ґрунту змінюються повільно (гранулометричний склад), а інші (вміст поживних речовин, реакція ґрунтового розчину, глибина  орного шару тощо) в результаті діяльності людини змінюються швидше, тому вони повинні  визначатися періодично.

     На ефективність  добрив істотно впливають кліматичні  умови, водний режим, який, у  свою чергу, залежить від фізичних  властивостей ґрунту. При нестачі  вологи ефективність добрив знижується. У районах недостатнього зволоження  важливо передбачити глибину  загортання добрив і не завжди  доцільно проводити підживлення  сільськогосподарських рослин. В  умовах достатнього зволоження  або при зрошенні добрива необхідно  вносити в підвищених нормах, вибирати відповідні форми їх, щоб запобігти вимиванню поживних  речовин у нижні шари ґрунту.

 

1.5 Агрнотехнічні заходи і раціональне використання добрив

 

     Способи внесення  мінеральних добрив це прийоми  застосування добрив під сільськогосподарські  культури. Розрізняють такі способи  внесення добрив:

основне внесення основної маси добрив у ґрунт до посіву або  посадки;

рядкове внесення добрив при  посіві або посадці;

підживлення – внесення добрив у період вегетації рослин;

некореневе підживлення  підживлення рослин розчинами добрив за допомогою обприскування або обпилювання надземної частини рослин.

дробне – внесення мінеральних добрив протягом вегетаційного періоду.

періодичне – одночасне внесення кількох норм мінеральних добрив на два і більше років.

     За характером  розміщення мінеральних добрив  у момент їх внесення розрізняють:  поверхневе внесення і внутрішньогрунтове внесення.

     Поверхневе  внесення – розсів добрив на  поверхні ґрунту з наступним  загортанням. Внесення буває:  розкидне (суцільне) або локальне.

Розкидне (суцільне) внесення – це суцільне розподілення добрив на поверхні ґрунту.

     Поверхнево-локальне  внесення – це розміщення мінеральних  добрив на поверхні ґрунту  концентрованими осередками, переважно  у вигляді стрічок різної ширини.

     Внутрішньогрунтове внесення – це внесення добрив з одночасним загортанням їх у ґрунт.

     Локальне внутрішньогрунтове внесення – це внесення добрив з розміщенням їх у ґрунті осередками різної форми і розмірів, зорієнтованих відносно рослин або поверхні гранту.

     Фертигація – внесення мінеральних добрив з поливною водою.

    Залежність ефективності добрив від рівня агротехніки.

     При розробці системи удобрення в конкретному господарстві необхідно мати на увазі, що дія добрив значною мірою залежить від рівня агротехніки. Порівняно невеликі норми добрив при високій агротехніці можуть дати значний ефект, а збільшені норми при низькій агротехніці часто не дають передбачуваного результату.

     Висока агротехніка є необхідною умовою ефективного застосування добрив і, навпаки, нестача поживних речовин обмежує використання умов, що створюються при цьому.

     Розробляючи систему застосування добрив, необхідно враховувати вплив попередньої культури на ефективність добрив. Одна і та ж культура в межах однієї сівозміни на фоні однакових ґрунтово-кліматичних умов має отримувати добрива різного складу і в різних кількостях залежно від свого місця у сівозміні. Наприклад, льон після конюшини повинен удобрюватися головним чином фосфорними і калійними добривами при невеликій нормі азотних (20-30 кг/га). Але льон після слабкого попередника або старооранки повинен перш за все забезпечуватися азотом у нормі не менше 45 кг/га. Озима пшениця, яку висівали після чорного пару, може дати стійкі та високі врожаї зерна при внесенні фосфорних добрив, але пшениця, яка йде в сівозміні після зернових і просапних культур, вимагає удобрення не лише фосфором, а, насамперед азотом. Цукрові буряки, що розміщені в ланці з багаторічними травами, слабо реагують на азотні добрива і сильно — на фосфорні та калійні.

     Для встановлення  потреби в добривах на всю  площу сівозміни норми добрив  на 1 га поживних речовин множать  на середній розмір поля сівозміни  і одержують кількість поживних  речовин, яка необхідна для  всієї площі посіву культури. Потім визначають загальну кількість  добрив, що потрібна для сівозміни. 

     У зв'язку  з тим, що при розробці системи  удобрення використовують середні  рекомендовані норми, а середньозважений  рівень вмісту в ґрунті сівозміни  поживних речовин може бути  нижчий або вищий середнього, загальну потребу в добривах  коректують. Існує декілька методів  коректування потреби в добривах. Усі вони майже рівноцінні. Найдоступніше  використовувати метод, який не  вимагає об'ємної інформації. Суть  цього методу: при низькому рівні  забезпечення рослин фосфором  і калієм потребу в добривах  збільшують в 1,2-1,3 раза, при високому — зменшують у 0,7-0,8 раза, а при середньому — залишають без змін. Насиченість сівозміни добривами визначають шляхом ділення загальної кількості добрив після коректування на загальну площу сівозміни. Завершальним етапом розробки системи застосування добрив є її агрохімічне та агроекологічне обґрунтування.

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Складання системи  добрив під культури в сівозміні

 

2.1Складання плану використання  добрив

 

 Багаторічні трави врожайність 12 т/га                                              Таблиця 2,1

	N	P2O5	K2O
Винос поживних елементів 1 т. врожаю, кг.	3	1	3
Винос поживних елементів  запланованим урожаем, кг.	36	12	36
Вміст поживних елементів  в грунті	84	101	148
Вміст поживних елементів  в орному шарі, кг.	253	303	444
Використання поживних елементів  з грунту %	16	6	13
Використання поживних елементів  з грунту ,кг.	39	19	60
Потрібно елементів живлення, кг.	-3	-7	-24
Використано елементів з  мінеральних добрив %	60	20	60
Норма внесення елементів  живлення,кг.	-	-	-

 

 

 

 

 

 

 

Озима пшениця врожайність .5 т/га                                               Таблиця 2,2

	N	P2O5	K2O
Винос поживних елементів 1 т. врожаю, кг.	30	10	30
Винос поживних елементів  запланованим урожаем, кг.	135	45	135
Вміст поживних елементів  в грунті	84	101	148
Вміст поживних елементів  в орному шарі, кг.	253	303	444
Використання поживних елементів  з грунту %	25	9	12
Використання поживних елементів  з грунту ,кг.	69	26	53
Потрібно елементів живлення, кг.	66	19	82
Використано елементів з  мінеральних добрив %	60	20	60
Норма внесення елементів  живлення,кг.	110	93	129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кукурудза на силос 22 т/га                                                                 Таблиця 2,3

	N	P2O5	K2O
Винос поживних елементів 1 т. врожаю, кг.	3	1	4
Винос поживних елементів  запланованим урожаем, кг.	66	22	88
Вміст поживних елементів  в грунті	84	101	148
Вміст поживних елементів  в орному шарі, кг.	253	303	444
Використання поживних елементів  з грунту %	20	7	15
Використання поживних елементів  з грунту ,кг.	69	26	53
Внесено органічних добрив т/га	20	20	20
Поживних елементів в 1 т гною %	0,5	0,25	0,6
Елементів в органічних добривах,кг.	100	50	120
Використано з органічних добрив елементів %	30	30	60
Використано з органічних добрив елементів,кг.	30	15	72
Потрібно елементів живлення, кг.	-	-	-
Використано елементів з  мінеральних добрив %	60	20	60
Норма внесення елементів  живлення,кг.	-	-	-

 

 

	N	P2O5	K2O
Винос поживних елементів 1 т. врожаю, кг.	30	10	30
Винос поживних елементів  запланованим урожаем, кг.	138	46	136
Вміст поживних елементів  в грунті	84	101	148
Вміст поживних елементів  в орному шарі, кг.	253	303	444
Використання поживних елементів  з грунту %	25	9	11
Використання поживних елементів  з грунту ,кг.	69	26	53
Внесено органічних добрив т/га	20	20	20
Поживних елементів в 1 т гною %	0,5	0,25	0,6
Елементів в органічних добривах,кг.	100	50	120
Використано з органічних добрив елементів %	15	15	25
Використано з органічних добрив елементів,кг.	15	7,5	30
Потрібно елементів живлення, кг.	66	16	67
Використано елементів з  мінеральних добрив %	60	20	60
Норма внесення елементів  живлення,кг.	100	80	112

Озима пшениця врожайність  4,6 т/га                                                 Таблиця 2,4

 

 

 

 

Ячмінь з підсівом багаторічних трав врожайність 2.6                      таблиця 2.5

	N	P2O5	K2O
Винос поживних елементів 1 т. врожаю, кг.	5	2	5
Винос поживних елементів  запланованим урожаем, кг.	13	5,2	13
Вміст поживних елементів  в грунті	84	101	148
Вміст поживних елементів  в орному шарі, кг.	253	303	444
Використання поживних елементів  з грунту %	16	6	13
Використання поживних елементів  з грунту ,кг.	39	19	60
Потрібно елементів живлення, кг.	-	-	-
Використано елементів з  мінеральних добрив %	60	20	60
Норма внесення елементів  живлення,кг.	-	-	-

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.1 Кліматичні і грунтові  умови

Кліматичні умови за середніми багаторічними даними                        Таблиця 2,6

 

Показники	Місяці												Сума або середнє за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Атмосферні опади, мм	33	26	25	29	30	35	28	20	25	22	32	40	345
Температура повітря, оС	-4,5	-3,2	0,9	9,8	16	20,1	22,2	21,3	15,7	8,8	3,5	-0,9	9,2