Розробка системи застосування добрив у короткоротаційній сівозміні Північного Степу України

 

     Клімат Північного степу України з високими температурними ресурсами і недостатнім зволоженням.

     Середньорічна  сума температур складає 9,2 ⁰С ,середньорічна сума опадів 203-399 мм , час останніх весняних заморозків в повітрі складає : на поверхні грунту із 24.03 – 22.05, в повітрі – із 15.03 – 12.04 . Кількість опадів у весняно-літній період складає мінімально – 62 мм, середнє – 139 мм , максимально – 199 мм, в залежності від року.

     В цілому  кліматичні умови благоприємні  для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

     Рельєф території  не однорідний. По напряму на  південь до Азовського моря , рівень  місцевості поступово знижується. На території зони розповсюджені  чорноземи південні.

 

 

 

2.1.2 Характеристика культур  сівозміни в зв’язку з мінеральним  живленням 

Пшениці озимої.

Під час сівби пшениці  після чистого пару в ґрунті завдяки  мікробіологічним процесам накопичується  значна кількість азоту мінеральних  сполук, зокрема нітратів. У цьому  разі система удобрення має бути спрямована на нейтралізацію надлишкового живлення рослин азотом, тобто посилення  фосфорного і калійного живлення. Тому під час складання системи  удобрення пшениці озимої важливо  враховувати вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті й  особливості попередників. Калій  підвищує холодостійкість рослин, посилює  кущіння, а оптимальне азотно-фосфорне живлення на початкових етапах розвитку пшениці стимулює ріст і заглиблення  її коренів, сприяє накопиченню значної  кількості цукрів, що підвищує стійкість рослин до низьких температур і весняної посухи, зменшує небезпеку вилягання.

У розвитку пшениці озимої виділяють два критичні періоди  забезпеченості рослин елементами живлення: перший — від появи сходів до припинення осінньої вегетації, коли рослини  доволі чутливі до нестачі азоту  та фосфору, другий — від початку  відновлення весняної вегетації  до виходу в трубку, коли рослини  доволі чутливі до нестачі азоту.

Отже, величина врожаю зерна  та його якість залежать насамперед від  забезпечення рослин азотом. Висока реакція  пшениці на цей елемент живлення та підвищена стійкість до вилягання  її сучасних сортів відкриває великі можливості для впровадження нових  ефективних прийомів у технологічний  процес вирощування цієї культури. Тому в комплексі заходів для  розроблення технології вирощування  пшениці озимої у певних ґрунтово-кліматичних  умовах вирішальна роль належить насамперед азотним добривам.

Засвоївши ще до початку  колосіння понад 2/3 усієї потрібної  кількості азоту, в період цвітіння пшениця озима майже перестає його споживати. На початку формування зерна потреба пшениці в цьому  елементі живлення значно збільшується і за нормальних умов розвитку рослина  має засвоїти решту 25-30% потрібного їй азоту, який здебільшого витрачається на формування якості зерна.

Пшениця озима досить чутлива  до реакції ґрунтового розчину. Найкраще пшениця росте і розвивається на ґрунтах з показником рН_сол 6-7, тому вона добре реагує на вапнування ґрунту.

Найвищі врожаї пшениці озимої отримують за сумісного застосування у сівозміні органічних і мінеральних  добрив. Гній в умовах достатнього  і нестійкого зволоження в нормі 30-35т/га вносять переважно під  чисті й заняті пари та під кукурудзу  на силос, де пшениця озима використовує його післядію.

Під час визначення норми  і складу основного удобрення  важливо враховувати їх вплив  на зимостійкість рослин, яка залежать від накопичення з осені захисних речовин, насамперед цукрів, а також біохімічних і фізіологічних чинників обміну речовин (стан протоплазми, накопичення вільних амінокислот, гідроліз білка тощо). Фосфорні й калійні добрива сприяють більшому накопиченню цих речовин і значно поліпшують інші фізіолого-біохімічні показники зимостійкості рослин. Цим і пояснюють їх високу дію в основному удобренні. Фосфорні добрива дуже добре діють на дерново-підзолистих ґрунтах за оптимального поєднання їх з азотними і калійними добривами. Їх ефективність знижується на сірих і темно-сірих лісових ґрунтах у зв'язку з достатнім вмістом у них рухомих фосфатів і дефіцитом мінерального азоту.

У Степу в умовах недостатнього  зволоження спостерігається висока ефективність фосфорних добрив. Це пов'язано з тим, що чорноземи звичайні, південні й особливо карбонатні мають низький вміст рухомих сполук фосфору. За цих умов поліпшення фосфорного живлення рослин сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи, що в подальшому забезпечує отримання вищого врожаю пшениці.

Припосівне внесення добрив є важливим заходом у системі  удобрення пшениці озимої, оскільки сприяє забезпеченню рослин елементами живлення, особливо фосфором на початку  розвитку. Слабка коренева система  пшениці на початку вегетації  нездатна засвоювати достатню кількість  фосфору з ґрунту. Тому внесені  в рядки фосфорні добрива більш  позиційно доступні для рослин і  сприяють посиленню росту кореневої  системи та надземної маси рослин, підвищенню вмісту цукрів, що в подальшому визначає стійкість рослин до несприятливих умов перезимівлі.

Як показує практичний досвід, за допомогою простого збільшення норми азотних добрив не вдається істотно підвищити продуктивність пшениці озимої.

Зазвичай азотні добрива  вносять вроздріб у чотири строки: основне і підживлення — ранньовесняне, у фазу виходу рослин у трубку, позакореневе (у фазу колосіння).

     Для підживлення  озимих можна застосовувати більшість  форм азотних добрив — аміачну  селітру, вапняно-аміачну селітру,  сульфат амонію та ін. При цьому  для підживлення навесні краще  брати аміачну селітру, восени  — амонійні форми добрив. Для  підвищення якості зерна внаслідок  зміни азотного підживлення велике  значення має позакореневе підживлення

     Кукурудзи.

Поглинання елементів  живлення кукурудзою триває до настання воскової стиглості зерна, тобто  майже впродовж усього вегетаційного  періоду. До фази молочної стиглості  зерна рослини накопичують близько 90% елементів живлення загального виносу з урожаєм і 80% сухої речовини. Близько половини елементів живлення поглинається у період швидкого росту  за короткий проміжок часу — від  викидання волотей до початку  цвітіння.

У перший місяць кукурудза  росте дуже повільно і засвоює  мало елементів живлення, але вони, особливо фосфор, мають бути в достатній  кількості та в доступній формі. Тому в системі удобрення кукурудзи  обов'язково передбачають внесення фосфорних  добрив у рядки під час сівби 10-20кг/га Р₂О₅. При цьому насіння і добрива мають бути розділені шаром ґрунту 2-4см, щоб висока концентра ґрунтового розчину, зумовлена добривом, не пошкодила насіння. Доза азоту в рядковому удобренні має не перевищувати 5кг/га. На бідних ґрунтах передбачають внесення в рядки повного добрива. При цьому краще використовувати концентровані форми складних добрив. Різко негативна дія рядкового внесення підвищених норм мінеральних добрив особливо виявляється на менш буферних дерново-підзолистих ґрунтах.

Фосфор кукурудза засвоює  більш-менш рівномірно впродовж тривалого  часу, аж до достигання врожаю. Фосфорні добрива стимулюють розвиток потужної кореневої системи, закладання репродуктивних органів, сприяють більш ранньому утворенню  качанів, прискорюють достигання врожаю. Найвибагливіша кукурудза до їх внесення на чорноземних ґрунтах Степу. Нестача  фосфору затримує ріст і розвиток квіток та зерен у качанах кукурудзи, листки рослин стають темно-зеленими з  фіолетово-червоним відтінком і  поступово відмирають.

Калій кукурудза найінтенсивніше  споживає в перший період вегетації.

Нестача калію в ґрунті сповільнює ріст рослин, краї листків  жовкнуть і засихають, погано розвивається коренева система, знижується стійкість  рослин до вилягання.

Система удобрення кукурудзи  складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення.

     Норму мінеральних  добрив під кукурудзу встановлюють  на основі вмісту в ґрунті  рухомих сполук елементів живлення  і рівня запланованої врожайності.  Так, для вирощування врожаю  зерна 50-70 ц/га норми мінеральних  добрив на чорноземних ґрунтах  Лісостепу становлять N_90-120Р_60-90К_90-100. Якщо мінеральні добрива вносять на фоні органічних, то норми їх зменшують.

     Ефективність  основного мінерального удобрення  значно підвищується за локального  способу внесення порівняно з  розкидним.

          З мікроелементів для живлення  кукурудзи особливо важливі цинк, мідь, бор, манган та ін. Так,  на дерново-підзолистих ґрунтах  потреба в цинку становить  3кг/га, міді — 2кг/га. Потреба в  цинку особливо зростає за  високого вмісту в ґрунті рухомих  сполук фосфору. Крім внесення  мікроелементів з мінеральними  добривами та нанесенням їх  на насіння позитивний ефект  дає позакореневе підживлення  цинком (300-400г/га) і міддю (250-300г/га) у фазу 3-5 листків.

    

 

 

2.1.3 План використання  добрив

Система добрив в польовій сівозміні                                                      Таблиця 2,7

 

№ поля	Поля сівозміни	Запланований врожай, т/га	Органічні добрива, т/га	Мінеральні добрива, кг/га
				Всього			Основне внесення			Припосівне			Підживлення
				N	Р2О5	К2О	N	Р2О5	К2О	N	Р2О5	К2О	N	Р2О5	К2О
1	Багаторічні трави	12		-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	5,0	-	110	93	129	46	83	129	34	10	-	30	-	-
3	Кукурудза на силос	22	20	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
4	Озима пшениця	4,6	-	100	80	112	54	64	98	16	16	16	30	-	-
5	Ячмінь з підсівом багаторічна  трав	2,6	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	Всього	-	20	220	173	241	90	147	227	40	26	16	70	-	-

 

 

 

 

План використання добрив                                                                   Таблиця 2,8

 

№ поля	Культура	Добриво	Розрахункові дози д. р. кг/га			Дози при фактичній забезпеченості				Строки і спосіб внесення
						д. р. кг/га			тука кг/га, гною т/га
1	2	3	4			5			6	7
			N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
2	Озима пшениця	-	110	93	129	88	56	77	-	-
		Карбамід	12	-	-	12	-	-	26	Позакоренево підживлення
		Аміачна селітра	98	-	-	76	-	-	229	Основне удобрення підживлення  по мерзло-талому грунту
		поростий супер фосфат	-	93	-	-	56	-	280	В основне удобрення
		калійна сіль	-	-	129	-	-	77	168	В  основне удобрення

 

 

2.2 Розрахунок балансу  поживних речовин в ґрунті

Розрахунок балансу поживних речовин в грунті                                   Таблиця 2,9

 

№ поля	Культура	Запланований врожай, т/га	Винос, кг
			N			P2O5		K2O
			на 1т		на 1га	на 1т	на 1га	на 1т	на 1га
1	Багаторічні трави	12	3		36	1	12	3	36
2	Озима пшениця	5,0	30		180	12	72	30	180
3	Кукурудза на силос	22	3		66	1	22	4	88
4	Озима пшениця	4,6	30		158	12	54	30	135
5	Ячминь с підсівом багаторічних трав	2,6	5		13	2	5,2	5	13
	Всього:	18,7	-		453	-	165	-	455
	У сівозміні:	-	Внесено, кг/га
	З мінеральними добривами:	-	-	220		-	173	-	241
	З гноєм:	-	-	100		-	50	-	120
	Всього надходжень	-	-	320		-	223	-	361
	Баланс (+) загальн. кг/га	-	-	133		-	58	-	94
	Інтенсивність балансу	-	-	--		-	+	-	--