Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2013 в 09:32, курсовая работа
У житті рослин важливу роль відіграє живлення рослин. Нові технології вирощування рослин базуються на використанні нових видів добрив. Оптимальне живлення рослинних організмів у сполученні з раціональним підвищенням ефективності застосування добрив і зменшенням забруднення навколишнього середовища продуктами хімізації дозволить підвищити врожай і поліпшити якість сільськогосподарської продукції. Умови мінерального живлення в значній мірі залежать від типу ґрунту. Тому при виявленні потреб рослини в мінеральному добриві необхідно виходити як з видових особливостей організму, так і зі специфічних особливостей даного типу ґрунту.
Вступ
Розділ 1. Живлення рослин і застосування добрив
1.1. Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур
1.2. Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах
1.3. Склад грунту і застосування добрив
1.4. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність органічних і мінеральних добрив
1.5. Агротехнічні заходи і раціональне використання добрив
Розділ 2. Складання системи добрив під культури в сівозміні
2.1. Складання плану використання добрив
2.1.1. Кліматичні і грунтові умови
2.1.2. Характеристика культур сівозміни в зв’язку з мінеральним живленням
2.1.3. План використання добрив
2.2. Розрахунок балансу поживних речовин в грунті
Висновки
Перелік використаних джерел
Клімат Північного степу України з високими температурними ресурсами і недостатнім зволоженням.
Середньорічна сума температур складає 9,2 0С ,середньорічна сума опадів 203-399 мм , час останніх весняних заморозків в повітрі складає : на поверхні грунту із 24.03 – 22.05, в повітрі – із 15.03 – 12.04 . Кількість опадів у весняно-літній період складає мінімально – 62 мм, середнє – 139 мм , максимально – 199 мм, в залежності від року.
В цілому кліматичні умови благоприємні для вирощування всіх сільськогосподарських культур.
Рельєф території
не однорідний. По напряму на
південь до Азовського моря , рівень
місцевості поступово
2.1.2 Характеристика культур
сівозміни в зв’язку з
Пшениці озимої.
Під час сівби пшениці
після чистого пару в ґрунті завдяки
мікробіологічним процесам накопичується
значна кількість азоту мінеральних
сполук, зокрема нітратів. У цьому
разі система удобрення має бути
спрямована на нейтралізацію надлишкового
живлення рослин азотом, тобто посилення
фосфорного і калійного живлення.
Тому під час складання системи
удобрення пшениці озимої важливо
враховувати вміст рухомих
У розвитку пшениці озимої виділяють два критичні періоди забезпеченості рослин елементами живлення: перший — від появи сходів до припинення осінньої вегетації, коли рослини доволі чутливі до нестачі азоту та фосфору, другий — від початку відновлення весняної вегетації до виходу в трубку, коли рослини доволі чутливі до нестачі азоту.
Отже, величина врожаю зерна та його якість залежать насамперед від забезпечення рослин азотом. Висока реакція пшениці на цей елемент живлення та підвищена стійкість до вилягання її сучасних сортів відкриває великі можливості для впровадження нових ефективних прийомів у технологічний процес вирощування цієї культури. Тому в комплексі заходів для розроблення технології вирощування пшениці озимої у певних ґрунтово-кліматичних умовах вирішальна роль належить насамперед азотним добривам.
Засвоївши ще до початку колосіння понад 2/3 усієї потрібної кількості азоту, в період цвітіння пшениця озима майже перестає його споживати. На початку формування зерна потреба пшениці в цьому елементі живлення значно збільшується і за нормальних умов розвитку рослина має засвоїти решту 25-30% потрібного їй азоту, який здебільшого витрачається на формування якості зерна.
Пшениця озима досить чутлива до реакції ґрунтового розчину. Найкраще пшениця росте і розвивається на ґрунтах з показником рНсол 6-7, тому вона добре реагує на вапнування ґрунту.
Найвищі врожаї пшениці озимої отримують за сумісного застосування у сівозміні органічних і мінеральних добрив. Гній в умовах достатнього і нестійкого зволоження в нормі 30-35т/га вносять переважно під чисті й заняті пари та під кукурудзу на силос, де пшениця озима використовує його післядію.
Під час визначення норми
і складу основного удобрення
важливо враховувати їх вплив
на зимостійкість рослин, яка залежать
від накопичення з осені
У Степу в умовах недостатнього зволоження спостерігається висока ефективність фосфорних добрив. Це пов'язано з тим, що чорноземи звичайні, південні й особливо карбонатні мають низький вміст рухомих сполук фосфору. За цих умов поліпшення фосфорного живлення рослин сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи, що в подальшому забезпечує отримання вищого врожаю пшениці.
Припосівне внесення добрив є важливим заходом у системі удобрення пшениці озимої, оскільки сприяє забезпеченню рослин елементами живлення, особливо фосфором на початку розвитку. Слабка коренева система пшениці на початку вегетації нездатна засвоювати достатню кількість фосфору з ґрунту. Тому внесені в рядки фосфорні добрива більш позиційно доступні для рослин і сприяють посиленню росту кореневої системи та надземної маси рослин, підвищенню вмісту цукрів, що в подальшому визначає стійкість рослин до несприятливих умов перезимівлі.
Як показує практичний
досвід, за допомогою простого збільшення
норми азотних добрив не вдається
істотно підвищити
Зазвичай азотні добрива
вносять вроздріб у чотири строки:
основне і підживлення —
Для підживлення
озимих можна застосовувати
Кукурудзи.
Поглинання елементів
живлення кукурудзою триває до настання
воскової стиглості зерна, тобто
майже впродовж усього вегетаційного
періоду. До фази молочної стиглості
зерна рослини накопичують
У перший місяць кукурудза росте дуже повільно і засвоює мало елементів живлення, але вони, особливо фосфор, мають бути в достатній кількості та в доступній формі. Тому в системі удобрення кукурудзи обов'язково передбачають внесення фосфорних добрив у рядки під час сівби 10-20кг/га Р2О5. При цьому насіння і добрива мають бути розділені шаром ґрунту 2-4см, щоб висока концентра ґрунтового розчину, зумовлена добривом, не пошкодила насіння. Доза азоту в рядковому удобренні має не перевищувати 5кг/га. На бідних ґрунтах передбачають внесення в рядки повного добрива. При цьому краще використовувати концентровані форми складних добрив. Різко негативна дія рядкового внесення підвищених норм мінеральних добрив особливо виявляється на менш буферних дерново-підзолистих ґрунтах.
Фосфор кукурудза засвоює більш-менш рівномірно впродовж тривалого часу, аж до достигання врожаю. Фосфорні добрива стимулюють розвиток потужної кореневої системи, закладання репродуктивних органів, сприяють більш ранньому утворенню качанів, прискорюють достигання врожаю. Найвибагливіша кукурудза до їх внесення на чорноземних ґрунтах Степу. Нестача фосфору затримує ріст і розвиток квіток та зерен у качанах кукурудзи, листки рослин стають темно-зеленими з фіолетово-червоним відтінком і поступово відмирають.
Калій кукурудза найінтенсивніше споживає в перший період вегетації.
Нестача калію в ґрунті сповільнює ріст рослин, краї листків жовкнуть і засихають, погано розвивається коренева система, знижується стійкість рослин до вилягання.
Система удобрення кукурудзи складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення.
Норму мінеральних
добрив під кукурудзу
Ефективність
основного мінерального
З мікроелементів для живлення
кукурудзи особливо важливі
2.1.3 План використання добрив
Система добрив в польовій сівозміні
№ поля |
Поля сівозміни |
Запланований врожай, т/га |
Органічні добрива, т/га |
Мінеральні добрива, кг/га | |||||||||||
Всього |
Основне внесення |
Припосівне |
Підживлення | ||||||||||||
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О | ||||
1 |
Багаторічні трави |
12 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- | |
2 |
Озима пшениця |
5,0 |
- |
110 |
93 |
129 |
46 |
83 |
129 |
34 |
10 |
- |
30 |
- |
- |
3 |
Кукурудза на силос |
22 |
20 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4 |
Озима пшениця |
4,6 |
- |
100 |
80 |
112 |
54 |
64 |
98 |
16 |
16 |
16 |
30 |
- |
- |
5 |
Ячмінь з підсівом багаторічна трав |
2,6 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Всього |
- |
20 |
220 |
173 |
241 |
90 |
147 |
227 |
40 |
26 |
16 |
70 |
- |
- |
План використання добрив
№ поля |
Культура |
Добриво |
Розрахункові дози д. р. кг/га |
Дози при фактичній забезпеченості |
Строки і спосіб внесення | |||||
д. р. кг/га |
тука кг/га, гною т/га | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 | ||||
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O | |||||
2 |
Озима пшениця |
- |
110 |
93 |
129 |
88 |
56 |
77 |
- |
- |
Карбамід |
12 |
- |
- |
12 |
- |
- |
26 |
Позакоренево підживлення | ||
Аміачна селітра |
98 |
- |
- |
76 |
- |
- |
229 |
Основне удобрення підживлення по мерзло-талому грунту | ||
поростий супер фосфат |
- |
93 |
- |
- |
56 |
- |
280 |
В основне удобрення | ||
калійна сіль |
- |
- |
129 |
- |
- |
77 |
168 |
В основне удобрення |
2.2 Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті
Розрахунок балансу поживних
речовин в грунті
№ поля |
Культура |
Запланований врожай, т/га |
Винос, кг | ||||||
N |
P2O5 |
K2O | |||||||
на 1т |
на 1га |
на 1т |
на 1га |
на 1т |
на 1га | ||||
1 |
Багаторічні трави |
12 |
3 |
36 |
1 |
12 |
3 |
36 | |
2 |
Озима пшениця |
5,0 |
30 |
180 |
12 |
72 |
30 |
180 | |
3 |
Кукурудза на силос |
22 |
3 |
66 |
1 |
22 |
4 |
88 | |
4 |
Озима пшениця |
4,6 |
30 |
158 |
12 |
54 |
30 |
135 | |
5 |
Ячминь с підсівом багаторічних трав |
2,6 |
5 |
13 |
2 |
5,2 |
5 |
13 | |
Всього: |
18,7 |
- |
453 |
- |
165 |
- |
455 | ||
У сівозміні: |
- |
Внесено, кг/га | |||||||
З мінеральними добривами: |
- |
- |
220 |
- |
173 |
- |
241 | ||
З гноєм: |
- |
- |
100 |
- |
50 |
- |
120 | ||
Всього надходжень |
- |
- |
320 |
- |
223 |
- |
361 | ||
Баланс (+) загальн. кг/га |
- |
- |
133 |
- |
58 |
- |
94 | ||
Інтенсивність балансу |
- |
- |
-- |
- |
+ |
- |
-- |